Постанова від 04.02.2025 по справі 331/3059/23

Дата документу 04.02.2025 Справа № 331/3059/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 331/3059/23 Головуючий у І інстанції: Світлицька В.М.

Провадження №22-ц/807/57/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Дениса Юрійовича на рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тоботи Юлії Сергіївни до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування України, треті особи Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тоботи Ю.С. звернулася до суду з позовом до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування України, треті особи Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський О.О., Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков І.Ю., Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що 03.02.2021 ОСОБА_1 займала посаду заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, з якої була звільнена 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Так, пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. У зв`язку з вказаним, наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області №145-к від 18.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Сударикова І.Ю. вирішено звільнити позивача 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників відділень управління відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою у вказаному наказі зазначено попередження про наступне звільнення від 17.01.2023 Повідомлено, що оскільки скороченню підлягає весь штат та чисельність працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та його відділень, інша робота в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та його відділеннях не пропонується. Також, зазначено, що не передбачено можливості переведення працівника, який працює за трудовим договором, на посаду державної служби до органу, приєднання якого здійснюється внаслідок реорганізації. В той же час, у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та відповідною зміною повноважень Пенсійного фонду України до штатного розпису ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області введено (внесено, додано) нові посади. Як вбачається з відомостей штатного розпису Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до штату вказаної особи було введено, зокрема, наступні посади (з відповідними відділами): Відділ перевірки правильності розрахунку розміру страхових виплат у зв`язку із тимчасовою втратою непрацездатності начальник відділу, заступник начальника відділу, головний спеціаліст; Відділ перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності начальник відділу, заступник начальника відділу, головний спеціаліст; Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків - начальник відділу, заступник начальника відділу, головний спеціаліст. Відповідно до інформації про вакантні посади Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 06.12.2022 до 18.04.2023 та наказів про призначення осіб на посади, на частину з вказаних введених посад, функціональні обов`язки працівників за якими, передбачають здійснення обов`язків, пов`язаних з питаннями загальнообов`язкового державного соціального страхування, було призначено (прийнято) працівників в період з 01.01.2023 до 18.04.2023.Натомість, частина з вказаних введених посад залишилися вакантними на момент звільнення позивача, а саме станом на 18.04.2023, добір на які буде здійснено в майбутньому. Тобто, за наявності інших робочих місць, посад, штатних одиниць, тощо, що утворилися в процесі реорганізації Фонду соціального страхування України, позивачу як працівнику, який підпадав під скорочення чисельності та/або штату працівників, у зв`язку із реорганізацією роботодавця, не було запропоновано переведення на іншу вакантну посаду наявну у роботодавця. Враховуючи, що реорганізація (припинення) Фонду соціального страхування України відбулася шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, до якого перейшли всі права й обов`язки Фонду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області повинно було запропонувати позивачу іншу роботу у ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Натомість, позивачу жодна особа не пропонувала зайняти посаду в ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а тому при звільненні позивача з роботи відповідачами було порушено вимоги статей 40, 49-2 КЗпП України.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області №145-к від 18.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Сударикова І.Ю., яким вирішено звільнити ОСОБА_1 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити з 19.04.2023 ОСОБА_1 у правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на посаді аналогічній або рівнозначній посаді заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області; стягнути з правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 19.04.2023 до дати поновлення на посаді, виходячи з розрахунку 1640,19 грн середньої заробітної плати.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ЧерніковаД.Ю.подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідності їм висновків суду, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2024 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, повторюючи доводи позовної заяви, ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ЧерніковаД.Ю. зазначає, що помилковими є висновки суду першої інстанції про дотримання відповідачем гарантій та її трудових прав при проведенні повного скорочення чисельності та штату працівників, а також звільненні. Скаржниця не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість переведення працівників недержавної служби на посади державної служби.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Запорізькій області заперечує проти її доводів, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Запорізькогоапеляційного судувід 17грудня 2024року апеляційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 712/4776/23.

08 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Д.Ю. про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 09.12.2024Об`єднаноюпалатою Касаційногоцивільного судуу справі№ 712/4776/23винесено Постанову (яка опублікована була лише 03.01.2024), у якій суд дійшов таких висновків: «Спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на роботі в органах Пенсійного фонду та стосуються прийняття на публічну службу, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників останні не перебували на державній службі та Пенсійний фонд України і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій»

Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 377 ЦПК України, просить закрити провадження у справі з урахування висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 712/4776/23 а позовну заяву ОСОБА_1 до УВД ФССУ у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з усіма матеріалами передати для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14 січня 2025 року провадження у справі поновлено.

20 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Д.Ю. про розгляд справи без участі.

03 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання ГУ ПФУ в Запорізькій області про розгляд справи без участі.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства. Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому, враховуючи заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з огляду на таке.

Відповідно п.4 ч.1ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

За приписами до ч.1ст. 377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями255та257цьогоКодексу.

Згідно п.1 ч.1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, щопри звільненні позивача голова комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та відповідач дотримались норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника та вжили всіх можливих заходів, передбачених чинним законодавством, щодо недопущення порушення права позивача на працю, в зв`язку з чим, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 03.02.2021 обіймала посаду заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, з якої була звільнена 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , наказом голови комісії з реорганізації від 18.04.2023 № 145-к про звільнення.

01.01.2023 набрав чинності Закон України від 21.09.2022 № 2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 2620), яким Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105) викладено в новій редакції.

Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 (в редакції Закону № 2620, що діє з 01.01.2023) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

До завершення заходів, пов`язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Постановою Кабінету міністрів України № 1442 від 27 грудня 2022 року «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України»припинено з 01 січня 2023 року, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, зокрема, Фонд соціального страхування України. Утворено комісію з реорганізації Фонду соціального страхування України (далі - комісія з реорганізації Фонду) та призначено голову комісії з реорганізації Фонду ОСОБА_2 .

До голови комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь виконавчої дирекції Фонду переходять повноваження щодо управління справами Фонду та управлінь виконавчої дирекції Фонду на період до завершення їх реорганізації (п. 6 Постанови).

Згідно з п. 7 Постанови голові комісії з реорганізації Фонду необхідно забезпечити, зокрема, дотримання трудового законодавства щодо гарантій прав працівників Фонду та управлінь виконавчої дирекції Фонду.

Таким чином, законодавцем в особі Верховної Ради України прийнято рішення про припинення Фонду соціального страхування України.

Рішення про припинення Фонду соціального страхування України, прийняте Верховною Радою України, є чинним та у встановленому порядку неконституційним не визнавалося.

Наказом голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматського О.О. № 9-ОД від 16.01.2023 «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» на виконання п. 2розділу VІІ Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»тапостанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», керуючись ч. 4ст. 105 ЦК України, статтями49-2,49-4 КЗпП Українитаст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», вирішено скоротити весь штат та всю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18 квітня 2023 року.

17.01.2023 ОСОБА_1 було повідомлено про наступне звільнення 18.04.2023 на підставі п.1 ч. 1ст. 40 КЗпП України.

18.04.2023 управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області видано наказ № 145-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області» у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, встановлено, що законодавцем в особі Верховної Ради України з 01 січня 2023 року припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України. При цьому відбулось скорочення усього штату та усієї чисельності працівників, визначених штатними розписами Фонду соціального страхування з 18 квітня 2023 року, у тому числі й посади, яку обіймала позивач.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У справі, що переглядається виник спір між фізичною особою та Пенсійним фондом України, як правонаступником Фонду соціального страхування України щодо недотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області процедури вивільнення позивача у зв`язку зі скороченням всього штату працівників у процесі приєднання Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України.

Тому ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом за захистом порушених прав у зв`язку із звільненням без дотримання відповідачем обов`язку щодо її працевлаштування в органах Пенсійного фонду України.

Позивач визначила спосіб захисту своїх прав, як поновлення на роботі, оскільки втратила свою посаду в результаті реорганізації Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, що не вважається ліквідацією.

Водночас, право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з матеріалами справи основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби.

Отже внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України відбулося специфічне правонаступництво, за якого згідно з ухваленим Верховною Радою України Законом № 2620-ІХ Фонд як юридична особа приватного права припинився, однак його повноваження, що стосувалися чутливої для держави сфери загальнообов`язкового державного соціального страхування, набув Пенсійний фонд України як юридична особа публічного права та центральний орган виконавчої влади, що також був наділений функціями у сфері загальнообов`язкового державного страхування (пенсійне страхування).

Спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на роботі в органах Пенсійного фонду та стосуються прийняття на публічну службу, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників останні не перебували на державній службі та Пенсійний фонд України і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 712/4776/23 (провадження № 61-13644сво23).

Проте ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначеного не врахував та вирішив в порядку цивільного судочинства спір, що підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Наведені порушення норм процесуального права є безумовною та обов`язковою підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Д.Ю. слід частково задовольнити, рішення Жовтневого районногосуду м.Запоріжжявід 01липня 2024рокуслід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ЧерніковаД.Ю.вже скористалась своїм правом звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією у клопотанні про закриття провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Д.Ю. про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Запорізького окружного адміністративного суду, до юрисдикції якого віднесено розгляд цієї справи.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Дениса Юрійовича задовольнити частково.

Клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Дениса Юрійовича про закриття провадження у справі задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2024 року в цій справі скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тоботи Юлії Сергіївни до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування України, треті особи Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрити.

Клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чернікова Дениса Юрійовича про направлення за встановленою юрисдикцією цивільної справи задовольнити.

Передати справу № 331/3059/23 за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тоботи Юлії Сергіївни до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування України, треті особи Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 06 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: