Постанова

від 05.02.2025 по справі 911/2594/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа№ 911/2594/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023

у справі №911/2594/23 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-2 ТЕПЛИЦЯТЕХМОНТАЖ"

про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 204 965,94 грн. за договором підряду №391-к від 18.11.2022, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-2 ТЕПЛИЦЯТЕХМОНТАЖ" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 204 965,94 грн. за договором підряду №391-к від 18.11.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 391-к від 18.11.2022, який було виконано, вартість робіт оплачено, про що свідчать первинні документи.

Однак, за результатами проведеної Східним офісом Держаудитслужби перевірки КП "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" було встановлено включення відповідачем до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року форми № КБ-2в робіт у завищеному обсязі, що призвело до зайвої сплати позивачем коштів з місцевого бюджету в сумі 204 495,94 грн.

У зв`язку з чим, з урахуванням вимог ст. 1212 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 204 965,94 грн. надмірно сплачених грошових коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2594/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем роботи, обумовлені договором підряду, прийняті, відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року підписаний та роботи оплачені.

Суд першої інстанції також дійшов до висновку, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2594/23 від 02.11.2023 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом не досліджувалися обставини правильності та вірності обсягів робіт шляхом співставлення актів КБ-2в з первинними документами;

- внаслідок включення підрядником до акту № 1 форми КБ-2в робіт у завищеному розмірі замовником за рахунок місцевого бюджету зайво сплачено 204 965,94 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2594/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 28.10.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2594/23.

13.11.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2594/23 залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

05.12.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги із новим клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Ухвалою суду від 16.12.2024 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2594/23 та повідомлено сторін, що справа буде розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи від сторін у справі не надійшло.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-2 ТЕПЛИЦЯТЕХМОНТАЖ" (підрядник) та Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" (замовник) було укладено договір підряду № 391-к, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за завданням замовника силами своїх працівників роботи, а замовник зобов`язується прийняти їх та оплатити.

У відповідності з п. 1.2 договору роботи, які належить виконати, визначені договірною ціною та кошторисом, що є невід`ємними частинами даного договору - благоустрій території містечка для внутрішньо переміщених осіб в місті Бровари Броварського району Київської обл., Код ДК 021:2015 - 45112720-8.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна ціна договору щодо виконання зазначених робіт згідно договірної ціни становить 1 609 616,36 грн.

Оплата робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 3.3 договору).

Додатковою угодою від 14.12.2022 р. до договору підряду № 391-к від 18.11.2022 р. сторони погодили зменшити загальну ціну договору, у зв`язку з чим виклали п. 3.1 договору в наступній редакції: " 3.1. Загальна ціна договору по виконанню зазначених робіт згідно договірної ціни становить 1582679,39 грн. (один мільйон п`ятсот вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят дев`ять гривень 39 копійок), без ПДВ".

Відповідно до пп. 2.2.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2023 року, на підставі направлення па проведення ревізії № 38 від 13.03.2023 р., виданого начальником управління Східного Офісу Держаудитслужби в Донецькій області, було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" за період з 01.01.2019 по 28.02.2023.

За результатами перевірки Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області було складено акт № 040504-26/1 від 23.05.2023, зі змісту якого слідує, що в ході ревізії на підставі наказу по підприємству № 104о/д від 16.05.2023 було комісійно проведено контрольний огляд місця розробки ґрунту, вказаного підрядником, що проводилась під час виконання підрядником ТОВ "СПМК-2 ТЕПЛИЦЯТЕХМОНТАЖ" робіт згідно акту виконаних робіт (ф. КБ-2в) № 1 за листопад 2022 р. за договором № 391-К від 18.11.2022.

Так, під час огляду представником підрядника було вказано на піщану дорогу поряд з піщаним кар`єром, вздовж якої (на узбіччі) у листопаді 2022 року був зібраний ґрунт. На момент огляду наявність траншеї та котлованів у вказаному місці не зафіксовано. Ревізією правильності визначення вартості та достовірності обсягів робіт, що проведена шляхом співставлення даних актів ф. КБ-2в з наданими товариством для звірки первинними документами (товарно-транспортними накладними) встановлено розбіжності.

Так, до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2022 року на суму 1433933,81 грн. включено роботи з перевезення грунту (СЗ11-20) на відстань до 20 км у кількості 2153,6 т, натомість, відповідно до даних товарно-транспортних накладних за листопад 2022 р. підрядником перевезено у кількості лише 1570,22 т. До акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за листопад 2022 року включено перевезення ґрунту до 20 км (С311-20) у кількості 2153,6 т та попереднє планування площ за один прохід (PH 1-13-1) в обсязі 6730 кв.м.

Однак, підрядником було ще включено остаточне планування площ за один прохід (PH 1-13-2) в обсязі 5137,42 кв.м. Під час ревізії підприємством проведено перерахунок вартості робіт, відповідно до якого сума завищеної вартості робіт за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2022 року склала 204965,94 грн.

Таким чином, внаслідок включення підрядником до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2022 року робіт у завищеному обсязі замовником КП "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" за рахунок коштів місцевого бюджету зайво сплачено ТОВ "СПМК-2 ТЕПЛИЦЯТЕХМОНТАЖ" в листопаді 2022 р. коштів в сумі 204965,94 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму.

Позивач направив відповідачу претензію № 01-293 від 23.05.2023 про відшкодування збитків, спричинених по договору № 391-к від 18.11.2022 на суму 204965,94 грн, відповідно до якої позивач зазначав, що представниками державної аудиторської служби була здійснена аудиторська перевірка, в ході якої виявлено порушення, а саме: надмірно сплачено підряднику через завищення об`ємів робіт (завищення обсягів виконання робіт по будівельних нормах: PHI-9-9; С311-20; РНІ-13-1 Н1=3; РН1-13-2 Н1=3) сума 204 965,94 грн., у зв`язку з чим позивач просив відповідача розглянути дану претензію, врегулювавши цей спір в досудовому порядку, та запропоновано повернути необгрунтовано отримані кошти по вищезазначеному договору в сумі 204 965,94 грн.

Відповідачем було направлено позивачу відповідь № 010623 від 01.06.2023 на претензію № 01-293 від 23.05.2023, за змістом якої відповідач просив позивача надати для розгляду претензії повну інформацію про види, обсяги, вартість робіт, що є складовими суми претензії.

Оскільки відповідач не повернув позивачу 204 965,94 грн. надмірно сплачених коштів, останній і звернувся за даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1).

Згідно з частинами першою, другою статті 509 названого Кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1); зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 844 названого Кодексу унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч.1). Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.2). Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч.3).

Згідно п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди від 14.12.2022 загальна ціна договору по виконанню зазначених робіт становить 1 582 679,39 грн. без ПДВ.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 названого Кодексу робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 цього ж Кодексу, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1.). Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч.2). Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому у частині першій статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного наданих послуг, їх якості та відповідності умовам договору покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту ревізії від 23.05.2023 та не заперечується сторонами у справі, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року на суму 1 433 933,81 грн. був підписаний позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач прийняв виконані відповідачем підрядні роботи, слід констатувати, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Отже, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

А тому, умови договору зі сторони відповідача були виконані і зауважень у позивача з цього приводу у них не було.

Позиція позивача зводиться до оспорювання погодженої у договорі ціни робіт та ґрунтується виключно на ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача.

Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умови, викладені в договорі, були визначені та погоджені сторонами. Договір підряду містить умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов`язковими відповідно до ст. 180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.

При цьому, як зазначалося вище, сторони не заперечують, що зобов`язання за договором виконані відповідно до умов укладеного між ними договору, у зв`язку з чим факт виконання договору, прийняття даних робіт та їх повна оплата свідчать про відсутність порушення господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також договірний характер правовідносин сторін, за наявності умов договору щодо вартості робіт, висновки ревізії господарської діяльності позивача не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов`язковими, оскільки недійсними не визнавалися.

Відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними.

Колегія суддів відзначає, що акт ревізії №0405004-26/1 від 23.05.2023, складений Управлінням східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, стосовно окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ", є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень позивача та містить лише думку органу, який його склав. Зазначений звіт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов Договору.

Верховний Суд України у постанові від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

А тому посилання позивача на акт ревізії є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено існування розбіжностей між вартістю виконаних робіт, зазначених у договорі, з вартістю виконаних робіт в сторону їх збільшення (виконання на більшу суму, ніж визначено в договорі), які були передбачені актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року.

Слід також зазначити, що позивачем у судовому порядку не порушувалося питання про визнання недійсним Договору (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні ціни роботи, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності Договору підряду.

Матеріали справи також не містять доказів погодження між сторонами у встановленому законодавством порядку нової ціни договору (в бік зменшення), та укладення відповідного акту на зменшення вартості виконаних робіт.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 24.05.2018 у справі № 918/519/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15, від 21.03.2019 у справі № 904/10263/17, від 11.06.2019 у справі № 916/1648/18.

Заявлені до стягнення кошти у розмірі 204 965,94 грн. позивач кваліфікував як безпідставно отримані відповідачем.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як зазначалося вище, згідно з частиною 1, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі - гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19, від 20.05.2021 р. у справі № 905/1751/19.

Як вже було зазначено вище, виконання робіт відповідачем здійснювалось згідно умов укладеного договору. З огляду на зазначене, до даних відносин не можуть бути застосовані приписи ст. 1212 ЦК України.

Більше того, позивачем до позову не було долучено доказів на перерахування відповідачу коштів за укладеним договором № 391-К від 18.11.2022, зокрема і оспорюваної суми - 204 965,94 грн., які він вважає безпідставно набутими відповідачем.

Так, позивачем були долучено до позову банківську виписку за період 01.04.2022, та платіжні доручення № 990 від 06.06.2022, № 981 від 02.06.2022, № 962 від 01.06.2022, №1014 від 17.06.2022, які підтверджують перерахування коштів відповідачу за іншими правочинами, зокрема договором № 128-к від 30.05.2022, № 3115-к від 18.05.2022, № 127-К від 31.05.2022, № 2 від 13.03.2022.

З викладених вище підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2594/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "БРОВАРИ-БЛАГОУСТРІЙ" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2594/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2594/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2594/23.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 911/2594/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко