Ухвала

від 05.02.2025 по справі 922/766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" лютого 2025 р. м. ХарківСправа № 922/766/24

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" про розстрочку виконання рішення (вх.№ 2030/25 від 24.01.2025) у справі

за позовом: Чугуївської окружної прокуратури (63503, Харківська обл., м. Чугуїв вул. Харківська, 98) в інтересах держави, в особі Чугуївської міської військової адміністрації Харківської області (63503, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 35а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" (61018, Харківська обл., м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю Гіфа (63506, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 66)

усунення перешкод, виселення та стягнення коштів

за участю представників:

прокурора - Ногіної О.М. (посвідчення № 072833 від 01.03.2023),

позивача - Шевченко Л. М. (в порядку самопредставництва),

відповідача - не з`явився,

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Максюти Ю.В. (в порядку самопредставництва),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соап-Теко", визначивши наступний склад учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), представник позивача - Чугуївська міська військова адміністрація Харківської області (63503, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 35А), відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" (61018, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфа" (63506, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 6Б), третя особа - Чугуївська окружна прокуратура Харківської області (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська, 98), в якій просить суд:

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіфа» (код ЄДРПОУ 30714007).

Усунути перешкоди у користування майном комунальної власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» (код ЄДРПОУ 39012813) з нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві власності територіальній громаді міста Чугуєва в особі Чугуївської міської ради Харківської області, повноваження якої на теперішній час здійснює Чугуївська міська військова адміністрація Харківської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» (код ЄДРПОУ 39012813) на користь Чугуївської міської ради Харківської області, повноваження якої на теперішній час здійснює Чугуївська міська військова адміністрація Харківської області, безпідставно збережені кошти за фактичне користування нежитловим приміщенням продовольчого складу площею 465,6 кв.м, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 6Б, у розмірі 1 167 382,50 гривень.

Судовий збір стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від15.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 766/24) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків шляхом надання до суду:

- уточнення суб`єктного складу учасників справи у вступній частині позовної заяви;

- обгрунтування доцільності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа" із зазначенням, як рішення господарського суду у цій справі може вплинути на права та обов`язки товариства;

- доказів доплати судового збору в сумі 0,81 грн;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

20.03.2024 від Чугуївської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" (Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2024) надійшла заява про усунення недоліків, де прокурор направив до суду :

- примірник позовної заяви від 11.03.2024 № 63-1485вих-24 63-281-24 в новій редакції з уточненим суб`єктним складом;

- додаткові обґрунтування залучення до участі у справі третьої особи;

- письмові пояснення щодо сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/766/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 10 квітня 2024 року о 11:00. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Гіфа»(63506, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 66, код ЄДРПОУ 30714007).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» про застосування строків позовної давностізалишено без розгляду на підставі ч.2 ст.207 ГПК України.

Позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» (61018, Харківська обл., м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10, код ЄДРПОУ 39012813) на користь Чугуївської міської ради Харківської області, повноваження якої на теперішній час здійснює Чугуївська міська військова адміністрація Харківської області (63503, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 35а, код ЄДРПОУ 44864199) безпідставно збережені кошти за фактичне користування нежитловим приміщенням продовольчого складу площею 465,6 кв.м, що розташована за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 6Б, у розмірі 1 167 382,50 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» (61018, Харківська обл., м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10, код ЄДРПОУ 39012813) судовий збір у розмірі 13 402, 99 грн. за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800.

Закрито провадження у справі в частині усунення перешкод у користуванні майном комунальної власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» (код ЄДРПОУ 39012813) з нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Есхарівська, 6Б, які належать на праві власності територіальній громаді міста Чугуєва в особі Чугуївської міської ради Харківської області, повноваження якої на теперішній час здійснює Чугуївська міська військова адміністрація Харківської області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Ухвалено Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Харківській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ: 02910108, розрахунковий рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800; призначення платежу: Повернення судового збору) 4 106, 94 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 419 від 28.02.2024.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 року у справі №922/766/24 залишено без змін.

15.10.2024 судом на виконання рішення та постанови видано відповідні накази.

24.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" надійшла заява про розстрочку виконання рішення (вх.№ 2030/25 від 24.01.2025), в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 по справі №922/766/24 та затвердити наступний графік, протягом 8 років з помісячною оплатою:

січень - 12 160,23 грн

лютий - 12 160,23 грн

березень - 12 160,23 грн

квітень - 12 160,23 грн

травень - 12 160,23 грн

червень - 12 160,23 грн

липень - 12 160,23 грн

серпень - 12 160,23 грн

вересень - 12 160,23 грн

жовтень - 12 160,23 грн

листопад - 12 160,23 грн

грудень - 12 160,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" про розстрочку виконання рішення (вх.№ 2030/25 від 24.01.2025) прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" про розстрочку виконання рішення (вх.№ 2030/25 від 24.01.2025) призначено на "05" лютого 2025 р. о12:30.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" 29.01.2025 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 2579/25).

29.01.2025 від Чугуївської окружної прокуратури Харківської області через систему «Електронний суд» надійшла заява, де прокурор виклав правову позицію стосовно заяви відповідача про розстрочку виконання рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.01.2025, вх.№ 2599/25). Прокурор вказує, що, враховуючи приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України, строк, на який можливо розстрочити/відстрочити виконання зазначеного рішення, закінчується 16.07.2025. Оскільки ТОВ «Соап-Теко» звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання рішення на строк 8 років, що перевищує один рік з дня ухвалення такого рішення, відсутні підстави для задоволення такої заяви, у зв`язку з чим прокурор просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Соап-Теко» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2024.

03.02.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіфа» надійшло клопотання (вх.№2931/25), в якому представник Товариства зазначає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Соап-Теко» - просить розстрочити виконання рішення суду на 8 (вісім) років, що суперечить ст.331 ГПК України. Також зазначений строк розстрочки суттєво перевищує строк оренди, який визначено відповідачу, що значно підвищує ризик невиплати суми боргу. Крім того, відповідач надав до суду примірник «Штатного розпису», в якому взагалі відсутні будь-які робітники, які фактично виконують роботу з виробництва продукції, що свідчить або про ухилення від сплати податків з найманих працівників, або, якщо такі працівники відсутні, то жодної діяльності Відповідач не веде і тому вводить суд в оману, зазначаючи як підставу для розстрочення - «втрата робочих місць...».

У судовому засіданні 05.02.2025 прокурор просив відмовити в задоволенні заяви.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечував проти розстрочення виконання рішення строком на 8 років, проте не заперечував розстрочити таке виконання в межах встановленого процесуальним законодавством строку.

Відповідач у судове засідання, призначене для розгляду заяви, не з`явився.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, заперечував проти розстрочення виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст. 7 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1-2, 5ст. 13 ГПК Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з приписамист. 42 ГПК Україниправам учасника справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб кореспондує обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1ст. 43 ГПК України).

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду принцип рівності сторін є одним із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду. Однак вказаний принцип передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Суд враховує, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідач у клопотанні про відкладення вказує, що на час розгляду справи перебуває у відрядженні та не може прибути до суду. Разом з тим, доказів перебування керівника відповідача у відрядженні до клопотання не додано. Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" про розстрочку виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналізуючи нормистатті 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Законодавець пов`язує відстрочення і розстрочення виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними (виключними) обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому,Господарським процесуальним кодексом Українине визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правиламистатті 86 вказаного Кодексуі за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити/розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Отже, вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

Так, обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення у справі, заявник вказує, що в умовах введеного військового стану в Україні ТОВ «СОАГІ-ТЕКО» зазнає суттєвих труднощів у своїй діяльності і незважаючи на це намагається продовжувати свою господарську діяльність, сплачуючи кошти до Державного бюджету України та надаючи робочі місця. Підприємство зіштовхується з численними проблемами, а саме: зниження доходів через зменшення обсягу продажів: систематичне відключення електроенергії необхідної для виробництва; дефіцит робочої сили, яка негативно впливає на фінансове становище. Відповідач підтверджує, що ТОВ «СОАП-ТЕКО» готове добровільно виконати рішення Господарського суду Харківської області від 16 липня 2024 року та виплатити заборгованість Чугуївській міській військовій адміністрації Харківської області, але зробити це на теперішній час одним платежем неможливо, так як на рахунку підприємства відсутні такі грошові кошти. У разі направлення рішення для виконання до виконавчої служби, яка накладе арешт на рахунки підприємства, робота Товариства буде зупинена, тоді держава не отримає податки, люди втратять робочі місця, а Чугуївська міська військова адміністрація Харківської області не отримає взагалі ніяких коштів.

На підтвердження відсутності доходів відповідач надає заключну банківську виписку по рахунку за період з 01.07.2024 по 15.12.2024, штатний розпис підприємства та витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2024 року по 01 грудня 2024 року.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, в силу приписівст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно ізст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої розстрочки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), cуд вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Суд відзначає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Тобто підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Проте, заявником наразі не доведено наявність та не надано доказів виключних обставин для надання розстрочки виконання рішення суду у справі.

Суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на сьогоднішній день.

Втім, вказаним Указом Президента України та Законом України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачено жодних безпосередніх обмежень у здійсненні підприємницької діяльності через введення воєнного стану. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів, які б свідчили про запровадження військовим командуванням разом із військовою адміністрацією (у разі її створення) заходів щодо використання потужностей та трудових ресурсів відповідача для потреб оборони, зміни режиму його роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю (згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідачем також не обґрунтовано, яким чином військова агресія Російської Федерації проти України безпосередньо негативно вплинула саме на підприємницьку діяльність боржника.

У якості додатку до заяви відповідача про розстрочення виконання рішення додано заключну виписку за період з 01.07.2024 по 15.12.2024, з якої вбачається наявність надходжень на рахунок відповідача від здійснення ним підприємницької діяльності.

Також суд зазначає щодо тривалого строку невиконання з боку боржника грошових зобов`язань.

Згідно з ч. 5ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У заяві відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 шляхом погашення заборгованості протягом 8 років рівними частинами.

Проте відповідач жодним чином не обґрунтовує запропонований термін та суму розстрочення.

Отже, оскільки рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/766/24 ухвалено 16.07.2024, вимога заяви, а саме, розстрочення на 8 років, прямо суперечить приписам частини 5 статті 331 ГПК України та направлена на розстрочення виконання рішення суду на понадграничний строк, встановлений законом, що є неприпустимим.

Виходячи з викладеного вище, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале виконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, враховуючи, що боржником не доведено наявності у боржника конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234,235,331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СОАП-ТЕКО" про розстрочку виконання рішення (вх.№ 2030/25 від 24.01.2025) відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядкуст. 255 - 257 ГПК Українидо суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 05.02.2025.

Суддя Присяжнюк О.О.