Ухвала

від 03.02.2025 по справі 924/1026/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 924/1026/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2024

за позовом Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви

до Хмельницької міської ради

про визнання незаконним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви звернулося до господарського суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення позачергової двадцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 04.04.2023 № 8 щодо припинення права постійного користування Управлінню Хмельницької єпархії Української православної церкви на земельну ділянку площею 0,5 га на вул. Свободи, 2б, м. Хмельницький, кадастровий номер 6810100000:03:003:0041.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту надання позивачу у постійне користування спірної земельної ділянки останній використовував її за цільовим призначенням, побудував релігійні споруди для відправлення релігійних обрядів та задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2024 у позові відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту. Зазначив, що позивач звернувся до суду з метою відновлення його права постійного користувача. Однак суд встановив, що за рішенням міської ради здійснено поділ спірної земельної ділянки, за результатами якого сформовані три земельні ділянки та зареєстровані в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням кадастрового номеру. Тому визнання недійсним рішення ради, яким припинено позивачу право постійного користування, не призведе до відновлення користування, а у позивача виникне необхідність в подальшому зверненні до суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 рішення суду змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови, а в решті - залишено без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Так само підставою для відмови у позові є відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що внаслідок свідомого ігнорування вимог законодавства, позивач втратив свій статус релігійної організації, а тому відповідно до статті 92 Земельного кодексу України Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви не є суб`єктом права постійного користування земельними ділянками комунальної форми власності, оскільки позивач не надавав до суду першої інстанції будь-яких документів щодо зміни та подання на реєстрацію змін до свого статуту, зокрема, передбачених статтею 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", що свідчить про законність та обґрунтованість оспорюваного рішення, прийнятого міською радою на виконання положень Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Рішення Конституційного Суду України від 27.12.2022 № 4-р/2022 у справі № 1-13/2019(374/19) (справа щодо повної назви релігійних організацій).

Позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить наведені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв`язку із неврахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Матеріали касаційної скарги передані судді-доповідачу 13.01.2025 після виходу з відпустки.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача, який вважає себе належним постійним користувачем спірної земельної ділянки, про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, яким припинено його відповідне право.

За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи позивач у встановлений законом строк не вніс передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подав відповідні зміни до свого статуту на реєстрацію.

У касаційній скарзі скаржник наводить практику Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин. Натомість колегія суддів зазначає, що у Верховного Суду наявна стала практика щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: за змістовим критерієм (за характером урегульованих нормами права прав і обов`язків учасників) як основним, а також за додатковими - суб`єктним (релігійна організація, статут якої не відповідає вимогам закону) та об`єктним (право постійного користування земельною ділянкою). Така практика сформована у постановах Верховного Суду від 11.09.2024 у справах № 911/1476/23 та № 917/1061/23, від 17.09.2024 у справах № 911/1474/23 та № 911/1472/23, від 22.10.2024 у справах № 921/290/23, № 911/1406/23 та № 911/1477/23, від 06.11.2024 у справі № 911/1482/23 та від 14.01.2025 у справі № 902/924/23.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у цій справі відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у раніше прийнятих постановах, і Верховний Суд не вважає за необхідне відступати від таких висновків, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 924/1026/23 за касаційною скаргою Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач