Постанова

від 23.01.2025 по справі 911/2105/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Справа№ 911/2105/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.01.2025

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Королевич»

на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024

повний текст рішення складено та підписано 13.06.2024

у справі № 911/2105/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Обухівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Миронівської міської ради

до 1) Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

2) Фермерського господарства «Королевич»

3) ОСОБА_1

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, м. Кагарлик (прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 14.08.2019 № 36-02-1003вих19 в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідач-1), Фермерського господарства «Королевич» (відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3), в якому просив суд:

1. визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його;

2. визнати недійсними накази ГУ Держземагентства у Київській області про надання дозволів:

- від 23.01.2015 №10-123/15-15-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коритищенської сільської ради Миронівського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 12,9 га;

- від 20.01.2015 №10-52/15-15-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коротищенської сільської ради Миронівського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 10,2677 га;

- від 20.01.2015 №10-51/15-15-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Коротищенської сільської ради Миронівського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 13,1689 га;

3. визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Київській області, якими затверджено проекти із землеустрою:

- від 27.11.2015 №10-8063/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років з кадастровим номером 3222983400:02:002:0009 на території Коритищенської сільської ради площею 12,9000 га;

- від 27.11.2015 №10-8059/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років з кадастровим номером 3222983400:02:004:0028 на території Коритищенської сільської ради площею 10,2677 га;

- від 27.11.2015 №10-8058/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років з кадастровим номером 3222983400:02:004:0027 на території Коритищенської сільської ради площею 13,1689 га;

4. визнати недійсними:

- договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 12,9000 га, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомчук Л.І., номер запису 12576196;

- договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 10,2677 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомчук Л.І., номер запису 12575293;

- договір оренди від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 13,1689 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027, 12.12.2015 зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомчук Л.І., номер запису 12575838;

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у січні 2015 року оскаржуваними наказами ГУ Держземагентства у Київській області надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок на території Коритищенської сільської ради Миронівського району. Вказана документація була затверджена наказами ГУ Держгеокадастру у Київській області від 27.11.2015, на підставі яких 10.12.2015 між ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 було укладено оспорювані договори оренди строком на 49 років. Прокурор стверджує, що оскаржувані накази видано всупереч ст. 116, 122, 123 Земельного кодексу України, ст. 1, 2 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство». 15.09.2014 проведено державну реєстрацію юридичної особи ФГ «Королевич», яке після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки як юридична особа на конкурсних засадах. Спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення станом на час видачі оскаржуваних наказів та укладення оскаржуваних договорів перебували у державній власності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2019 відкрито провадження у справі № 911/2105/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № 911/2105/19 в позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 апеляційну скаргу в.о. прокурора Київської області залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі №911/2105/19 скасовано, а провадження у справі №911/2105/19 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 та частини 1 статті 278 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 заяву Кагарлицької місцевої прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, матеріали справи № 911/2105/19 направлено для розгляду по суті до Миронівського районного суду Київської області.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 19.06.2023 закрито провадження у справі № 911/2109/19, роз`яснено прокурору, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 10.07.2023 справу № 911/2105/19 передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2023 прийнято справу № 911/2105/19 до розгляду та відкрито у ній провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 у справі № 911/2105/19 замінено Кагарлицьку місцеву прокуратуру на процесуального правонаступника Обухівську окружну прокуратуру; залишено без розгляду клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області про заміну позивача - Держгеокадастру на Ржищівську міську раду; замінено позивача - Держгеокадастр на його процесуального правонаступника - Миронівську міську раду; залучено до участі у справі № 911/2105/19 відповідача-3 - ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.05.2024 по справі № 911/2105/19 позов Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської міської ради у справі № 911/2105/19 задоволено частково.

Визнано недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області, якими затверджено проекти землеустрою:

- від 27.11.2015 №10-8063/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років з кадастровим номером 3222983400:02:002:0009 на території Коритищенської сільської ради площею 12,9000 га;

- від 27.11.2015 №10-8059/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років з кадастровим номером 3222983400:02:004:0028 на території Коритищенської сільської ради площею 10,2677 га;

- від 27.11.2015 №10-8058/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років з кадастровим номером 3222983400:02:004:0027 на території Коритищенської сільської ради площею 13,1689 га.

Визнано недійсними:

- договір оренди землі від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 12,9000 га, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009, право оренди зареєстроване 12.12.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомчук Л.І., номер запису 12576196;

- договір оренди землі від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 10,2677 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028, право оренди зареєстроване 12.12.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомчук Л.І., номер запису 12575293;

- договір оренди землі від 10.12.2015 щодо земельної ділянки площею 13,1689 га, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027, право оренди зареєстроване 12.12.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Пархомчук Л.І., номер запису 12575838.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що (1) звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Київській області (до перетворення ГУ Держземагентства у Київській області) для отримання в оренду земельних ділянок на території Коритищенської сільської ради, ОСОБА_1 діяв як голова ФГ «Королевич», а не як приватна особа, маючи намір збільшити банк земельних ділянок саме ФГ «Королевич»; (2) накази ГУ Держгеокадастру у Київській області від 27.11.2015 №10-8063/36-15-сг, №10-8059/36-15-сг, №10-8058/36-15-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» суперечать положенням статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, що є підставою для визнання недійсними вказаних наказів; (3) договори оренди землі від 10.12.2015 укладені на підставі незаконних наказів ГУ Держгеокадастру У Київській області від 27.11.2015 підлягають визнанню недійсними на підставі пунктів 1, 3 частини 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України; (4) скасування наказів про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою не призведе до змін щодо правового статусу спірних земельних ділянок та обсягу прав сторін щодо них, отже є неефективним способом захисту права, тому підстави для визнання недійсними наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 20.01.2015 №10-52/15-15-сг, №10-51/15-15-сг та від 23.01.2015 №10-123/15-15-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» відсутні; (5) оскільки відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недійсними наказів від 20.01.2015 та від 23.01.2015 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», то відсутні підстави для застосування до вказаних вимог позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 27.05.2024 по справі №911/2105/19, Фермерське господарство «Королевич» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 по справі № 911/2105/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2105/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Королевич» на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 по справі №911/2105/19 та призначено до розгляду на 13.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкладено розгляд справи на 01.10.2024.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 № 2635/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 звільнено у відставку.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Яценко О.В., Кравчук Г.А.

30.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 911/2105/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Королевич» на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 та призначено до розгляду на 06.11.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з лікарняним судді Кравчука Г.А.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 справу № 911/2105/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Яценко О.В., Мальченко А.О.

15.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 911/2105/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Королевич» на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 та призначено до розгляду на 11.12.2024.

В судовому засіданні 11.12.2024 оголошувалася перерва до 23.01.2025.

08.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Миронівської міської ради надійшла заява про проведення судового засідання 23.01.2025 без участі представника Миронівської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Фермерського господарства «Королевич» слід задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 у справі № 911/2105/19 скасувати, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом Київської області та перевірено судом апеляційної інстанції, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.03.2019 №1005157892, голова господарства ОСОБА_1 15.09.2014 здійснив державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства «Королевич», яке з 16.09.2014 перебуває на обліку в ГУ регіональної статистики та у Миронівській ОДПІ.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.04.2018 №120067470 вбачається, що станом на дату державної реєстрації юридичної особи ФГ «Королевич» за головою господарства ОСОБА_1 було зареєстроване право оренди земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на території Зеленицької сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, орендодавець Держава в особі ГУ Держземагентства у Житомирській області, зокрема, кадастрові номери:

1821782400:03:000:0235 площею 63,5055 га рілля, сіножаті (запис про інше речове право від 30.12.2013 на підставі договору оренди землі №53/13 від 17.12.2013);

1821782400:04:000:0350 площею 91,5685 га рілля (запис про інше речове право від 30.12.2013 на підставі договору оренди землі №51/13 від 17.12.2013);

1821782400:004:000:0351 площею 15,8598 га пасовища (запис про інше речове право від 30.12.2013 на підставі договору оренди землі №46/13 від 17.12.2013);

1821782400:04:000:0356 площею 28,6742 га рілля, господарські шляхи і прогони (запис про інше речове право від 30.12.2013 на підставі договору оренди землі №52/13 від 17.12.2013);

1821782400:04:000:0358 площею 27,463 га рілля, пасовища, сіножаті (запис про інше речове право від 30.12.2013 на підставі договору оренди землі №49/13 від 17.12.2013).

ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагентства у Київській області із трьома клопотаннями, у яких, посилаючись на ст. 123 ЗК України, просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, орієнтовними площами 12,99 га, 10,26 га, 13,16 га, на території Коритищенської сільської ради на 49 років за межами населеного пункту села Коритище для вирощування сільськогосподарських культур.

ГУ Держземагентства у Київській області видано накази «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»:

№ 10-51/15-15-сг від 20.01.2015, яким надано згоду ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області орієнтовний розмір 13,1689 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності;

№ 10-52/15-15-сг від 20.01.2015, яким надано згоду ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області орієнтовний розмір 10,2677 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності;

№ 10-123/15-15-сг від 23.01.2015, яким надано згоду ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області орієнтовний розмір 12,9000 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

У листах від 08.04.2015 № 31-10-0.3-4034/0/17-15-сг, № 31-10.3-4031/0/17-15-сг, № 31-10-0,3-4033/0/17-15-сг з посиланням на ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» ГУ Держземагентства у Київській області рекомендовано ОСОБА_1 для прийняття рішення надати (крім поданих) відповідні графічні матеріали та обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, завірені належним чином.

У відповідь на вказані листи ОСОБА_1 надав листами від 10.07.2015 ортофотоплани земельних ділянок, обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, копії трудової книжки та диплому ОСОБА_1 . До власних письмових обґрунтувань розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства були додані копії свідоцтв про реєстрацію машин та механізмів.

В подальшому, ГУ Держгеокадастру у Київській області видано накази «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки»:

№ 10-8058/36-15-СГ від 27.11.2015, яким затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області»; надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 13,1689 га (кадастровий номер 3222983400:02:004:0027) для ведення фермерського господарства строком на 49 років, встановило річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки; вказало земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням із дотриманням вимог статей 96, 103 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство»;

№ 10-8059/36-15-СГ від 27.11.2015, яким затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області»; надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 10,2677 га (кадастровий номер 3222983400:02:004:0028) для ведення фермерського господарства строком на 49 років, встановило річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки; вказало земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням із дотриманням вимог статей 96, 103 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство»;

№ 10-8063/36-15-СГ від 27.11.2015, яким затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області»; надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 12,9000 га (кадастровий номер 3222983400:02:002:0009) для ведення фермерського господарства строком на 49 років, встановило річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки; вказало земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням із дотриманням вимог статей 96, 103 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство».

На підставі виданих наказів між ГУ Держземагентства у Київській області в особі начальника Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (орендар) укладено договори оренди землі:

1) від 10.12.2015, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 13,1689 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району (пункт 1) кадастровий номер 3222983400:02:004:0027 (у тому числі 13,1689 га рілля), форма власності - державна (пункт 2). Договір укладено на 49 років (пункт 7). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі безготівково у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки на рік (пункт 8). Передача земельних ділянок в оренду здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації права користування земельними ділянками за актом приймання-передачі (пункт 20). Орендар має право передавати в суборенду земельні ділянки або їх частини без зміни цільового призначення, передавати право користування земельними ділянками до складеного капіталу фермерського господарства (пункт 30). Додатками від 22.12.2015 до договору оренди землі від 10.12.2015 сторони підписали Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 13,1689 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району, кадастровий номер 3222983400:02:004:0027. Земельна ділянка надається для ведення фермерського господарства.

З Інформації від 25.03.2019 №160889829 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:004:0027 площею 13,1689 га для ведення фермерського господарства вбачається, що 12.12.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського РУЮ Київської області вчинено запис 12575660 (з відкриттям розділу) щодо державної власності на вказану земельну ділянку в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також 12.12.2015 вчинено запис №12575838 про інше речове право оренди земельної ділянки строком 49 років, орендар ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 10.12.2015, укладеного із ГУ Держгеокадастру у Київській області.

До вказаного запису про інше речове право №12575838 від 12.12.2015 було внесено зміни, а саме доповнено запис інформацією про суборендаря: ФГ «Королевич» на підставі договору суборенди від 30.03.2016. Даних щодо дати внесення вказаних змін до запису №12575838 від 12.12.2015 інформаційна довідка не містить.

2) від 10.12.2015, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 10,2677 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району (пункт 1) кадастровий номер 3222983400:02:004:0028 (у тому числі 10,2677 га рілля), форма власності - державна (пункт 2). Договір укладено на 49 років (пункт 7). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі безготівково у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки на рік (пункт 8). Передача земельних ділянок в оренду здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації права користування земельними ділянками за актом приймання-передачі (пункт 20). Орендар має право передавати в суборенду земельні ділянки або їх частини без зміни цільового призначення, передавати право користування земельними ділянками до складеного капіталу фермерського господарства (пункт 30). Додатками від 22.12.2015 до договору оренди землі від 10.12.2015 сторони підписали Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,2677 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району, кадастровий номер 3222983400:02:004:0028. Земельна ділянка надається для ведення фермерського господарства.

Відповідно до Інформації від 25.03.2019 №160888607 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:004:0028 площею 10,2677 га для ведення фермерського господарства, 12.12.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського РУЮ Київської області вчинено запис 12575084 (з відкриттям розділу) щодо державної власності на вказану земельну ділянку в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також 12.12.2015 вчинено запис №12575293 про інше речове право оренди земельної ділянки строком 49 років, орендар ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 10.12.2015, укладеного із ГУ Держгеокадастру у Київській області.

До вказаного запису про інше речове право №12575293 від 12.12.2015 було внесено зміни, а саме доповнено запис інформацією про суборендаря: ФГ «Королевич» на підставі договору суборенди від 30.03.2016. Даних щодо дати внесення вказаних змін до запису №12575293 від 12.12.2015 інформаційна довідка не містить.

3) від 10.12.2015, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 12,9000 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району (пункт 1) кадастровий номер 3222983400:02:002:0009 (у тому числі 12,9000 га сади), форма власності - державна (пункт 2). Договір укладено на 49 років (пункт 7). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі безготівково у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки на рік (пункт 8). Передача земельних ділянок в оренду здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації права користування земельними ділянками за актом приймання-передачі (пункт 20). Орендар має право передавати в суборенду земельні ділянки або Їх частини без зміни цільового призначення, передавати право користування земельними ділянками до складеного капіталу фермерського господарства (пункт 30). Додатками від 22.12.2015 до договору оренди землі від 10.12.2015 сторони підписали Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 12,9000 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району, кадастровий номер 3222983400:02:002:0009. Земельна ділянка надається для ведення фермерського господарства.

У відповідності до Інформації від 25.03.2019 №160887031 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 3222983400:02:002:0009 площею 12,9 га для ведення фермерського господарства, 12.12.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського РУЮ Київської області вчинено запис 12576069 (з відкриттям розділу) щодо державної власності на вказану земельну ділянку в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також 12.12.2015 вчинено запис №12576196 про інше речове право оренди земельної ділянки строком 49 років, орендар ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 10.12.2015, укладеного із ГУ Держгеокадастру у Київській області.

До вказаного запису про інше речове право №12576196 від 12.12.2015 було внесено зміни, а саме доповнено запис інформацією про суборендаря: ФГ «Королевич» на підставі договору суборенди від 30.03.2016. Даних щодо дати внесення вказаних змін до запису №12576196 від 12.12.2015 інформаційна довідка не містить.

Згідно наданої Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ інформації від 23.03.2018 №604/9/10-02-10-15 платником орендної плати за земельні ділянки кадастрові номери 3222983400:02:002:0009 площею 12,9 га, 3222983400:02:004:0027 площею 13,1689 га, 3222983400:02:004:0028 площею 10,2677 га є ОСОБА_1 .

На твердження прокурора, ОСОБА_1 від ГУ Держгеокадастру у Київській області отримав спірні земельні ділянки поза конкурсом у необґрунтованих розмірах, оскільки він вже на той час був керівником фермерського господарства та мав у користуванні земельні ділянки, які отримував для ведення фермерського господарства, та з метою їх використання створив фермерське господарство.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).

У пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 8.8).

Судом встановлено, що Кагарлицька місцева прокуратура звернулась до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з листом від 14.05.2019 №36-02-622вих19, яким повідомила про виявлені порушення, встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, обґрунтувала наявність підстав для скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23.01.2015 та від 20.01.2015, від 27.11.2015, та для визнання недійсними договорів оренди землі. У вказаному листі прокуратура просила повідомити про вжиті заходи.

У відповідь на вказаний лист Держгеокадастром повідомлено (листом від 12.6.2019 №10-28-0.19-5171/2-19) про відсутність підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, а також навів положення законодавства щодо підтвердження підстав представництва інтересів держави прокурором без підсумкового висновку, або викладення своєї позиції.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокуратури з даним позовом.

