Постанова

від 23.01.2025 по справі 927/1022/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Справа№ 927/1022/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 23.01.2025:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022

у справі №927/1022/21 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

про стягнення 4 940 232,74 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач/АТ«Укртрансгаз», скаржник) звернулося до Господарського суду Чернігівської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі - відповідач/ВТ «ОГС «Чернігівгаз») про стягнення 3 873 586,97 грн заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності, 484 516,83 грн пені, 3% річних у розмірі 185 693,55 грн та інфляційні втрати у розмірі 396 435,40 грн за порушення строків оплати за перевищення замовленої (договірної потужності).

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами укладено договір транспортування природного газу № 1512000712 від 17.12.2015, за умовами якого позивач надає відповідачу послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Однак, як вказує позивач, відповідач не виконав умови договору, в частині здійснення оплати за перевищення замовленої потужності за період з травня до грудня 2019 року на загальну суму 3 873 586,97 грн. Зазначає, що вартість перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місця розраховується за формулою, наведеною в п. 8.4. договору. Оплату вказаних послуг пов`язує із направленням відповідачу на інформаційній платформі відповідних рахунків та актів наданих послуг. За умовами п. 8.4. договору визначає строк оплати - до 15-го числа місяця наступного за газовим місяцем. На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахував 185 693,55 грн 3% річних та 396 435,40 грн інфляційних втрат до травня 2021 року. Відповідно до умов договору (п. 13.1., 13.5) та ст. 232 Господарського кодексу України нарахував 484 516,83 грн пені за шість місяців прострочення по кожному місячному платежу.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. ст. 258, 526, 530, 536, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 231 Господарського кодексу України, розділу ІХ Кодексу ГТС.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Дане рішення мотивовано тим, що договір сторонами виконувався в частині надання послуг транспортування природного газу і здійснювався облік його обсягів у точках входу/ виходу, то відповідно встановлено, що сторони своїми діями погодили відповідні точки входу/виходу. Щодо погодження обсягу розподіленої (договірної) потужності. Той факт, що позивач не замовляв будь-який обсяг потужності, не означає, що сторони погодили його обсяг в розмірі нуль. Відтак, відповідно до п. 1 гл. 3 р. ІХ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування, який має намір замовити (забронювати) розподіл потужності (крім потужності на добу наперед) в певній точці входу до газотранспортної системи та/або точці виходу з газотранспортної системи, подає у строки, визначені цим кодексом, оператору газотранспортної системи заявку на розподіл потужності за формою оператора газотранспортної системи, опублікованою на його веб-сайті. Як встановлено судом,відповідач такі заявки не подавав. Користування відповідачем потужністю газотранспортної системи не є доказом узгодження сторонами всіх її істотних умов.

Отже, суд першої інстанції прийшов до переконання, що зміст договору свідчить про те, що істотні умови надання послуги розподілу потужності в 2019 році в договорі погоджені не були. Такі умови повинні відповідати вимогам кодексу ГТС і типовому договору транспортування природного газу. Однак, у зв`язку з внесенням змін до законодавства, згідно з постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580, відповідні зміни до договору внесені не були, і необхідність внесення таких змін прямо передбачена в п.17.3. договору. Вказано, що зобов`язання зі здійснення оплати за перевищення замовленої потужності не виникають безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, а потребують укладення господарського договору. Оскільки сторони під час транспортування природного газу на підставі договору не погодили надання послуги розподілу потужності та її істотні умови, то підстави виникнення у відповідача зобов`язання з оплати перевищення замовленої потужності відсутні, а отже, право позивача не порушено.

Внаслідок того, що у відповідача не виникло зобов`язання з оплати перевищення замовленої потужності, то він не допустив його порушення. Тому не застосовується відповідальність за порушення зобов`язання у вигляді сплати пені (ст. 232 Господарського кодексу України) та сплати інфляційних втрат та 3 % річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог у даній справі, суд зазначив, що за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, АТ «Укртрансгаз» (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає наступне:

- оскаржуване рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: ст.ст. 179, 180, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 204, 638, 642 Цивільного кодексу України, п. 5 глави 1 розділу І, п. 1 глави 1 розділу VIII, п.п. 10, 15 глави 1, п. 1 глави 3 розділу IX, п. 6 глави 1 розділу XI, п. 8 глави 1 розділу XI, п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, розділу III Кодексу ГРС;

- відповідачем не надано доказів того (враховуючи, здійснення ним кожного дня діяльності з розподілу природного газу та отримання коштів за вказані послуги), що потужність, яку він використав, для розподілу природного газу кінцевим споживачам, які розміщенні на території ліцензованої діяльності AT "Чернігівгаз", була отримана іншим шляхом (не магістральним трубопроводом), або надана іншим замовником послуг транспортування, що також є неможливим з технічної точки зору та схеми (принципу) переміщення природного газу територією України;

- умови укладеного між сторонами договору, в тому числі і щодо виконання його умов сторонами та здійснення відповідачем оплат позивачу за вказаним договором неодноразово були предметом дослідження в інших судових справах, сторонами яких також були ті ж самі сторони;

- між сторонами договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, договір підписано уповноваженими особами та відповідачем вчинено дії, які свідчать про схвалення й прийняття до виконання вказаного правочину, договір на транспортування природного газу №1512000712 від 17.12.2015 є чинним, а тому підстави ставити під сумнів факт узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору відсутні;

- суд першої інстанції, всупереч положенням ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України не надав жодної оцінки діям сторін, спрямованим на фактичне виконання умов договору, а відтак не встановив правових наслідків таких дій;

- станом на 17.12.2015 підписання додатку 1 (розподіл потужності) до договору було неможливим через відсутність затверджених регулятором тарифів на розподіл потужності, при цьому суд першої інстанції у рішенні помилково вважає, що неукладення додатку 1 свідчить про невизначення розподілу потужності по кожній точці входу / виходу у пунктах приймання-передачі природного газу, оскільки така потужність, відповідно до Кодексу ГТС надається замовникам на гарантованій основі, а оператори на задоволення власних виробничо-технологічних витрат та втрат замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу, між тим у даному випадку відповідачем не подавалася заявка про розподіл потужностей на рік, квартал, місяць, тому позивач здійснював розподіл потужностей на період на добу вперед, як це передбачено п. 1 глави 7 розділу ІХ Кодексу ГТС;

- згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 встановлено було тимчасові тарифи послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и) на перший рік другого регуляторного періоду для АТ «Укптрансгаз». Постанова НКРЕКП від 21.12.2018№2001, в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем, набрала чинності з 01.05.2019. Отже, з 01.05.2019 застосовується тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем з газотранспортну (ої) систему (и), який становить 157,19 грн. за 1000 куб. м. на добу без ПДВ. Таким чином, скаржник вважає, що судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги, те, що з 01.05.2019 оператори газорозподільних систем, в тому числі і відповідач, зобов`язані здійснювати розрахунки за послуги транспортування природного газу у грошовій формі вартості забезпечення замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м. куб., що є платою за потужність;

- не взято до уваги того, що п.6 глави 1 Кодексу ГРС встановлено, що у випадку, якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу. Відповідачем не надано було номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу то відповідно така була нульовою, а вся потужність, яка була йому надана є перевищенням замовленої договірної потужності. Відтак, з врахуванням п.8.4. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017) ним здійснено розрахунок перевищення розміру договірних потужностей;

- укладеним сторонами договором узгоджені порядок визначення та строки здійснення оплат за перевищення розміру договірних потужностей, що обумовлює обов`язок відповідача здійснити таку оплату у встановлений строк, а тому висновок суду першої інстанції про те, що «істотні умови надання послуги розподілу потужності в 2019 році в договорі погоджені не були» не відповідає дійсності, суперечить ст. 180 Господарського кодексу України, 6 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, п.8.4. договору, обмежують свободу договору та можливість відповідача користуватися визначеним обсягом потужності на гарантованій (постійній) основі на період на добу наперед.

- з огляду на те, що відповідач в порядку п. 2.4 договору не замовляв послугу фізичного транспортування природного газу за договором №1512000712 від 17.12.2015, відповідно і потреба у підписанні додатку 2 (транспортування) була відсутня як на момент укладення договору, так і у спірний період;

- місцевим судом безпідставно проігноровано докази, надані позивачем, а саме,акти приймання - передачі природного газу на ГРС;

- звіти про надходження та розподіл природного газу замовника та послуг транспортування за спірний період, складені з боку АТ «Чернігівгаз», супровідні документи, складені АТ«Укртрансгаз», на виконання умов укладеного договору та норм Кодексу ГТС.

Також скаржником у прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання учасників апеляційного провадження

Від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Узагальнена суть заперечень відповідача зводиться до безпідставності позовних вимог з огляду на відсутність додатків до договору 1, 2, зміст яких впливає на розрахунок перевищення замовленої (договірної) потужності, відсутність первинних документів на підтвердження надання таких послуг та невиконання умов п.8.4 договору щодо направлення замовнику актів, зокрема як вказує відповідач:

- умовами укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000712 від 17.12.2015 не передбачено розподіл потужності на добу наперед;

- між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, які б регулювали надання послуги договірної потужності у 2019 році;

- посилання позивача на п. 1 глави 3 розділу IX Кодексу ГТС та на те, що розподіл потужності здійснювався на період на добу наперед, а тому підписання додатків 1, 2 не є обов`язковим, на думку відповідача є безпідставним, оскільки положення Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу ГТС чітко передбачають, що транспортування природного газу здійснюється виключно на підставі договору;

- розподіл потужності на добу наперед введено в дію постановою НКРЕКП від 22.07.2019 №580 та внесені відповідні зміни до Кодексу ГТС з травня 2019 року, однак відповідних змін до діючого договору №1512000712 від 17.12.2015 сторонами не внесено, та іншого договору на період травень - грудень 2019 року не укладалось, у зв`язку з чим в договорі №1512000712 від 17.12.2015 не передбачено розподіл потужності на добу наперед, а тому у відповідача не виникло зобов`язання перед позивачем щодо здійснення додаткової плати за перевищення потужностей;

- також, у п. 8.4 договору передбачено, що підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та розрахунок на оплату; однак, в термін, визначений п. 8.4. договору, на електронні адреси відповідача не надходили відповідні документи, відтак умови договору в цій частині АТ "Укртрансгаз" не було дотримано;

- відповідач вважає посилання позивача на положення ст. 181 ГК України безпідставними, оскільки АТ «Чернігівгаз» не здійснювало будь-яких дій, якими б визнавало перевищення потужностей за договором № 1512000712 від 17.12.2015.

21.10.2022 та 07.11.2022 від позивача/скаржника надійшли клопотання про поновлення процесуального строку для надання доказу, відповідно до якого останній просить долучити до матеріалів справи акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону №1639-ІХ від 31.08.2022.

06.12.2022 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" надійшло клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи.

06.12.2022 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №927/1022/19 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №640/3170/19, 640/15309/19, 640/15938/19.

02.02.2024 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Газтек» надійшло клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Газтек».

26.06.2024 через відділ діловодства суду від позивача/скаржника надійшли додаткові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду як такі, що подані з пропуском процесуального строку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022 апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» у справі №927/1022/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга АТ «Укртрансгаз» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 вирішено витребувати з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1022/21 та відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

03.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/1022/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у справі №927/1022/21 апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 - залишено без руху. Роз`яснено АТ «Укртрансгаз», що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом подання відповідної заяви із доказами сплати судового збору у сумі 111 155,23 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21. Попереджено АТ «Укртрансгаз», що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

19.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника на виконання вказаної ухвали надійшло клопотання про усунення недоліків з доданими до нього доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення №10048 від 15.08.2022).

Проте головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_1. з 19.08.2022 по 15.09.2022 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки у даті судового засідання від 20.10.2022) задоволено клопотання АТ «Укртрансгаз» про поновлення строку на апеляційне оскарженння рішення та поновлено АТ «Укртрансгаз» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21; відкрито апеляційне провадження у справі №927/1022/21; розгляд апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 призначено на 10.11.2022; зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Однак, судове зсідання 10.11.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_1. (головуючий суддя (суддя - доповідач) у відрядженні (Національна школа судді України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 призначено на 08.12.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 06.12.2022 судове засідання 08.12.2022 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 розгляд апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 призначено на 24.01.2023.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та від 28.02.2023 розгляд справи №927/1022/21 відкладався.

Однак, розгляд справи №927/1022/21 - 04.04.2023 не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого судді (суддя-доповідач) ОСОБА_1. з 24.03.2023 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 (після виходу головуючого судді - ОСОБА_1. із лікарняного) розгляд апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 призначено на 06.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 відклдаено розгляд справи на 18.07.2023.

18.07.2023 рішенням Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023, справу № 927/1022/21 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 прийнято справу № 927/1022/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О. судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О. Розгляд справи № 927/1022/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 призначено на 31.08.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 зупинине провадження у справі №927/1022/21 до розгляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №918/686/21. Зобов`язано учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі із наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 поновлено апеляційне провадження по справі № 927/1022/21 Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022. Розгляд справи № 927/1022/21 призначено на 27.06.2024

У подальшому склад суду неодноразово змінювався, а судові засідання відкладались.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024, справу №927/1022/21 для вирішення процесуальних дій передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 призначено на 23.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" про призначення у справі комплексної судової експертизи - залишено без розгляду.

Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" про зупинення провадження у справі №927/1022/19 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №640/3170/19, 640/15309/19, 640/15938/19 - залишено без розгляду.

Явка учасників справи та розгляд клопотань

У судове засідання 23.01.2025 з`явився представник позивача/скаржника, який надав свої пояснення по суті клопотання про залучення третьої особи, долучення нових доказів та по суті апеляційної скарги.

Відповідач у судове засідання 23.01.2025 представників не направив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надходило.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача та третьої особи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Також, колегія суддів зазначає, що судове засідання призначене на 23.01.2025 мало відбуватись у режимі відеоконференції, проте представник відповідача не вийшов на зв`язок для підключення в режимі відеоконференції, а відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, у зв`язку із чим колегія суддів вважала за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів вказує на те, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

У обґрунтування неможливості подання доказу до суду першої інстанції заявник зазначає, що даний акт звірки взаєморозрахунків на момент проголошення оскаржуваного рішення не був підписаний між позивачем та відповідачем, а тому у скаржника була відсутня можливість надати вказаний доказ раніше.

Дослідивши обставини, що викладені у клопотанні, колегія суддів зазначає, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів, у зв`язку із чим клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а тому подані позивачем докази залишаються колегією суддів без розгляду.

Щодо клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Газтек», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

ПрАТ «Газтек», як власник акцій АТ «Чернігівгаз» вважає, що результати розгляду даної справи вплинуть на його права та законні інтереси, оскільки, враховуючи «приховування сторонами» фактичних обставин справи перед Судом, Відповідач - АТ «Чернігівгаз» може втратити майно (грошові кошти), що безпосередньо позначиться на вартості акцій належних акціонерам, зокрема ПрАТ «Газтек», що завдасть збитків акціонерам.

Тому, за доводами заявника, акціонер відповідача - ПрАТ «Газтек» зобов`язаний вжити заходів для мінімізації заподіяння йому збитків через «узгоджені дії» Позивача та Відповідача у справі №927/1022/21, шляхом приховування фактичних обставин справи

Колегія судів зазначає, що позов пред`явлений виключно до відповідача про стягнення заборгованості як юридичної особи, в межах виконання договору транспортування природного газу №1512000712.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Колегія суддів суддів констатує, що ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення не міститься положень, які свідчили про вирішення судом будь-яких питань про права, інтереси та/або обов`язки заявника, колегія суддів констатує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для заявника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує будь-яких обов`язків, у зв`язку із чим клопотання задоволенню

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах визначених в цьому договорі, а замовник оплачує оператору встановлені в ньому вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до вказаної постанови НКРЕКП є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього (які є його невід`ємною частиною), а саме: додаток №1 - розподіл потужності; додаток №2 - транспортування; додаток №3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі - Замовник) було укладено договір транспортування природного газу №1512000712, (далі - Договір).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (надалі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

Відповідно до п. 2.2. Договору, послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Положеннями п. 2.3. Договору встановлено перелік послуг, що надаються за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Згідно із п. 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка-1 (розподіл потужності) та/або додатка-2 (транспортування).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.5. Договору).

У п. 2.6. Договору визначено, що замовник має виконувати вимоги, визначені в кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки -1, -2, - 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток - 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п.п. 2.7, 2.8 договору ).

У відповідності до п. 4.1. Договору, замовник зобов`язаний здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору, замовник має право замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

Згідно із п. 5.4. договору, окремим Додатком - 3 до цього договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

За змістом п. 5.5. Договору на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (даті - ЗВТ).

Згідно із п. 6.1. Договору, оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності).

Відповідно до п. 6.2. Договору, розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.

Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3. Договору ).

Відповідно до п. 7.1. Договору, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого кодексом.

Положеннями п. 7.3. Договору передбачено, що тарифи, передбачені п. 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

У п. 8.1. Договору визначено, що величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначних у додатку - 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору.

У відповідності до п.п. 11.1- 11.3 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

Згідно із п. 13.5. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Положеннями п.15.5. Договору передбачено, що оператор до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості природного газу та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем

У відповідності до п. 17.1., 17.3. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.

У разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу Сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.

Згідно п. 19.2 Договору будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою.

Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення будь-якою із сторін іншої сторони про припинення дії договору. За таких обставин, договір № 1512000712 від 17.12.2015 був чинний у спірний період: з травня по грудень 2019 року.

При цьому, між сторонами було підписано додаток - 3 до Договору. У цьому додатку визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на фізичних точках входу/виходу до замовника. Докази укладення додатків -1 та -2 до договору в матеріалах справи відсутні.

29.11.2017 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000712, згідно якої сторони внесли зміни до договору виклавши ряд пунктів в новій редакції:

« 8.4. У випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою вказаній в даному пункті.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений п. 8.4 цього Договору, визначається за даними оператора.

Сторони визначили, що ця додаткова угода до договору набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами по договору, починаючи з 29 грудня 2016 року (п.7 додаткової угоди).

Як вказує позивач, відповідно до п. 8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017) за результатами і алокації відборів та подач відповідача, позивач виявив наявність у відповідача перевищення замовленої договірної потужності та здійснив розрахунок вартості плати за перевищення ї договірної потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 728 109 тис.м.3/добу всього на загальну суму 703 225,74 грн;

- за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 199, 815 тис.м.3/добу всього на загальну суму 226 318,70 грн;

- за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в 1 586, 49509 тис.м.3/добу всього на загальну суму 299 257,39 грн;

- за серпень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 732. 348 і 2 тис.м.3/добу всього на загальну суму 326 769,36 грн;

- за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 701 71360 тис.м.3/добу всього на загальну суму 320 990,83 грн;

- за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 2 770,79286 тис.м.3/добу всього на загальну суму 522 649,12 грн;

- за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 356, 25820 тис.м.3/добу всього на загальну суму 633 084,28 грн;

- за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 460, 05654 тис.м.3/добу всього на загальну суму 841 291,55 грн.

Всього на загальну суму 3 873 586,97 грн.

Отже, позивач наполягає на тому, що у період з 01.05.2019 по 31.12.2019 він надав відповідачу послуги з перевищення замовленої потужності на загальну суму 3 873 586,97 грн.

При цьому, позивач вважає, що у випадку не подання замовником послуг транспортування природного газу номінації, для такого замовника вважається підтвердженою номінація послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу, а величина перевищення замовлених потужностей у такому випадку дорівнює величині використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу та, відповідно, величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу.

Позивач вказав, що відповідно до п. 8.4. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017) було направлено в інформаційній платформі, на електронну адресу відповідача:

- рахунок №05-2019-1512000712 від 31.05.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 703 225,74 грн та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року;

- рахунок №06-2019-1512000712/1000619 від 30.06.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 226 318,70 грн та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року;

- рахунок №07-2019-1512000712/1000719 від 31.07.2019 на оплату за перевищення замовленої договірної) потужності на загальну суму 299 257,39 гри та Звіт про використання замовленої за липень 2019 року;

- рахунок №08-2019-15 12000712/10008 19 від 31.08.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 326 769,36 гри та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року;

- рахунок №09-2019-1512000712/1000919 від 30.09.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 320 990,83 гри та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року;

- рахунок №10-2019-1512000712/1001019 від 31.10.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 522 649,12 гри та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року;

- рахунок №11-2019-15 12000712/1001 119 від 30.1 1.2019 на оплату за перевищення замовленої потужності на загальну суму 633 084,28 гри та Звіт про використання замовленої потужності за за листопад 2019 року;

- рахунок №12-2019-1512000712/1001219 від 31.12.2019 на оплату за перевищення замовленої юї) потужності на загальну суму 841 291,55 гривень та Звіт про використання замовленої за грудень 2019 року.

Позивачем також направлено відповідачу Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності від 31.05.2019 №05-2019-1512000712/1000519, від 30.06.2019 №06-2019-1512000712/1000619, від 31.07.2019, №07-2019 - 1512000712/1000719, від 31.08.2019 №08-20191512000712/1000819, від 30.09.2019 №09-2019-1512000712/1000919, від 31.10.2019 №10-2019-1512000712/1001019, від 30.11.2019 №11-2019-1512000712/1001119, від 31.12.2019 №12-2019-1512000712/1001219.

У свою чергу Акт від 31.05.2019 №05-2019-1512000714/1000519, підписано відповідачем без зауважень. При цьому, відповідач в порядку п. 1 1.3 Договору протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг не надав позивачу мотивованої відмови від підписання актів наданих за період з червня 2019 року по грудень 2019 року.

За твердженням позивача, акти наданих послуг відповідачем підписані не були, послуги з перевищення замовленої потужності не оплачені, що і стало причиною виникнення спору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за перевищення замовленої потужності за договором транспортування природного газу, а також нарахованих пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Оскільки спір у цій справі стосується суттєвих умов договору транспортування природного газу, то для вирішення цього питання потрібно визначити природу цього договору та норми права, які підлягають застосуванню до регулювання відповідних відносин.

Скаржник стверджує, що договір транспортування природного газу є договором надання послуг, крім загальних норм ЦК України та ГК України, він також регулюється спеціальним законодавством про ринок природного газу (Закон України «Про нафту і газ», Закон України «Про трубопровідний транспорт», Закон України «Про ринок природного газу», Кодекс ГТС, Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 ).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону «Про ринок природного газу» (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I; тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Закон «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором (вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21, відступивши від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 у справі №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 у справі №904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 Господарського кодексу України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу )

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України)

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарський кодекс України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу.

Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 ( транспортування ), які згідно з пунктом 2.7 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Щодо відсутності підписаних додаткв 1,2 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000712, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання договору, зокрема: звіти про використання замовленої потужності, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою ( договірною потужністю), а також акти наданих послуг та рахунки на оплату (реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз» на адресу АТ «Чернігівгаз» підтверджує своєчасне направлення оператором ГТС на офіційну електронну адресу АТ «Чернігівгаз» через Інформаційну платформу Звітів про використання договірної потужності з розрахунком перевищення розміру договірних потужностей, актів наданих послуг та рахунків на оплату).

Так, згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування, відповідно до вимог цього кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем, як оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку -1 відповідачем, як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач, як оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби Додатки -1 та -2 до Договору не укладаються, що помилково не врахував суд першої інстанції.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21.

Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу / виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу / виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу / виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу / виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Згідно із п. 3.2 Договору оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Зазначеному праву оператора кореспондується обов`язок замовника не перевищувати замовлені потужності, визначені у цьому договорі, а у разі перевищення договірної потужності здійснити додаткову плату оператору, в порядку, визначеному цим договором (п. 4.1. Договору).

Вартість перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках воду/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця розраховується за формулою наведеною в п. 8.4. Договору.

Як зазначалось колегією суддів вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 було зупинено провадження у справі №927/1022/21 до розгляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №918/686/21.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові 03.11.2023 у справі № 918/686/21 зазначила таке:

«187. Абзацом 1 ч.1 ст.32 Закону "Про ринок природного газу" передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.

188. Кодекс ГТС визначає, що договір транспортування - договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі Типового договору транспортування, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги) (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

189. З пунктів 1 та 9 гл.1 розд.VIIІ Кодексу ГТС вбачається, що договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику таких видів послуг: 1) доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; 2) замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; 3) вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

190. У п.2 гл.2 розд.ІХ Кодексу ГТС передбачено, що у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

191. Договір транспортування містить розд.ІІ "Предмет договору", у п.2.1 якого зазначено, що за цим Договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

192. Пунктом 2.3 Договору транспортування передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

193. Відповідно до п.2.7 Договору транспортування додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору транспортування у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/ або протягом доби.

194. Пунктом 6.1 Договору транспортування передбачено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до ГТС або в точках виходу з ГТС в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/ або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

195. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору ГТС здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п.2.4 Договору транспортування).

196. Пунктом 2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.

197. При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (пп.4 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

198. Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (пп.5 п.2 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС).

199. Відповідно до п.1 гл.7 розд.IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/ виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу/ виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором ГТС. Номінація/реномінація підтверджується оператором ГТС відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд.XI цього Кодексу.

200. З наведеного вбачається, що укладення додатків 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) є обов`язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед та/або протягом доби, які надаються у разі подання замовником оператору ГТС відповідних номінації/реномінації.

201. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

202. Відповідно до п.1 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора ГТС (п.7 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС).

203. Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

204. Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

205. Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розд.ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.

206. Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.8.1 Договору транспортування).

207. При цьому п.8.2 Договору транспортування передбачає, що вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (відповідно до формули, визначеної Договором транспортування).

208. Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби замовник зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням КМУ відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора ГРМ) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором ГТС на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації (п.8.2 Договору транспортування).

209. Тобто замовник може отримувати послуги розподілу потужності лише у разі укладення відповідних додатків 1 та 2 або у разі, якщо доступ до потужності надається на добу наперед та/або протягом доби за умови подання замовником відповідних номінацій/реномінацій через інформаційну платформу в порядку, передбаченому розд.ХІ Кодексу ГТС. Подання номінації/реномінації фактично є достатньою для надання послуг транспортування (розподіл потужності). Неподання номінації/реномінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику таких послуг.

210. Договір транспортування пов`язує оплату послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби з обсягами, вказаними у номінації/реномінації, що подається замовником оператору ГТС з обов`язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій оператору ГТС номінації.

211. При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого Регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не умовами Договору транспортування чи додатками 1 та 2 до нього (що прямо передбачено пунктами 7.1 та 8.2 Договору транспортування).

212. Крім того, Верховний Суд у п.8.15 постанови від 15.07.2022 у справі №921/184/21, на яку також посилався суд апеляційної інстанції, зазначив: "відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом".

213. Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

214. Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

215. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду та від 30.08.2022 у справі №918/772/21 та від 02.08.2022 у справі №922/3303/21. При цьому Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від таких висновків.

216. Суди попередніх інстанцій встановили, що додатки 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) до Договору транспортування ані в момент підписання договору, ані в подальшому сторони не уклали.

217. Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, АТ "Рівнегаз" без зауважень підписало акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за січень-березень 2021 року, якими підтвердило як факт отримання послуг з розподілу потужності, так і перевищення договірної потужності на загальну суму 5 673 299,70 грн.

218. Також, як встановив суд апеляційної інстанції, АТ "Рівнегаз" у період за січеньберезень 2021 року подало до НКРЕКП звіт за формою №8в, у якому зазначило про обсяги відібраного природного газу. При цьому такі обсяги співпадають із даними інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС" щодо використаних АТ "Рівнегаз" обсягів перевищення договірної потужності та відображені оператором ГТС в наданих актах та відповідних рахунках.

219. При цьому скаржник частково здійснив оплату за перевищення договірної потужності.

220. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що непідписання додатків 1, 2 до Договору транспортування не свідчить про неукладеність АТ "Рівнегаз" та ТОВ "Оператор ГТС" Договору транспортування в частині надання послуг з розподілу потужності в розрізі однієї доби.»

У подальшому, відповідно до п. 8.4. Договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

У відповідності до п. 8.4 Договору позивачем було направлено на електронну адресу відповідача в Інформаційній платформі:

- рахунок №05-2019-1512000712 від 31.05.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 703 225,74 грн та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року;

- рахунок №06-2019-1512000712/1000619 від 30.06.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 226 318,70 грн та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року;

- рахунок №07-2019-1512000712/1000719 від 31.07.2019 на оплату за перевищення замовленої договірної) потужності на загальну суму 299 257,39 гри та Звіт про використання замовленої за липень 2019 року;

- рахунок №08-2019-15 12000712/10008 19 від 31.08.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 326 769,36 гри та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року;

- рахунок №09-2019-1512000712/1000919 від 30.09.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 320 990,83 гри та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року;

- рахунок №10-2019-1512000712/1001019 від 31.10.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 522 649,12 гри та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року;

- рахунок №11-2019-15 12000712/1001 119 від 30.1 1.2019 на оплату за перевищення замовленої потужності на загальну суму 633 084,28 гри та Звіт про використання замовленої потужності за за листопад 2019 року;

- рахунок №12-2019-1512000712/1001219 від 31.12.2019 на оплату за перевищення замовленої юї) потужності на загальну суму 841 291,55 гривень та Звіт про використання замовленої за грудень 2019 року.

У вказаних рахунках вказано обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності, відповідний тариф, розрахована сума з ПДВ.

Оформлення послуг, які надаються за договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 Договору.

В Інформаційній платформі позивач направив відповідачу відповідні акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) від від 31.05.2019 №05-2019-1512000712/1000519, від 30.06.2019 №06-2019-1512000712/1000619, від 31.07.2019№07-2019 - 1512000712/1000719, від 31.08.2019 №08-20191512000712/1000819, від 30.09.2019 №09-2019-1512000712/1000919, від 31.10.2019 №10-2019-1512000712/1001019, від 30.11.2019 №11-2019-1512000712/1001119, від 31.12.2019 №12-2019-1512000712/1001219.

У мотивувальній частині оскаржуваного рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що: «Саме по собі підписання відповідачем акта наданих послуг за травень 2019 на суму 703 225,74 грн без надання належних доказів про направлення відповідачу у погоджені Договором строк звіту про використання договірної потужності та рахунку на оплату не свідчить про виконання сторонами Договору в частині розподілу потужності».

Однак, висновок суду першої інстанції та відповідача про те, що в термін, визначений пунктом 8.4 Договору на електрону адресу Відповідача не надходили відповідні документи не відповідає дійсним обставинам справи, що свідчить про нез`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи.

Вказані твердження суду першої інстанції спростовується матеріалами справи, так як до позовної заяви позивачем долучено Реєстр файлів, відправлених позивачем з Інформаційної платформи, який підтверджує направлення відповідачу вищенаведені документи засобами електронного зв`язку за допомогою пошти SАР, окрім цього позивачем долучено електронні докази, завантажені на CD-диск, який містить вказані файли, підписані за допомогою електронного цифрового підпису уповноваженими особами позивача.

Крім того, висновки суду апеляційної інстанції щодо даного питання, цілком узгоджується з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21. Зокрема, об`єднана палата Верховного Суду у справі № 918/686/21 вказала таке:

« 300. АТ "Рівнегаз" у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази направлення на поштову адресу AT "Рівнегаз", вказану в Договорі транспортування, актів та рахунків на оплату; оператор ГТС їх не надав у зв`язку із відсутністю; АТ "Рівнегаз" заперечує факт отримання акта та рахунку засобами поштового зв`язку відповідно до пунктів 2.8 та 19.2 Договору транспортування, а тому, зважаючи на п.9.3 Договору транспортування, строк оплати згідно зазначених актів не є таким, що настав.

301. Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника, виходячи з такого.

302. Пунктом 19.2 Договору транспортування передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

303. Тобто Договір транспортування фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим Договором - рекомендованим листом, кур`єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

304. Односторонні акти оператора ГТС та рахунки стосуються надання послуг, тому на них поширюється п.19.1 Договору.

305. Відповідно до п.17 гл.6 розд. ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

306. Відповідно до п.18 гл.6 розд. ХIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

307. Також п.2.8 Договору транспортування передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

308. Пунктом 2 гл.3 розд. IV Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.

309. Відповідно до п.4 гл.1 розд. ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

310. З наведеного вбачається, що замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі. При цьому відповідно до п.3 гл.3 розд. IV Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту.

311. Верховний Суд зазначав, що ненадіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акта та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (п.5.21 постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №924/1135/20).

312. Подібна позиція наведена також у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №924/362/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

313. З огляду на це, Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника та доходить висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував п.4 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС.»

Колегією суддів встановлено, що при розрахунку вартості перевищення замовленої договірної потужності позивач застосував тариф згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001, який становить 157,19 грн за 1 000 куб. м на добу без ПДВ, та обсяг фактично використаного відповідачем природного газу, який дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів.

Вказані обсяги використаної відповідачем потужності, у свою чергу, підтверджуються відповідними звітами від 31.05.2019, від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019, які підписані уповноваженими особами позивача. У цих звітах зазначені, зокрема, ІЕС- коди точок входу/виходу і відповідні дані по кожній точці.

В актах приймання передачі природного газу від 03.06.2019, від 01.07.2019, від 01.08.2019, від 03.09.2019, від 02.10.2019, від 04.11.2019, від 03.12.2019, які підписані представниками сторін, вказано ЕІС - коди фізичних точок та об`єми переданого газу.

Однак, відповідач оплату вказаних послуг перевищення замовленої (договірної) потужності не здійснив.

Відповідач подавав НКРКП щомісячний Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за травень - грудень 2019, який підтверджує користування потужністю газотранспортної системи для відбору природного газу у вказаних обсягах.

Згідно з п. 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 29.11.2017, підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем.

Відповідачем не здійснено сплату рахунків за перевищення замовленої потужності за травень - грудень 2019 року у строки, встановлені п. 8.4 Договору.

Договір містить розділ VII «Тарифи», п.п. 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT «Укртрансгаз», яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн. за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ.

Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

За результатами дослідження актів наданих послуг, апеляційний суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу.

Відповідачем не здійснено оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року на загальну суму 3 873 586,97 грн заборгованості, чим порушено умови п. п. 2, 5, 4.1, 8.4. Договору, а також права та інтереси позивача, як кредитора у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності за травень - грудень 2019 року, позивачем заявлено у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 185 693,55 грн 3% річних та 396 435,40 грн інфляційних втрат до травня 2021 року. Відповідно до умов договору (п. 13.1., 13.5) та ст.232 Господарського кодексу України нарахував 484 516,83 грн пені за шість місяців прострочення по кожному місячному платежу.

Положеннями 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначене ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

За таких обставин суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що: акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травня - грудня 2019 року, надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості; у зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

Суд апеляційної інстанції перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають до повного задоволення.

У свою чергу, матеріали справи не містять контррозрахунку відповідача на розрахунок позивача.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції взято до уваги практику Верховного Суду , яка викладена у постанові від 20.12.2022 у справі №904/7656/21.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, необхідно врахувати таке.

У питанні транспортування «газу», як продукції існує різниця між наданням послуг з транспортування природного газу та перевезення «газу», як вантажу, у зв`язку з чим такі правовідносини мають різну правову природу.

Предметом укладеного між сторонами договору № 1512000712 від 17.12.2015, який є підставою позовних вимог у даній справі, є послуги транспортування природного газу (п.2.1. Договору).

Згідно з преамбулою договору при його укладенні сторони керувались Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газотранспортної системи, які є спеціальними нормативними актами у цій сфері.

Суд посилався на пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, де зазначено, що договір транспортування це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Пунктом 2.3 договору № 1512000712 від 17.12.2023 визначено перелік послуг, які можуть бути надані Замовнику за цим договором: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування).

Отже, з наведеного слідує, що укладений між сторонами у даній справі договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.

Згідно з ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

у постанові від 15.07.2022, справа №921/184/21, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив наступне: « 9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу».

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача про те, що укладений між сторонами договір транспортування природного газу №1512000712 від 17.12.2015 є договором перевезення та до спірних відносин застосовується шестимісячний строк позовної давності, передбачений ч.5 ст.315 Господарського кодексу України.

За загальним правилом, відповідно до статей 256, 257, 268 Цивільного кодексу України на вимоги про стягнення заборгованості поширюється позовна давність тривалістю у три роки.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності за період з травня по грудень 2019 року та похідні позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позовна заява АТ «Укртрансгаз» від 01.09.2021 №1001ВИХ-21-6474 у справі №927/1022/21 подана до Господарського суду Чернігівської області, в межах загального трирічного строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2022 у справі №927/1022/21 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» ( 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, ідентифікаційний код 03358104) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 3 873 586 (три мільйони вісімсот сімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят шість) грн 97 коп. заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності, 484 516 (чотириста вісімдесят чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн 83 коп. пені, 185 693 (сто вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто три) 55 коп. 3% річних, 396 435 (триста дев`яносто шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 40 коп. інфляційні втрати за порушення строків оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності та 74 103 (сімдесят чотири тисячі сто три) грн 49 коп. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, ідентифікаційний код 03358104) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 111 155 (сто одинадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 23 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

7. Матеріали справи №927/1022/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 06.02.2025.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк