Ухвала

від 07.05.2025 по справі 204/1929/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1929/24

Провадження № 2/204/141/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивачів адвоката Фрідман В.Б.,

за участю представників відповідачів адвоката Шпакової Т.С.,

Ярличенко І.В., Трикоз О.В.,

Пастернак В.В., Дяк Ю.М.,

за участю представника третьої особи Шевченко А.А.,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду ум.Дніпріцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доКомунального некомерційногопідприємства «Міськабагатопрофільна клінічналікарня матеріта дитиниім.проф.М.Ф.Руднєва»Дніпровської міськоїради,Департаменту охорониздоров`я населенняДніпропетровської міськоїради,Дніпровської міськоїради,Міністерства охорониздоров`я України,третя особа-Державна Казначейськаслужба України,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивачів Комунальне підприємство«Регіональний медичнийцентр родинногоздоров`я» Дніпропетровськоїобласної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина, -

ВСТАНОВИВ:

З березня 2024 року у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради, Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради, Дніпровської міської ради, Міністерства охорони здоров`я України, третя особа - Державна Казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне підприємство «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина.

Через систему «Електронний суд» 02.05.2025 представником позивачів адвокатом Фрідман В.Б. було подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, в якому останній просив поновити позивачам процесуальний строк для подання доказів в справі та долучити до матеріалів справи № 204/1929/24 копії сторінок 1, 72 та 73 з висновку експерта (експертиза за матеріалами кримінального провадження) № 31-760-2024 від 01.08.2024р./25.03.2025р. та дозвіл від слідчого про надання можливості на розголошення відомостей досудового розслідування № 18806-2025 від 01.05.2025 року.

Також, 06.05.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради адвокатом Шпаковою Т.С. були подані:

- заперечення щодо долучення до матеріалів справи сторінок 1, 72, 73 висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024, складений експертами Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

- клопотання про виклик експертів Державної спеціалізованої установи «Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» для надання усних пояснень щодо висновку (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024;

-клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області копію висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024, складений експертами Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (судово-медична експертиза (комісійна) за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000915), закінчена 25.03.2025 року (з урахуванням вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки) частини висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024), копії медичних документів пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наявні в матеріалах кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023 року та були вилучені в КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради, а також КП «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» ДОР Дніпровської міської ради; під час постановлення ухвали про витребування, запросити у слідчого письмовий дозвіл на розголошення під час розгляду цивільної справи №204/1929/24 вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки) частини висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024, складений експертами Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (судово-медична експертиза (комісійна) за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000915), закінчена 25.03.2025 року, а також медичних документів пацієнта ОСОБА_3 .

Також,07травня 2025року представникомвідповідача Комунальногонекомерційного підприємства«Міська багатопрофільнаклінічна лікарняматері тадитини ім.проф.М.Ф.Руднєва»-генеральним директоромМакедонським І.О.були поданіписьмові пояснення,згідно якихостанній просивдолучити доматеріалів справиписьмові поясненняу якихзазначені відповідіна питання,поставлені підчас судовогозасідання таписьмові пояснення,згідно якихпросили поновитистроки дляподання доказіву справіта долучитидо матеріалівсправи докази,серед яких16протоколів санітарно-мікробіологічнихвипробувань заперіод зберезень 2023по жовтень2023,ухвала Соснівськогорайонного судум.Черкасу справі№ 712/5731/25 від 01травня 2025 року, договір №122 про надання послуг від 21.02.2023.

Представники відповідача Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні клопотали про повернення до підготовчого засідання.

В судовому засіданні були вислухані думки учасників з приводу поданих клопотань.

У судове засідання представник третьої особи Державної Казначейської служби України не з`явився, належним чином та своєчасно сповіщений про час та місце розгляду справи.

Ознайомившись із поданими на стадії розгляду справи по суті клопотаннями, вислухавши думку учасників процесу, які з`явились в судове засідання, суд приходить до наступних висновків.

У частинах 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, щоздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно вимог ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Так, згідно із ч. 1 ст. 197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Встановлено, що ухвалою суду від 11 березня 2024 року провадження у справі відкрито, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т. 2 а.с. 216).

Згідно ухвали суду від 10 березня 2025 року завершено підготовчі дії по справі, закрито підготовче провадження та ухвалено перейти до розгляду справи по суті (т. 8 а.с. 79).

В судовому засіданні 07 травня 2025 року під час розгляду справи по суті учасниками справи, були оголошені означені вище клопотання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України та частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачене право кожного звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права, свобод чи інтересів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див.Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Згідно зі ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належать, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумність строків розгляду справи судом.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 902/271/18 зазначає, що наведена судом апеляційної інстанції аргументація не є достатньою для виправдання бездіяльності позивача, оскільки саме у силу принципу диспозитивності на особу, що не подала своєчасно відповідні докази покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України, статті 12 ЦПК України).

У постанові від 02 жовтня 2019 року по справі № 916/2421/18 Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 03 квітня 2019 року № 913/317/18.

Отже,відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті (постанови ВС від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21).

Натомість, за наслідками вирішення заявленого клопотання, судом не встановлено наявності підстав для повернення до стадії підготовчого судового засідання.

Так, з моменту відкриття провадження у справі - 11.03.2024 року до часу закриття підготовчого засідання 10.03.2025 року, минув рік, тобто більш ніж максимальний строк, визначений ч.3 ст.189 ЦПК України відведений для підготовчого судового засідання. Судом було надано сторонам можливість належним чином реалізувати свої процесуальні права, були виконанні усі дії, передбачені ч.2 ст.197 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що представниками відповідача не наведено суду вагомих обставин щодо необхідності повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття, та відмовляє в задоволенні цього клопотання.

Вирішуючи клопотанняпредставника позивачівпро поновленняпроцесуального строкудля поданнядоказів тадолучення доматеріалів справикопії сторінок1,72та 73з висновкуексперта (експертизаза матеріаламикримінального провадження)№ 31-760-2024від 01.08.2024р./25.03.2025р.та дозвілвід слідчогопро наданняможливості нарозголошення відомостейдосудового розслідування№ 18806-2025від 01.05.2025року,а такожодночасного клопотанняпредставника відповідачапро викликекспертів;долучення доматеріалів справиписьмових поясненьу якихзазначені відповідіна питання,поставлені підчас судовогозасідання таписьмові пояснення,згідно якихпросили долучитидо матеріалівсправи докази,серед яких16протоколів санітарно-мікробіологічнихвипробувань заперіод зберезень 2023-жовтень2023,ухвала Соснівськогорайонного судум.Черкасу справі№ 712/5731/25 від 01травня 2025 року, договір №122 про надання послуг від 21.02.2023, суд виходить з наступного.

Так, у відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, позивач, повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За змістом статей 76, 95 ЦПК України, письмові докази (документи) є одними з доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 2 та п. 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У постанові Великої палати Верхового суду від 22.06.023 року у справі №643/5369/16 встановлено, що порушення принципу «юридичної визначеності» - це коли відповідачу безпідставно поновлено пропущений процесуальний строк.

Таким чином, подані докази як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача не можуть бути прийняті як докази та долучені до матеріалів справи, а тому відповідні клопотання задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що сам по собі факт отримання цих доказів після закриття підготовчого судового засідання, не є підставою для поновлення строку та їх прийняття.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Таким чином, у задоволенні клопотання про поновлення строку та долучення додаткових доказів до матеріалів справи слід відмовити.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про витребування доказів, а саме витребувати у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області копію висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024, складений експертами Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (судово-медична експертиза (комісійна) за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000915), закінчена 25.03.2025 року (з урахуванням вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки) частини висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024), копії медичних документів пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наявні в матеріалах кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023 року та були вилучені в КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради, а також КП «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» ДОР Дніпровської міської ради; під час постановлення ухвали про витребування, запросити у слідчого письмовий дозвіл на розголошення під час розгляду цивільної справи №204/1929/24 вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки) частини висновку експерта (експертизи за матеріалами кримінального провадження) №31-760-2024, складений експертами Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (судово-медична експертиза (комісійна) за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000915), закінчена 25.03.2025 року, а також медичних документів пацієнта ОСОБА_3 , судом враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Представник відповідача звертаючись до суду із клопотанням про витребування доказів на стадії розгляду справи по суті, не наводить аргументів на предмет наявності винятковості випадку необхідності витребування означених доказів.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч.2 ст.77 ЦПК України.

Суд вважає, що наявні в матеріалах справи документи та інші докази є достатніми для вирішення спору по суті заявлених вимог.

Отже, підстави для задоволення вказаного клопотання представника відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст.258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Фрідман В.Б., подане 02.05.2025 через систему «Електронний суд» про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи відмовити; подане клопотання повернути.

В задоволенні клопотань представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради адвоката Шпакової Т.С., поданих 06.05.2025 через систему «Електронний суд» про виклик експертів, про витребування доказів відмовити; подані заперечення, клопотання про виклик експертів, клопотання про витребування доказів повернути.

В задоволенні клопотання представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради генерального директора Македонського І.О., поданих 07 травня 2025 року про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та письмових пояснень про поновлення строку для подання доказів - відмовити; подані письмові пояснення та письмові пояснення про поновлення строку для подання доказів повернути.

В задоволенні клопотання представників відповідача Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради про повернення до підготовчого засідання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Токар