У позовній заяві прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його.

В обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом прокурор посилається на те, що про необхідність захисту інтересів держави прокурору стало відомо 26.01.2018 за результатами отримання інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області та системного аналізу інформації різних органів державної влади, що підтверджують незаконне відведення у власність земель сільськогосподарського призначення поза волею власника.

Прокурор зазначає, що великий обсяг документів, які підлягали дослідженню, складнощі пов`язані зі штучними перешкодами вивченням законності розпорядження землями сільськогосподарського призначення, велика кількість подібних до спірного випадку із прийняттям сільськими радами рішень на користь інших осіб, відмінних, але пов`язаних між собою, потребували значного часу для вивчення та аналізу, що свідчить про наявність об`єктивних перешкод для пред`явлення позову у визначені законом строки.

На твердження прокурора, перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах кого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав, скільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який мав відповідні повноваження щодо спірного майна, то перебіг позовної давності мав розпочатися з моменту, коли про порушення інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування судом матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 911/1014/20).

За змістом частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).

При застосуванні наведених положень законодавства про позовну давність також слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, відповідно до якої ці правила пов`язані не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Так, прокурор, беручи на себе повноваження представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично бере на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 911/2191/16).

Частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19 виснував, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову із пропуском позовної давності, тому таке питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Водночас до висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Встановлення обставин, які свідчать про поважність причин пропуску позовної давності, здійснюється судом за загальними правилами доказування, визначеними процесуальним законом. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви з посиланням на докази на підтвердження цих висновків.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 922/3589/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки держава вступає у цивільні правовідносини та має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками, набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, а поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах, то початок перебігу позовної давності для держави почався з того моменту коли відповідний орган держави (ГУ Держземагенства у Київській області) видав накази або укладено договори оренди землі.

В даному випадку, досліджуючи обсяг доводів прокурора щодо поважності причин пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, колегія суддів дійшла висновку, що початком перебігу позовної давності щодо вимог про визнання недійсними наказів ГУ Держземагенства у Київській області є 20.01.2015, 23.01.2015 та 27.11.2015 (дата видачі наказів); початком перебігу позовної давності щодо вимог про визнання недійсними договорів оренди є 10.12.2015 (дата укладення оскаржуваних договорів); перебіг позовної давності у цій справі не зупинявся, не переривався та є пропущеним, оскільки сплив за вимогами про визнання недійсними наказів 20.01.2018, 23.01.2018 та 27.11.2018, а за вимогами про визнання недійсними договорів оренди - 10.12.2018.

Принагідно колегія суддів зазначає, що прокуратурою систематично здійснюється моніторинг законності розпорядження земельними ділянками і у разі виявлення порушень чинного законодавства направляються позови до суду. Тобто, прокурор не був позбавлений можливості, з використанням повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", як чинним до 14.10.2014 так і після, своєчасно отримати від відповідного суб`єкта владних повноважень (у даному випадку - Головного управління Держгеокадастру у Київській області) необхідну для подання позову інформацію, що фактично не спростовується прокурором.

На думку колегії суддів, у прокурора були усі правові підстави та можливості з`ясувати всі обставини та звернутися з відповідним позовом в межах строку позовної давності, що прокурором з невідомих причин зроблено не було.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність поважних причин пропуску прокурором позовної давності за викладених у позовній заяві обставин.

Колегія суддів вважає, що порушене право позивача не підлягає судовому захисту через сплив позовної давності.

Крім того, суд апеляційної інстанції також враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові.

Судові витрати

Згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, судові витрати, понесені у суді першої інстанції, залишаються за позивачем.

Витрати, понесені Фермерським господарством «Королевич» у суді апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, з огляду на задоволення цієї апеляційної скарги, покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Королевич» на рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 у справі № 911/2105/19 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2024 у справі № 911/2105/19 - скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

3. Судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції залишити за позивачем.

4. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Фермерського господарства "Королевич" (08801, Київська область, м. Миронівка, вул. Черненка, буд. 37, ідентифікаційний код 39394809) 17 289,00 грн (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень) судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/2105/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді А.О. Мальченко

Ю.Б. Михальська