Постанова

від 22.01.2025 по справі 911/3095/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа№ 911/3095/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Андрієнка В.В.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 (суддя Лопатін А.В., повний текст постанови складено та підписано - 21.10.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Конкорд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Постановою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 (суддя Лопатін А.В., повний текст постанови складено та підписано - 21.10.2024), зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бардаж» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» завершено.

Суд першої інстанції визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру виходив з того, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про майнову спроможність боржника погасити заборгованість перед кредиторами, а також наявність заяви, погодженої зборами кредиторів кандидатури арбітражного керуючого про участь у даній справі в якості ліквідатора, що відповідає вимогам статті 28 КУзПБ, а тому наявні підстави для припинення процедури розпорядженням майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» та повноважень арбітражного керуючого Литвиненка С.С., як розпорядника майна, визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Литвиненка С.С., посилаючись на вимоги ст. 59 КУзПБ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, поміж іншого, зупинити дію постанови Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 до завершення апеляційного провадження; скасувати постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 та провадження у справі № 911/3095/23 закрити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального -ч. 6 ст. 36 КУзПБ та процесуального права - ст. 236 ГПК України, оскільки господарським судом не досліджено фінансовий стан боржника, не досліджено питання наявності майнових активів, не досліджено питання співвідношення пасивів та активів боржника, не перевірено можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Заявлені клопотання/заяви учасників справи

09.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича надійшла заява про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23.

Розглянувши зазначену заяву колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Стаття 1 КУзПБ пов`язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.

Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.

Водночас за наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси.

Вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України. При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.

Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.

Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.

Відтак, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов`язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.

Таким чином, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи.

У разі уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника після прийняття оскаржуваних цією особою судових рішень остання, як виняток, набуває статусу учасника справи про банкрутство шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 16.10.2024 року у справі № 916/887/23(916/2996/23) колегія суддів дійшла висновку, що викладена у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 правова позиція щодо процесуального порядку набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника статусу учасника у справі про банкрутство стосується моменту виникнення повного обсягу процесуальної дієздатності та не може обмежувати таку особу без її попередньої легітимізації відповідною ухвалою суду у реалізації гарантованого Конституцією України (пункт 8 частини другої статті 129) права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка попередньо не була визнана учасником справи про банкрутство ухвалою суду за її заявою в порядку статей 169 та 170 ГПК України, не позбавлена права на апеляційне та (у визначених законом випадках) касаційне оскарження судових рішень у такій справі з одночасним доведенням свого статусу на підставі відповідних доказів.

Таким правом наділений також засновник (учасник, акціонер) боржника, який володіє 100 % корпоративних прав боржника та, відповідно, може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Відтак, суди апеляційної чи касаційної інстанції під час вирішення питання прийнятності відповідно апеляційної чи касаційної скарги не позбавлені можливості дослідити отримані докази, зокрема наявності у заявника 100 % корпоративних прав чи відповідного рішення (про уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника), оформленого протоколом вищого органу управління боржника.

Враховуючи вищевикладене та те, що скаржник ОСОБА_1 , до 10.11.2023 був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» і має право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в силу наведених вище норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 12.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., ОСОБА_2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 911/3095/23 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3095/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Конкорд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

13.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3095/23.

Слід зазначити, що головуючий суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 18.11.2024 по 22.11.2024 (включно).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4617/24 від 26.11.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_2 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3095/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 26.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 911/3095/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 911/3095/23, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3095/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 призначено на 22.01.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4891/24 від 17.12.2024 у зв`язку із перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3095/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 17.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 911/3095/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Андрієнко В.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 911/3095/23апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Андрієнко В.В., Остапенко О.М.

Явка представників учасників справи

Учасники справи у судове засідання 22.01.2025 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

22.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду, через систему «Електронний суд», від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки представник не може забезпечити свою явку в зв`язку з участю у іншому судовому засіданні.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Порадившись на місці колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні зазначеного клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, оскільки неявка представника не перешкоджає повному та всебічному встановленню обставин справи, а також прав та обов`язків сторін.

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бардаж», визнано грошові вимоги ТОВ «Будівельна група «Конкорд» до ТОВ «Бардаж» в розмірі 15 689 462,12 грн (з яких: заборгованість 15 602 322,12 грн, судові витрати 26 840,00 грн, авансування винагороди 60 300,00 грн), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Бардаж», введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Бардаж»,призначено розпорядником майна ТОВ «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненка С.С.

Як вбачається з матеріалів справи, протокольним рішенням зборів кредиторів ТОВ «Бардаж» від 31.05.2024 вирішено звернутись до Господарського суду Київської області з клопотанням про введення процедури ліквідації у справі № 911/3095/23 про банкрутство ТОВ «Бардаж»; призначити ліквідатором товариства арбітражного керуючого Литвиненка С.С.

На виконання зазначеного рішення зборів кредиторів ТОВ «Бардаж» від 31.05.2024, кредитор ТОВ «БГ «Конкорд» - 25.07.2024 подав до суду відповідне клопотання про припинення процедури розпорядження майном та перехід до ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора.

Встановлення факту неоплатності боржника здійснюється на підставі аналізу активів і пасивів підприємства, зокрема активи визначаються відповідно до даних інвентаризації майна підприємства, пасиви боржника визначаються згідно реєстру вимог кредиторів.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, загальний розмір пасиву ТОВ «Бардаж» становить 16 260 118,03 грн, поряд із цим, згідно з наданими розпорядником майна боржника документами, за результатами процедури розпорядження майном боржника ТОВ «Бардаж», будь-яке майно у останнього виявлено не було.

31.05.2024 рішенням зборів кредиторів боржника -ТОВ «Бардаж» вирішено призначити ліквідатором товариства арбітражного керуючого Литвиненка С.С., зобов`язати останнього звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Арбітражним керуючим Литвиненком С.С., в свою чергу, було подано заяву про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної судової постанови, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст. 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Так, як зазначалось вище, у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3095/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Бардаж», провадження в якій відкрито ухвалою суду від 17.01.2024 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Конкорд», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Бардаж»,призначено розпорядником майна ТОВ «Бардаж» арбітражного керуючого Литвиненка С.С.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КУзПБ збори кредиторів у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів.

Судом встановлено, що протокольним рішенням зборів кредиторів ТОВ «Бардаж» від 31.05.2024 вирішено призначити ліквідатором товариства арбітражного керуючого Литвиненка С.С. та зобов`язано останнього звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Арбітражним керуючим Литвиненком С.С., в свою чергу, подано заяву про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора.

Встановлення факту неоплатності боржника здійснюється на підставі аналізу активів і пасивів підприємства, зокрема активи визначаються відповідно до даних інвентаризації майна підприємства, пасиви боржника визначаються згідно реєстру вимог кредиторів.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується апеляційний господарський суд, загальний розмір пасиву ТОВ «Бардаж» становить 16 260 118,03 грн, поряд із цим, згідно з наданими розпорядником майна боржника документами, за результатами процедури розпорядження майном боржника ТОВ «Бардаж», будь-яке майно у останнього виявлено не було.

За наслідками дослідження матеріалів справи судом першої інстанції вірно встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. В суді були відсутні пропозиції щодо санації боржника.

Як свідчать матеріали справи, на зборах кредиторів прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про застосування до боржника процедури ліквідації, що відповідає приписам ч. ч. 2-5 ст. 48 та ч. 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи вимоги статей 48, 49, 58 КУзПБ та зазначені вище вірно встановлені судом першої інстанції обставини, які свідчать про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, а також зважаючи виконання всіх необхідних умов процедури розпорядження майном, беручи до уваги рішення зборів кредиторів та відсутність пропозицій щодо санації боржника, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання ТОВ «Бардаж» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 КУзПБ у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

На зборах кредиторів було вирішено призначити арбітражного керуючого Литвиненка С.С. ліквідатором у даній справі.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав та доцільності припинення процедури розпорядження майном ТОВ «Бардаж» і повноважень арбітражного керуючого Литвиненка С.С., як розпорядника майна, визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Литвиненка С.С., з урахуванням погодженої його заяви, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України, які б свідчили про майнову спроможність боржника погасити заборгованість перед кредиторами, при цьому зворотного не доведено, а тому, погашення визнаних судом вимог кредиторів боржника у даній справі можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в постанові Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин аргументи скаржника, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Судовий збір за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/3095/23 залишити без змін.

3. Справу № 911/3095/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 05.02.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

В.В. Андрієнко