Повістка

від 07.05.2024 по справі 908/3436/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/234/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 Справа № 908/3436/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяви вих. № б/н від 15.04.2024 (вх. № 8261/08-08/24 від 15.04.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/3436/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС», (37700, Полтавська область, Лубенський район, смт. Оржиця, вул. 30-річчя Перемоги,буд. 2)

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», (69091, м. Запоріжжя, вул. Вознесенська, буд. 4)

про стягнення 1 612 314,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Сергієнко Т.Г., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1178320 від 10.11.2023, (в режимі відеоконференції);

від відповідача (заявника) не з`явився

УСТАНОВИВ

16.11.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 10.11.2023 (вх. № 3777/08-07/23 від 16.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС», смт. Оржиця Лубенського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя про стягнення 329 314,07 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 1 220 000,00 грн. штрафу за порушення договору поставки № 28/02/23 від 28.02.2023, а всього 1 612 314,07 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 справу № 908/3436/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3436/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/234/23, підготовче засідання призначено на 15.01.2024.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2024 у справі № 908/3436/23 в задоволені позову відмовлено повністю.

В судовому засіданні 11.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/3436/23.

Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 03.05.2024.

15.04.2024 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н від 15.04.2024 (вх. № 8261/08-08/24 від 15.04.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/3436/23, якою заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС», смт. Оржиця Лубенського району Полтавської області на його користь 27500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/3436/23.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2024 заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3436/23 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя (відповідача у справі) про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/3436/23, судове засідання призначено на 29.04.2024.

У зв`язку із неявкою в судове засідання представника позивача розгляд заяви відкладався до 07.05.2024.

В судове засідання 07.05.2024 з`явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 07.05.2024 приєднався представник позивача.

Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні 11.04.2024 безпосередньо в залі господарського суду Запорізької області.

Представники відповідача (заявника) в судове засідання 07.05.2024 не з`явилися, про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3436/23 суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3436/23 відповідач (заявник) повідомлявся належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3436/23 в судовому засіданні 07.05.2024 без участі представників позивача та третіх осіб на стороні позивача і стороні відповідача.

Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ» про стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у справі № 908/3436/23, вважає за можливе її задовольнити повністю, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у Відзиві на позовну заяву вих. № б/н від 03.01.2024 ( вх. № 151/08-08/24 від 03.01.2024) зазначав, що у зв`язку з розглядом справи № 908/3436/23 він очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 30 000,00 грн.

В поданій заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вих. № б/н від 15.04.2024 (вх. № 8261/08-08/24 від 15.04.2024) заявник (відповідач) зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 27 500,00 грн. та просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечив проти заяви відповідача про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 27 500,00 грн.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/3436/23ухвалено 11.04.2024. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 03.05.2024.

В судовому засіданні 11.04.2024 в судових дебатах представником відповідача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений строк відповідач звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3436/23 в розмірі 27 500,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - відповідачем до закінчення судових дебатів у справі № 908/3436/23 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідач надав суду копії наступних документів: Договору про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023 (далі Договір), укладеного ТОВ «СЛАВУТИЧ» (Клієнт) із Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА» в особі старшого партнера адвоката Кузьмінова Д.В., додатку № 1 «Протокол узгодження договірної ціни» до Договору про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023; Акту приймання-здачі послуг № 1 від 12.04.2024; рахунків-фактур № ДБ-41/1 від 14.12.2023, № ДБ-41/2 від 15.01.2024, № ДБ-41-/3 від 12.02.2024, № ДБ-41/4 від 04.03.2024№ ДБ-41/5 від 12.03.2024, № ДБ-41/6 від 11.04.2024 на оплату послуг адвоката на загальну суму 27 500,00 грн., а також платіжних інструкцій № 1127 від 15.12.2023, № 1182 від 15.01.2024, № 1264 від 04.03.2024, № 1217 від 15.02.2024, № 1350 від 11.04.2024 і № 1283 від 12.03.2024 про перерахування ТОВ «СЛАВУТИЧ» Адвокатському об`єднанню «ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА» 27 500,00 грн.

Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання на підстав звернення Клієнта надавати правову (правничу, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Предметом Договору є: правовий аналіз наданих Клієнтом документів з метою складання та подання до суду відзиву на позовну заяву ТОВ «МКО ТРАНС-СЕРВІС» про стягнення суми грошових коштів у справі № 908/3436/23; підготовка та складання інших процесуальних документів, в тому числі заяв по суті у зазначений справі; складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у зазначеній справі; участь у судових засіданнях всіх інстанцій по справі № 908/3436/23; представництво інтересів Клієнта в судах (Господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді та Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, інших органах комунальної та державної влади, а також в підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності. (п. 1.3 Договору)

За умовами п., п. 7.1, 7.4 Договору сторони встановили, що за надання правової (правничої) допомоги, що надається Адвокатським об`єднанням Клієнт сплачує гонорар та компенсує фактичні витрати, пов`язані з наданням правової допомоги та необхідні для виконання цього Договору. В даному Договорі встановлений фіксований розмірі гонорару та/або погодинна оплата гонорару, розмір якого визначається згідно тарифів, зазначених в додатку № 1 (протоколі узгодженої ціни) до даного Договору, який у свою чергу є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з Додатком № 1 «Протокол узгодження договірної ціни» до Договору про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023 сторони домовилися, що при розрахунку оплати гонорару сторони керуються наступними тарифами: підготовка до ведення господарської справи 15 000,00 грн. (за кожний окремий предмет позову); представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції 2 500,00 грн. (за кожний факт або одноразову участь в процесуальній дії).

Відповідно до п. 7.6 Договору Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрат авансом (повністю або частково) або повністю готівкою через касу або безготівковим чином на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання самостійно на підставі Договору або на підставі рахунку, виставленого Адвокатським об`єднанням.

В п., п. 7.7, 7.8 Договору сторони узгодили, що остаточний розмір та обсяг наданої правової (правничої) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правову (правничу) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги, визначається та здійснюється на підставі акту приймання-здачі послуг. Підписаний сторонами акт приймання-здачі послуг та розрахункові документи підтверджуючі оплату є документами, що підтверджують надання Клієнту професійної правничої допомоги.

Правову допомогу відповідачу у справі № 908/3436/23 надавав адвокат Кузьмінов Д.В. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1150257 від 15.12.2023.

12.04.2024 ТОВ «СЛАВУТИЧ» та Адвокатське об`єднання «ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА» в особі адвоката Кузьмінова Д.В. підписали Акт приймання-здачі послуг № 1 за Договором про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023, яким засвідчили факт надання Адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги згідно Договору про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023 по справі № 908/3436/23, а саме:

- вивчення матеріалів наданих при зверненні за правовою допомогою, підготовка відзиву на позовну заяву та доказів на її обґрунтування, вивчення відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка заперечень, направлення заяв по суті іншим учасникам справи, складання та подання до суду інших заяв та клопотань, ознайомлення зі справою, тощо 1 факт ставка 15 000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 15.01.2024 у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3436/23 1 факт ставка 2 500,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 12.02.2024 у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3436/23 1 факт ставка 2 500,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 04.03.2024 у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3436/23 1 факт ставка 2 500,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 12.03.2024 у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3436/23 1 факт ставка 2 500,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 11.04.2024 у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3436/23 1 факт ставка 2 500,00 грн.

Загальна сума гонорару, яка підлягає оплаті, становить 27 500,00 грн. Сторони претензій та зауважень одна до одної щодо надання правової допомоги не мають.

На підтвердження проведення відповідачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення до матеріалів справи надано копії платіжних інструкцій № 1127 від 15.12.2023, № 1182 від 15.01.2024, № 1264 від 04.03.2024, № 1217 від 15.02.2024, № 1350 від 11.04.2024 і № 1283 від 12.03.2024 на загальну суму 27 500,00 грн.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим,не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА» професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті приймання-здачі послуг № 1 від 12.04.2024 за Договором про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у цій справі суд виходить з того, що в матеріалах справи № 908/3436/23 справи наявні Відзив на позовну заяву та Заперечення на відповідь на відзив, які від імені відповідача складені і підписані адвокатом Кузьміновим Д.В., матеріали справи свідчать, що у всіх судових засіданнях у даній справі, про які зазначено в Акті приймання-здачі послуг № 1 від 12.04.2024 за Договором про надання правової допомоги № ДБ-41 від 14.12.2023, представник відповідача (адвокат Кузьмінов Д.В.) приймав участь.

Позивач не заперечив щодо заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору рішенням суду від 11.04.2024 у справі № 908/3436/23 в задоволенні позовних вимоги відмовлено повністю.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «СЛАВУТИЧ» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю заперечень на позов поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3436/23 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із позивача на користь відповідача 27 500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», м. Запоріжжя про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3436/23 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКО ТРАНС-СЕРВІС», (37700, Полтавська область, Лубенський район, смт. Оржиця, вул. 30-річчя Перемоги,буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 43593108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ», (69091, м. Запоріжжя, вул. Вознесенська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 30847304) 27 500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 15.05.2024.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.