Ухвала

від 06.02.2025 по справі 485/242/25

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №485/242/25

Провадження № 2-з/485/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

06 лютого 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Квєтка І.А., секретар судового засідання Семенака А.Г., розглянувши заяву керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації про забезпечення позову,

встановив:

05 лютого 2025 року керівник Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про витребування земельної ділянки, у якому просить витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, розташовану в межах території Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, державну реєстрацію права власності на яку вчинено 04.10.2017 за індексним № 37413043.

Одночасно з позовом прокурор подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Снігурівської ТГ, Баштанського району, Миколаївської області та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Снігурівської ТГ, Баштанського району, Миколаївської області ( у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї), мотивуючи тим, що невчинення дій по накладенню арешту та заборони вчинення реєстраційних дій призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави, відчуження земельної ділянки відповідачем чи зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання, що унеможливить або значно ускладнить виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково за такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона вчиняти певні дії відносно об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу правомірності володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою та витребування від нього цієї земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави у зв`язку з її незаконним вибуттям.

Заявлений прокурором вид заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття даного виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення у разі відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки на користь третіх осіб та/або вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо неї.

За такого, враховуючи надані докази, які підтверджують факт набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку 4825710100:24:000:0003, площею 2 га, а також виходячи з предмету позову, беручи до уваги, що останній може вжити заходів до відчуження спірного майна, поділу, об`єднання, інших дій щодо зміни відомостей про земельну ділянку, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на земельну ділянку підлягає задоволенню.

Разом з тим, застосування такого виду забезпечення як заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером, з урахуванням забезпечення позову шляхом накладення арешту, не є доцільним та спроможним, оскільки поглинається ним, а відповідно і не буде співмірним із заявленими вимогами.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч.3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149-150,153,154,157 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву керівника Баштанської окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4825710100:24:000:0003, площею 2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Снігурівської ТГ, Баштанського району, Миколаївської області на строк до виконання рішення суду або до скасування у порядку, передбаченому ст.158 ЦПК України.

Копії даної ухвали направити учасникам справи для відома та до Першого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для виконання.

Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І. А. Квєтка