Рішення

від 22.01.2025 по справі 401/1707/24

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/1707/24

2/401/123/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Іващенко В.М., за участю секретаря судових засідань Кисленко І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна", Дніпровського відділення Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна", третя особа: Заступник головного виконавчого директора Дніпровського відділення Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна" Денис Хренов, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом і просив ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення №1П від 17 травня 2024 року, поновити його на посаду старшого фахівця з продажу Дніпровського відділення ПрАТ "Абінбев Ефес Україна", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п.5 ст.40 КЗпП України, однак звільнення було безпідставним оскільки дійсно позивач хворів, але чотиримісячний строк перебування на лікарняному був перерваний перебуванням у основній відпустці, наданій йому у період з 05 лютого по 09 лютого 2024 року. Відповідно перебіг лікарняного має бути обрахованим саме з 09 лютого 2024 року. Відповідач не дотримавшись положень КЗпП України звільнив його із займаної посади, чим порушив права позивача, який має бути поновлений на займаній посаді, крім того йому повинен бути виплачений середній розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 , пославшись на обставини якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Вказав про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з підстав, передбачених п.5 ст.40 КЗпП України, оскільки невірно був обрахований період перебування його на лікарняному.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці більше чотирьох місяців, у тому числі перебуваючи у відпустці та на лікарняному. Вважає, що ОСОБА_1 було звільнено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 17 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

24 червня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

23 вересня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 17 жовтня 2024 року.

Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу №1П від 17.05.2024 року ПрАТ"Абінбев Ефес Україна", ОСОБА_1 звільнено з посади старшого фахівця з продажу Дніпровського відділення ПрАТ "Абінбев Ефес Україна" в зв`язку з нез`явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності(т.1 а.с.12, 184).

Згідно наказу ПрАТ"Абінбев Ефес Україна" №8/в від 26.01.2024 року ОСОБА_1 надана щорічна основна відпустка з 05 лютого 2024 року по 09 лютого 2024 року(т.1 а.с.99).

ОСОБА_1 перебував на лікарняному в період з 16 січня 2024 року по 02 лютого 2024 року, та в період з 12 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року, що підтверджується електронними лікарняними листами. Зокрема лікарняний лист, що виданий КНМП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" м.Кременчук свідчить про період непрацездатності ОСОБА_1 за період з 14.05.2024 року по 17 травня 2024 року(т.1 а.с.103-108, 109, 110-130).

Із службової записки начальника відділу з правових питань некомерційних функцій ПрАТ"Абінбев Ефес Україна" Братерського Г.М. від 17 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 не з`являвся на роботу з 16 січня по 17 травня 2024 року(т.1 а.с.186-189).

Згідно довідки про доходи, ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого ПРАТ "Абінбев Ефес Україна", отримував доходи, середньомісячний розмір яких становить 30092,91 грн., а середньоденний розмір становить 1399,67грн.(т.2 а.с.214).

Згідно ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ч.3 ст.81 ЦПК України, у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Згідно ч.3 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено в період його тимчасової непрацездатності, а саме 17 травня 2024 року, на підставі п.5 ч.1 ст.40 КЗпП України, за нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців. Звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається, за виключенням звільнення на підставі п.5 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Законодавець у п.5 ч.1 ст.40 КЗпП України, чітко визначив підставу для звільнення - нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, при цьому ключовим моментом є тимчасова непрацездатність працівника та нез`явлення його на роботу протягом більш як чотирьох місяців саме підряд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним у період з 16 січня 2024 року по 02 лютого 2024 року, та в період з 12 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року, що підтверджується відповідними електронними листками непрацездатності, а в період з 05 лютого 2024 року по 09 лютого 2024 року перебував у щорічній основній відпустці.

З огляду на викладене помилковим є твердження працівників ПРАТ "Абінбев Ефес Україна" про підставу для звільнення ОСОБА_1 в зв`язку з нез`явленням його на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, оскільки вказаний термін перерваний відпусткою у період з 05 лютого 2024 року по 09 лютого 2024 року, тому доцільно рахувати тимчасову непрацездатність працівника саме з 10 лютого 2024 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки в судовому засіданні було чітко встановлено відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Середньомісячний заробіток ОСОБА_1 , згідно довідки ПрАТ"Абінбев Ефес Україна" складає: 30092,91 грн. х 6 місяців = 180557 гривень 46 копійок.

Відповідно п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Питання про судові витрати суд вирішує згідно правил ст. 141 ЦПК України.

Керуючись:ст.ст.40, 117, 235 КЗпП України, ЗУ "Про оплату праці", ст.ст. 81, 141, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ заступника головного виконавчого директора Дніпровського відділення Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна" №1-П від 17 травня 2024 року "Про припинення трудового договору".

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого фахівця з продажу Дніпровського відділення Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна", з 18 травня 2024 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна", на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 травня 2024 року по 18 листопада 2024 року, в сумі 180557(сто вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 46 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна" на користь держави судовий збір в сумі 1211(одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Абінбев Ефес Україна" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968(дев`ятсот шістдесят всім) гривень 96 копійок.

Рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнень за один місяць сумі 30092(тридцять тисяч дев`яносто дві) гривні 91 копійка, підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 31 січня 2025 року.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду В.М.Іващенко

22.01.2025