Рішення

від 20.12.2007 по справі 40/520-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20"

грудня 2007 р.                                                           

Справа № 40/520-07

вх. № 12684/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. від 03.12.2007 року  відповідача - Качур Д.М., дов. № 141 від

03.12.2007 року

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, м. Харків 

до  Товариства з

обмеженою відповідальністю "Ліля", м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права

власності на нежитлову будівлю літ. "М-1" загальною площею 1404,8

кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що

відповідач за договором позики грошей від 01 жовтня 2007 року своїх зобов'язань

по поверненню суми позики не виконав, а тому позивачем відповідно до умов

зазначеного договору було використано його право притримання у своєму володінні

зазначеної нежитлової будівлі й у якості реалізації свого права на задоволення

своїх вимог, просить суд визнати його право власності на цю нежитлову будівлю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені

позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні свою заборгованість

перед позивачем за зазначеним договором визнає, також зазначає, що ним

здійснюються усі необхідні дії по погашенню цієї заборгованості та просить суд

розстрочити або відстрочити повернення позивачу суми позики.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників

сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних

підстав.

Судом було встановлено, що 01 жовтня 2007 року між позивачем та

відповідачем було укладено договір позики грошей, відповідно до умов якого

відповідачу була надана грошова позика у розмірі 100000 грн.

Згідно з пунктом 4.1 вказаного договору, позика надавалася

відповідачу строком до 20 листопада 2007 року, й згідно з пунктом 5.1 цього

договору відповідач після спливу вказаного строку повинен був повернути позику

у повному обсязі на протязі двох днів з дня закінчення терміну позики, тобто не

пізніше 23 листопада 2007 року. 

Судом також було встановлено, що станом на 23 листопада 2007 року

відповідач своїх зобов'язань по поверненню позивачу грошей не виконав.

Договором позики грошей від 01 жовтня 2007 року було встановлено

такий вид забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню

позики як притримання майна. Так, зокрема, пунктом 7.2. договору позики

встановлено, що виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню  позикодавцю суми позики, на підставі статей

594-597 Цивільного кодексу України, забезпечується притриманням позикодавцем

будь-якого майна позичальника, яким він правомірно володіє на момент повернення

позики.

Як вбачається з матеріалів справи 03 вересня 2007 року між

позивачем та відповідачем було укладено договір позички нежитлової будівлі,

відповідно до умов якого позивачу відповідачем у тимчасове користування була

надана спірна нежитлова будівля.

Відповідач 19 листопада 2007 року на підставі пунктів 7.2, 7.3

договору позички нежитлової будівлі відмовився від цього договору та звернувся

до позивача з вимогою про припинення користування спірною нежитловою будівлею

та її повернення, яке було отримано позивачем 20 листопада 2007 року.

Зазначене свідчить, що на момент виконання відповідачем своїх

зобов'язань щодо повернення грошей позивач правомірно володів спірною

нежитловою будівлею й ця будівля підлягала поверненню відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 594 Цивільного кодексу України

кредитор, який володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, у разі

невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування

кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у

себе до виконання боржником зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 594 Цивільного кодексу України

притриманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не

встановлене договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 595 Цивільного кодексу України

кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це

боржника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності з

вимогами статті 595 Цивільного кодексу України було направлено відповідачу

повідомлення про притримання майна, яке відповідач отримав 23 листопада 2007

року.

Згідно зі статтею 597 Цивільного кодексу України вимоги кредитора,

який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті

591 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 591 Цивільного кодексу України реалізація майна,

на яке звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів,

якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 7.4. договору позики грошей від 01 жовтня 2007 року було

встановлено, що у разі, якщо Позичальник протягом десяти днів після початку

притримання майна не виконає своїх зобов'язань по поверненню Позикодавцю суми

позики, Позикодавець має право отримати задоволення своїх вимог з майна, яке

він притримує, шляхом набуття права власності на це майно

Таким чином, судом встановлено, що, оскільки, такий вид

забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань як притримання його

нежитлової будівлі був прямо встановлений договором, позивач правомірно володів

спірною нежитловою будівлею, ця нежитлова будівля підлягала поверненню,

відповідач не виконав своїх зобов'язань по поверненню грошової суми, то позивач

правомірно притримує нежитлову будівлю відповідача та має право на задоволення

своїх вимог з вартості зазначеного майна, у спосіб визначений договором позики

грошей від 01 жовтня 2007 року.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими,

підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у

повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд

відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та

інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволені позову

на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний

номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2) право власності на нежитлову будівлю

літ. “М-1” загальною площею 1404,8 м2, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми

"ЛІЛЯ", поточний рахунок 26006860086020 в ХОФ АКБ

"Укрсоцбанк" в м. Харків, МФО 3510166, код ЄДРПОУ 21212657, поштова

адреса: 61128, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 151 "в" на користь

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, поточний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2 - 1000 грн.

державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Видати наказ після набрання рішеннм законної сили.

Повний текст рішення підписано 24.12.2007 року.

Суддя                                                                                           

Хотенець П.В.

Секретар

судового засідання                      

Дуброва Н.О.