Постанова

від 28.01.2025 по справі 917/1056/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Харків Справа №917/1056/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

за участю:

секретаря судового засідання Пархоменко О.В.

представника ТОВ "Енергетичні рішення" - адвоката Шупика Анатолія Васильовича ордер серія АІ №1658558 від 17.07.2024 поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду);

представника Київського національного університету будівництва і архітектури - адвоката Лапоши Дмитра Юрійовича ордер серія СВ №1107783 від 25.11.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Київського національного університету будівництва і архітектури (вх. №2799 П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Киричук О.А. 29.10.2024 (повний текст складено 06.11.2024) у справі №917/1056/24

за позовом Солом`янської окружної прокуратури м. Києва в інтересах Держави в особі Міністерства освіти і науки

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення";

2. Київського національного університету будівництва і архітектури

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення,

УСТАНОВИВ:

Солом`янська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" та Київського національного університету будівництва і архітектури, в якому просить:

1. Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 13.10.2021, №2 від 19.10.2021, №3 від 15.11.2021, №4 від 17.11.2021, №5 від 18.11.2021, №6 від 23.12.2021, №7 від 24.12.2021, №10 від 31.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення".

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" на користь Міністерства освіти і науки України безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 673204,8грн.

За твердженням прокурора, додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10 до Договору №15/04 від 15.04.2021 на постачання електричної енергії завідомо суперечать вимогам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі". Сторони правочину необґрунтовано, без відповідної правової підстави збільшили ціну за електричну енергію, що призвело до безпідставного витрачання коштів держави.

Крім того, прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" на користь Міністерства освіти і науки України безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 673204,8грн, оскільки Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10 до Договору №15/04 від 15.04.2021 підлягають визнанню недійсними, сторони повинні керуватись умовами Договору №15/04 від 15.04.2021 щодо вартості електричної енергії, а саме 2,96грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 позов задоволений повністю.

Ухвалено:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 13.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 19.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 15.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 17.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (Код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 23.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (Код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 24.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (код ЄДРПОУ 38203111);

- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 31.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021, укладеного між Київським національним університетом будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 02070909) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (код ЄДРПОУ 38203111);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (Код ЄДРПОУ 38203111, 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул.Вільямса, 1) на користь Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 673204,8грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (Код ЄДРПОУ 38203111, 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул.Вільямса, 1) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 17161,04грн;

- стягнути з Київського національного університету будівництва і архітектури (ел. пошта knuba_admin@ukr.net, адреса пр. Повітрофлотський, 31, м.Київ,03037, ЄДРПОУ 02070909) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 17161,04грн.

27.11.2024 через систему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Київського національного університету будівництва і архітектури, в якій просить суд:

1. прийняти апеляційну скаргу до розгляду;

2. скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю;

3. судові витрати покласти на позивача.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- заявник апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять бюджетних програм фінансування, а також доказів перерахування Міністерством освіти і науки України коштів з метою фінансування виконання правочинів на які вказує прокурор у своєму позові;

- на думку апелянта судом першої інстанції не враховано під час прийняття рішення, що у разі подання позову Київським національним університетом будівництва і архітектури, грошові кошти повинні стягуватись на його рахунок;

- за висновком заявника апеляційної скарги, у даному випадку, кошти, сплачені Університетом за договором у попередньому періоді (протягом 2021 року підлягають стягненню і поверненню на рахунок саме Університету, а не Міністерства освіти та науки; у поточному періоді та надалі підлягають поверненню до загального фонду державного бюджету виключно здійсненні із загального фонду, що повертаються на рахунок за надходженнями, відкритий за субрахунком 3130 "Надходження до загального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за №161/24938, кодом класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження" (далі - ККДБ 24060300), інші кошти залишаються в розпорядженні Університету;

- місцевим господарським судом не було враховано, що за поставлену електроенергію оплату здійснено з рахунків університету, а не Міністерства освіти та науки. Отже, застосовуючи ст. 1212 ЦК України, безпідставно отримані кошти підлягають поверненню до установи, що їх сплатила, а не органу управління, головного розпорядника бюджетних коштів - МОН.

Також, апелянт стверджує про те, що обставини, установлені місцевим господарським судом, не відповідають дійсним обставинам.

Крім того, апелянт вважає, що місцевим господарським судом неправильно розподілено судові витрати у вигляді судового збору, який сплатив прокурор при зверненні з позовом у даній справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 справу №917/1056/24 передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1056/24.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Київського національного університету будівництва і архітектури (вх.№ 2799П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 до надходження матеріалів справи.

16.12.2024 справа №917/1056/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського національного університету будівництва і архітектури на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1056/24. Призначено справу до розгляду на 28.01.2025.

25.12.2024 від ТОВ "Енергетичні-Рішення" надійшла заява, в якій повідомляє про те, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просить її задовольнити. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі, які є тотожними доводам апеляційної скарги.

30.12.2024 від Міністерства освіти і науки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи скарги необґрунтованими, а вимоги безпідставними. Наводить аргументи на користь своєї позиції у справі. Наполягає на тому, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу розпорядником бюджетних коштів є міністерства. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 залишити без змін. Просить розглядати справу за відсутності представника Міністерства за наявними матеріалами з урахуванням позиції, викладеній у відзиві.

30.12.2024 від Солом`янської окружної прокуратури м. Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві вважає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи, які мають значення для вирішення спору, правильно застосував норми матеріального та дотримався норм процесуального права. Наводить доводи на підтвердження своєї позиції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Крім того, 30.12.2024 від Солом`янської окружної прокуратури м. Києва надійшли заперечення на заяву ТОВ "Енергетичні рішення", в якій товариство висловило підтримку доводів та вимог апеляційної скарги. Прокуратура наполягає на тому, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не має. Просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Енергетичні рішення" та у задоволенні апеляційної скарги Київського національного університету будівництва і архітектури.

В судове засідання 28.01.2025 прокуратура та Міністерство освіти уповноважених представників не направили, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Міністерство у відзиві на апеляційну скаргу повідомило суд про те, що просить розглядати скаргу за відсутності його представника.

В судовому засіданні 28.01.2025 приймають участь представники апелянта та ТОВ "Енергетичні рішення", які пояснили, що вважають за можливе розглядати справу за відсутності прокурора та представника Міністерства освіти.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Східним апеляційним господарським судом установлено, що учасники справи належним чином та завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи. Крім того, в ухвалі суду про відкриття апеляційного провадження учасники справи попереджені про те, що неявка їх представників до судового засідання не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Явка представників учасників справи до судового засідання обов`язковою не визнавалась.

З огляду на викладене та враховуючи клопотання Міністерства, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності прокурора та представника Міністерства, які подали відзиви на апеляційну скаргу, де висловили свою позицію у справі.

В судовому засіданні 28.01.2025 представник апеляційної скарги оголосив суду її доводи та вимоги та наполягає на задоволенні апеляційної скарги. Вважає, що університет має дохід, який не пов`язаний з бюджетними коштами, тому стягнення повинно було бути здійснено не на користь Міністерства, оскільки не Міністерство сплачувало кошти за оспорюваними договорами. Крім того, звернув увагу апеляційного господарського суду на те, що суд першої інстанції неправильно розподілив судові витрати та стягнув з відповідачів на користь прокуратури витрати у вигляді судового збору у більшому розмірі, аніж ті, що сплачені прокуратурою під час звернення з позовом.

Представник ТОВ "Енергетичні рішення" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити. Позиція товариства є тотожною з позицією заявника апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги та ТОВ "Енергетичні рішення", перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваного рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як установлено місцевим господарським судом та убачається з матеріалів справи Київським національним університетом будівництва і архітектури 05.03.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2021-02-19-014635-b на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09130000-5) з очікуваною вартістю закупівлі 3450000грн.

Відповідно до тендерної документації обсяг активної електричної енергії, яку закупив Київський національний університет будівництва і архітектури складає 1108160 кВт*год.

За результатами проведеної процедури закупівлі, переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-рішення" (код ЄДРПОУ 38203111), з яким 15.04.2021 укладено договір №15/04 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).

За умовами договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1).

Відповідно до п. 5.1 ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 2,96грн з ПДВ, в тому числі ПДВ - 0,49грн, ціна без ПДВ - 2,47грн.

Загальна вартість цього договору становить 3277500грн, в тому числі ПДВ - 54625грн (п.5.2 Договору).

Згідно додатку №3 до договору, кількість товару за цим договором становить: 1108160 кВт/год.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією (п.5.6).

Пунктом 13.1 договору, визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє з 01.04.2021 до 31.12.2021 року включно, а щодо проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з п. 14.7 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язання сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, в розділі 14 договору передбачено порядок зміни ціни. Так, пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору (п. 14.3). у разі коливання ціни за одиницю товару в сторону збільшення, постачальник письмово звертається до споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахуванням коливання ціни такого товару на ринку, але не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, визначеною в договорі.

