Постанова

від 29.01.2025 по справі 911/2292/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа №911/2292/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Білан Р.О.

від відповідача-1: Назарець Д.А.

від відповідача-2: Назарець Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 (повний текст складено 03.12.2024)

у справі №911/2292/24 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Фінанс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейлед"

2) ОСОБА_1

про стягнення 28 718 148,86 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-Фінанс" (далі - ТОВ "Олімп-Фінанс") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейлед" (далі - ТОВ "Стейлед") та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 28 718 148,86 грн, з яких: 28 706 775,96 грн - сума неповернутої позики (основна сума боргу), 11 372,90 грн - відсотки за користування позикою.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Стейлед", як позичальником, грошового обов`язку щодо повернення суми позики, отриманої за договором позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, а також сплати передбачених цим договором відсотків за її користування та, надалі, невиконання ОСОБА_1 , як поручителем, взятих на себе обов`язків, згідно з договором поруки від 05.07.2024 №05/07-2024, в частині забезпечення виконання відповідачем-1 основного зобов`язання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Стейлед" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Олімп-Фінанс" 28 706 775,96 грн основного боргу та 11 372,90 грн несплачених відсотків.

Стягнуто з ТОВ "Стейлед" на користь ТОВ "Олімп-Фінанс" 172 308,90 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Олімп-Фінанс" 172 308,90 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, враховуючи укладений між позивачем та відповідачем-1 договір позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, та договір поруки від 05.07.2024 №05/07-2024, укладений між позивачем та відповідачем-2, з огляду на встановлені обставини справи, в частині несвоєчасного та неповного повернення наданої позики, дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених ТОВ "Олімп-Фінанс" позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 28 706 775,96 грн основного боргу та 11 372,90 грн відсотків за користування позикою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24, в частині стягнення з ОСОБА_1 28 706 775,96 грн основного боргу та 11 372,90 грн неоплачених відсотків, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідача-2 заборгованості є передчасним, несправедливим, протиправним, а також таким, що ухвалено без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.

Так, скаржник зазначає, що станом на дату подання позову до місцевого господарського суду позивач не мав права на звернення до суду та звернення вимоги до поручителя у судовому порядку, у зв`язку з чим суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався з вимогою виконання зобов`язань до поручителя замість боржника, що є необхідною умовою, відповідно до змісту Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Апелянт стверджує, що він як поручитель, не отримав вимоги з боку позивача, а єдиним доказом надсилання такої вимоги засобами поштового зв`язку, наданим позивачем, є фіскальний чек з трек-номером 0101141455142. Відповідно до даних з вебсайту Укрпошти, посилка з таким трек-номером не була вручена отримувачу, що не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, в тексті апеляційної скарги міститься клопотання відповідача-2 про відстрочення сплати судового збору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №911/2292/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 516 926,67 грн до прийняття постанови за наслідками її розгляду. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.01.2025. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2292/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 08.01.2025.

25.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2292/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

06.01.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 - без змін.

Так, у відзиві позивач зауважує, що ОСОБА_1 , як відповідачка, взагалі не має права заперечувати проти будь-якої з обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зважаючи на відсутність таких заперечень, викладених у відзиві, поданому у встановлений строк.

На переконання позивача, з огляду на те, що договір поруки є дійсним, враховуючи пункти 1.1-1.3, 2.2 договору поруки та статті 553 ЦК України, ОСОБА_1 повинна відповідати солідарно з ТОВ "Стейлед" за невиконання грошових зобов`язань перед ТОВ "Олімп-Фінанс" за договором позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, що й було обґрунтовано встановлено господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Резюмуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, ТОВ "Олімп-Фінанс" зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими, надуманими та жодним чином не спростовують правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права господарського суду про наявність підстав для задоволення позову і солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості. Такі доводи зводяться виключно до намагань ввести суд в оману та безпідставно здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Сама апеляційна скарга носить штучний характер та подана виключно з метою відтермінування набрання рішенням суду законної сили.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 29.01.2025 з`явилися представники сторін.

Представник відповідачів у судовому засіданні 29.01.2025 вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 скасувати, в частині стягнення з ОСОБА_1 28 706 775,96 грн основного боргу та 11 372,90 грн неоплачених відсотків, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 29.01.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.05.2024 між ТОВ "Олімп-Фінанс" (позикодавець) та ТОВ "Стейлед" (позичальник) укладено договір позики №П-27/05-2024, за умовами якого позикодавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, чинним законодавством України, надати позичальнику відсоткову позику в сумі, що не перевищує 20 000 000,00 грн (далі - позика).

Відповідно до пункту 1.2 договору позичальник зобов`язується повернути позику у встановлені строки та сплатити відсотки за користування нею (далі - відсотки), в порядку та у строки, передбачені договором.

Позика надається для наступних цілей: для використання в господарській діяльності позичальника (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору позикодавець надає позичальнику позику на строк з 27.05.2024 до 25.05.2025. При досягненні сторонами відповідних домовленостей вказаний строк може бути продовжений на новий або інший, визначений сторонами.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що позичальник зобов`язується щомісячно в строк до 15 числа наступного за звітним місяця сплачувати відсотки за користування позикою в розмірі 14,5 % річних від суми фактично отриманої і неповернутої на дату сплати відсотків суми позики, на підставі наданих позикодавцем розрахунків. Позичальник зобов`язується повернути позику в строк, зазначений в пункті 2.1 договору і сплатити відповідні відсотки за час фактичного користування позикою шляхом перерахування відповідних грошових сум на банківський рахунок позикодавця. Позика та відсотки за її користуванням можуть повертатися позичальником частинами, у встановлений цим договором строк.

У пункті 2.3 договору сторони домовилися, що перерахування суми позики здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів на рахунок позичальника, в строк на який надається позика, в межах суми, зазначеної в пункті 1.1. Позика може надаватися та повертатися частинами (траншами).

Нарахування відсотків починається: з дня отримання позичальником суми позики (пункт 3.2 договору).

Нарахування відсотків закінчується: погашенням основної суми позики (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору відсотки за користування позикою розраховуються позикодавцем щомісячно станом на останній день місяця. Розрахунок надається позичальнику протягом п`яти робочих днів наступного місяця.

Згідно з пунктом 3.6 договору для здійснення звірки по сумі виданої позики і нарахованим відсоткам та надсилання розрахунку, в кінці кожного місяця, сторони використовують електронний документообіг, з дотриманням вимог чинного законодавства. Розрахунок (у разі необхідності - акти звірки) надсилається сторонами електронною поштою, з обов`язковим подальшим надсиланням сторонами одна одній оригіналів даних розрахунків, з підписами та печатками сторін.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (пункт 6.1 договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений пункті 6.1 цього договору, та закінчується повним виконанням позивальником своїх зобов`язань (пункт 6.2 договору).

На виконання умов договору позики позивач перерахував на рахунок ТОВ "Стейлед" грошові кошти у розмірі 20 000 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 28.05.2024 №№228-232.

В подальшому, 05.06.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, відповідно до умов якої погодили збільшити розмір позики, у зв`язку з чим пункт 1.1 договору виклали в новій редакції: "позикодавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, чинним законодавством України, надати позичальнику відсоткову позику в сумі, що не перевищує 40 000 000,00 грн".

На виконання своїх зобов`язань, з урахуванням умов додаткової угоди №1 від 05.06.2024 до договору, позивачем в якості позики додатково перераховано на рахунок відповідача-1 грошові кошти в сумі 9 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 05.06.2024 №№252-254.

Так, позивач стверджує, що всього надано відповідачу, відповідно до умов договору, позику в сумі 29 000 000,00 грн з щомісячною сплатою відсотків у розмірі 14,5% річних від суми фактично отриманої і неповернутої на дату сплати відсотків суми позики.

05.07.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, за якою сторони домовились змінити строк дії договору позики, визначивши, що позикодавець надає позичальнику позику на строк з 27.05.2024 до 01.08.2024.

До того ж, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, 05.07.2024 між ТОВ "Олімп-Фінанс", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем укладено договір поруки №05/07-2024.

Згідно з пунктом 1.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та належне виконання зобов`язань ТОВ "Стейлед", як боржником, за укладеним між боржником та кредитором договором позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, та усіма додатковими угодами/додатками до зазначеного договору позики, що існують (далі - основний договір), а також виконання кожного і всіх грошових зобов`язань боржника перед кредитором, що можуть виникнути з основного договору, сплату неустойки, штрафів, пені, відсотків, відшкодування збитків тощо, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть.

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання зобов`язань по основному договору.

Поручитель відповідає за виконання зобов`язань за основним договором в повному обсязі (пункт 1.3 договору поруки).

Згідно з пунктом 1.4 договору поруки кредитор та боржник мають право змінювати умови основного договору. При цьому, порука розповсюджується на всі додатки, додаткові угоди, зміни та доповнення до основного договору, в тому числі у разі зміни зобов`язань боржника в сторону збільшення, зокрема за рахунок додаткових нарахувань за основним договором, без необхідності укладання будь-яких додаткових договорів (додаткових угод) до цього договору поруки.

Підписанням цього договору поручитель надає свою згоду відповідати перед кредитором за невиконання боржником його зобов`язань, що виникли за основним договором, в повному обсязі як існуючих на дату підписання цього договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (пункт 1.5 договору поруки).

Пунктом 2.1 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань по основному договору кредитор звертається з письмовою вимогою до боржника та/або до поручителя про виконання зобов`язань боржника за основним договором. При цьому, кредитор має право вимагати виконання зобов`язань боржника в натурі та/або в грошовій формі, на умовах, визначених в основному договорі. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Поручитель зобов`язаний виконати всі зазначені в письмовій вимозі кредитора зобов`язання за основним договором та перерахувати відповідні суми на рахунок кредитора в повному обсязі не пізніше 7 (семи) робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора (пункт 2.2 договору поруки).

Згідно з пунктом 2.5 договору поруки датою виконання поручителем боргових зобов`язань за основним договором, забезпечених порукою, є дата зарахування відповідної суми коштів на рахунок кредитора в обсязі повної фактичної заборгованості боржника перед кредитором за основним договором на момент такого виконання.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за основним договором (пункт 5.1 договору поруки).

Сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 5 (п`ять) років (пункт 5.2 договору).

Як зазначає позивач, 31.07.2024 відповідачем-1 здійснено перерахування на користь ТОВ "Олімп-Фінанс" 1 000 000,00 грн, за рахунок яких погашена наявна станом на 31.07.2024 заборгованість за відсотками у сумі 706 775,96 грн та частково заборгованість за позикою у сумі 293 224,04 грн.

У підтвердження наведених обставин позивачем надано копію платіжної інструкції від 31.07.2024 №79_00000/f7c97661-51c2-4f91-b72b-9837cb40b724 на суму 1 000 000,00 грн, в призначенні платежу якої зазначено: "часткове повернення відсоткової позики та сплата % згідно договору №П-27/05-2024 від 27.05.2024 без ПДВ".

Позивач стверджує, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання за договором позики, оскільки не повернув суму позики у передбачений договором строк (з урахуванням умов додаткової угоди №2 від 05.07.2024) - до 01.08.2024 та не сплатив в повному обсязі проценти за користування коштами, з урахування чого у відповідача-1 утворилась заборгованість у розмірі 28 718 148, 86 грн, з яких: 28 706 775, 96 грн - сума неповернутої позики (основного боргу), 11 372, 90 грн - відсотки за користування позикою.

У зв`язку з неповерненням відповідачем-1 суми позики та несплатою відсотків, позивач 02.08.2024 надіслав ТОВ "Стейлед" та ОСОБА_1 письмові вимоги №02-08/24-1 та №02-08/24, зокрема:

- у вимозі адресованій позичальнику кредитор вимагав негайно погасити заборгованість за договором позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024;

- у вимозі адресованій поручителю кредитор повідомив про порушення позичальником умов договору позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024 та просив погасити заборгованість протягом 7 робочих днів.

На підтвердження направлення позивачем вимог до матеріалів справи долучено копії описів вкладення від 02.08.2024, накладних АТ "Укрпошта" від 02.08.2024 №0101141455134 і №0101141455142 та фіскальних чеків.

Однак, як стверджує позивач, відповіді на вимоги відповідачі не направили, зобов`язання за правочинами не виконали, суми позики та відсотків не сплатили.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Стейлед" зобов`язань за договором позики, який забезпечений договором поруки, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів облікованої заборгованості за договором поруки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, як позикодавцем, надано ТОВ "Стейлед", як позичальнику, грошові кошти у загальному розмірі 29 000 000,00 грн.

За умовами договору позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, в редакції додаткової угоди №2 від 05.07.2024, позичальник зобов`язався повернути суму позики у строк до 01.08.2024 та сплатити відсотки за користування нею в розмірі 14,5% річних, які розраховуються від суми фактично отриманої і неповернутої на дату сплати відсотків суми позики.

Згідно з наявними в матеріалах справи довідками-розрахунками, актом звірки за період з 27.05.2024 до 05.07.2024 та розрахунком ціни позову, сума нарахованих відсотків за користування коштами за період з 28.05.2024 до 31.07.2024 становить 718 148, 86 грн.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що підписання між ТОВ "Олімп-Фінанс" та ТОВ "Стейлед" договору позики та додаткових угод про внесення змін до нього свідчить про виникнення між позивачем та відповідачем-1 правовідносин за договором позики, що, у сукупності з обставинами отримання позичальником коштів, породжує для ТОВ "Стейлед" обов`язок як по поверненню коштів, так і по сплаті процентів за користування ними, враховуючи, що відповідний обов`язок станом на момент розгляду спору є таким, що настав.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 31.07.2024 відповідачем-1 перераховано позивачу 1 000 000,00 грн, в якості погашення відсоткової позики за договором від 27.05.2024 №П-27/05-2024, та які зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками у сумі 706 775,96 грн, яка існувала станом на 30.07.2024, а також 293 224,04 грн (залишок) в рахунок повернення суми позики.

Доказів на підтвердження обставин погашення основного боргу та відсотках у інших/більших сумах, аніж підтверджено позивачем матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, неповернення відповідачем-1, як позичальником, у погоджені сторонами строки суми позики свідчить про порушення грошових зобов`язань за договором позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, у зв`язку з чим у позичальника перед кредитором виникла заборгованість в сумі 28 706 775,96 грн за позикою та 11 372, 90 грн за відсотками за користування позикою.

У той же час, звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Олімп-Фінанс" просить стягнути заборгованість з відповідачів солідарно, з огляду на те, що відповідач-2, поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 його боргових зобов`язань.

За приписами частини 1 статті 546 України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Крім того, за змістом статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на те, що договір поруки є дійсним, враховуючи пункти 1.1-1.3, 2.2 договору поруки та статті 553 ЦК України, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 повинна відповідати солідарно з ТОВ "Стейлед" за невиконання грошових зобов`язань перед ТОВ "Олімп-Фінанс" за договором позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, ТОВ "Олімп-Фінанс" направило 02.08.2024 вимогу ОСОБА_1 як поручителю, в якій, зокрема, кредитор просив погасити заборгованість за договором позики, в підтвердження чого надав опис вкладення від 02.08.2024, накладну АТ "Укрпошта" та фіскальний чек, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, як вказує позивач та не заперечується відповідачами, вимоги про повернення всієї суми позики виконано не було.

Приймаючи до уваги викладене вище, враховуючи укладений між позивачем та відповідачем-1 договір позики від 27.05.2024 №П-27/05-2024, укладений між позивачем та відповідачем-2 договір поруки від 05.07.2024 №05/07-2024, з огляду на встановлені обставини справи, в частині несвоєчасного та неповного повернення наданої позики, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених ТОВ "Олімп-Фінанс" позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 28 718 148,86 грн заборгованості, з яких: 28 706 775,96 грн - основний боргу та 11 372,90 грн - відсотки за користування позикою.

Відповідачами у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Таким чином, на переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ТОВ "Олімп-Фінанс" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відповідачу-2 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови за наслідками розгляду спору.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_1 та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у справі №911/2292/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 516 926 (п`ятсот шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн 67 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/2292/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 06.02.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко