Ухвала

від 03.02.2025 по справі 902/562/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"03" лютого 2025 р. Справа № 902/562/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Коломис В.В.

судді Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Сачук І.Р.

позивача: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: Гуцол М.В.

третьої особи на стороні позивача: не з`явився

третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Зублевич" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі №902/562/24 (суддя Тварковський А.А., м.Вінниця, повний текст складено 06.12.2024)

за позовом: Керівника Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів, буд. 15а, м.Гайсин, Вінницька область, 23700) в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, 21050)

до: Бершадської міської ради (вул. Героїв України, буд. 23, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400)

до: Фермерського господарства "Зублевич" (вул. Вишнева, буд. 2, с. Війтівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24412)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" (вул. Сергія Зулінського, 9, м. Вінниця, 21022)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м.Вінниця, 21027)

про скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради до Бершадської міської ради та Фермерського господарства "Зублевич" про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0520485800:01:003:0439, площею 11,4508 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, виключивши відповідні відомості щодо земельної ділянки з Державного земельного кадастру. Витребувати в Бершадської міської ради (вул.Героїв України, буд. 23, м. Бершадь код в ЄДРПОУ 04051033) та Фермерського господарства «Зублевич» (вул. Вишнева, буд. 2, с. Війтівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 41985684) на користь Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, буд. 70, м.Вінниця, 21050, код 00022438), земельну ділянку загальною площею 8,4 га, яка відповідає координатам кутів меж поворотних точок кварталу 19 виділу 11 площею 0,7 га та виділу 12 площею 7,7 га Бершадської дільниці Дочірнього підприємства «Бершадський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» та включена до земельної ділянки з кадастровим номером 0520485800:01:003:0439, площею 11,4508 га.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі №902/562/24 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фермерське господарство "Зублевич" звернулось з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року по справі №902/562/24. Ухвалити нове рішення, за яким в позові керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради до Бершадської міської ради та Фермерського господарства "Зублевич" про скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що у договорі оренди землі №10 від 22.01.2021 зазначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 11,4508 га на дату укладення договору в розмірі 860136,83 грн. Оскільки до витребування заявлена частина відповідної земельної ділянки площею 8,4 га, тому пропорційна вартість такої земельної ділянки становить 630 996,38 грн (73,36% від 860136,83 грн). Відтак за вказану вимогу підлягав сплаті судовий збір в розмірі 9464,95 грн (630 996,38 грн х 1,5%). Отже, сумарно судовий збір із заявлених позовних вимог складає 15520,95 грн (6056 грн + 9464,95 грн). Натомість прокурором при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 9084 грн, тобто недоплаченою залишається сума 6 436,95 грн. Таким чином, суд не має права приймати позовну заяву до розгляду та виносити рішення по справі без належної сплати судового збору

Поряд з цим, скаржник зазначає, що постановляючи рішення, суд першої інстанції дійшов хибних висновків, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем (апелянтом). Оскільки, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановлену силу.

Відповідач-2 вважає себе добросовісним набувачем. Таким чином, суд повинен перевірити, чи обґрунтував прокурор в позовній заяві належним чином існування справедливого балансу між інтересами суспільства, пов`язаними з втручанням у право добросовісного набувача на мирне володіння майном, та інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності, зокрема, в чому полягає відповідний публічний інтерес.

Крім того, відповідач-2 зазначає, що можна витребувати лише індивідуально визначені речі, які фізично існують на момент витребування, зокрема земельні ділянки, які мають індивідуально визначені характеристики, а саме площу та кадастровий номер. Земельна ділянка, надана набувачеві на підставі договору оренди, не можна ототожнювати зі спірними земельними ділянками, які просив витребувати позивач, оскільки останні на час розгляду справи мають інші кадастрові номери та площі. Отже, Господарський суд Вінницької області всупереч практиці Верховного Суду прийняв незаконне рішення, яким витребував земельну ділянку, яка не є індивідуально визначеною річчю.

Відповідач-2 зазначає, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВН №002053 від 10.01.2003 року, який доданий до документації, визначено межі земельних ділянок площею 491,0 га, які надаються у постійне користування ВОКСЛП «Віноблагроліс», зокрема спірна земельна ділянка не входить у ці межі. Звертає увагу суду, що в матеріалах справи знаходиться рішення 16 сесії 3 скликання Вінницької обласної ради №252 від 15 вересня 2000 року. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які додатки до цього рішення, де було б чітко визначено, які саме земельні ділянки передаються, яка кількість земельних ділянок передається, де вони знаходяться та яка їх площа. Більше того, в матеріалах справи також знаходиться акт прийому-передачі лісових насаджень площею 576 га, в тому числі лісополос 55 га Бершадському ТОВ «Райкомунлісу». І знову ж таки, відсутні будь-які додатки до цього акту, де було б визначено які саме земельні ділянки передаються, де вони знаходяться.

Поряд з цим, відповідач-2 зазначає, що власником ВОКСЛП «Віноблагроліс» являється Вінницька обласна рада, що означає, що як мінімум з 03.09.2018 Вінницькій обласні раді, в інтересах якої звернулась в суд Гайсинська окружна прокуратура, було відомо про спірну земельну ділянку та про те, що вона не знаходиться в постійному користування ВОКСЛП «Віноблагроліс», а отже пропущено строки позовної даності. Зауважує, що представником відповідача(апелянта) неодноразово зазначалось про пропущений строк позовної давності Позивачем, однак Господарський суд Вінницької області всупереч чинному законодавству та судової практики проігнорував такі твердження та не застосував строки позовної давності.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зублевич" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі №902/562/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на03 лютого 2025 року.

29 січня 2025 року сформовано та подано Вінницькою обласною радою через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи апеляційної скарги відповідача-2 та просить суд апеляційну скаргу Фермерського господарства «Зублевич» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року в справі №902/562/24 без змін.

03 лютого 2025 року від Гайсинської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи апеляційної скарги та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства «Зублевич» на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі № 902/562/24 та рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у цій справі залишити без змін.

В судовому засіданні 03.02.2025 представник Фермерського господарства «Зублевич» підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідне пояснення.

Прокурор в судовому засіданні 03.02.2025 заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.

В судове засідання 03.02.2025 Вінницька обласна Рада, Бершадська міська рада, Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс", Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області представників не направили про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Поряд з цим, колегією суддів в судовому засіданні 03.02.2025 звернута увага присутніх учасників справи,що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2024 року прийнято до розгляду справу №911/906/23за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про припинення права власності товариства на земельну ділянку, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у місті Києві скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, витребування земельних ділянок. При цьому Верховний Суд передаючи вказану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 25.09.2024 зазначив, що наразі відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду, який би визначав належний / ефективний спосіб захисту прав позивача у випадку, коли предмет спору внаслідок незаконних дій володільців зазнав змін і став частиною нового об`єкта речових прав, що включає поряд із належним позивачу майном інше майно, законність набуття якого позивачем не оспорюється. За висновком колегії суддів, вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, яка з урахуванням існування наведених вище критеріїв, є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку щодо визначення ефективного способу захисту у наведених подібних правовідносинах у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує / потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Таким чином,колегія суддів поставила на розгляд питання зупинення провадження у справі №902/562/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23.

Представник відповідача-2 та прокурор в судовому засіданні 03.02.2025 не заперечили щодо зупинення провадження у справі №902/562/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23.

Заслухавши представника відповідача-2 та прокурора, колегія суддів, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №902/562/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зублевич" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі №902/562/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду., враховуючи наступне.

Позовні вимоги у справі №911/906/23 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області до 1. Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про припинення за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925278832255, номер запису про право власності 33442171); зобов`язання ГУ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 на території Яготинської міськради (раніше - Лозоворівської сільської ради); витребування у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міськради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4769/15-18сг Саку С.В.; витребування у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міськради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4770/15-18сг Погребному О.М., мотивовані тим, що судовими рішеннями у справах №911/2824/19 та №911/2822/19було витребувано з незаконного володіння товариства земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0025 площею 2,0 га та 3225583600:01:005:0023 площею 2,0 га,однак при виконанні вказаних рішень стало відомо, що дані земельні ділянки припинили своє існування, як об`єкти цивільних прав, оскільки вони за заявою товариства об`єднані з іншими земельними ділянками в земельну ділянкою з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 площею 19,363 га, внаслідок чого порушено майнове право на витребування земельних ділянок, а також порушеноконституційні засади щодо обов`язковості виконання судового рішення, тому ефективним способом захисту є припинення права власності товариства та витребування земельних ділянок в координатах, межах та конфігурації, що були передані безоплатно фізичним особам, які в подальшому продали їх товариству.

При цьому прокурор звернув увагу на те, що у спірних правовідносинах виконання судових рішень про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідача можливе лише разом із застосуванням такого способу захисту, як скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі №911/906/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2024 року ТОВ «Нива Фарм» подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, статей 12, 388 Цивільного кодексу України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушення норм процесуального права, а саме статей 18, 74, 76-79, 98, 326, пункту 2 частини 1 статті 231Господарського процесуального кодексу України та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Верховний Суд в ухвалі 25.09.2024 у справі №911/906/23 зазначив, що перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального права, а саме статей 15, 16, 387, 388 ЦК, статей 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті належного/ефективного способу захисту прав власника при вирішенні спорів про витребування земельної ділянки (яка внаслідок поділу/об`єднання, включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, а рішення суду про витребування первісної земельної ділянки, державна реєстрація якої скасована внаслідок її об`єднання, не може бути виконане), припинення за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки.

Так, у справі №911/906/23 спірні правовідносини виниклиу зв`язку з тим, що у 2018 роціна підставі наказів ГУ Держгеокадастру у приватну власність громадянам у порядку безоплатної приватизації протиправно відведено земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Надалі ці земельні ділянки первісними набувачами було відчужено на користь юридичної особи, якою за результатами поділу та об`єднання із належними йому суміжними земельними ділянками утворено новий об`єкт речових прав - земельна ділянка, яка фактично включає, у тому числі первісно незаконно відчужені з державної власності землі.

Як наслідок, первісні земельні ділянки, залишаючись існувати фактично, як об`єкти цивільних прав на підставі вимог статті 79-1 ЗК України існування припинили та їхня державна реєстрація скасована.

Вказуючи на відсутність можливості відновити порушені права шляхом заявлення виключно віндикаційного позову через неможливість виконання рішень суду про витребування первісних земельних ділянок шляхом реєстрації прав державної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (відповідно до прямої вимоги пункту 3 частини 4 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прокурор заявив позовні вимоги про скасування державної реєстрації новоутвореної земельної ділянки, яка включає первісні земельні ділянки, а також про припинення речових прав на новоутворену земельну ділянку, оскільки це прямо передбачено частиною 10 статті 24Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Пред`явлені прокурором позовні вимоги у справі №911/906/23 судом задоволено.

Водночас, подаючи касаційну скаргу, ТОВ «Нива Фарм» у справі №911/906/23оскаржує рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про скасування речових прав на новоутворену земельну ділянку та державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, вказуючи, що це не є належним способом захисту, а рішення суду про витребування первісних земельних ділянок достатньо для відновлення порушених прав держави з посиланням на наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування критерію ефективності наведеної позовної вимоги.

Суд касаційної інстанції у справі №911/906/23зазначив,що наразі відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду, який би визначав належний/ефективний спосіб захисту прав позивача у випадку, коли предмет спору внаслідок незаконних дій володільців зазнав змін і став частиною нового об`єкта речових прав, що включає поряд із належним позивачу майном інше майно, законність набуття якого позивачем не оспорюється. Водночас такі обставини (поділ первісної земельної ділянки) роблять неможливим виконання судового рішення щодо витребування первісної земельної ділянки з огляду на те, що судове рішення про витребування первісної земельної ділянки вже не може бути підставою для внесення запису про право власності позивача на витребувану земельну ділянку, оскільки кадастровий номер первісної земельної ділянки скасований, а відповідний розділ в Державному реєстрі прав - закритий.

Останнім часом внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин у судовій практиці виникли спори, у яких власник земельної ділянки намагається захистити своє право за обставин, коли належна йому земельна ділянка, що була витребувана на його користь з незаконного володіння відповідача за судовим рішенням в іншій справі або про витребування якої заявлено позовні вимоги, була неодноразово поділена або об`єднанавідповідачем з іншими земельними ділянками, внаслідок чого була сформована нова земельна ділянка, у склад якої входять як земельні ділянки, які вибули з власності позивача поза його волею, так і ті земельні ділянки, щодо яких відсутній спір.

Вирішуючи спори у правовідносинах з новими обставинами та намагаючись застосувати сталу практику Великої Палати Верховного Суду щодо визначеннянеефективного способу захисту прав власників шляхом витребування у разі поділу/об`єднання земельних ділянок, касаційні суди в складі Верховного Суду по-різному вирішували спори.

Так, у справах №924/504/20 (постанова від 31.01.2023), № 924/144/20 (постанова від 07.12.2022) Касаційний господарський суд, у справі № 672/1790/18 (постанова від 24.03.2021) Касаційний цивільний суд вважали, що задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування об`єднаної земельної ділянки, складовою частиною якої є спірні земельні ділянки, не призведе до повного відновлення порушеного права держави без скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єднану земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У постанові від 01.02.2024 у справі №915/200/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду за подібних із цими справами обставин дійшов висновку, що ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

На думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/906/23, проблема щодо неоднакового застосування положень статей 16, 388 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно, потребує узгодження (уточнення) висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду наведених вище справ.

Поряд з цим, Заступник Генерального прокурора, обґрунтовуючи кількісний показник для передачі справи № 911/906/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у клопотанні зазначив, що такі правовідносини є непоодинокими та виникають регулярно у ситуаціях, коли незаконні володільці об`єднують належні їм земельні ділянки із землями, щодо яких наявний спір, нівелюючи тим самим можливість поновлення володіння на такі об`єкти - земельні ділянки, які вибули із володіння законних власників. Зазначив, що на оцінку наявності виключної проблеми у спірних правовідносинах вказує той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які вже існують, а також можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постала проблема невизначеності.

Заступник Генерального прокурора вказав, що аналогічна виключна правова проблема щодо способу захисту вже виникла внаслідок неможливості виконання понад 70 судових рішеньпро витребування земельних ділянок у ТОВ «Зарус-Інвест» (для прикладу, справи №924/994/23, №924/1053/24, №924/880/23, №924/1031/23 та інш.). Тільки у справі №924/1053/23 спір стосується земельних ділянок, щодо яких наявні 53 судові рішення, що набрали законної сили, про задоволення позовних вимог про витребування первісно відчужених із державної власності земельних ділянок. Аналогічні спори виникли також у справах № 911/2698/23, № 911/2352/23 за позовами прокурора в інтересах держави до ТОВ «Нива Фарм», у зв`язку із невиконанням ще семи судових рішень про витребування земельних ділянок, об`єднаних із землями, належними відповідачу, а також у справах №915/1662/23, №915/200/21 за позовами прокурора в інтересах держави за подібних обставин. Можливість виникнення аналогічних спорів є абсолютною та повсюдною, а тому відповідний правовий висновок, окрім того, що визначить долю десятків судових рішень, що вже набрали законної сили та залишаються невиконаними, буде застосовним до необмеженого кола спорів у майбутньому.

Ця виключна правова проблема може бути вирішена шляхом формування Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу до застосування норм матеріального права, зокрема, статей 15, 16, 387, 388 ЦК, статей 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та обрання ефективного способу захисту в подібних правовідносинах з урахуванням нових обставин, які стали виникати у великій кількості справ.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд клопотання Заступника Генерального прокурора задовольнив. Справу №911/906/23 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі №924/996/23 за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури м.Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Китайгородської сільської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 , про витребування у відповідачів в комунальну власність Китайгородської сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480; скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень, в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державні реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень зазначив, що якщо право власності зареєстроване за відповідачем, то задоволення будь-яких вимог, крім вимог про витребування земельних ділянок, не відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 року у справі №910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 148). Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що скасування державної реєстрації земельної ділянки тягне припинення її існування як об`єкта цивільних прав. Тому висновок суду про задоволення позовної вимоги про таке скасування суперечить висновку суду про задоволення вимоги про витребування земельної ділянки на користь позивача, оскільки унеможливлює державну реєстрацію права власності на спірну ділянку. Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18). У зв`язку із задоволенням віндикаційного позову, який з урахуванням зазначеної вище усталеної практики Великої Палати Верховного Суду наразі є ефективним способом захисту прав власника спірних земельних ділянок, у задоволенні позовних вимог щодо оскарження державної реєстрації має бути відмовлено у зв`язку із неефективністю обраного прокурором способу захисту прав позивача. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що скасування державної реєстрації прав на поточні земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 га 45,2524 га лише з тієї підстави, що саме ці земельні ділянки, до складу яких увійшли спірні, на разі зареєстровані за відповідачем в Державному земельному кадастрі на момент подачі позову та розгляду даної справи, не може вважатися обґрунтованим, адже не може досягти мети відновлення попередньої реєстрації спірних земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відзначає про відсутність усталеної правозастосовчої судової практики у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, в тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №915/547/17.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у справі №902/562/24 Керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради до Бершадської міської ради та Фермерського господарства "Зублевич" про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0520485800:01:003:0439, площею 11,4508 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, виключивши відповідні відомості щодо земельної ділянки з Державного земельного кадастру. Витребувати в Бершадської міської ради (вул. Героїв України, буд. 23, м. Бершадь код в ЄДРПОУ 04051033) та Фермерського господарства «Зублевич» (вул. Вишнева, буд. 2, с. Війтівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 41985684) на користь Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, 21050, код 00022438), земельну ділянку загальною площею 8,4 га, яка відповідає координатам кутів меж поворотних точок кварталу 19 виділу 11 площею 0,7 га та виділу 12 площею 7,7 га Бершадської дільниці Дочірнього підприємства «Бершадський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» та включена до земельної ділянки з кадастровим номером 0520485800:01:003:0439, площею 11,4508 га.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що Бершадською міською радою набуто право власності на земельну ділянку, до складу якої входить частина лісової земельної ділянки, яку безпідставно віднесено до земель сільськогосподарського призначення. Поряд з цим, прокурор зазначає, що Бершадською міською радою безоплатно набуто у власність спірну земельну ділянку від органу державної влади - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, який не мав права та відповідних повноважень її відчужувати, а тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню на користь власника - Вінницької обласної ради. Також прокурор зазначає, що оскільки спірна ділянка земель лісового фонду, площею 8,4 га, яка відповідає виділам 11 та 12 кварталу 19, об`єднана до земельної ділянки з кадастровим номером 0524805800:01:003:0439, її витребування можливе лише шляхом скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0524805800:01:003:0439, та скасування прав власності на неї Бершадської міської ради та похідних прав.

Як на правову підставу позову прокурор посилається на приписи ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 378, 388 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 13, 45, 48, 46, 49, 51, 63 ЛК України, п. 5 розділу «Прикінцеві положення» ЛК України, ст.ст. 2, 8, 19, 20, 55, 93, 107, 122, 149, 150 ЗК України, ст. ст. 19, 27 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ст.ст. 1, 4, 7, 9, 16, 22, 24 Закону України "Про державний земельний кадастр".

З огляду на наведене позовні вимоги про витребування земельної ділянки і скасування державної реєстрації земельної ділянки та прав на неї у справі, що розглядається, заявлені не щодо однієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав (у випадку чого можливо було би застосувати вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду), а щодо різних земельних ділянок, а саме: вимога про витребування заявлена щодо земельної ділянки, яка незаконно вибула з комунальної власності загальною площею 8,4 га, яка відповідає координатам кутів меж поворотних точок кварталу 19 виділу 11 площею 0,7 га та виділу 12 площею 7,7 га Бершадської дільниці Дочірнього підприємства "Бершадський райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" та включена до земельної ділянки з кадастровим номером 0520485800:01:003:0439, площею 11,4508 га, а вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі - щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520485800:01:003:0439, площею 11,4508 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, до складу якої незаконно увійшла вищезазначена земельна ділянка.

З огляду на вказане, вбачається подібність суб`єктного складу правовідносин у даній справі та справі №911/906/23.

Крім того, аналогічними є предмети позовів в межах вказаних справ, зокрема щодо витребування земельної ділянки; скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат перегляду оскаржуваного рішення у справі №902/562/24 в апеляційному порядку пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №911/906/23 Великою Палатою Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі Зупинити провадження у справі №902/562/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зублевич" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі №902/562/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі №902/562/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Зублевич" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі №902/562/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.