Крім того, сторони дійшли згоди, що після прийняття споживачем комерційної пропозиції постачальника, внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, за ініціативою постачальника з попередженням за 20 днів і правом споживача або прийняти пропозицію, або розірвати договір (п. 13.3).

На момент підписання договору сторонами погоджено всі істотні умови договору, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язання за договором відповідно до Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

У подальшому до вказаного договору укладено ряд додаткових угод:

- додаткова угода №1 від 13.10.2021 (діє в частині розрахунків з 01.08.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.08.2021 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 3,25грн за 1 кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 2,71грн за 1кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 1042476кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №2 від 19.10.2021 (діє в частині розрахунків з 01.09.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.09.2021 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 3,56грн за 1 кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 2,97грн за 1 кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 993944кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №3 від 15.11.2021 2021 (діє в частині розрахунків з 01.10.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.10.2021 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 3,84грн за 1кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 3,20грн за 1кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 958765кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №4 від 17.11.2021 (діє в частині розрахунків з 01.10.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.10.2021 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 4,14грн за 1 кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 3,45грн за 1кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 925984кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №5 від 18.11.2021 (діє в частині розрахунків з 01.11.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.11.2021 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 4,392грн за 1 кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 3,66грн за 1кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 901857кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №6 від 23.12.2021 (діє в частині розрахунків з 01.11.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.11.2021 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 4,8грн за 1 кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 4,00грн за 1кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 879475кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №7 від 24.12.2021 (діє в частині розрахунків з 01.12.2021), якою п.5.1, додаток 3 та додаток 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладено у новій редакції та з 01.12.2021 передбачено в розмірі 4,11грн за 1кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 3,2425грн за 1кВт*год), а обсяги постачання зменшено і вони становлять 896727кВт/год. При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

- додаткова угода №10 від 31.01.2022 (діє в частині розрахунків з 01.01.2022), якою п.5.1 Договору викладено у новій редакції та з 01.01.2022 збільшено ціну (тариф) на електричну енергію до 4,1604грн за 1 кВт*год з ПДВ (без ПДВ - 3,467грн за 1 кВт*год). При цьому, підставою для збільшення ціни стало збільшення регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії.

Ті обставини, що до договору №15/04 від 15.04.2021 у період його виконання 8 разів вносились зміни вартості одиниці товару електроенергії в сторону збільшення, в наслідок чого підвищено ціну за 1 кВт*год з 2,96грн з ПДВ до 4,1604грн з ПДВ, або на 40,55 %, а обсяги постачання зменшились на 341433кВт*год. стали підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі. На думку позивача безпідставне збільшення ціни за одиницю товару призвело до нераціонального та необґрунтованого витрачання бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство освіти та науки.

Як установлено та зазначено вище, рішенням місцевого господарського суду позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що місцевим господарським судом помилково установлено порушення прав та інтересів Міністерства, яке не сплачувало кошти за оспорюваними договорами. Апелянт вважає, що прокурор безпідставно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки, тоді як стороною оспорюваних договорів та особою, яка сплачувала кошти за цими договорами, був Київський національний університет будівництва і архітектури. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що законодавством не передбачено право прокурора вимагати стягнення коштів, сплачених закладом вищої освіти із власних надходжень спеціального фонду, на користь держави в особі МОН. Апелянт зазначає, що з позовом про стягнення коштів за оспорюваними договорами на користь Київського національного університету будівництва і архітектури прокурор не звертався.

Надаючи оцінку таким доводам апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі Статутом Київського національного університету будівництва і архітектури, університет є закладом вищої освіти державної форми власності, який належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Університет включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Міністерство освіти і науки України реалізує права та обов`язки уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу стосовно університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває університет. Міністерство здійснює контроль за фінансово господарською діяльністю Університету (розділ ІІІ).

Враховуючи, що джерелом фінансування коштів є кошти державного бюджету - Міністерство освіти i науки України є заінтересованою особою щодо ix законного та раціонального витрачання.

Міністерство освіти i науки України є головним розпорядником бюджетних коштів, а тому має повноваження зі здійснення контролю за станом фінансової дисципліни закладу освіти та наділена процесуальною дієздатністю щодо подання позовів до суду з вказаних питань.

Таким чином, використання коштів бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави.

Відповідно до п. 8.2 розділу 8, крім іншого, джерелами формування матеріально-технічної бази університету є кошти, отримані із загального фонду Державного бюджету України.

Університет є неприбутковою установою, не має на меті отримання прибутку (п. 1.7 розділу 1).

Згідно п. 1.7 розділу 1 Статуту університет є юридичною особою публічного права, яка утворена у формі державної установи, фінансується за рахунок коштів державного бюджету, здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою.

Використання коштів державного бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням Міністерства освіти і науки України як головного розпорядника коштів є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у державній власності. Неефективне витрачання коштів державного бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу державним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси Держави.

Отже, Міністерство освіти і науки України контролює діяльність університету, а також як головний розпорядник коштів зобов`язане контролювати виконання державного бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Водночас ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Київський національний університет будівництва і архітектури, є стороною договору про закупівлю №15/04 від 15.04.2021, а отже діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником за договором Київський національний університет будівництва і архітектури, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 та у постанові від 23.10.2019 у справі №922/3013/18).

Аналогічні позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, а також постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що особами, які беруть участь у справи про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №910/2392/22, від 12.09.2023 у справі №914/198/23, від 29.08.2023 у справі №912/1550/22.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє аргументи апелянта про те, що прокурором безпідставно заявлений позов в інтересах Міністерства освіти та науки на підставі наведеного вище.

При цьому, висновок місцевого господарського суду про те, що Міністерство освіти та науки України є органом державної влади, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є правомірним та таким, що ґрунтується на положеннях закону, Статуту університету та узгоджується з численними правовими позиціями Верховного Суду, які наведені вище.

Як убачається з матеріалів справи прокурором дотримано порядок представництва інтересів Держави в особі Міністерства освіти та науки України, а місцевим господарським судом підтверджені підстави представництва.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо представництва прокурором інтересів держави, тому з огляду на положення статті 269 ГПК України ці обставини не перевіряються апеляційним господарським судом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до Закону України Про публічні закупівлі" (далі Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Як установлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи підставою для укладення низки оспорюваних додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару відповідачі (сторони договору) зазначили лист-повідомлення №196 від 30.08.2021 з відповідною роздруківкою з офіційного сайту ДП "Оператор ринку".

Разом з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується Східний апеляційний господарський суд, про те, що надана в якості підстави для збільшення ціни товару інформація з сайту ДП "Оператор ринку" не підтверджує збільшення такої ціни на ринку в період укладення додаткових угод. Оскільки така інформація стосується іншого проміжку часу, аніж той, в який укладені оспорювані додаткові угоди. Отже, відповідачами не доведено наявності обставин збільшення ціни на ринку за товар у час, який стосується спірних додаткових угод.

Крім того, ціна на ринку коливалась як у бік збільшення, так і у бік зменшення. При цьому, відповідачами надано лише вибіркову інформацію на власну користь, в якій зазначено лише незначний час, в який була більша ціна.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

За договором №15/04 від 15.04.2021 ТОВ "Енергетичні рішення" протягом періоду з 01.08.2021 року по 13.10.2021 року щоденно постачав, а Київський національний університет будівництва і архітектури приймав та споживав електричну енергію. 13 жовтня 2021 року сторони підписали додаткову угоду №1 , якою змінили ціну на електричну енергію, яка вже була поставлена Київському національному університету будівництва і архітектури та спожита ним з 01.08.2021.

Аналогічно упродовж періодів часу з 01 вересня 2021 року по 19 жовтня 2021 року (додаткова угода №2 від 19.10.2021 в частині розрахунків почала діяти з 01.09.2021), з 01.10.2021 по 15.11.2021, 17.11.2021 та 08.11.2021 (додаткові угоди №№3,4,5 в частині розрахунків почали діяти з 01.10.2021), з 01 листопада 2021 року по 23 грудня 2021 року (додаткова угода №6 в частині розрахунків почала діяти з 01.11.2021 ), з 01 грудня 2021 року по 24 грудня 2021 року (додаткова угода №7 в частині розрахунків почала діяти з 01.12.2021), з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року (додаткова угода №10 в частині розрахунків почала діяти з 01.01.2022) відповідач щоденно постачав, а Київський національний університет будівництва і архітектури приймав та споживав електричну енергію. Таким чином, укладаючи додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6,7,10 сторони змінювали ціну вже фактично спожитої електричної енергії. Отже, товар, поставлений відповідачем протягом вказаних періодів, був не тільки прийнятий Київським національним університетом будівництва і архітектури у власність, а й спожитий.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання оспорюваних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №15/04 від 15.04.2021 недійсними та, відповідно, задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні аргументи заявника апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано зміну істотних умов договору у разі виникнення такої обставини, як «коливання ціни на ринку", при чому таке коливання передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.

Отже, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладання договору до моменту укладання додаткової угоди.

При цьому, як установлено та зазначено вище з аналізу інформації щодо середньозважених цін, які склалися на ринку, зокрема, і в періоди укладання додаткових угод та дат, на які останні поширювали свою дію, убачається, що ТОВ "Енергетичні-рішення" ініціювала укладення додаткових угод безпідставно, оскільки відсутнє документальне підтвердження коливання ціни на ринку, а Київський національний університет будівництва і архітектури безпідставно погодився на укладання таких додаткових угод.

З огляду на те, що додаткові угоди (якими збільшено ціну за одиницю товару) до договору №15/04 від 15.04.2021 визнані недійсними, то місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що до вартості товару підлягає застосуванню ціна, яка визначена у договорі, а саме 2,96грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Разом з цим, визнання недійсними додаткових угод до договору не свідчить про відсутність між сторонами договірних відносин, оскільки договір №15/04 від 15.04.2021 недійсним не визнавався.

У ч.2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що отримана відповідачем оплата у сумі 673204,8грн за товар, який не був ним поставлений (зайво сплачені кошти), підлягає стягненню з ТОВ "Енергетичні-рішення" (продавця, який отримав кошти) на підставі ч.1 ст. 670 ЦК.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що апелянт в апеляційній скарзі помилково трактує рішення суду першої інстанції про те, що до вимоги про повернення надлишково (зайво) отриманих коштів місцевим господарським судом застосовані положення статті 1212 ЦК. В оскаржуваному рішенні чітко визначено, що кошти підлягають стягненню з продавця на підставі статті 670 ЦК України.

Розрахунок заявлених до стягнення надлишково сплачених коштів є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що відповідає обставинам справи.

Отже, рішення місцевого господарського суду в цій частині є обґрунтованим та законним.

Разом з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, місцевий господарський суд допустив помилку. А саме: як убачається з матеріалів справи при зверненні з позовом у даній справі Солом`янською міською прокуратурою надані докази сплати судового збору у розмірі 27457,66грн (а.с.146 т. 1)

Вимоги у даній справі складаються з 8 вимог немайнового характеру (визнання недійсними додаткових угод) та однієї вимоги майнового характеру (стягнення 673204,80грн.

З позовом у справі прокуратура звернулась у 2024 році.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за звернення до суду з вимогою немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається станом на перше січня календарного року, в якому поданий позов.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028грн.

Отже, 8х3028=24224грн.

За звернення до суду з позовом майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціна позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається станом на перше січня календарного року, в якому поданий позов.

Отже 673204,80х1,5%=10098,1.

Разом за позовні вимоги майнового та немайнового характеру 100998,1+24224=34322,1грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана прокуратурою в електронній формі.

Тобто, 34322,1х0,8=27257,66грн, як і сплачено прокуратурою.

При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішення розподілений судовий збір у загальному розмірі 34322,1грн без урахування коефіцієнту 0,8, а саме стягнуто:

- 17161,04грн з ТОВ "Енергетичні рішення"

- 17161,04грн з Київського національного університету будівництва і архітектури.

Тобто судом першої інстанції розподілені судові витрати у більшому розмірі, аніж ті, що реально понесла сторона.

Отже, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідачів по 3432,21грн не відповідає положенням статті 129 ГПК України та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, тому вона підлягає частковому задоволенню.

Рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню, в іншій частині оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, тому підлягає залишенню без змін.

Оскільки висновок апеляційного господарського суду про часткове задоволення апеляційної скарги не стосується вимог по суті спору, а стосується лише розподілу судових витрат, то витрати заявника апеляційної скарги зі сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 277, 282- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського національного університету будівництва і архітектури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 скасувати - в частині стягнення з:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (Код ЄДРПОУ 38203111, 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул.Вільямса, 1) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрат по сплаті судового збору в сумі 3432,21грн;

- з Київського національного університету будівництва і архітектури (ел. пошта knuba_admin@ukr.net, адреса пр. Повітрофлотський, 31, м.Київ,03037, ЄДРПОУ 02070909) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрат по сплаті судового збору в сумі 3432,21грн.

Викласти пункти 11 та 12 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 в наступній редакції:

"11. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні-Рішення" (Код ЄДРПОУ 38203111, 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул.Вільямса, 1) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 13728,83грн;

12. стягнути з Київського національного університету будівництва і архітектури (ел. пошта knuba_admin@ukr.net, адреса пр. Повітрофлотський, 31, м.Київ,03037, ЄДРПОУ 02070909) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 13728,83грн."

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 у справі №917/1056/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.02.2025

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін