Рішення від 25.04.2025 по справі 331/3059/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року Справа № 331/3059/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, треті особи: Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2023 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Фонду соціального страхування України (далі - відповідач 2), треті особи: Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області №145-к від 18.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Сударикова Ігоря Юрійовича, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Поновити з 19.04.2023 ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області або на іншій рівнозначній посаді.

Стягнути з Фонду соціального страхування України та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Судові витрати стягнути з відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач займала посаду заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, з якої була звільнена 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області №145-к від 18.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Сударикова І.Ю. Відповідачем 1 повідомлено, що оскільки скороченню підлягає весь штат та чисельність працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та його відділень, інша робота в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та його відділеннях не пропонується та зазначено, що не передбачено можливості переведення працівника, який працює за трудовим договором, на посаду державної служби до органу, приєднання якого здійснюється внаслідок реорганізації. У зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та відповідною зміною повноважень Пенсійного фонду України до штатного розпису Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області введено (внесено, додано) нові посади. За наявності інших робочих місць, посад, штатних одиниць, тощо, що утворилися в процесі реорганізації Фонду соціального страхування України, позивачу як працівнику, який підпадав під скорочення чисельності та/або штату працівників, у зв`язку із реорганізацією роботодавця, не було запропоновано переведення на іншу вакантну посаду наявну у роботодавця. Враховуючи, що реорганізація (припинення) Фонду соціального страхування України відбулася шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, до якого перейшли всі права й обов`язки Фонду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області повинно було запропонувати позивачу іншу роботу у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Позивачу жодна особа не пропонувала зайняти посаду в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а тому при звільненні позивача з роботи відповідачами порушено вимоги статей 40, 49-2 КЗпП України. Позивач просила суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 лютого 2025 року, зокрема, рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 липня 2024 року в цій справі скасовано; передано справу № 331/3059/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, треті особи: Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Запорізького окружного адміністративного суду.

Справа №331/3059/23 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 19 лютого 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.

Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26 лютого 2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у поясненнях зазначає наступне. Посилання позивача на те, що їй не запропоновано вакантні посади, які були наявні у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування є необґрунтованими, оскільки всі посади виконавчої дирекції Фонду соціального страхування підлягають скороченню так само, як і посада позивача. Основний штат працівників апарату Головного управління складають посади державної служби, умови призначення (переведення, звільнення) на які визначаються Законом України «Про державну службу». Посади працівників Фонду соціального страхування України, на відміну від посад працівників Пенсійного фонду, не належать до посад державної служби. На зазначених працівників поширюється законодавство про працю. Законодавством не передбачено переведення працівника, посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в новоутвореному державному органі.

До суду 28 лютого 2025 року надійшла про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області №145-к від 18.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Сударикова Ігоря Юрійовича, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 18 квітня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Поновити з 19.04.2023 ОСОБА_1 в правонаступнику Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рівнозначній посаді заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

Стягнути з правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 19.04.2023 по дату поновлення позивача на посаді, виходячи з розрахунку 1 640,19 грн середньоденної заробітної плати позивача.

28 лютого 2025 року позивач надав до суду заяву про залучення правонаступника, у якій просить суд залучити до справи Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якості правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

11 березня 2025 року судом отримані заперечення на клопотання (заяву), у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про залучення до справи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якості правонаступника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, правонаступником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області визначено Пенсійний фонд України.

13 березня 2025 року до суду поданий Пенсійним фондом України відзив на позовну заяву. Пенсійний фонд України вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позовні вимоги позивача не узгоджуються з вимогами законодавства та є неможливими для виконання. Всі посади, наявні у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, як і посада позивача, підлягали скороченню. Посада, яку займала позивач у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, в Пенсійному фонду України відсутня, переведення позивача до Пенсійного фонду України на «аналогічну» чи «рівнозначну» посаду є неможливим та суперечить вимогам законодавства. Штат працівників апарату Пенсійного фонду України складають посади державної служби, умови призначення (переведення, звільнення) на які визначаються Законом України «Про державну службу». Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Законодавством не передбачено переведення працівника, посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в новоутвореному державному органі. Пенсійний фонд України просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 про уточнення позовних вимог. Залучено до участі у справі як співвідповідачів: Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

21 березня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Посилання позивача на те, що їй не запропоновано вакантні посади, які були наявні у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування є необґрунтованими, оскільки всі посади виконавчої дирекції Фонду соціального страхування підлягають скороченню так само, як і посада позивача. Основний штат працівників апарату Головного управління складають посади державної служби, умови призначення (переведення, звільнення) на які визначаються Законом України «Про державну службу». Посади працівників Фонду соціального страхування України, на відміну від посад працівників Пенсійного фонду, не належать до посад державної служби. На зазначених працівників поширюється законодавство про працю. Законодавством не передбачено переведення працівника, посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в новоутвореному державному органі. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить суд відмовити в задоволені позовної заяви.

Представником позивача 08 квітня 2025 року подані до суду додаткові пояснення у справі, позивачем повідомлено наступне. В Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області протягом періоду часу з моменту попередження позивача про наступне звільнення до моменту звільнення позивача (18.04.2023) існували 75 (сімдесят п`ять), вакантних посад, що підтверджується інформацією, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області у відповідь на адвокатський запит та довідкою, жодну з яких позивачу не було запропоновано зайняти. Враховуючи відсутність у Законі України «Про державну службу» норм, які б урегульовували порядок переведення працівника з посади, яка не є державною службою, на посаду державну службу, обов`язковим та необхідним є застосування до спірних правовідносин положень КЗпП України на підставі частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу». Оскільки як Законом України «Про державну службу», так і жодним іншим правовим актом, не заборонено переведення працівника без проведення конкурсу у випадку реорганізації юридичної особи (яка не є державним органом), основним завданням якої є реалізація від імені держави владних управлінських функцій, на посаду державної служби до органу, приєднання якого здійснюється внаслідок реорганізації, то на роботодавця покладався обов`язок дотримання прав та гарантій працівника при звільненні позивача на означеній підставі запропонувати йому іншу роботу, що в даному випадку здійснено не було.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач з 03.02.2021 обіймала посаду заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, з якої була звільнена 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача, наказом голови комісії з реорганізації від 18.04.2023 № 145-к про звільнення.

Наказом голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматського О.О. № 9-ОД від 16.01.2023 «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» на виконання п. 2розділу VІІ Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», керуючись ч. 4ст. 105 ЦК України, статтями49-2,49-4 КЗпП України та ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», вирішено скоротити весь штат та всю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18 квітня 2023 року.

17.01.2023 позивача повідомлено про наступне звільнення 18.04.2023 на підставі п.1 ч. 1ст. 40 КЗпП України.

18.04.2023 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області видано наказ № 145-к «Про звільнення ОСОБА_2 » з посади заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області» у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач не погодившись з вищевказаним наказом про звільнення, вважаючи його протиправним, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на виконання п. 2 Розділу VII Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», 16.01.2023 року головою комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматським О.О. видано наказ №9-ОД «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», пунктом 1 якого передбачено скоротити штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в. областях та м. Києві, з 18.04.2023.

18.04.2023 управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області видано наказ № 145-к «Про звільнення ОСОБА_2 » з посади заступника начальника Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області» у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 1.6. статуту Фонду соціального страхування України затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 03.04.2015 № 8 Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування України (із змінами та доповненнями) - Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Відповідно до абз. 7, пп. 4.9.9, п. 4.9. статуту Фонду соціального страхування України затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 03.04.2015 № 8 Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування України (із змінами та доповненнями) Правління Фонду затверджує структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення);

Відповідно до абз. 3, 4, п. 7.4. статуту Фонду соціального страхування України затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 03.04.2015 № 8 Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування України (із змінами та доповненнями) - Директор виконавчої дирекції Фонду затверджує штатний розпис виконавчої дирекції Фонду, штатні розписи управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Штатні розписи відділень виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення затверджуються начальниками відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, за поданням начальника відповідного відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення та за погодженням з директором виконавчої дирекції Фонду.

Штатний розпис документ, що визначає структуру штатного складу працівників підприємства (установи, організації), найменування професій (посад), чисельність персоналу й оклади для кожної професії (посади).

Форма штатного розпису затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. № 57. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. №57 у штатному розписі вказують: № з/п структурного підрозділу. Посади окремо у штатному розділі не нумерують; назву структурного підрозділу відповідно до затвердженої структури підприємства; назву посади та код відповідно до Класифікатора професій; кількість штатних посад за кожною посадою окремо або за групою штатних одиниць;

Постановою Правління Фонду соціального страхування України № 50 від 10.10.2017 року (із змінами та доповненнями), а саме згідно пп. 1.1., та пп. 1.2., п. 1 цієї постанови затверджено та введено в дію структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (згідно з додатком 1 до цієї постанови), Структуру виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (згідно з додатком 1 до цієї постанови). Виконавчій дирекції Фонду відповідно до пп. 2.1.1. та 2.1.2., п. 2 постанови Правління Фонду соціального страхування України № 50 від 10.10.2017 року (із змінами та доповненнями) затвердити - штатний розпис виконавчої дирекції Фонду відповідно до затвердженої структури та граничної чисельності працівників виконавчої дирекції Фонду, штатні розписи управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та місті Києві відповідно до затвердженої структури та граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Таким чином, штатні розписи Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також штатні розписи відділень виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення затверджуються начальниками відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, складаються на підставі структури та в межах граничної чисельності затвердженої Правлінням Фонду соціального страхування України.

Пунктом 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі-Закон № 1105) визначено припинити Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) та управління виконавчої дирекції, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

На виконання п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 Кабінетом Міністрів України 27 грудня 2022 року було прийнято Постанову № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України».

Відповідно до п. 1 вищезгаданої Постанови, Кабінет Міністрів України вирішив припинити з 1 січня 2023 p., реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України: Фонд соціального страхування України, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, у т.ч. управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

Абзацом 2, п. 6 Постанови установлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь виконавчої дирекції Фонду переходять повноваження щодо управління справами Фонду та управлінь виконавчої дирекції Фонду на період до завершення їх реорганізації.

Відтак, оскаржуваний позивачем накази від 16.01.2023 №9-ОД, прийнятий головою комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматським О.О. в межах його законних повноважень.

У свою чергу, згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Частиною 2 ст. 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 3 ст. 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Приписами ч. 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 передбачено, що суди, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України повинні з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджений він за два місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП України).

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберіглося його попереднє місце роботи.

Тобто, звільнення, у зв`язку з реорганізацією, може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. В іншому випадку - дія трудового договору працівника продовжується.

З 01.01.2023 набрав чинності Закон України від 21.09.2022 № 2620-ІХ року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 2620), яким Закон України від 23.09.1999 року № 1105- XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105) викладено в новій редакції.

Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 (в редакції Закону № 2620, що діє з 01.01.2023 року) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Таким чином, законодавцем в особі Верховної Ради України прийнято рішення про припинення ФСС України, а тому, як наслідок, виникли законні підстави для проведення заходів з реорганізації ФСС України.

Вказане рішення є чинним та у встановленому порядку неконституційним не визнавалося.

Пунктом 12 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 Верховна Рада України зобов`язала Кабінет Міністрів України: забезпечити передачу коштів Фонду соціального страхування України д: Пенсійного фонду України; привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити набрання чинності нормативно-правовими актами, зазначеними у підпунктах 2-4 цього пункту, одночасно з набранням чинності цим Законом тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 року № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» (далі - Постанова № 1442), зокрема: утворено комісію з реорганізації ФСС України та комісію з реорганізації управлінь виконавчої дирекції ФСС України (далі - управління ВД ФСС України); установлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України переходять повноваження щодо управління справами Фонду та управлінь ВД ФСС України на період до завершення їх реорганізації; зобов`язано голову комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України здійснити заходи з припинення Фонду та управлінь ВД ФСС України у чотиримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 2620.

Як вже було зазначено судом, Головою комісії з реорганізації ФСС України 16.01.2023 року видано наказ № 9-ОД «Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», пунктом 1 якого передбачено скоротити увесь штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18.04.2023.

На виконання п. 2 Розділу VII Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 року № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», видано наказ комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України № 9-ОД від 16.01.2023 року «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», пунктом 1 якого передбачено скоротити штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18.04.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 КЗпП України у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділенні, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 x. 1 ст. 40 КЗпП України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний наказ про звільнення позивача видано саме у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, його положення не суперечать чинному законодавству.

Також, суд вважає, що оскільки позивач була за два місяці попереджена про наступне вивільнення та про те, що інша робота у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України їй не пропонується, оскільки скороченню підлягає увесь штат та чисельність працівників, тобто відбулося скорочення і посади, яку обіймала позивач, то звільнення позивача із займаної посади відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону № 889 вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина Україна на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Прийнявши рішення про припинення ФСС України, законодавець не передбачив спеціального механізму переведення працівників ФСС України, на яких поширюється законодавство про працю, на посади державної служби в Пенсійному фонді України чи його територіальних управліннях.

За таких умов, переведення працівників ФСС України на посади державної служби в Пенсійному фонді України чи його територіальних управліннях суперечить Закону № 889.

В силу положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 889 без обов`язкового проведення конкурсу переведений може бути лише державний службовець: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенню суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Враховуючи наведене, законодавством не передбачено переведення працівника посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в державному органі.

З огляду на зазначене вище суд вважає помилковими доводи позивача щодо обов`язку правонаступника роботодавця запропонувати вакантні посади в Головному управлінні Пенсійного фонду України (ст.49-2 КЗпП України) та вимоги позивача на поновлення на іншій рівнозначній посаді в Пенсійному фонді України, оскільки відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються саме Законом №889, якщо інше не передбачено цим же законом (ч.2 ст.5 Закону №889), тобто, для їх зайняття посад державної служби кандидат повинен відповідати вимогам викладеним в Законі України «Про державну службу».

Водночас суд зауважує, що позивач не подавала до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву та необхідні документи для вирішення питання про призначення її на вакантні посади.

Також, суд відхиляє наведені позивачем посилання на висновки Верховного Суду як такі, що не є релевантним обставинам у цій справі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та необхідність відмовити у їх задоволенні в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, а також решти позовних вимог як похідних.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, треті особи: Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач 1 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (вул. Сєдова, буд. 12, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 41320207),

Відповідач 2 - Фонд соціального страхування України (вул. Боричів Тік, буд. 28, м.Київ, 04070; код ЄДРПОУ 40210180),

Відповідач 3 - Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01014; код ЄДРПОУ 00035323),

Відповідач 4 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),

Треті особи: Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович (вул. Боричів Тік, буд. 28, м. Київ, 04070),

Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович (вул. Сєдова, буд. 12, м.Запоріжжя, 69000).

Повне судове рішення складено 25.04.2025.

Суддя Б.В. Богатинський