Ухвала

від 06.02.2025 по справі 191/5829/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/5829/24

Провадження № 2-о/191/186/24

У Х В А Л А

іменем України

06 лютого 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Форощук С.А.

за участю секретаря Бугайової Б.Ю.

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Застеба А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 ; заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (по день смерті рідного брата) перебував на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні від представника заінтересованої особи надійшло клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні без розгляду оскільки в межах розгляду даної цивільної справи в порядку окремого провадження, вбачається спір про право. Зокрема представник зазначила, що після загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , із заявами про призначення одноразової грошової допомоги звернулись брати загиблого: ОСОБА_1 , 1968 року народження, ОСОБА_3 , 1973 року народження, ОСОБА_3 , 1983 року народження та ОСОБА_4 , 1986 року народження. За результатом розгляду поданих документів, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, зокрема, встановлено, що за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітні брати загиблого військовослужбовця непрацездатними (особами з інвалідністю) і чи перебували вони на його утриманні. Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», заявниками на розгляд Комісії не надано. Представник Міністерства оборони України, зазначає, що інші брати загиблого військовослужбовця також можливо можуть мати право на відповідні виплати.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти залишення його заяву без розгляду заперечував.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали вищезазначеної заяви, встановив наступне.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, згідно зі статтею 293, частиною другою статті 315 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення в особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 5 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо їх встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Встановлення факту перебування на утриманні у рідного брата загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , необхідно заявнику ОСОБА_1 для призначення та отримання одноразової грошової допомоги в наслідок загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (дати - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

У відповідності до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №31/д від 25.10.2024 року, були розглянуті документи чотирьох братів загиблого військо службовця ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_1 , 1968 року народження, ОСОБА_3 , 1973 року народження, ОСОБА_3 , 1983 року народження та ОСОБА_4 , 1986 року народження для отримання одноразової грошової допомоги. Комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання поданих документів, з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що він перебував на утриманні загиблого військовослужбовця, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

На виконання ухвали суду від 22.01.2025 року про витребування доказів, Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надані засвідчені належним чином копії актових записів про народження братів загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено, що актових записів про народження дітей у ОСОБА_2 в архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено, також не існує актового запису про дружину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про те, що у даному випадку існує спір про право, оскільки встановлення факту за заявою ОСОБА_1 необхідно йому для призначення та отримання одноразової грошової допомоги в наслідок загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, за отриманням якої також звернулись інші брати загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , при цьому заінтересована особа - Міністерство оборони України оспорює право заявника на отримання відповідних виплат.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа № 522/11740/14-ц, провадження № 61-19160св18), від 27 червня 2018 року (справа №522/10696/17, провадження № 61-12109св18), від 31 жовтня 2018 року (справа № 477/284/16-ц, провадження № 61-24391св18), у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року (справа №643/14985/18-ц, провадження № 61-14325ск19).

Відповідно до частини четвертоїстатті 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи наявність у даній справі спору про право, заява ОСОБА_1 про встановлення факту підлягає залишенню без розгляду, та її вимоги мають розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів.

Отже, ОСОБА_1 роз`яснюється, що він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначеноЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315, 259,250, 261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду, задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Суддя С. А. Форощук