Рішення

від 27.01.2025 по справі 922/3406/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025м. ХарківСправа № 922/3406/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092, ідентифікаційний код 04737111) в особі Харківської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Морозова, 11/1, м. Харків, 61191, ідентифікаційний код 34425549) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "С.К.С.М." (проспект Любові Малої, 93, м. Харків, 61020, ідентифікаційний код 36818698) про стягнення 396495,48 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Ревенка О.В.

3-ї особи - адвоката Зибунової Ю.О.

відповідача - адвоката Михайлової В.О.

ВСТАНОВИВ:

26.09.2024 Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Харківської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "С.К.С.М." (відповідача) заборгованості в розмірі 396495,48 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 5947,43 грн та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №21 від 20.04.2021 в частині відшкодування позивачу плати за користування вагонами № 61661609, № 62975461, № 64262801, № 65805574, № 59322446, № 97151179, № 97152409, № 97254908, № 58996638, № 97247142 у період з 22.02.2022 по 25.04.2022, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення основного боргу в розмірі 322 411,44 грн, пені в розмірі 50 702,52 грн за період з 01.04.2022 по 01.09.2022 та 3% річних в розмірі 23 381,52 грн за період з 01.04.2022 та 30.08.2024, всього: 396495,48 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3406/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04 листопада 2024 року о 09:30 год. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

22.10.2024, у встановлений строк, до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№26683), в якому він просить в позові відмовити повністю, наполягаючи зокрема на тому, що у період з 22.02.2022 по 25.04.2022 відповідач не отримував будь-яких повідомлень від позивача про прибуття вагонів на станцію примикання ані у телефонному режимі, ані у письмовій формі як це передбачено п. 2.2. договору та п. 4.2. Статуту залізниць України. Вважає, що затримання вагонів відбулось з вини самого позивача, що встановлено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 по справі № 922/2345/23, а тому у відповідача відсутній обов`язок оплачувати за користування вагонами за цей період.

Разом з тим, відповідачем зазначено, що у період з 24 лютого 2022 року телефонний зв`язок з підприємством відповідача не працював, адже у цей період у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та у зв`язку з проведенням на території м. Харкова активних воєнних (бойових) дій відповідач не мав можливості вести свою господарську діяльність і виконувати свої зобов`язання за договором по причині існування в цей період форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується Сертифікатом № 6300-23-3930 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської Торгово-промислової палати, а тому при відсутності телефонного зв`язку позивач відповідно до умов договору був зобов`язаний надіслати на адресу відповідача письмові повідомлення про прибуття вагонів на станцію примикання. Однак ніяких письмових повідомлень про прибуття вагонів позивач на адресу відповідача не надсилав, чим допустив порушення умов укладеного договору та вимоги ч. 1 ст. 310 ГК України, згідно з якою перевізник зобов`язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу.

Щодо вимог про стягнення пені та 3 % річних відповідачем зазначено, що з наведених вище підстав у відповідача відсутній обов`язок зі сплати плати за користування вагонами та відповідно пені та 3 % річних, а також зазначив, що Сертифікат № 6300-23-3930 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Харківською Торгово-промисловою палатою, звільняє відповідача від оплати будь-яких штрафних санкцій за договором у період їх дії.

Відповідачем до відзиву також надано заяву про застосування позовної давності, встановленої ст. 315 ГК України, та відмови в позові.

01.11.2024, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27564), в якій зазначено зокрема, що доданими до позовної заяви пам`ятками про подавання/збирання вагонів зазначено чітко час прибуття вагонів на станцію, дату та час забирання позивачем вагонів, дату та час подачі вагонів відповідачу, дату та час повідомлення відповідача про готовність вагонів (тобто, що вагони відповідачем розвантажені), дата та час повернення вагонів на станцію. Дані документи підтверджують, що відповідач здійснив розвантажувальні роботи, тобто користувався вагонами. Отже відповідач не може звільнятись від плати за користування вагонами на підставі того, що позивач не подав до позову доказ повідомлення відповідача про прибуття вагонів. Таке повідомлення робилось в телефонному режимі та докази у справі свідчать про виникнення та існування зобов`язання відповідача здійснити відшкодування виставленої АТ "Українська залізниця" плати за користування вагонами.

Щодо форс-мажору позивачем зазначено, що форс-мажорні обставини можуть звільняти від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від сплати за користування вагонами. Щодо нарахованих позивачем пені та 3% річних, то наданий відповідачем сертифікат засвідчує форс-мажорні обставини лише щодо зобов`язань, які не є предметом даного спору, а саме забезпечення вивантаження вагонів, своєчасне повернення вагонів. Даний сертифікат не виданий на зобов`язання з оплати (відшкодування) вартості користування вагонами. Зазначений сертифікат додатково підтверджує факт користування відповідачем вагонами.

Щодо строку позовної давності позивачем зазначено, що позивачем не порушено строк позовної давності, оскільки норма ч. 5 ст. 315 ГК України не розповсюджує свою дію на даний спір, оскільки предметом спору є стягнення коштів за користування вагонами АТ Українська залізниця.

Позивачем до відповіді на відзив надано копії платіжних інструкцій, які підтверджують факт оплати позивачем на рахунок АТ Українська залізниця плати за користування спірними вагонами згідно рішення суду у справі № 922/2345/23.

06.11.2024, у встановлений строк, до суду від відповідача надійшли заперечення (вх.№26683), в яких він просить в позові відмовити повністю.

В підготовчому засіданні 04.11.2024 постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 25.11.2024 об 11:30.

22.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№ 29374).

25.11.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 25.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Призначено підготовче засідання у справі № 922/3406/24 на "09" грудня 2024 р. об 11:30 год.

22.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№27564) щодо заяви свідка, яку було надано відповідачем до заперечень.

Ухвалою суду від 09.12.2024 прийнято до розгляду додаткові пояснення позивача (вх.29374 від 22.11.2024) та долучено їх до матеріалів справи. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок, 5, ідентифікаційний код 40075815). Підготовче засідання відкладено на "30" грудня 2024 р. о 10:30 год. Зобов`язано позивача надіслати 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 16.12.2024. Зобов`язано відповідача надіслати 3-й особі копію відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 16.12.2024. Встановлено 3-й особі строк на подання пояснення щодо позову та відзиву - п`ять днів з дня отримання копії письмової заяви по суті справи.

12.12.2024 до суду від відповідача надійшли докази надсилання 3-й особі копії позовної заяви та доданих до неї документів (вх.№31273).

13.12.2024 через підсистему Електронний суд від позивача надійшли докази надсилання 3-й особі копії позовної заяви та доданих до неї документів (вх.№31423).

23.12.2024, у встановлений строк, через підсистему Електронний суд від 3-ї особи надійшли пояснення щодо позову (вх.№ 32220), в яких вона просить суд прийняти дані письмові пояснення та врахувати їх при ухваленні рішення у цій справі, в яких зазначено зокрема, що в Господарському суді Харківської області перебувала справа № 922/2345/23 за позовом Акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Харківської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення плати за користування вагонами за укладеним між АТ Укрзалізниця та ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 за № 2709925 (далі договір).

Крім того, був укладений договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Харківської філії ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ від 09.12.2019 № П/М-19122, за умовами якого вагони, які прибувають на станцію Харків - Балашовський, подаються на під`їзну колію ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ власним локомотивом підприємства для одержувачів та відправників, які зазначені у пункті 14 цього договору, а пунктом 16 якого сторонами встановлений обов`язок відповідача (Власника колії) сплачувати позивачу (Залізниці) плату за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. Відповідно до п. 14 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, укладеного з Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту, зазначено, подавання вагонів здійснюється власним локомотивом власника колії, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю ТБ СКСМ. Пунктом 16 цього ж договору передбачено, що саме власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. Декількома партіями на станцію Харків Балашовський прибували вагони за відповідними накладними з щебнем під вивантаження. До подавання на під`їзну колію Харківської філії ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ під вивантаження вагони були затримані на коліях станції з вини клієнта в очікувані локомотива Харківської філії ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ, затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ 23. Згодом вагони були подані на під`їзну колію Харківської філії ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ, було складено пам`ятка на подавання вагонів ГУ-45. Вагони після вивантаження були забрані, про що складено пам`ятки про забирання вагонів. На підставі актів загальної форми ГУ 23 та пам`яток на подачу та забирання вагонів була сформована відомість плати за користування вагонів форми ГУ-46. Одержувач Харківська філія ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ відмовився від підписання пам`яток форми ГУ 45 та відомостей плати за користування вагонів форми ГУ-46 на вищезазначені вагони, що засвідчено актами загальної форми ГУ-23. В обґрунтування відмови одержувач посилався на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами), яким затверджений Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого входить Харківська міська територіальна громада. В судовому засіданні представник ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ повідомив, що вагони ними були прийнято та виставлені власним локомотивом до своїх контрагентів для вивантаження, а контрагенти в свою чергу не виконали свої договірні зобов`язання. За умовами пункту 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. АТ Укрзалізниця своєчасно подала відповідні вагони на приймально-здавальні колії ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ. ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ було прийнято вагони, але від підпису пам`яток було відмовлено, про що складені відповідні акти загальної форми. Таким чином, договірні відносини зі сторони АТ Укрзалізниця виконані повністю. Всі подальші дії з вагонами регулюються між ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ та третіми особами та ніякого відношення до АТ Укрзалізниця не мають, як про це зазначено в рішенні Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі № 922/2345/23. Нарахована АТ Укрзалізниця плата за користування вагонами не є мірою відповідальності ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ за невиконання умов договору, а є платою за користування вагонами, які були подані та які знаходились в розпорядженні ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ.

В судовому засіданні 30.12.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 30.12.2024, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06 січня 2025 р. об 11:00 год.

В судовому засіданні 06.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 06.01.2025, про оголошення в судовому засіданні з розгляду справи по суті перерви до 09:30 год. 27.01.2025.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Харківської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Будинок С.К.С.М. (Замовник) укладено договір № 21 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у відповідності до умов даного Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом щодо надання яких виникає технологічна необхідність у Замовника (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується провести розрахунки за надані Послуги на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. договору послуга з перевезення вантажів передбачає переміщення вантажів в залізничних вагонах та іншого рухомого складу, які надійшли на адресу Замовника з передавальних колій станції Харків-Балашовський №№ 8,10 на під`їзні залізничні колії №№ 1, 2, 3, 4 до місць навантаження/вивантаження (далі - вантажні фронти) та у зворотному напрямку.

Згідно з п. 1.5. договору обсяги перевезень вантажів встановлюються згідно Заявки на наступний календарний рік. Заявка на наступний календарний рік надсилається Виконавцю до 01 квітня поточного року. Добовий обсяг перевезень визначається як 1/30 середньомісячного обсягу перевезень.

Згідно з п. 2.2. договору про надходження вагонів та наступне перевезення до вантажних фронтів представник Виконавця повідомляє представника Замовника, способом визначеним Додатком № 2 Про надання повідомлень до нього Договору.

Згідно з п. 2.3. договору час користування вагонами, які прибули на адресу Замовника, обчислюється з моменту їх прийому Виконавцем від залізниці та до моменту повернення їх Виконавцем залізниці. Час користування вагонами складається:

- з часу, необхідного Виконавцю на подавання та забирання вагонів від станції Харків-Балашовський до вантажного фронту Замовника та у зворотньому напрямку.

- з часу, необхідного Замовнику на виконання вантажних операцій, який обчислюється з моменту подавання вагонів на вантажні фронти Замовника та до повідомлення Виконавцю про закінчення вантажних операцій та готовність вагонів до забирання. Початок та закінчення користування вагоном (вагонами) зазначається в Відомості плати за користування вагонами (далі - Відомість ГУ-46), затвердженою наказом Міністерства транспорта та зв`язку України від 01.01.08р. №1454.

Нарахування плати за користування вагонами проводиться залізницею по ставках, які вказані в розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги. Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317), з урахуванням діючих коефіцієнтів, які вводяться Міністерством інфраструктури України.

Замовник на підставі розділу 12 Збірника Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України частина 1 проводить розрахунки плати за користування вагонами через Виконавця.

Розрахунки за користування (використання) власних вагонів задіяних в перевезенні вантажів на договірних засадах проводиться Замовником з власником рухомого складу без участі Виконавця.

Згідно з п. 2.4. договору з метою недопущення наднормативного простою вагонів Замовник повинен погоджувати з вантажовідправниками (відправник) одночасне відправлення на його адресу такої кількості вагонів, яка не перевищує максимальної добової переробної спроможності вантажного фронту. При надходженні па адресу Замовника вагонів з вантажами в кількості, що перевищує місткість вантажного фронту, Замовник несе відповідальність за затримку вагонів по Актах затримки ГУ-23а та Актах загальної форми ГУ-23, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 344, в розмірах, які встановлені Збірником тарифів з урахуванням коефіцієнтів, які діють на час нарахування плати за користування вагонами.

У разі затримки вагонів на станції призначення або на підходах до станції призначення з залежних від Замовника або Вантажовідправника (відправника) причин і нарахуванні залізницею плати за користування вагонами, Виконавець виставляє нараховану залізницею плату за користування вагонами на Замовника, за виключенням випадків несвоєчасної подачі Виконавцем вагонів Замовнику, відповідно до погодженої Сторонами середньодобової кількості вагонів.

В випадку виникнення спорів щодо правомірності нарахування плати за користування вагонами Замовник проводить Виконавцю оплату за користування вагонами нараховану залізницею та:

- у спорах, що виникають з перевезення вантажів пред`являються самостійно, після засвідчення Виконавцем переуступним написом відповідних документів, на підставі ст. 133 Статуту залізниць України та п. 2 розділу 29. Збірника Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, ч. 1, звертається до залізниці для вирішення даного спору в претензійно позовному порядку, який передбачений законодавством України.

- у спорах, що виникають, щодо неналежного виконання умов цього Договору, пред`являються до Виконавця.

Згідно з п. 2.5. договору послуги з перевезення вантажів на ватажні фронти Замовника здійснюються локомотивом Виконавця у присутності представника Замовника за його заявкою. Розстановка вагонів здійснюється на вантажні фронти, що зазначені в таблиці №1, а при зайнятості фронту, на вільні колії Замовника. Відповідальність за збереження рухомого складу та вантажу на території підприємства несе Замовник.

Згідно з п. 2.6. договору приймання вагонів від Виконавця проводиться представником Замовника на вантажних фронтах, а при зайнятості вантажного фронту - на коліях відстою вагонів. Перестановка вагонів на з/колії для відстою в очікуванні звільнення вантажного фронту оформлюється як додаткова маневрова робота і підлягти оплаті на умовах цього Договору.

При передаванні Виконавцем Замовнику порожніх та завантажених вагонів Сторони зобов`язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова (котла) вагону, відсутності слідів пошкодження та розукомплектування вагонів, наявності та цілісності пломб, запірно-пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП).

Після проведення перевірки відповідальна особа Замовника ставить підпис в Пам`ятці про подавання вагонів (далі - Пам`ятка), яка затверджена наказом МТЗУ від 01.11.08 № 1454. Підпис відповідальної особи в Пам`ятці засвідчує факт прийняття вагона (вагонів) Замовником без зауважень, або вказуються зауваження до стану вагонів.

Пам`ятка складається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Замовник щоденно отримує свій екземпляр за юридичною адресою Виконавця. Виконавець не несе відповідальність за недостачу чи пошкодження вантажу, а також технічні несправності вагону, якщо їх неможливо було виявити при зовнішньому огляді вагону.

Згідно з п. 2.7. договору при надходженні на станцію Харків-Балашовський на адресу Замовника вагонів де залізниця, відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, передавальні операції та видача ватажу на вантажних фронтах проводяться залізницею безпосередньо Замовнику без участі Виконавця.

Згідно з п. 11.7 договору даний договір набуває чинності з 01 квітня 2021 р. і діє до 30 червня 2021 р. (включно). У всіх випадках цей Договір діє до здійснення всіх розрахунків за надані послуги. Кожна із сторін вправі в односторонньому порядку відмовитись від договору до закінчення терміну його дії шляхом направлення письмового повідомлення про розірвання Договору іншій стороні не менше ніж за тридцять календарних днів до дати розірвання.

Згідно Додаткової угоди №5 від 31.12.2021 даний договір набуває чинності з 01 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. Кожна із сторін вправі в односторонньому порядку відмовитись від договору до закінчення терміну його дії шляхом направлення письмового повідомлення про розірвання Договору іншій стороні не менше ніж за тридцять календарних днів до дати розірвання. У всіх випадках цей договір діє до здійснення всіх розрахунків за надані послуги.

За твердженням позивача, на підставі укладеного договору, у період з 22.02.2022 по 25.04.2022 (включно), позивачем були надані послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом відповідачеві в повному обсязі.

Так, 23.02.2022 на станцію Харків-Балашовський на адресу відповідача були подані позивачем на фронт вивантаження відповідача вагони № 61661609, № 62975461, № 64262801, № 65805574, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів №22022022.

09.04.2022 вказані вагони № 61661609, № 62975461, № 64262801, № 65805574 після вивантаження були забрані позивачем, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 22022022 та Актом загальної форми до пам`ятки.

Окрім того, 14.03.2022 на станцію Харків-Балашовський на адресу відповідача були подані позивачем на фронт вивантаження відповідача вагони № 59322446, № 97151179, № 97152409, № 97254908, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 14032022.

19.04.2022 вказані вагони № 59322446, № 97151179, № 97152409, № 97254908 після вивантаження були забрані позивачем, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 14032022 та Актами загальної форми ГУ-23 до пам`ятки від 14.03.2022, 09.04.2022 та 19.04.2022.

Також, 25.03.2022 на станцію Харків-Балашовський на адресу відповідача були подані позивачем на фронт вивантаження відповідача вагони № 58996638, № 97247142, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 25032022.

25.04.2022 вказані вагони № 58996638, № 97247142 після вивантаження були забрані позивачем, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 25032022 та Актами загальної форми ГУ-23 до пам`ятки від 25.03.2022, 09.04.2022 та 25.04.2022.

Згідно з п. 4.1. договору Послуги надаються на умовах попередньої плати. Для забезпечення можливості надання Послуг, Замовник постійно здійснює не пізніше ніж за 5 днів до дня надання Послуг, попередню плату в розмірі 100% від суми запланованих послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця п/р № НОМЕР_1 в ПАТ АБ УКРГАЗБАНК Лівобережне відділення 53 м. Київ, код ЄДРПОУ 04737111. Призначення платежу: код ЄДРПОУ 34425549, Харківська філія, передплата згідно договору №21 від 20.04.2021 за послуги (перевезення вантажів залізничним транспортом), в т.ч. ПДВ. Одержані кошти Виконавець обліковує на особовому рахунку Замовника.

Згідно з умовами п. 7.3.1. договору Замовник зобов`язаний для отримання послуг, забезпечити наявність на поточному рахунку Виконавця грошових коштів достатніх для надання запланованих Послуг.

Згідно з п. 4.2. договору по мірі виконання перевезень та надання Послуг Виконавець списує відповідні суми за послуги з особового рахунку Замовника на підставі Відомостей плати за надані послуги.

Відповідно до п. 4.3. договору не рідше одного разу на квартал Сторони проводять звірку розрахунків, результати якої оформляються актом встановленої форми.

Згідно з п. 5.1. договору вартість Послуг встановлюється у відповідності з вимогами Закону України Про ціни і ціноутворення та відображається в Додатку №1 Протокол погодження договірних цін/тарифів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Тобто сторонами погоджено надання послуг на умовах попередньої оплати за послуги перевезення вантажів залізничним транспортом.

Втім, п. 5.5. договору передбачено, що крім сплати вартості Послуг Замовник відшкодовує Виконавцю плату за користування вагонами парку залізниць України та парку залізниць інших держав, які надійшли на адресу Замовника, та інших плат в сумі, нарахованій залізницею на Виконавця.

Отож, в п.5.5. договору сторони погодили обов`язок відповідача відшкодовувати позивачу плату за користування вагонами в сумі, нарахованій залізницею (3-ю особою) на позивача.

Згідно з п. 6.1. договору облік наданих Послуг здійснюються Виконавцем у Відомостях плати та надані послуги, які складаються Виконавцем на підставі Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 (станції Харків-Балашовський), Відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23, натурних листів, які надаються Залізницею. Актів загальної форми. Пам`яток та фактично виконаної роботи Виконавцем.

Відповідно до пункту 6.2. договору відомості плати за надані послуги оформляються після повернення всієї групи вагонів з вантажного фронту Замовника в день передачі вагонів Залізниці. Відомості плати за надані послуги підписуються уповноваженим представниками Сторін.

Згідно з п. 6.3. договору Відомості плати за надані послуги повинні бути підписані Замовником у будь-якому разі (без зауважень або з зауваженнями) не пізніше 24 годин після надання її Замовнику.

Разом з тим, пунктом 6.4. договору встановлено, у випадку не підписання Замовником Відомості плати за надані послуги (без зауважень або з зауваженнями) по закінченню строку, зазначеного в п. 6.3 Договору, Послуга вважається наданою належним чином, в повному обсязі та підлягає оплаті.

На підставі пам`ятки на подавання/збирання вагонів № 22022022 було складено відомість плати за користування вагонами № 1040209 за квітень 2022 р. згідно якої вартість послуг за користування вагонами становить суму 322411,44 грн (з ПДВ).

Згідно з п. 6.5. договору Виконавець до 05 числа місяця наступною за звітним на підставі Відомостей плати за надані послуги складає Акт виконаних робіт, який надає Замовнику для підписання. Замовник протягом 3-х робочих днів підписує (без зауважень або з зауваженнями) Акт виконаних робіт та повертає Виконавцю.

Згідно з п. 6.6. договору у випадку не підписання Акту надання послуг, без вмотивованої відмови у прийманні послуг по закінченню строку, зазначеного в п. 6.5 Договору, Послуга вважається наданою належним чином, в повному обсязі та підлягає оплаті.

Згідно з п. 7.3.4., 7.3.5., 7.3.7. договору Замовник зобов`язаний проводити вантажні операції з вагонами своєчасно, у відповідності до норм вказаних в розділі 12 збірника "Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України" ч. 1. Своєчасно підписувати розрахункові документи у порядку, визначеному цим Договором. Проводити приймання вагонів від Виконавця та здавання їх Виконавцю після закінчення належних операцій у відповідності до умов цього Договору.

Згідно з п. 8.7. договору моментом виникнення заборгованості у Замовника є дата фактичного надання Перевізником послуг за цим договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку Замовника.

За твердженням позивача, фактично не отримуючи попередню оплату, як це передбачено умовами п. 4.1. договору, позивач виконав свої зобов`язання за договором повністю, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок того, що ТОВ ТБ С.К.С.М. не здійснювало діяльність, не направляло представників для приймання вагонів та підписання актів/пам`яток, не підтверджувало готовність прийняти вагони коли їм телефонували, вагони не забирались зі станції Харків-Балашовський і лише після підтвердження відповідачем вагони були подані на вантажний фронт.

22.11.2023 позивач направив на належну адресу відповідача описом вкладення до цінного листа за трек-номером 6103334792361 претензію від 22.11.2023 № 272 про погашення плати за користування вагонами у розмірі 322411,44 грн.

У подальшому, повторно 08.02.2024 позивачем було направлено на належну адресу відповідача описом вкладення до цінного листа за трек-номером 6119100191899 претензію від 08.02.2024 № 54 про погашення заборгованості у розмірі 391 051,49 грн., з яких: 322 411,44 грн з ПДВ сума основного боргу, 50702,52 грн розмір пені та 17937,53 грн сума заборгованості Замовника за користування утримуваними грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ.

Окрім того, 03.07.2024 позивачем було направлено на належну адресу відповідача описом вкладення до цінного листа лист № 209 від 01.07.2024 про сплату заборгованості у розмірі 322411,44 грн з ПДВ шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ та на виконання вимог договору (розділу 6) було направлено для підписання та повернення пам`ятки про подавання/збирання вагонів №22022022, №14032022, №25032022, відомість плати за надані послуги №1040209 за квітень 2022 р., Акт надання послуг від 30.04.2022 №37, відомість плати за надані послуги по Акту надання послуг від 30.04.2022 №37, Акт звіряння взаєморозрахунків від 2024 р.

Однак відповідей на вказані претензії відповідач позивачу не надіслав, плату за користування спірними вагонами на поточний рахунок позивача не перерахував, відомість плати за надані послуги №1040209 за квітень 2022 р. та Акт надання послуг від 30.04.2022 №37 на суму 326 560,30 грн не підписав без вмотивованої відмови у прийнятті послуг, а отже згідно умов п. 6.4., 6.5., 6.6. договору послуга вважається наданою належним чином, в повному обсязі та підлягає оплаті.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 322 411,44 грн, а також пені в розмірі 50 702,52 грн за період з 01.04.2022 по 01.09.2022 та 3% річних в розмірі 23 381,52 грн за період з 01.04.2022 по 30.08.2024, всього: 396495,48 грн.

При цьому, у позовній заяві зазначено, що обставини щодо прибуття на станцію Харків-Балашовський на адресу ТОВ ТБ С.К.С.М. вказаних вагонів встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2345/23.

Відповідач, у свою чергу, заперечує факт отримання у період з 22.02.2022 по 25.04.2022 будь-яких повідомлень від позивача про прибуття вагонів на станцію примикання та вважає, що затримання вагонів відбулось з вини самого позивача, що встановлено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 по справі № 922/2345/23, а тому вважає, що у відповідача відсутній обов`язок відшкодувати плату за користування вагонами за цей період.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу приписів частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором про перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно з пунктом 2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт 3 Статуту).

За приписами пункту 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії.

Пунктом 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до пункту 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з пунктом 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085).

Щодо тверджень відповідача про те, що затримання вагонів відбулось з вини самого позивача, що встановлено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 по справі № 922/2345/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі укладеного договору, у період з 22.02.2022 по 25.04.2022 (включно), позивачем були надані послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом відповідачеві в повному обсязі.

Так, 23.02.2022 на станцію Харків-Балашовський на адресу відповідача були подані позивачем на фронт вивантаження відповідача вагони № 61661609, № 62975461, № 64262801, № 65805574, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів №22022022.

09.04.2022 вказані вагони № 61661609, № 62975461, № 64262801, № 65805574 після вивантаження були забрані позивачем, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 22022022 та Актом загальної форми до пам`ятки.

Окрім того, 14.03.2022 на станцію Харків-Балашовський на адресу відповідача були подані позивачем на фронт вивантаження відповідача вагони № 59322446, № 97151179, № 97152409, № 97254908, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 14032022.

19.04.2022 вказані вагони № 59322446, № 97151179, № 97152409, № 97254908 після вивантаження були забрані позивачем, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 14032022 та Актами загальної форми ГУ-23 до пам`ятки від 14.03.2022, 09.04.2022 та 19.04.2022.

Також, 25.03.2022 на станцію Харків-Балашовський на адресу відповідача були подані позивачем на фронт вивантаження відповідача вагони № 58996638, № 97247142, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 25032022.

25.04.2022 вказані вагони № 58996638, № 97247142 після вивантаження були забрані позивачем, що підтверджується пам`яткою на подавання/збирання вагонів № 25032022 та Актами загальної форми ГУ-23 до пам`ятки від 25.03.2022, 09.04.2022 та 25.04.2022.

Вказані Акти загальної форми ГУ-23 містять інформацію, що при забиранні вагонів з вантажних фронтів були відсутні представники замовника (відповідача), тому відповідні документи підписані лише з боку виконавця (позивача).

Вказаними актами загальної форми ГУ-23 підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача через несвоєчасне вивантаження відповідачем вагонів від вантажу, які прибули на його адресу, що є порушенням статей 46, 47 Статуту.

Обставини щодо прибуття на станцію Харків-Балашовський на адресу ТОВ ТБ С.К.С.М. спірних вагонів встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2345/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024, за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення коштів за користування вагонами за укладеним між АТ Укрзалізниця та ПрАТ Київ Дніпровське МППЗТ договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 за № 2709925.

Зокрема, рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2345/23 встановлено:

10.03.2022 на станцію Харків - Балашовський на адресу ТОВ ТБ С.К.С.М. прибували вагони № 59322446, №97151179 по накладній № 45591153 та вагони № 97254908, 97152409 по накладній № 45564184 з цементом під вивантаження.

14.03.2022 були подані на під`їзну колію Харківської філії ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ, пам`ятка на подавання вагонів ГУ-45 № 120.

19.04.2022 вагони після вивантаження були забрані, пам`ятка про забирання вагонів № 203.

На підставі пам`яток на подачу та забирання вагонів № 120, 203 була сформована відомість плати за користування вагонів форми ГУ-46 № 20040064р на суму 188283,20 грн. (без ПДВ).

Крім того, 22.02.2022 року на станцію Харків - Балашовський на адресу ТОВ ТБ С.К.С.М. прибували власні вагони оператор ТОВ Авангард - Днепр вагони № 61661609, 62975461, 64262801, 65805574 по накладній № 43244730 з щебенем під вивантаження.

До подавання на під`їзну колію Харківської філії ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ під вивантаження вагони були затримані на коліях станції в очікувані локомотива Харківської філії ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ, затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ - 23 № 533, 534.

22.02.2022 були подані на під`їзну колію Харківської філії ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ, пам`ятка на подавання вагонів ГУ-45 № 111.

09.04.2022 вагони після вивантаження були забрані, пам`ятка про забирання вагонів № 202.

На підставі актів № 533, 534, пам`яток на подачу та забирання вагонів № 111, 202 була сформована відомість плати за користування вагонів форми ГУ-46 № 20040065 на суму 9,60 грн. (без ПДВ).

Також, 21.03.2022 року на станцію Харків - Балашовський на адресу ТОВ ТБ С.К.С.М. прибували вагони № 58996638, 97247142 по накладній № 45616851 з цементом під вивантаження.

25.03.2022 були подані на під`їзну колію Харківської філії ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ, пам`ятка на подавання вагону ГУ-45 № 123.

25.04.2022 вагони після вивантаження були забрані, пам`ятка про забирання вагонів № 204.

На підставі пам`яток на подачу та забирання вагонів №123, 204 сформовані відомості плати за користування вагонів форми ГУ-46 №20040070, 20040071, 20040072, 25040073 на суму 80383,40 грн (без ПДВ).

Загальна сума нарахованої плати за користування вагонами по відомостям плати за користування вагонами форми ГУ-46, а саме: №26030057р, 01040059, 20040061, 20040064p, 20040065, 20040066, 20040067, 20040068, 20040069, 20040070, 20040071, 20040072, 25040073, 26040074, 29040075, 03050076, 09050077, 16050078, 18050079, 23050081, 30050094p, 04060096p, 09060103p склала 720337,89 грн (без ПДВ).

З урахуванням ПДВ сума плати за користування вагонами склала 864405,47 грн....

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2345/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024, позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (63036, м. Харків, вул. Морозова, б. 11/1, код ЄДРПОУ Філії: 34425549) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7, код ЄДРПОУ 40081216) - 864405,47 грн. заборгованості та 12966,09 грн. судового збору.

Оскільки на час розгляду цієї справи № 922/3406/24, рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2345/23, яке набрало законної сили та є чинними, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаної справи.

До відповіді на відзив позивачем надано платіжні інструкції про сплату оплати позивачем на рахунок АТ Українська залізниця плати за користування спірними вагонами згідно рішення суду у справі № 922/2345/23.

Відповідач посилається на те, що позивач у встановленому порядку згідно п. 2.2. договору, ч. 1 ст. 310 ГК України та п. 42 Статуту залізниць України не повідомив відповідача про прибуття вантажу, а тому у відповідача відсутній обов`язок оплати за користування вагонами.

Однак дане твердження є необґрунтованим, оскільки зобов`язання з оплати часу користування вагонами не може ставитись в залежність від наявності/відсутності повідомлення, а ставиться в залежність виключно від факту користування вагонами.

Ч. 1 ст. 310 ГК України та п. 42 Статуту залізниць України не застосовуються у даному спорі, адже перевізником вантажу відповідача було АТ Українська залізниця, яке повідомило про прибуття вантажу на станцію Харків-Балашовський.

З моменту такого повідомлення від АТ Українська залізниця починається відлік часу користування вагонами.

Вказаними вище пам`ятками про подавання/збирання вагонів, які підписані лише з боку позивача, зазначено чітко час прибуття вагонів на станцію, дату та час забирання позивачем вагонів, дату та час подачі вагонів відповідачу, дату та час повідомлення відповідача про готовність вагонів (тобто, що вагони відповідачем розвантажені), дата та час повернення вагонів на станцію.

Отже дані документи підтверджують, що відповідач здійснив розвантажувальні роботи, тобто користувався вагонами.

Відтак, відповідач не може звільнятись від плати за користування вагонами на підставі того, що позивач не подав до позову доказ повідомлення відповідача про прибуття вагонів.

Згідно з п. 2.2. договору про надходження вагонів та наступне перевезення до вантажних фронтів представник Виконавця повідомляє представника Замовника, способом визначеним Додатком № 2 Про надання повідомлень до нього Договору.

Так, згідно з п. 2.1 Додатку № 2 до Договору "Угода про надання повідомлень" передбачено, що виконавець безкоштовно бере на себе зобов`язання по наданню інформації замовнику про час перевезення вантажів в вагонах, іншого рухомого складу та порожніх вагонів на вантажні фронти замовника шляхом розміщення письмової інформації на Дошці оголошень в приміщенні диспетчерської за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 11/1.

Згідно з п. 2.2., 2.5. Додатку № 2 "Угода про надання повідомлень" до Договору передбачено, що при наявності письмової заявки Замовника, Виконавець надає оплатну інформацію по телефону про час перевезення.

В разі якщо телефонний зв`язок за вказаними номерами Замовника чи Виконавця відсутній (по причині несправності лінії), Сторони письмово повідомляють визначену цим Додатком № 2 інформацію у той же термін.

Позивач стверджує, що про прибуття вагонів повідомляв представників відповідача в телефонному режимі та шляхом розміщення письмової інформації на Дошці оголошень в приміщенні диспетчерської за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 11/1, як це передбачено п. п. 2.1., 2.2. Додатку № 2 до Договору.

При цьому, у наданих додаткових поясненнях (вх.№ 29374 від 22.11.2024) щодо наданої відповідачем до заперечення заяви свідка ОСОБА_1 , начальника охорони на охоронному підприємстві ПП "АСС-БЕЗПЕКА", яке надає охоронні послуги на об`єкті за адресою м. Харків, вул. Енергетична, 18, яким повідомлено, що 08.04.2022 о 09-00 годині за адресою м. Харків, вул. Енергетична, 18 у вхідних воротах виявив маленьку паперову записку, в якій олівцем було написано про знаходження на станції Харків-Балашовський вагонів до ТОВ ТБ С.К.С.М.., позивачем зазначено, що такі свідчення не спростовують доводу про те, що протягом періоду з 14.03.2022, коли прибували вагони, позивач в телефонному режимі повідомляв представників відповідача про прибуття вагонів. Крім того, у своїх заявах по суті справи сам відповідач підтверджує, що товариство не працювало через активні бойові дії і водночас звинувачує, що саме позивач затримав вагони. Однак саме внаслідок того, що ТОВ ТБ С.К.С.М. не здійснювало діяльність, не направляло представників для приймання вагонів та підписання актів/пам`яток, не підтверджувало готовність прийняти вагони коли їм телефонували, то звичайно вагони не забирались зі станції Харків-Балашовський і лише після підтвердження відповідачем вони були подані на вантажний фронт. Тобто, затримка подачі вагонів була зумовлена не тільки військовими діями поруч, але і тим, що саме відповідач не здійснював діяльність. Тому затримка з подачею вагонів відбувалась не по вині позивача. Згідно з п. 2.5 укладеного між сторонами Договору послуги з перевезення вантажів на вантажні фронти відповідача здійснюється локомотивом позивача у присутності представника замовника (відповідача). Згідно з п. 2.6 договору приймання вагонів від виконавця проводиться представником замовника (відповідача). Пам`ятки про подавання вагонів складаються у двох примірниках, а замовник (відповідач) щоденно отримує свій екземпляр за юридичною адресою виконавця (позивача). Отже у будь-якому разі відповідач має контактувати з позивачем для можливості проведення відповідних дій згідно умов договору. Акти загальної форми, що додані до позову, містять інформацію, що при забиранні вагонів з вантажних фронтів були відсутні представники замовника (відповідача), тому відповідні документи підписані лише з боку виконавця (позивача). По-друге, деякі вагони перебували у відповідача для розвантаження з 23.02.2022 по 09.04.2022, інші вагони, які прибували 14.03.2022, 25.03.2022, прямували на адресу відповідача і останній був обізнаний про необхідність вчинення відповідних дій щодо повернення одних вагонів та прийняття інших вагонів, відповідач не міг не знати, що до нього прямують вагони від відправника, які перевозить АТ Українська залізниця, а отже, відповідач мав цікавитись про долю вантажу у відповідних вагонах та взаємодіяти з зацікавленими сторонами. Позивачем зазначено, що згідно ст. 3 ЦК України однією з засад цивільного законодавства є добросовісність, а тому на думку позивача, відповідач теж має доводити обставини, що він вчиняв всі можливі дії для належного виконання договору, вирішення відповідної ситуації щодо прибуття/ відправки вагонів, а не лише звинувачувати позивача.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

Добросовісність поведінки відповідача визначається у виконанні обов`язку, передбаченого договором.

Як вбачається з матеріалів справи, вище зазначений договір був укладений за взаємною згодою сторін.

Виходячи з вищенаведених обставин та на підставі оцінки наданих сторонами доказів, судом встановлено, що позивач у період з 22.02.2022 по 25.04.2022 надав відповідачу послуги з перевезення вантажів, однак відповідач не вчиняв всі можливі дії для належного виконання договору щодо належного прибуття/відправки вагонів та не розрахувався за користування вагонами.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на те, що у період з 24 лютого 2022 року телефонний зв`язок з підприємством відповідача не працював у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та у зв`язку з проведенням на території м. Харкова активних воєнних (бойових) дій відповідач не мав можливості вести свою господарську діяльність і виконувати свої зобов`язання за договором не звільняє відповідача від відшкодування плати за користування вагонами, оскільки обставини форс-мажору, за загальним правилом, звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов`язання, тобто від нарахування штрафів/пені за неналежне виконання зобов`язань, а в даному випадку плата за користування вагонами не є мірою відповідальності за невиконання умов договору, а є платою за користування вагонами.

У зв`язку із викладеним суд відхиляє аргументи відповідача щодо відсутності його вини у затримці вагонів.

Пунктом 5.5 договору чітко передбачено, що крім сплати вартості послуг замовник відшкодовує виконавцю плату за користування вагонами парку залізниць України та парку залізниць інших держав, які надійшли на адресу замовника, в сумі, нарахованій залізницею на виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки у договорі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання з відшкодування плати за користування вагонами, суд виходить з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Як встановлено судом, 22.11.2023, з метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на належну адресу відповідача претензію від 22.11.2023 № 272 про погашення плати за користування вагонами у розмірі 322411,44 грн (том 1 арк. 58-62). Однак відповідач відповіді на претензію позивачу не направив, плату за користування вагонами не здійснив.

Належними доказами направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 916/1093/21.

Наданий позивачем опис вкладення у цінний лист за трек-номером 6103334792361 та фіскальний чек підтверджують надсилання відповідачу вказаної вище претензії від 22.11.2023 № 272 про погашення плати за користування вагонами у розмірі 322411,44 грн (том 1 арк. 58-62).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, а відповідач надані послуги прийняв, однак в порушення п. 5.5. договору не відшкодував позивачеві плату за користування спірними вагонами у розмірі 322 411,44 грн.

З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 322 411,44 грн підтвердженими матеріалами справи, законними та обгрунтованими.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності, встановленої ст. 315 ГК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до п. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Тобто наведені норми Господарського кодексу України і Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажоодержувача, що випливають із перевезення.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення плати за користування вагонами починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ст. 259 ЦК України).

У даному випадку матеріали справи не містять договору про збільшення позовної давності.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У спірних правовідносинах, як встановлено вище, строк виконання зобов`язання з відшкодування позивачу плати за користування вагонами не визначений, а тому перебіг позовної давності починається від дня, коли у позивача виникає право пред`явити вимогу про виконання цього зобов`язання.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності розпочався з 01.05.2022, адже позивачем складено відомість плати за надані послуги за квітень 2022 р., акт надання послуг № 37 від 30.04.2022 та відомість плати за надані послуги до акту № 37 від 30.04.2022 на суму 326560,32 грн.

Отож позовна давність спливає 01.11.2022.

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом 26.09.2024, тобто після спливу позовної давності.

Разом із цим, вказаний шестимісячний строк позовної давності, встановлений у частині 5 статті 315 ГК України, ніколи не зупинявся, і стаття 315 ГК України відсутня у переліку статей, строки яких продовжено на строк дії карантину як у пункті 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, так і у пункті 7 розділу "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, а тому до спірних правовідносин сторін у цій справі положення пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню.

Така позиція була визначена Верховним Судом України у постанові від 02.02.2023 по справі №914/3716/21.

Також, у зв`язку із введенням в України воєнного стану, законом не внесені зміни до Господарського кодексу України щодо позовної давності, тобто норми цього Кодексу про позовну давність (в тому числі і ч. 5 ст. 315 ГК України) у період дії в Україні воєнного стану не продовжуються на строк його дії і підлягають застосуванню на загальних підставах.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі №366/203/21 виснувала, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

З огляду на положення статті 266 ЦК України, оскільки до основного зобов`язання щодо стягнення 322 411,44 грн спливла позовна давність, такий строк сплив і до всіх додаткових вимог, похідних від вказаного основного зобов`язання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову через сплив позовної давності.

Ураховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір зі сплати судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 193, 315 Господарського кодексу України, ст. 3, 6, 11, 253, 254, 256-258, 261, 266, 267, 509, 525, 526, 530, 626-629, 610-612, 908, 909 Господарського кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 75, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "06" лютого 2025 р.

СуддяІ.О. Чистякова