Постанова

від 04.02.2025 по справі 920/1473/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 920/1473/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.06.2024

у справі № 920/1473/23

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"

про визнання недійсним п. 9.2. договору поставки товару №25/21/ВЛ від 23.04.2021

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер", в якому просило суд визнати недійсним пункт 9.2. договору поставки №25/21/ВЛ від 23.04.2021.

Представником відповідача до суду подано заперечення щодо розгляду Господарським судом Сумської області справи № 920/1473/23, у якому він просив даний позов залишити без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 (суддя Джепа Ю.А.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (колегія суддів у складі: Сибіга О.М. - головуючий, Вовк І.В., Палій В.В.), задоволено заяву представника відповідача та залишено без розгляду позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України (сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді).

Судами обох інстанцій встановлено, що між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) 23.04.2024 укладено договір поставки товару №25/21/ВЛ, умовами якого визначено та погоджено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння), що визначені в договорі та додатках до нього.

У п. 9.2. договору сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду №007- 2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua.

При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

Посилаючись на наявність підстав для визнання п. 9.2 договору недійсним, Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулось до суду позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що предмет позову у даній справі може бути переданий на розгляд третейського суду, оскільки відсутні обмеження, передбачені положеннями ГПК України та Закону України «Про третейські суди» щодо передачі такого спору на розгляд третейського суду, а тому дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами постановлено оскаржені судові рішення із порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків не був частиною договору поставки та не надавався покупцеві для ознайомлення та підписання під час укладення договору. Також вказує, що судами не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 925/221/21.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 18.12.2024.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.12.2024 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В ухвалі від 18.12.2024 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про призначення справи № 920/1473/23 у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та ухвалу господарського суду Сумської області від 11.06.2024 у справі №920/1473/23 відбудеться 04.02.2025 (з урахуванням розгляду справи у строк "розумний", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту).

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.02.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.

Частиною 2 ст.1 Закону "Про третейські суди" передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону (ст.3 Закону "Про третейські суди").

Юридичні та / або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ст.5 Закону "Про третейські суди").

Відповідно до ст. 2 Закону "Про третейські суди" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч.1 ст.12 Закону "Про третейські суди").

Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 (на які, зокрема, посилається відповідач у відзиві на касаційну скаргу):

- Об`єднана палата дійшла висновку, що третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК, не є цивільно-правовим (господарським) договором, а по своїй суті є процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним.

- Питання щодо недійсності третейської / арбітражної угоди суд розглядає не як позовну вимогу, а як процесуальне питання, що має бути вирішене до початку розгляду позовних вимог по суті відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК. Якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, він залишає позов без розгляду. Такий висновок має міститися в мотивувальній частині судового рішення. За необхідності суд призначає експертизу.

- Якщо позов містить лише одну позовну вимогу про визнання третейської / арбітражної угоди недійсною, приписи п.7 ч.1 ст.226 ГПК не підлягають застосуванню, а суд має відмовити у відкритті позовного провадження на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК або, якщо таке провадження було помилково відкрито, то закрити його на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК ("спір не підлягає розгляду у господарських судах)".

У п.п. 181-188 вказаної постанови викладено висновки, відповідно до яких згідно з п.7 ч.1 ст.226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таким чином, зміст п.7 ч.1 ст.226 ГПК свідчить про те, що суд вирішує питання про дійсність арбітражної угоди не як позовну вимогу, а як процесуальне питання на підставі заяви сторони про наявність арбітражної угоди, до початку розгляду справи по суті.

Отже, вимога про визнання третейської угоди недійсною та / або нечинною, невиконуваною ніколи не може бути (єдиним) предметом позову, а по суті є спором між сторонами щодо юрисдикційної належності цього спору, а, отже, така позовна вимога не підлягає розгляду в господарських судах.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Зважаючи на викладене, враховуючи позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та те, що предметом позову у даному випадку є визнання недійсним п. 9.2. договору поставки №25/21/ВЛ від 23.04.2021, у якому сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, тобто єдиною позовною вимогою є визнання третейської/ арбітражної угоди недійсною, яка не підлягає розгляду в господарських судах, Верховний Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ураховуючи наведене, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду господарським судом, постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції підлягають скасуванню, а провадження у справі № 920/1473/23 - закриттю.

Керуючись ст.ст. 231, 300, 301, 308, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 у справі № 920/1473/23 скасувати.

Закрити провадження у справі № 920/1473/23.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.