Рішення

від 30.01.2025 по справі 909/962/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/962/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ"

(вул. Підгаєцька, буд. 28 В, с. Гайворонка, Тарнопільськимй район,

Тернопільська область, 48140)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика"

(вул. Бандери, 1 Ж, с. Задністрянське, Івано-Франківський район, Івано-

Франківська область, 77133)

про стягнення заборгованості в розмірі 1 143 862, 93 гривень, з яких: 975 000, 00 гривень основний борг, 46 474, 53 гривень 3 % річних, 122 388, 40 гривень інфляційні втрати,

за участі:

від позивача: Шкварка Тараса Романовича (в режимі відеконференцзв`язку),

від відповідача: Сізоненка Володимира Петровича,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У жовтні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" про стягнення заборгованості в розмірі 1 143 862, 93 гривень, з яких: 975 000, 00 гривень основний борг, 46 474, 53 гривень 3 % річних, 122 388, 40 гривень інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 15.10.2024 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду доказів реєстрації позивачем електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

6. 25.10.2024 за вх. № 16652/24 на електронну адресу суду від представника позивача, адвоката Шкварка Т. Р. надійшла заява усунення недоліків позовної заяви.

7. 28.10.2024 за вх. № 16736/24 до канцелярії суду від представника позивача, адвоката Шкварка Т. Р. надійшла заява усунення недоліків позовної заяви.

8. Ухвалою від 29.10.2024 суд повернув без розгляду заяву представника позивача, адвоката Шкварка Т. Р. (вх. № 16652/24 від 25.10.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

9. 29.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 28.11.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

10. 22.11.2024 за вх. № 18271/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ", адвоката Шкварка Т. Р. надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 909/962/24 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

11. 25.11.2024 за вх. № 18460/24 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12. 26.11.2024 за вх. № 10418/24 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ", адвоката Шкварка Т. Р. надійшла заява про забезпечення позову.

13. 26.11.2024 за вх. № 18463/24 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ", адвоката Шкварка Т. Р. надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 909/962/24 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

14. Ухвалою від 27.11.2024 суд відмовив у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ", адвоката Шкварка Т. Р. (вх. № 10418/24 від 26.11.2024) про забезпечення позову.

15. Ухвалою від 27.11.2024 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ", адвоката Шкварка Т. Р. (вх. № 18271/24 від 22.11.2024) про проведення судових засідань по справі № 909/962/24 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи № 909/962/24, призначеної на 28.11.2024 об 12:00 год та всіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

16. 29.11.2024 суд відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 13.12.2024.

17. 05.12.2024 за вх. № 19127/24 через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика", адвоката Сізоненка В. П. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

18. 12.12.2024 за вх. № 19512/24 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" надійшло заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів.

19. Ухвалою від 13.12.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/962/24 та призначив розгляд справи по суті на 16.01.2025.

20. 13.01.2025 за вх. № 459/25 через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика", адвоката Сізоненка В. П. надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

21. 13.01.2025 за вх. № 457/25 через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика", адвоката Сізоненка В. П. надійшло клопотання про витребування доказів по справі.

22. 13.01.2025 за вх. № 458/25 через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика", адвоката Сізоненка В. П. надійшов відзив на позовну заяву.

23. 15.01.2025 за вх. № 701/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" надійшли додаткові пояснення у справі.

24. 16.01.2025 за вх. № 719/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" надійшла заява про доручення доказів оплати витрат на правову допомогу.

25. В судовому засіданні 16.01.2025, протокольними ухвалами суд задовольнив клопотання представника відповідача про долучення доказів по справі, відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі, поновив відповідачу строк на подання відзиву на позов та долучив поданий відзив на позов до матеріалів справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив клопотання представника позивача про долучення доказів по справі та оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 30.01.2025.

26. Присутній в судовому засіданні 30.01.2025 представник позивача, адвокат Шкварок Т. Р. заявив усну заяву про те, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

27. За наслідком судового засідання 30.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

28. Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами за договором про надання послуг № 15/04-22 від 15.04.2022, відповідач не здійснив поставку оплаченої позивачем продукції підземних цистерн, у зв`язку із чим у відповідності до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимагати у відповідача повернення попередньої оплати. Згідно вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних.

29. Позивач вказує на те, що відповідач мав би повідомити позивача про готовність підземних цистерн, надати можливість оглянути цистерни (з метою ідентифікувати чи саме ці цистерни готові до передачі, що обумовлені у договорі і лише після цього замовити транспорт для відвантаження), отримати супровідні документи, в тому числі первинні документи. Однак жодного повідомлення про готовність замовлення від відповідача до позивача не надходило, як і не надано доказів на підтвердження вказаних обставин до суду.

30. Окрім цього, на переконання позивача, надані до суду документи із заголовками "Паспорт посудини, що працює під тиском" не можна вважати доказами у справі, так як з інформації, що міститься на них не можна ідентифікувати коли саме вони складенні. Не має в представлених до суду копій документів всіх аркушів, а в паспортах на резервуари № 700 та № 702 немає інформації про проведення технічного огляду.

31. Позиція відповідача. Відповідач зазначає, що договором про надання послуг № 15/04-22 від 15.04.2022 не передбачено зобов`язання виконавця направляти замовнику письмове повідомлення про виконання замовлення. Натомість, п. 1.3. договору передбачена можливість усної заявки, а пункт 5.3.1. договору вказує на те, що інформація про хід та зміст робіт надається в усній формі.

32. На підтвердження факту своєчасного виготовлення виробів відповідачем надані паспорти на вироби, акти оглядів виробів, акти гідростатичного випробування та копії дозволів.

33. Також, відповідач вказує, що договором між сторонами не передбачений обов`язок відповідача доставити товар позивачу. В такому випадку згідно статті 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Останній вважає, що оскільки позивач вчинив дії по остаточній оплаті товару, тобто визнав свою інформованість про готовність товару, обов`язок отримати та вивезти вироби повністю покладається на нього.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

34. 15.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 15/04-22 (надалі - договір), за п. 1.2. якого покупець (замовник) замовляє, а продавець (виконавець) зобов`язується виконати роботу по виготовленні підземних цистерн.

35. Згідно пункту 2.1. договору, вартість послуг договірна і обумовлена в специфікації, рахунках, накладних та в актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємною частиною цього договору.

36. Відповідно до пункту 2.3. договору, розрахунок здійснюється в два етапи:

- 1-й етап: передплата в розмірі 50 % від вартості послуг перед початком робіт на підставі рахунку Продавця;

- 2-й етап: через 30 днів в розмірі 25 %;

- 3-й етап по факту виготовлення 25 %.

37. Пунктом 3.1. договору визначено, що якість продукції (товару) мас відповідати вимогам стандартів, ТУ, які вказані при маркуванні та підтверджується сертифікатом якості виробника продукції (товару).

38. Поставка продукції, здійснюється протягом 90 - 120 днів з дня отримання авансу в розмірі 50 % по діючих цінах на час поставки продукції (п. 4.1. договору).

39. За пунктом 4.2. договору, продукція рахується виданою однією стороною і прийнятою іншою стороною:

- по кількості відповідно до відвантажувальних документів;

- по якості відповідно до даних, вказаних у сертифікатах якості.

40. Відповідно до пункту 5.1. договору, замовник має право одержувати в усній формі від виконавця інформацію про необхідні запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати.

41. Згідно пунктів 5.3.1., 5.3.2. договору, виконавець зобов`язується в усній формі надати замовнику інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати робіт та наданих послуг. Надати послуги, виконати роботи відповідно до вимог нормативних документів щодо проведення ремонтних, технологічних та експлуатаційних робіт та умов Договору.

42. Пунктом 6.3. договору обумовлено, що у разі неприбуття представника продавця протягом 10 - ти днів прийом продукції здійснюється на підставі діючих норм та інструкцій.

43. За приписами пункту 6.4. договору, при невиконанні зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену ЦКУ та ГКУ.

44. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до кінця календарного року у якому договір було підписано. У випадку, коли жодна зі сторін протягом двох тижнів до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати, дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, але в любому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань (п. 7.10. договору).

45. Відповідно до специфікації № 1 від 15.04.2022, замовник узгодив з виконавцем виконання робіт по виготовленню ємності підземної для зберігання ЗГВ об`ємом 20 м. куб., кількістю 3 штуки, вартістю 325 000, 00 гривень штука, загальна вартість робіт становить 975 000, 00 гривень з ПДВ.

46. 15.04.2022 відповідач виставив рахунок № 15/04 про сплату 975 000, 00 гривень за ємність підземну для зберігання ЗГВ об`ємом 20 м. куб., кількістю 3 штуки.

47. На виконання умов договору, позивач здійснив передоплату в сумі 487 500, 00 гривень (50 %), що підтверджується платіжними інструкціями кредитного переказу коштів № 990 від 21.04.2022 на суму 325 000, 00 гривень та № 992 від 22.04.2022 на суму 162 500, 00 гривень.

48. Водночас, позивач також здійснив передоплату в сумі 243 750, 00 гривень (25 %), що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 1068 від 24.06.2022.

49. Окрім цього, позивач перерахував на рахунок відповідача 243 750, 00 гривень (остаточну суму), що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 1212 від 31.03.2023.

50. Позивач вказує, що враховуючи умови п. 4.1. договору кінцевою датою поставки продукції є 19.08.2022.

51. Враховуючи, що відповідач не виконав роботи по виготовленні підземних цистерн, не поставив їх позивачу, з метою досудового врегулювання спору 15.07.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію-вимогу № 12/07 про повернення передоплати, сплату інфляційних втрат та 3 % річних.

52. Також, позивач зазначає, що про необхідність повернення передоплати також було неодноразово повідомлено відповідача за номером мобільного телефону через який здійснювався зв`язок з представником відповідача.

53. Позивач відзначає, що станом на дату написання вказаної позовної заяви, відповідач претензії-вимоги у поштовому відділенні не отримав (була повернута позивачу, що підтверджується трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту АТ "Укрпошта"), передоплату не повернув, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

54. Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

55. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 Цивільного кодексу України.

56. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

57. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

58. Судом встановлено, що 15.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 15/04-22.

59. Предметом даного договору є виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" робіт по виготовленні підземних цистерн для Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" (п. 1.2. договору).

60. Вирішуючи питання щодо правової природи даного правочину та юридичної кваліфікації зобов`язань за ним, суд виходить з такого.

61. Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України, послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

62. За змістом частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

63. Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

64. Основні відмінності договору про надання послуг від договору підряду були визначені Верховним Судом. Так, в ухвалі від 14.01.2021 у справі № 923/1067/19 Верховний Суд вказав, що "предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складували); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб. До того ж необхідно звернути увагу на умову про ризик: відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язується виконати певну роботу на власний ризик, а конструкція статті 901 Цивільного кодексу України такого застереження не містить".

65. Відтак, згідно статті 901 Цивільного кодексу України суттєвою відмінністю договору про надання послуг від договору підряду (гл. 61 Цивільного кодексу України) є споживання результату в процесі вчинення певної дії, в той час як за договором підряду результат має фізичне вираження та передається замовнику (постанова ВГСУ від 22.07.2014 по справі № 923/55/14), та як встановлено судом у даному випадку, результат у вигляді виконання відповідачем робіт по виготовленні підземних цистерн, а також їх передача позивачу, свідчить про укладання між сторонами договору підряду, предметом якого є саме досягнення результату - виготовлення підземних цистерн.

66. З урахуванням викладеного, незважаючи на те, що договір містить назву як договір про надання послуг, правовідносини, що ним врегульовані, є підрядними зобов`язаннями, і, відповідно, даний правочин за своєю правою природою є договором підряду, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати роботу по виготовленні підземних цистерн, поставка яких повинна була бути здійснена протягом 90 - 120 днів з дня отримання авансу в розмірі 50 % по діючих цінах на час поставки продукції.

67. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" мало оплатити продукцію, вартість якої обумовлена в специфікації та визначена відповідачем у наданому рахунку та яка становила 975 000, 00 гривень.

68. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 975 000, 00 гривень, яких:

- 487 500, 00 гривень передоплата вартості послуг в розмірі 50 % (платіжні інструкції кредитного переказу коштів № 990 від 21.04.2022 на суму 325 000, 00 гривень та № 992 від 22.04.2022 на суму 162 500, 00 гривень);

- 243 750, 00 гривень оплата вартості послуг в розмірі 25 % (платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 1068 від 24.06.2022);

- 243 750, 00 гривень оплата вартості послуг в розмірі 25 % (платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 1212 від 31.03.2023).

69. Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

70. Згідно положень статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

71. Так, пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка продукції здійснюється протягом 90 - 120 днів з дня отримання авансу в розмірі 50 % по діючих цінах на час поставки продукції.

72. Враховуючи те, що повна передоплата вартості виконаних робіт в розмірі 50 % в сумі 487 500, 00 гривень здійснена позивачем 22.04.2022, та оскільки 120 день за умовами договору припадає на 20.08.2022 - вихідний день, субота, кінцевою датою поставки є - 22.08.2022.

73. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

74. В порушення вищенаведених приписів чинного законодавства та умов договору № 15/04-22 від 15.05.2022 ТОВ "Захід - Пром - Діагностика" не здійснило виготовлення підземних цистерн, поставка яких повинна була бути здійснена протягом 90 - 120 днів з дня отримання авансу в розмірі 50 %, тобто у строк до 22.08.2022.

75. При цьому, відповідач посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, а саме: акт звірки взаємних розрахунків між сторонами на 25.12.2023; довідку № 03/12 від 03.12.2024 про визнання виробів готовими до експлуатації з доданими до неї паспортами на вироби; акти зовнішнього і внутрішнього оглядів елементів посудини та акти проведення гідростатичного випробування підземних цистерн, які датовані 09.05.2024, вказує на те, що замовлення ним виконано в передбачені законом терміни, однак позивач своєчасно не прийняв результати замовлення.

76. За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

77. Згідно з преамбулою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

78. Відповідно до абзаців 5, 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

79. За приписами частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

80. З наведеного вище вбачається, що норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із тим указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими цим Законом. Отже, такі обставини можуть підтверджуватись також іншими доказами.

81. Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

82. За правилами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

83. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

84. Так, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

85. За статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

86. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

87. При цьому суд бере до уваги, що:

- в матеріалах справи відсутні докази звернення виконавцем до замовника з повідомленням про готовність виконаних робіт, час та дату поставки підземних цистерн до місяця поставки або про час та дату їх передачі покупцю (замовнику);

- в матеріалах справи відсутні первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку та підтверджували би факт господарської операції (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, тощо);

- відповідач мав провести роботи по виготовленні підземних цистерн до 22.08.2022, однак з доданих до суду документів не вбачається за можливе підтвердити їх готовність до означеної дати, оскільки паспорти на вироби не містять інформації, яка б дозволила ідентифікувати коли саме вони складенні, а акти зовнішнього і внутрішнього оглядів елементів посудини та акти проведення гідростатичного випробування підземних цистерн датовані 09.05.2024.

88. Враховуючи викладене вище, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, а саме не виконав роботи обумовлені пунктом 1.2. договору.

89. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

90. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

91. Відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

92. З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема статті 693 Цивільного кодексу України.

93. Так, згідно із частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

94. У постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23 зазначено, що зі змісту частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки також викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).

95. При цьому суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України не ставлять застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у залежність від того, чи передбачена попередня оплата саме як обов`язок покупця за договором (за умови фактичного здійснення попередньої оплати покупцем) (Постанова Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23 та від 26.11.2024 у справі № 910/7335/23).

96. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача сплаченої позивачем передплати (авансу) в розмірі 975 000, 00 гривень за обумовлені договором роботи по виготовленні підземних цистерн, докази виконання яких у визначений цим договором строк - відсутні.

97. Позивачем також заявлено вимоги по стягненню 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання, які нараховано на суму попередньої оплати в розмірі 731 250, 00 гривень.

98. За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), за змістом статей 509, 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини 2 статті 625 цього Кодексу.

99. В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

100. У відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями кредитного переказу коштів, а також актами звіряння взаєморозрахунків.

101. Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

102. При цьому у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України. З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 Цивільного кодексу України (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

103. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

104. Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

105. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 46 474, 53 гривень, суд вважає його таким, що не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкової дати періоду прострочення та кількості днів за відповідний період прострочення, що призвело до заявлення суми вказаних компенсаційних виплат у завищеному розмірі.

106. Так, за частиною 2 статті 252 Цивільного кодексу України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

107. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

108. Згідно із частиною 5 статті 253 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

109. Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка продукції здійснюється протягом 90 - 120 днів з дня отримання авансу в розмірі 50 % по діючих цінах на час поставки продукції. Враховуючи те, що повна передоплата вартості виконаних робіт в розмірі 50 % в сумі 487 500, 00 гривень здійснена позивачем 22.04.2022, та оскільки 120 день за умовами договору припадає на 20.08.2022 - вихідний день, субота, кінцевою датою поставки є - 22.08.2022, а отже прострочення заборгованості має місце з 23.08.2022.

110. Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат було здійснено з 19.08.2022, що суперечить вищезазначеним положенням чинного законодавства та умовам договору.

111. Враховуючи викладене вище, судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" здійснено власний перерахунок 3 % річних, та встановлено, що обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення з відповідача є 46 234, 11 гривень - 3 % річних, а у стягненні 240, 42 гривень 3 % річних слід відмовити.

112. Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

113. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат вказаний позивачем в позові, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою аніж заявлена позивачем до стягнення сума 122 388, 40 гривень, однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.

114. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце порушення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 122 388, 40 гривень інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

115. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

116. Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

117. Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

118. Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Висновок суду.

119. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

120. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

121. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 17 157, 94 гривень (платіжна інструкція № 1445 від 02.10.2024).

122. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 3, 43 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 17 154, 51 гривень покладається на відповідача.

123. Також позивачем сплачено судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову в сумі 1 514, 00 гривень (платіжна інструкція № 1492 від 15.11.2024).

124. Враховуючи те, що ухвалою від 27.11.2024 суд відмовив у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ", адвоката Шкварка Т. Р. (вх. № 10418/24 від 26.11.2024) про забезпечення позову, судовий збір за подання цієї заяви залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" про стягнення заборгованості в розмірі 1 143 862, 93 гривень, з яких: 975 000, 00 гривень основний борг, 46 474, 53 гривень 3 % річних, 122 388, 40 гривень інфляційні втрати задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Пром - Діагностика" (вул. Бандери, 1 Ж, с. Задністрянське, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77133; ідентифікаційний код: 42556369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНДЕВАНГ" (вул. Підгаєцька, буд. 28 В, с. Гайворонка, Тарнопільськимй район, Тернопільська область, 48140; ідентифікаційний код: 32291286) 1 143 622, 51 гривню (один мільйон сто сорок три тисячі шістсот двадцять дві гривні п`ятдесят одну копійку), з яких: 975 000, 00 гривень основний борг, 46 234, 11 гривень 3 % річних, 122 388, 40 гривень інфляційні втрати, а також 17 154, 51 гривень (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні п`ятдесят одну копійку) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 240, 42 гривень 3 % річних - відмовити.

5. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3, 43 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 514, 00 гривень залишити за позивачем.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повний текст рішення складено - 06.02.2025.

Суддя В. В. Михайлишин