Рішення

від 05.02.2025 по справі 903/716/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

05 лютого 2025 року Справа № 903/716/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи

за заявою Фермерського господарства Сорокодуби

про ухвалення додаткового рішення

по справі № 903/716/24

за позовом Фермерського господарства Сорокодуби, с. Сорокодуби, Хмельницька обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі, м. Ковель, Волинська обл.

про стягнення 170 305,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.10.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі на користь Фермерського господарства Сорокодуби 58542,31 грн основного боргу, 1040,87 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 59 583,18 грн. У задоволенні позовних вимог на суму 111762,70 грн відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2024 залишено без змін.

30.01.2025 на адресу суду надійшла заява ФГ Сорокодуби про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ТОВ Торгова Група Зернарі 15000 грн витрат на правову допомогу. Заява обґрунтована тим, що судом при ухваленні рішення не вирішено питання судових витрат на правову допомогу, яку позивач просив стягнути у позовній заяві.

Ухвалою суду від 30.01.2025 заяву Фермерського господарства Сорокодуби від 30.01.2025 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Встановлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі для подання пояснень по суті заяви до 03.02.2025.

Пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі на адресу суду не надходили.

Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення від 15.10.2024 питання щодо судових витрат позивача, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн, не вирішувалося.

Розглянувши заяву ФГ «Сорокодуби» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу), відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.07.2021 №910/12876/19, від 01.06.2022 №910/1929/19, від 10.08.2022 №904/7485/21.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Додатково судом враховується, що правнича допомога у справі надається адвокатом, тобто особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність щодо забезпечення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (у тому числі і в частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу), в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві та у заяві про ухвалення додаткового рішення від 30.01.2025 ФГ «Сорокодуби» просить стягнути 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та розміру останніх позивачем подано договір про надання правової допомоги від 07.08.2024, ордер на надання правничої допомоги від 09.08.2024, розрахунок суми гонорару від 09.08.2024 та платіжну інструкцію№439 від 07.08.2024.

07.08.2024 між адвокатом Ковальчук І.М. та ФГ «Сорокодуби» укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 45), згідно умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник- оплатити замовлення (п. 1.1). Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, ДФС, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративна, правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом підписання та пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії пронесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені замовника державне мите, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах замовника не передбачених даним договором; представляє інтереси замовника в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника (п. 1.2). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 2.1). За правову допомогу, передбачену п. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату попередньо обумовлену винагороду під час підписання договору в сумі 15 000 грн (п. 3.1). Розмір оплати праці адвоката при надання правової допомоги ,а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 4.1).

Згідно розрахунку суми гонорару (а.с. 30), клієнту ФГ «Сорокодуби» надана така правова допомога:

- 07.08.2024 зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, 1 год, 2 000 грн;

- 08.08.2024-09.08.2024 підготовка та направлення позовної заяви, 5 год, 10 000 грн (1 год 2 000 грн);

- 30.07.2024 підготовка та направлення відповіді на відзив та інших процесуальних документів, 1,5 год, 3 000 грн (1 год 2 000 грн).

У платіжній інструкції №439 від 07.08.2024 на суму 15000 грн вказано призначення платежу «оплата за надання правової допомоги згідно рахунку №2/24 від 07.08.2024 без ПДВ» (а.с. 29).

Дослідивши зміст вищенаведених документів, судом встановлено, що жоден з них не свідчить про те, що правнича допомога надавалась ФГ «Сорокодуби» адвокатом Ковальчук І.М. саме у зв`язку з розглядом Господарським судом Волинської області справи №903/716/24 за позовом Фермерського господарства Сорокодуби до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Зернарі про стягнення 170305,01 грн, а лише підтверджують, що між ФГ «Сорокодуби» та адвокатом Ковальчук І.М. існують договірні відносини щодо надання юридичних послуг.

Умовами договору про надання правової допомоги від 07.08.2024 сторонами встановлений фіксований розмір винагороди адвоката 15 000 грн, який підлягає сплаті за правову допомогу, передбачену п. 1.2 договору, зокрема: консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, ДФС, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративна, правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику.

Додаток до договору, яким визначається розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, умови та порядок розрахунків, передбачений п. 4.1 договору від 07.08.2024, в матеріалах справи відсутній.

У зазначених документах відсутні положення, які б підтверджували надання правничої допомоги у зв`язку з правовідносинами, які були спірними та оцінювались судом при розгляді даної справи по суті, натомість викладені у них формулювання є такими, що можуть тлумачитися обширно, між тим ризики з неясністю положень документів повинна нести саме та особа, яка включила/зазначила це положення, що узгоджується з принципом contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), що має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище.

Відсутність у чинному законодавстві обов`язку адвоката зазначати єдиний унікальний номер справи у документах, що підтверджують факт надання правничої допомоги, жодним чином не спростовує необхідності викладення вказаних документів таким чином, щоб їх зміст дозволяв однозначно ідентифікувати факт надання професійної правничої допомоги саме у зв`язку з судовим розглядом тієї справи, в якій відповідні судові витрати заявлені до відшкодування за рахунок іншої сторони.

Ураховуючи вищевикладене, у тексті договору, платіжній інструкції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме в межах даної справи. Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою, суду не надано.

Судом також встановлено відсутність акту приймання-передачі виконаних робіт, згідно якого можна було б підтвердити факт прийняття ФГ «Сорокодуби», наданої адвокатом Ковальчук І.М. в межах даної справи правничої допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, у зв`язку з чим його вимога про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 15000 грн витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

При цьому слід наголосити, що не можуть бути покладені на відповідача витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов`язані з розглядом справи № 903/716/24.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №227/2301/21 від 22.05.2024.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства «Сорокодуби» від 30.01.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності «Торгова Група «Зернарі» 15 000 грн витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256- 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.02.2025.

СуддяБідюк С. В.