Постанова

від 05.02.2025 по справі 908/3436/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3436/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Чередко А.Є., Дарміна М.О..

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кузьмінов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС

на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 р.

( суддя Зінченко Н.Г., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 03.05.2024 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС,

( Полтавська область, Лубенський район, смт. Оржиця ),

відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВУТИЧ,

( м. Запоріжжя )

про стягнення 1 612 314,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВУТИЧ, про стягнення 329 314,07 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 1 220 000,00 грн. штрафу за порушення договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р., а всього 1 612 314,07 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 р. у справі № 908/3436/23 в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВУТИЧ про стягнення 329 314,07 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 1 220 000,00 грн. штрафу за порушення договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р., а всього 1 612 314,07 грн. відмовлено повністю.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 р. у справі № 908/3436/23. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню.

Водночас, на думку Скаржника, висновки суду суперечать умовам поставки EXW Інкотермс 2010, які передбачають обов`язок Постачальника повідомити Покупця про готовність вантажу для відвантаження, що кореспондується з іншими обов`язками Постачальника щодо забезпечення доставки товару Покупцю, що в свою чергу передбачає активні дії з боку Відповідача, які, проте, не підтверджені матеріалами справи.

При цьому Скаржник зазначає, що з документів сторони Відповідача по суті, вбачається тлумачення останнім умов договору, за яким Покупець повинен був провести попередню оплату, що саме і зумовило не підтвердження відгрузки товару, та фактично відмову у виконання своїх умов за договором.

На переконання Скаржника судом безпідставно було відхилено скриншоти надані Позивачем, виключно з процесуальних міркувань не додання їх до позовної заяви, що порушує процесуальні права позивача, який має право подавати докази до закінчення підготовчого судового засідання з врахуванням позиції відповідача, що відображена у відзиві та інших процесуальних документах по суті. Так само, з порушенням норм процесуального права, суд відмовив у задоволення клопотання Позивача про витребування доказів, які могли підтвердити реалізацію пшениці Відповідачем іншим контрагентам за вищою ціною, та відповідно підтвердити доводи Позивача щодо відмови у підтвердженні замовлення на відгрузку товару через невигідність виконання зобов`язань перед позивачем, тобто умисну винну поведінку Відповідача щодо невиконання своїх зобов`язань.

Скаржник наголошує на тому, що Відповідачем у відзиві не спростовані всі докази по справі, що надані Позивачем на підтвердження своєї позиції, які доводять факт того, що Позивач був зацікавлений у завантаженні товару, та змушений був купувати товар за вищою ціною, а недопоставка товару з боку Відповідача була вигідна останньому, що підтверджується позицією останнього щодо бездіяльності покупця, що не відповідає фактичним обставинам справи, та проведеним розрахункам щодо отримання Позивачем збитків. Невиконання ж Відповідачем своїх зобов`язань за договором, було зумовлене підвищенням цін на товар, та відповідно останній був проданий іншим контрагентам за вищою ціною.

Скаржник зазначає, що Позивачем очікується відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі орієнтовно 15 000 грн. та сплачений судових збір.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВУТИЧ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що при направленні транспортних засобів за попередніми партіями Позивач не отримував та не вимагав будь-яких підтверджень до готовності постачальника до відвантаження товару. Умови Договору таких дій не передбачають. Вказане пов`язано з тим, що Позивачем було замовлено сільськогосподарську продукцію наявну на складі току Постачальника.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що припущення Позивача про неможливість відвантаження продукції у зв`язку з існуванням інших контрактів є безпідставними, бо на той час на току підприємства було в наявності більше 6 000 тон зерна, а наявність інших контрактів жодним чином не впливає на зобов`язання Відповідача відвантажити замовлену Позивачем кількість товару, який для Позивача був законтрактований, тобто таким, який не міг бути проданий іншому покупцю. Відтак, ця обставина не вимагала доказів можливості відвантаження товару, так як Позивачу достеменно було відомо про наявність товару на складі Відповідача, куди Позивач мав би забезпечити подання транспорту. Також Відповідач зазначав, що специфіка поставки насипного товару (насипом) відбувається так: Покупець подає на склад Продавця транспорт для завантаження; Транспорт завантажується Продавцем з урахуванням обмежень перевезень по вазі; Зважування Товару; Виписування рахунку та передання його на оплату Покупцю; Оплата; Складання товаро-транспортної накладної та передання її водію; Випуск машини з території складу. Вказане пов`язано з тим, що наперед невідомо кількість товару (вага), яка буде відвантажена в кожну конкретну тару кузов автомобіля, у зв`язку з чим кожна машина завантажується індивідуально з урахуванням її вантажомісткості та існуючих нормативних обмежень по вазі перевезень (навантаження на вісь). Відпуск товару по загальній кількості також неможливий, бо на кожну машину виписується товаро-транспортна накладна з зазначенням кількості (ваги) товару, тобто індивідуально.

Отже, Товариство вказує на те, що для здійснення поставки перш за все необхідно виконання зобов`язання покупця з подачі транспорту під завантаження, після чого у постачальника виникає можливість здійснити завантаження поданого транспорту та виставити відповідний рахунок для виконання покупцем обов`язку оплати. Тобто, у сторін існують зустрічні зобов`язання, внаслідок чого невиконання одного призводить до неможливості виконання іншого (наступного).

Крім того, Товариство зазначає про те, що хоча у Договорі прямо не вказано про те, що поставка відбувається на умовах проведення попередньої оплати, однак вказане випливає як із змісту п. 3.5 Договору, так і з суті зобов`язання. Таким чином, не направивши машини під завантаження, Позивач фактично відмовився від Договору, у зв`язку з чим порушення господарського зобов`язання за Договором зі сторони Відповідача вчинено не було. Зазначене виключає застосування до Відповідача положення Договору про штраф та компенсацію збитків ( п. 5.2 ).

Відповідач зазначає, що у зв`язку з пред`явленням до нього позову, який розглядається судом у цій справі, вимушений був понести витрати на правову допомогу адвоката під час апеляційного перегляду справи, що включає в себе подання відзиву на апеляційну скаргу та забезпечення участі адвоката у судовому засіданні в апеляційному суді, то Відповідач вважає за необхідне заявити до стягнення понесені ним витрати.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/3436/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 р. у справі № 908/3436/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

24.05.2024 р. матеріали справи № 908/3436/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.10.2024 р..

08.10.2024 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з участю судді-члена колегії Дарміна М.О. у Форумі суддів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, та у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. у відпустці, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.10.2024 р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 р. у справі № 908/3436/23 призначено в судове засідання на 05.02.2025р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.02.2025р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024р. у справі № 904/3436/23 до свого провадження.

Від Скаржника надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник Позивача буде приймати участь у іншому судовому засіданні. При цьому у клопотанні про відкладення розгляду справи відсутнє обґрунтування причин неможливості участі іншого представника товариства, як юридичної особи, або безпосередньо його директора.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною). Також, зазначаючи про необхідність розгляду справи за участі представника ТОВ МКО ТРАНС-СЕРВІС, Позивач не вказав, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, що містяться в матеріалах справи, та вимагає проведення судового засідання саме за його участі.

Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі. А надання пріоритетності тим чи іншим засіданням, участь у цих засіданнях, є правом Позивача, але таке право, зокрема, не повинно перешкоджати розгляду справи судом у розумні строки.

Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представника Позивача.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Позивача, за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 05.02.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

28.02.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС» ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ» ( Постачальник ) укладено Договір поставки № 28/02/23 (надалі - Договір).

Згідно з предметом Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити зерно пшениці 2, 3, 4 класу, жита 1, 2, 3 класу (надалі товар). Одиниця виміру: тонна. Вид товару, його ціна, кількість та терміни поставки на кожну партію визначаються додатковими угодами сторін, які є невід`ємними частинами Договору. (п. 1.1-1.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору термін поставки: відповідно до додаткових угод, але не пізніше 31.12.2023 р..

Вид транспорту: автомобільний транспорт. (п. 3.2 Договору).

Умови поставки визначаються в додатковій угоді сторін, яка є невід`ємною частиною Договору ( п. 3.3 Договору ).

За змістом п. 3.5 Договору термін, порядок та форма розрахунків: 80 % - по факту завантаження авто, решта 20 % - протягом 5 банківських днів після реєстрації податкових накладних і отримання оригіналів документів. Остаточний розрахунок проводиться по заліковій вазі згідно даних реєстру вивантаження. Форма оплати: безготівкова. Можливий інший порядок розрахунку, про що має бути зазначено в додатковій угоді. 9пп. 3.5.1 п. 3.5 Договору)

Пунктом 9.1 визначено, що термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 р..

Згідно з п. 9.2 Договір вважається виконаним при належному та повному виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов Договору сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 і № 2 до Договору.

Відповідно до Додаткової угоди «Протокол погодження цін» № 1 від 28.02.2023 р. сторонами узгоджено поставку пшениці 3 класу в кількості 640,00 тон +/- 10 % за ціною 5 438,60 грн. без ПДВ, 6200,00 грн. з ПДВ за 1 тону. Поставка зерна здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010). Місце завантаження: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Долинське. Місце вивантаження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Ярослава мудрого, 14. Термін дії Угоди встановлюється з 28.02.2023 р. по 28.03.2023 р.. Оплата: 80 % - по факту завантаження авто, решта 20 % - протягом 5 банківських днів після реєстрації податкових накладних і отримання оригіналів документів. Остаточний розрахунок проводиться по заліковій вазі згідно даних реєстру вивантаження.

Сторонами у справі не заперечувалося, що Додаткова угода № 1 від 28.02.2023 р. сторонами виконана в повному обсязі, спорів або претензій щодо її виконання сторони одна до одної не мають.

Згідно Додаткової угоди «Протокол погодження ціни» № 2 від 18.04.2023 р. сторонами узгоджено поставку пшениці 3 класу в кількості 1 000,00 тон +/- 10 % за ціною 5 350,88 грн. без ПДВ, 6 100,00 грн. з ПДВ за 1 тону. Поставка зерна здійснюється на умовах EXW ( Інкотермс 2010 ). Місце завантаження: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Долинське. Місце вивантаження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Ярослава мудрого, 14. Термін дії Угоди встановлюється з 18.04.2023 р. по 09.05.2023 р.. Оплата: 80 % - по факту завантаження авто, решта 20 % - протягом 5 банківських днів після реєстрації податкових накладних і отримання оригіналів документів. Остаточний розрахунок проводиться по заліковій вазі згідно даних реєстру вивантаження.

На виконання п. 3.5 Договору та умов додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р., Покупцем згідно рахунка № Ц-000024 від 19.04.2023 р. щодо оплати за пшеницю 3 класу в кількості 250,00 тон платіжною інструкцією № 126 від 19.04.2023 р. здійснено оплату в сумі 1 337 719,30 грн. Відповідачем зазначений факт не оспорювався.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р., у період з 20.04.2023 р. по 01.05.2023 р., Постачальник поставив Покупцю пшеницю в загальній кількості 221,502 тони на суму 1 331 708,76 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № Ц-00000029 від 20.04.2023 р. на поставку 26,409 тон на суму 161 094,99 грн.; № Ц-00000028 від 22.04.2023 р. на поставку 24,500 тон на суму 149 450,08 грн.; № Ц-00000030 від 25.04.2023 р. на поставку 24,240 тон на суму 147 864,08 грн.; № Ц-00000031 від 26.04.2023 р. на поставку 75,243 тон на суму 453 750,50 грн.; № Ц-00000032 від 27.04.2023 р. на поставку 23,430 тон на суму 138 237,04 грн.; № Ц-00000033 від 30.04.2023 р. на поставку 23,140 тон на суму 136 526,04 грн.; № Ц-00000034 від 01.05.2023 р. на поставку 24,540 тон на суму 144 786,04 грн. Також в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, якими підтверджується поставка зерна на загальну суму 1 331 708,76 грн.

28.04.2023 р. Покупцем засобами електронної пошти на адресу Постачальника були направленні листи на завантаження із зазначенням транспортних засобів перевізників з метою отримання товару ( зерна ) в термін 01, 02, 03 травня 2023 року.

Як з`ясовано судом першої інстанції під час розгляду справи, транспортні засоби до місця завантаження: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Долинське, від ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» подані не були, решту зерна в рамках Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. Покупець від Постачальника не отримував та не оплачував, що Позивачем не заперечувалося.

05.09.2023 р. Покупець засобами електронної пошти направив Постачальнику лист про підписання Акту звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість ТОВ «СЛАВУТИЧ» перед ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» становить 6 010,53 грн. Відповідачем зазначений лист був залишено без реагування.

08.09.2023 р. Позивачем засобами поштового зв`язку направлено Відповідачу Претензію з вимогами про сплату штрафу на підставі п. 5.2 Договору в розмірі 1 216 109,31 грн., 339 361,89 грн. збитків у зв`язку із неналежним виконання Договору та підписання Акту звірки взаєморозрахунків.

У Відповіді на претензію вих. № 18/09-1 від 18.09.2023 р. Відповідач заперечив проти порушення з його боку умов Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р., проте повернув на користь Позивача грошові кошти в сумі 6 010,53 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 1000 від 15.09.2023 р..

Зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з вимогами до ТОВ «СЛАВУТИЧ» про стягнення штрафу на підставі п. 5.2 Договору в розмірі 20 % від загальної вартості Договору, що становить 1 220 000,00 грн., та збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 392 314,07 грн.

Так, відповідно до п. 5.2 Договору у випадку не поставки або не повної поставки товару у кількості і в терміни, передбачені Договором, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 20 % від загальної вартості Договору. Крім того сторона, що порушила Договір, відшкодовує другій стороні збитки.

Відповідно до, загальна вартість товару, що мала бути поставлена за Додатковою угодою № 2 від 18.04.2023 становить 6 100 000,00 грн. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині забезпечення поставки обумовленого обсягу товару та в обумовлені терміни позивач вважає, що відповідач повинен сплатити штраф в розмірі 1 220 000,00 грн. ( 6 100 000,00 грн. х 20 % = 1 220 000,00 грн.). В обґрунтування підстав для стягнення з Відповідача збитків Позивач посилається на те, що з метою дотримання ним своїх зобов`язань перед іншими контрагентами ( зокрема, ТОВ «Солагро» ) через не виконання ТОВ «СЛАВУТИЧ» умов Договору № 28/02/23 від 28.02.2023 р. щодо поставки пшениці 3 класу за ціною 5 350,88 грн. без ПДВ ( 6 100,00 грн. з ПДВ ) за 1 тону, ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» було вимушено придбати пшеницю 3 класу у ТДВ «Мірний» за ціною 6 315,79 грн. без ПДВ за 1 тону. У підтвердження вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розміру Позивачем було надано суду Висновок експерта № 33 від 19.10.2023 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро судово-економічної експертизи та аудиту «І.В.А.».

Також Позивачем до матеріалів справи надані належним чином посвідчені копії Договору поставки № ДГ-WHT-221021-11403 від 21.10.2022 р., укладеного між ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» ( Постачальник ) та ТОВ «СОЛАГРО» ( Покупець ), Специфікації № СП-WHT-221021-11403/10 від 18.04.2023 і Специфікації № СП-WHT-221021-11403/11 від 20.04.2023 до нього, за умовами яких позивач повинен був поставити ТОВ «СОЛАГРО» у строк до 06.05.2023 пшеницю 2, 3, 4 класу в загальній кількості 500,00 тон на загальну суму 4 101 571,80 грн. та у строк до 08.05.2023 р. пшеницю 2, 3, 4 класу в загальній кількості 1112,743 тони на загальну суму 9 011 381,79 грн.

Крім того, до матеріалів справи Позивачем надані належним чином посвідчені копії Договору поставки № 21/04/23М від 21.04.2023 р. з додатками до нього, укладеного між ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» ( Покупець ) та ТДВ «МІРНИЙ» ( Постачальник ), за умовами якого ТДВ «МІРНИЙ» зобов`язалося поставити Позивачу у строк з 21.04.2023 р. по 05.06.2023 р. пшеницю 3 класу в загальній кількості 520,00 тони +/- 10 % за ціною 7 200,00 грн. з ПДВ. Поставка ТДВ «МІРНИЙ» ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» 522,570 тони пшениці на загальну суму 3 762 504,26 грн. підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідач в обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що приймаючи до уваги умови п. 3.5 Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р., умови Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. і обраний сторонами базис поставки (EXW) слідує висновок, що товар не може бути відпущений зі складу Продавця ( переданий Покупцю ) без проведення оплати, а оплата неможлива без подання транспорту для перевезення. Отже, для виконання умов Договору Позивач був зобов`язаний оплатити товар до його передання та забезпечити транспортування ( вивезення ) товару зі складу Продавця після його сплати. У спірних правовідносинах з боку Позивач не було ні повної оплати товару, ні фактичної подачі транспортних засобів під завантаження, у зв`язку із чим відповідач не відпустив товар зі складу. Таким чином, саме Позивач не виконав всіх обов`язків щодо купівлі узгодженого Додатковою угодою № 2 від 18.04.2023 р. обсягу пшениці в розмірі 1 000 тон. Отже, в даному випадку має місце прострочення саме Кредитора, що виключає покладення на Відповідача відповідальності за порушення Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р..

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати штрафних санкцій за не повну поставку товару у кількості і в терміни, передбачені Договором, та відшкодуванні збитків, які поніс Покупець внаслідок порушення зобов`язань з поставки обумовленого в договорі товару.

Беручи до уваги правову природу укладеного між ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» ( Покупець ) та ТОВ «СЛАВУТИЧ» ( Постачальник ) Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р. , кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого господарського суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч. 1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Наразі, отримання коштів (штрафних санкцій) за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару та відшкодування збитків від прострочення виконання такого зобов`язання є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення поставки товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі неповної або несвоєчасної поставки товару на нарахування у відповідності до п. 5.2 Договору Постачальнику штрафу в розмірі 20 % від загальної вартості Договору та відшкодування збитків.

Звертаючись з даним позовом до суду, Позивач зазначає про те, що у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині забезпечення поставки обумовленого обсягу товару та в обумовлені терміни, Відповідач повинен сплатити штраф в розмірі 1 220 000,00 грн. ( 6 100 000,00 грн. ( загальна вартість товару, що мала бути поставлена за Додатковою угодою № 2 від 18.04.2023 р. ) х 20 % = 1 220 000,00 грн.). В обґрунтування підстав для стягнення з Відповідача збитків, Позивач посилається на те, що з метою дотримання ним своїх зобов`язань перед іншими контрагентами ( зокрема, ТОВ «Солагро» ) через не виконання ТОВ «СЛАВУТИЧ» умов Договору № 28/02/23 від 28.02.2023 р. щодо поставки пшениці 3 класу за ціною 5 350,88 грн. без ПДВ ( 6 100,00 грн. з ПДВ ) за 1 тону, ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» було вимушено придбати пшеницю 3 класу у ТДВ «Мірний» за ціною 6 315,79 грн. без ПДВ за 1 тону.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог дійшов висновку про те, що Постачальником не було порушено свого зобов`язання за Договором щодо поставки товару, а не отримання Покупцем товару зумовлено не вчиненням саме Покупцем дій, що встановлені Договором ( забезпечення прибуття транспортного засобу під завантаження на склад Постачальника ), до вчинення яких Постачальник ( Відповідач ) не міг виконати свого обов`язку. За таких обставин, господарський суд погодився з доводами Відповідача, що саме Позивач не виконав всіх обов`язків щодо купівлі узгодженого Додатковою угодою № 2 від 18.04.2023 р. обсягу пшениці в розмірі 1 000 тон. Отже, в даному випадку має місце прострочення саме кредитора, що виключає покладення на відповідача відповідальності за порушення Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р..

Враховуючи те, що Постачальником не було порушено зобов`язань за Договором щодо поставки товару, фактично договірні відносини між сторонами припинилися після поставки пшениці 3 класу в загальній кількості 221,502 тони на суму 1 331 708,76 грн. згідно Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р., місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з ТОВ «СЛАВУТИЧ» 1 220 000,00 грн. штрафу на підставі п. 5.2 Договору за порушення умов Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р..

Посилаючись на те, що Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів спричинення ТОВ «СЛАВУТИЧ» шкоди Позивачу у вигляді упущеної вигоди, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 392 314,07 грн. за недоведеністю.

Ст. 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Нормами ст. 610 ЦК України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора ( частини 1, 3, 4 ст. 612 ЦК України ).

В силу приписів частин 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За умовами Договору, укладеного між сторонами, та Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. до нього, Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти товар пшеницю 3 класу в кількості 1 000,00 тон +/- 10 % за ціною 5 350,88 грн. без ПДВ, 6100,00 грн. з ПДВ за 1 тону.

Зі змісту Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. поставка зерна здійснюється на умовах EXW ( Інкотермс 2010 ). Місце завантаження: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Долинське. Місце вивантаження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Ярослава мудрого, 14. Термін дії Угоди встановлюється з 18.04.2023 р. по 09.05.2023 р.. Оплата: 80 % - по факту завантаження авто, решта 20 % - протягом 5 банківських днів після реєстрації податкових накладних і отримання оригіналів документів. Остаточний розрахунок проводиться по заліковій вазі згідно даних реєстру вивантаження.

Відповідно до визначення поняття EXW згідно з «Інкотермс 2010 Міжнародних правил тлумачення торгових термінів» ( Інкотермс 2010 ), які набрали чинності з 01.01.2011 р., «Ех Works» (named place) «Франко завод» ( зі складу продавця ) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.).

Згідно зі статтею А.4 умов поставки EXW Інкотермс 2010 Продавець зобов`язаний в обумовлену дату або в межах обумовленого строку надати невідвантажений у будь-який транспортний засіб товар у розпорядження покупця у зазначеному в договорі місці поставки.

Відповідно до ст. В.4 умов поставки EXW Інкотермс 2010 Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки товар надано у його розпорядження відповідно до статей А.4 та А.7/В.7.

Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - Продавець за EXW умовами поставки зобов`язується: підготувати продукцію до відвантаження на своєму складі або разом з іншими товарами, зазначеними Покупцем; надати відповідну упаковку, якщо вона потрібна для транспортування вантажу; надати Покупцю доступ до вантажу, документації до нього; повідомити Покупця про готовність вантажу до відвантаження. З іншого боку, Покупець зобов`язується: організувати транспортування вантажу від місця його перебування до місця призначення; сплатити всі витрати, пов`язані з транспортуванням, страхуванням, митним оформленням; нести ризики можливих пошкоджень або втрати вантажу в процесі транспортування.

Як з`ясовано Судом, в межах Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. Позивачем здійснено оплату на користь Відповідача в розмірі 1 337 719,30 грн., в період з 20.04.2023 р. по 01.05.2023 р. Відповідач поставив Позивачу пшеницю в загальній кількості 221,502 тони на суму 1 331 708,76 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Решту суми коштів, на яку поставка не відбулася ( 6 10,53 грн. ), Відповідач повернув Позивачу.

28.04.2023 р. Позивачем засобами електронної пошти на адресу Відповідача були направленні листи на завантаження із зазначенням транспортних засобів перевізників з метою отримання товару (зерна) в термін 01, 02, 03 травня 2023 року.

Проте, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано сторонами - транспортні засоби до місця завантаження: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Долинське, від ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» подані не були, решту зерна в рамках Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. Позивач від Відповідача не отримував та не оплачував.

Отже, Продавцем не була здійснена поставка Товару за Договором внаслідок ненадання Покупцем транспортних засобів під завантаження.

При цьому, ані умови Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р., ані умови Додаткової угоди № 2 від 18.04.2023 р. не містять обов`язку Постачальника ( Відповідача ) щодо надання письмового повідомлення Покупцю ( Позивачу ) на його листи на завантаження.

Скаржником протилежного належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не доведено.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господаського суду про те, що Постачальником не було порушено свого зобов`язання за Договором щодо поставки товару, а не отримання Покупцем товару зумовлено не вчиненням саме Покупцем дій, що встановлені Договором ( забезпечення прибуття транспортного засобу під завантаження на склад Постачальника ), до вчинення яких Постачальник ( Відповідач ) не міг виконати свого обов`язку. За таких обставин, має місце прострочення саме Кредитора, що виключає покладення на Відповідача відповідальності за порушення Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р., що є підставою для відмови у задоволені вимоги про стягнення з ТОВ «СЛАВУТИЧ» - 1 220 000,00 грн. штрафу на підставі п. 5.2 Договору за порушення умов Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р..

Також, як зазначалося раніше, Позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 392 314,07 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 3 ст. 22 ЦК України якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

В обґрунтування підстав для стягнення з Відповідача збитків, Позивач посилався на те, що з метою дотримання ним своїх зобов`язань перед іншими контрагентами ( зокрема, ТОВ «Солагро» ) через не виконання ТОВ «СЛАВУТИЧ» умов договору № 28/02/23 від 28.02.2023 р. щодо поставки пшениці 3 класу за ціною 5 350,88 грн. без ПДВ ( 6 100,00 грн. з ПДВ ) за 1 тону, ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» було вимушено придбати пшеницю 3 класу у ТДВ «Мірний» за ціною 6 315,79 грн. без ПДВ за 1 тону.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Відповідно до усталеної судової практики для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Виходячи з наведеного та в силу положень ст. 74 ГПК України, саме Позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання ( ст. 614 ЦК України ).

Враховуючи наведене а також те, що Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів спричинення ТОВ «СЛАВУТИЧ» шкоди Позивачу у вигляді упущеної вигоди ( матеріалами справи доведено, що у спірних правовідносинах невиконання умов Договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023 р. сталося саме з вини Позивача, яким не було забезпечено прибуття транспортного засобу під завантаження на склад Постачальника, у зв`язку із чим Відповідач не мав об`єктивної можливості виконати свої зобов`язання за Договором щодо поставки обумовленого обсягу зерна ), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 392 314,07 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МКО ТРАНС-СЕРВІС залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 р. у справі № 908/3436/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.02.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко

Суддя М.О. Дармін