Постанова

від 28.01.2025 по справі 922/5348/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/5348/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Орлов О. О.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та Садівничого товариства "Світанок"

на рішення Господарського суду Харківської області

від 02.05.2024,

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області

від 16.05.2024

у складі судді Трофімова І. В. та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 12.09.2024,

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

від 26.09.2024

у складі колегії суддів: Пуль О. А., Білоусова Я. О., Мартюхіна Н. О.

за позовом ОСОБА_1

до Садівничого товариства "Світанок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Садівничого товариства "Світанок" про: - визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.12.2021, відповідно до якого було виключено ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік; - визнання недійсним рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", оформленого протоколом від 26.06.2022 в частині виключення садовода ділянки № НОМЕР_1 з Садівничого товариства "Світанок" - ОСОБА_1 та нарахування йому штрафних санкцій у розмірі 2500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку скликання та проведення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" під час прийняття спірних рішень.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Садівниче товариство "Світанок" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, запис внесено 03.02.1995.

Рішенням загальних зборів товариства, яке оформлено протоколом № 1 від 19.05.2019, було затверджено чинну редакцію статуту Садівничого товариства "Світанок" (далі - статут).

Згідно із пунктами 1.1, 1.3 статуту Садівниче товариство "Світанок", код ЄДРПОУ 23148478, товариство є обслуговуючим кооперативом, який об`єднує громадян - власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим статутом. У своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію", іншими законодавчими актами та цим статутом.

Пунктом 2.1 статуту визначено, що метою товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів товариства та захист їх законних прав та інтересів; забезпечення його членам належних умов для ведення на земельних ділянках садівництва, городництва, вирощування квітів та декоративних культур, газонів, іншої сільськогосподарської продукції з можливістю розташування садових дачних будинків та будинків для проживання; створення умов відпочинку та оздоровлення членів Товариства та їх родин; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для сезонного чи постійного проживання членів товариства, їх сімей на території товариства та організації дозвілля.

За умовами пункту 3.1 статуту членами товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території товариства, та які підтримують мету, завдання товариства, визнають його статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески.

Підтвердження членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода (пункт 3.1.5 статуту).

19 жовтня 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий до складу членів Садівничого товариства "Світанок" на підставі рішення №8 від 19.10.2008.

На підставі зазначеного рішення та на підтвердження участі у товаристві позивачу було видано членську книжку садовода НОМЕР_4 та закріплено дві садових ділянки № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які в подальшому були об`єднані в садову ділянку 161/163.

На садовій ділянці НОМЕР_1 ОСОБА_1 побудував будинок за власні кошти, розмістив на ділянці будівельний вагончик та сарай.

Відповідно до пункту 3.3.17 статуту член товариства зобов`язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня.

Пунктом 3.4.1 статуту визначено, що членство в товаристві припиняється, зокрема у випадку виключення з членів товариства.

Член товариства може бути виключений з товариства за рішенням правління товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема несплати членських внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені статутом терміни, з послідуючим затвердженням рішення правління загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства, (пункт 3.4.3 статуту).

У разі ігнорування членом товариства попередження в письмовій формі, правління має повноваження відключати ділянку від електромережі до усунення порушень, зазначених у пункті 3.4.3 цього статуту, на що дається додатково місячний термін (пункт 3.4.5 статуту).

Якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена товариства на засідання правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 статуту).

Матеріали справи містять засвідчені копії квитанції від 26.09.2020 про сплату Садівничому товариству "Світанок" садоводом ділянки НОМЕР_1 членських внесків та інших платежів за 2019 рік у розмірі 1006,40 грн, квитанції від 03.10.2020 про сплату Садівничому товариству "Світанок" садоводом ділянки НОМЕР_1 членських внесків та інших платежів за 2020 рік у розмірі 1151,60 грн.

26.12.2021 спільними зборами членів правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» прийнято рішення, оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у порядку денному якого, зокрема, вирішувалось питання про можливе виключення садоводів з членів товариства, які мають заборгованість по всім обов`язковим платежам більше одного року. З даного питання голова правління зазначив, що садоводами, у тому числі садоводом ділянки 161/163, не оплачувались усі регулярні обов`язкові платежі більше одного року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед товариством. Крім цієї заборгованості, необхідно буде сплатити штрафні санкції та суму нарахованої індексації по всім обов`язковим платежам згідно із статутом товариства. Відповідно до статуту Садівничого товариства «Світанок» з садоводами ділянок, що мають заборгованість, повинна бути проведена відповідна робота, а саме, вони повинні бути поінформовані усіма можливими способами згідно із даними паспорта, місця проживання, номерів телефонів і т. і., які були надані ними до правління та знаходяться в особовій справі. Також довести до їх відома про можливість укладення договору з товариством про реструктуризацію боргу. При цьому, у разі не оплати до 27.03.2022 заборгованості садоводами, у тому числі, і ділянки НОМЕР_1, та не повідомлення про поважність причин такої несплати, з наданням документів, що підтверджують даний факт, такі садоводи будуть виключені з членів товариства рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, яке відбудеться 27.03.2022. Зокрема, запропоновано головному бухгалтеру товариства нарахувати штрафні санкції та здійснити нарахування індексації по усім обов`язковим платежам згідно із статутом товариства. Голові Садівничого товариства «Світанок» повідомити садоводів ділянок, у тому числі і ділянки НОМЕР_1, у строки та способами згідно із статутом товариства. Правлінню підготувати та подати список садоводів, які в установлений строк не виконають вище перелічені вимоги, на виключення їх з членів товариства згідно зі статутом товариства, на збори, які відбудуться 27.03.2022.

27.03.2022 спільні збори членів правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» не відбулися у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

26.06.2022 спільними зборами правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 26.06.2022, у порядку денного якого вирішувалось питання про виключення садоводів з членів товариства, які мають заборгованість по усім платежам більше одного року, у тому числі, і ділянки НОМЕР_1 (позивача) з членів Садівничого товариства «Світанок». Так, заборгованість за ділянкою НОМЕР_1 становить 5916,00 грн. Головою правління зазначено, що з садоводами, у тому числі ділянки НОМЕР_1 проведена відповідна робота, а саме, вони були повідомлені усіма можливими способами повідомлення згідно із даними паспорта, місця проживання, номерів телефонів, які були надані ними до правління та знаходяться в особовій справі, про наявність заборгованості перед товариством; написання заяви про причини несплати заборгованості з наданням відповідних документів на підтвердження обставин щодо хвороби, скрутного матеріального стану тощо; про можливість укладення договору з товариством про реструктуризацію боргу, а також про наслідки не сплати заборгованості до 27.03.2022. За результатом проведених заходів садоводи відповідних ділянок погасили заборгованості, водночас, з боку садоводів інших ділянок, у тому числі, і ділянки НОМЕР_1, заборгованість не погашена, договори про реструктуризацію боргу не укладені, заяв щодо стану здоров`я та скрутного матеріального становища не надходило. З урахуванням викладеного, прийнято рішення про виключення садоводів, зокрема, садовода ділянки НОМЕР_1, з членів товариства згідно із статутом.

31.10.2022 прибувши за адресою земельної ділянки НОМЕР_1, позивачем встановлено, що зазначена земельна ділянка була переоформлена на інших осіб, які на прохання позивача, інформацію щодо продавця ділянки не надали. ОСОБА_1 викликав поліцію та у подальшому звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього злочину (кримінальне провадження №12022226190000416 від 02.11.2022).

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження через свого уповноваженого представника адвоката О.О. Орлова, позивачу стало відомо, про те, що його було виключено з членів Садівничого товариства "Світанок" на підставі рішення, оформленого протоколом №1 від 26.06.2022.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі № 922/5348/23 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- спільні збори правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.12.2021 відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень статуту товариства; відповідачем не доведено, що позивач мав заборгованість з членських внесків станом на момент їх проведення; відповідачем не доведено повноважень осіб (уповноважених членів), які приймали участь у зборах, на яких було прийнято попереднього рішення від 26.12.2021, що є підставою для визнання попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, в частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік, недійсним;

- спільні збори правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.06.2022 відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень статуту товариства; відповідачем не доведено, що позивач був повідомлений належним чином про їх проведення та порядок денний; відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що уповноважені члени, які приймали участь у зборах від 26.06.2022, мали відповідні повноваження на прийняття рішення від імені інших членів кооперативу; у спірних відносинах сторін позивачем доведено, а відповідачем не спростовано порушення прав позивача як члена товариства на участь в управлінні товариством, що є підставою для визнання рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 1 від 26.06.2022, в частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік, недійсним;

- строк позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та триває по теперішній час. Тому суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про пропуск позивачем позовної давності, у зв`язку з чим подана відповідачем заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі № 922/5348/23 заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі - задоволено частково. Присуджено до стягнення з Садівничого товариства "Світанок" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а також заперечення відповідача, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу з 15000 грн до 13000 грн.

Постановою від 12.09.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі № 922/5348/23 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, в частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік. Прийняв в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, в частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі № 922/5348/23 залишив без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23 залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- рішенням загальних зборів Садівничого товариства "Світанок" від 26.12.2021 ОСОБА_1 не був виключений з членів товариства, як помилково вважає позивач, тому вказане рішення жодним чином не зачіпає та не порушує корпоративних прав позивача щодо виключення його з членів товариства. Тому колегія суддів вважає безпідставним висновок господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з членів Садівничого товариства "Світанок" за несплату членських внесків за 2021 рік, оскільки вказаним рішенням питання про виключення ОСОБА_1 з членів товариства не вирішувалось;

- суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем порушено порядок скликання та проведення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.06.2022, що є підставою для визнання рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", оформлених протоколом № 1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з членів Садівничого товариства "Світанок", недійсним;

- господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідача про пропуск позивачем позовної давності, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви про застосування позовної давності;

- господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Додатковою постановою від 26.09.2024 Східний апеляційний господарський суд заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив. Присудив до стягнення з Садівничого товариства "Світанок" на користь фізичної особи ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. У задоволенні заяви Садівничого товариства "Світанок" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- враховуючи предмет та підстави позовних вимог у даній справі, виходячи з характеру спірних правовідносин, беручи до уваги виконаний у даній справі адвокатом Орловим О.О. обсяг робіт, суд зазначає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є обґрунтованим порівняно зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що відповідач не довів на підставі частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача;

- враховуючи те, що у матеріалах справи відсутній договір про правову допомогу №40/23ю від 27.12.2023, укладений між Садівничим товариством "Світанок" та адвокатом Хоміч А.А., суд позбавлений можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1 . Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 922/5348/23 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, та в цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024; в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 922/5348/23 залишити без змін.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 та від 15.02.2024 у справі № 911/2739/22, щодо застосування статей 15, 16, 610, 612 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Садівниче товариство "Світанок" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021 залишити без змін.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги Садівничого товариства "Світанок". Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Садівниче товариство "Світанок" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 922/5348/23, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Суд відкрив касаційне провадження у справі № 922/5348/23 за касаційною скаргою Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Садівниче товариство "Світанок" у касаційній скарзі зазначило, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 13 Закону України "Про кооперацію". Водночас, за доводами Садівничого товариства "Світанок", у разі якщо член товариства ознайомлений із статутом, в якому передбачений порядок сплати внесків, та наявний факт несплати внесків членом товариства, у порядку визначеному статутом, то така обставини є безспірною для припинення членства в порядку статті 13 Закону України "Про кооперацію".

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів Садівничого товариства "Світанок", зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції, додаткову постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині, яка не оскаржена позивачем, залишити без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. Позиція Верховного Суду

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Верховний Суд відкрив на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначив сам скаржник у цій справі), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до імперативних приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд також неодноразово зазначав, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис необхідно визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Враховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Як зазначалось, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 та від 15.02.2024 у справі № 911/2739/22, щодо застосування статей 15, 16, 610, 612 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України "Про кооперацію".

Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, Суд зазначає таке.

Так, у справі № 916/1253/19, яка переглядалася Верховним Судом, предметом спору були вимоги про визнання незаконним рішення позачергових загальних зборів членів кооперативу щодо обрання головою правління. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: позачергові загальні збори членів кооперативу 07.09.2018 проведені з порушеннями статуту кооперативу та Закону України «Про кооперацію»; на спірних позачергових загальних зборах членів кооперативу не була обрана рахункова комісія і не була присутня проста більшість членів кооперативу, а тому збори були неправомочними; позивач зазначав, що у разі відмови голови правління від виконання своїх обов`язків з об`єктивних причин, рішенням загальних зборів мав бути призначений виконавчий директор кооперативу, а не новий голова правління; протокол загальних зборів не підписаний секретарем зборів. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові, виходив з того, що: - судами попередніх інстанцій не встановлено порушень норм законодавства та/або статуту кооперативу під час скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу; - стверджуючи про відсутність кворуму на загальних зборів членів кооперативу, позивач не надав належних доказів на спростування загальної кількості членів кооперативу, підтвердженої відповідним реєстром, та кількості осіб, що приймали участь у спірних зборах.

Отже, на відміну від справи, що переглядається, судами у справі № 916/1253/19 не було встановлено порушень норм законодавства та/або статуту кооперативу під час скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу. При цьому оскаржуваним рішенням загальних зборів кооперативу у справі № 916/1253/19 не приймалося рішення про припинення членства. Також, у зазначеній справі предметом позову не були вимоги про визнання недійсним попереднього рішення загальних зборів щодо членів кооперативу, та відповідно Верховний Суд не робив висновки щодо порушення таким попереднім рішенням прав членів кооперативу. В той час як, предметом касаційного розгляду за касаційною скаргою позивача є постанова суду апеляційної інстанції, якою відмолено у позові в частині визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" з тих підстав, що вказане рішення жодним чином не зачіпає та не порушує прав позивача щодо виключення його з членів товариства.

У справі № 911/2739/22, яка переглядалася Верховним Судом, предметом спору були вимоги про визнання недійними рішень загальних зборів членів садівницького товариства та скасування реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», а саме: зміна керівника, зміна установчих документів, зміна інформації для здійснення зв`язку та зміна особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи або відомостей про таку особу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах членів садівницького товариства, скликання та проведення яких відбулося з порушенням Закону України «Про кооперацію» та статуту цього товариства, за відсутності необхідного кворуму. Також позивач зазначив про те, що спірне рішення про затвердження нової редакції статуту садівницького товариства суперечить частині третій статті 6, статтям 8, 13 та 15 Закону України «Про кооперацію», пункту 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року. Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, виходив з того, що: - суд апеляційної інстанції не врахував, те що розміщення самого лише оголошення про скликання загальних зборів без зазначення інформації, передбаченої частиною 5 статті 15 Закону України «Про кооперацію», не є скликанням загальних зборів в розумінні статті 15 Закону України «Про кооперацію» та дійшов помилкового висновку про те, що розміщене головою правління садівницького товариства оголошення про скликання позачергових загальних зборів членів товариства від 12 січня 2022 року, яке не містить інформації, передбаченої частиною 5 статті 15 Закону України «Про кооперацію», є доказом скликання зборів саме головою правління; - місцевий господарський суд взагалі не надавав оцінку доводам позивача про порушення порядку скликання загальних зборів членів садівницького товариства, на яких були прийняті спірні рішення; - поза увагою судів також залишилися доводи позивача про те, що 22.05.2022 фактично відбулися двоє різних загальних зборів членів садівницького товариства: о 12:00 на Північному масиві (КПП № 2), скликані за ініціативою голови правління товариства, та об 11:00 у приміщенні другого поверху магазину «Вегас», скликані ініціативною групою членів товариства; - суди попередніх інстанцій не дослідили надані позивачем суду рішення правління садівницького товариства та список членів садівницького товариства власників садових ділянок, що є додатком № 1 до зазначеного рішення правління, як окремо, так і у сукупності з іншими наявними в матеріалах справим доказами; - обставини повноважності (кворуму) загальних зборів членів садівницького товариства, що відбулися у приміщенні другого поверху магазину «Вегас», на яких були прийняті спірні рішення, а також встановленого законом кворуму для прийняття загальними зборами членів садівницького товариства спірних рішень, не були з достовірністю встановлені судами попередніх інстанцій; - суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи були повідомлені члени садівницького товариства про те, що заплановані на 22 травня 2022 року збори будуть проводитись саме у порядку письмового опитування, не встановили, чи був передбачений такий порядок голосування (відкрите голосування шляхом письмового опитування) документами, що регулюють діяльність садівницького товариства, та, у разі якщо не передбачений, не встановили, чи була доведена до відома членів садівницького товариства інформація щодо порядку голосування на загальних зборах, запланованих на 22 травня 2022 року, з метою забезпечення можливості членів кооперативу висловити свою думку щодо вирішуваних на зборах питань не особисто на зборах перед іншими членами кооперативу, а шляхом надіслання відповідних пропозицій ініціативній групі, з метою їх включення до листка голосування як альтернативних рішень щодо певних питань; - суди попередніх інстанцій взагалі не надали праву оцінку доводам позивача про те, що спірні рішення суперечать вимогам чинного законодавства; - суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи порушують спірні рішення права та / або законні інтереси позивача, як члена садівницького товариства, та якщо порушують, то яким чином.

Отже, на відміну від справи, що переглядається, оскаржуваним рішенням загальних зборів кооперативу у справі № 911/2739/22 не приймалося рішення про припинення членства. Також, у зазначеній справі предметом позову не були вимоги про визнання недійсним попереднього рішення загальних зборів щодо членів кооперативу, та відповідно Верховний Суд не робив висновки щодо порушення таким попереднім рішенням прав членів кооперативу. В той час як, предметом касаційного розгляду за касаційною скаргою позивача є постанова суду апеляційної інстанції, якою відмолено у позові в частині визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" з тих підстав, що вказане рішення жодним чином не зачіпає та не порушує прав позивача щодо виключення його з членів товариства.

Таким чином, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду (на які посилається скаржник), за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цієї справи за змістовним критерієм. Відтак, правовідносини у справах № № 911/2739/22, 916/1253/19, на які посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є релевантними за критеріями подібності.

Відтак, наведена ОСОБА_1 підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, що, в свою чергу, є підставою для закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не навів.

Щодо касаційної скарги Садівничого товариства "Світанок" колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту наведеного убачається, що вказана процесуальна норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У касаційній скарзі Садівниче товариство "Світанок" посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 13 Закону України "Про кооперацію". Водночас, за доводами Садівничого товариства "Світанок", у разі якщо член товариства ознайомлений із статутом, в якому передбачений порядок сплати внесків, та наявний факт несплати внесків членом товариства, у порядку визначеному статутом, то така обставина є безспірною для припинення членства в порядку статті 13 Закону України "Про кооперацію".

Надаючи оцінку зазначеним аргументам Садівничого товариства "Світанок" Суд зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Закон України "Про кооперацію" визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів (стаття 1 Закону України "Про кооперацію").

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що рішення правління, зокрема про припинення членства, підлягає обов`язковому погодженню/затвердженню вищим органом кооперативу - загальними зборами членів кооперативу. Лише після такого затвердження загальними зборами, рішення правління (зокрема, про припинення членства) набуває юридичної сили (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 915/1552/21).

Отже, членство у кооперативі може бути припинено на підставі статті 13 Закону України «Про кооперацію», зокрема, у разі підтвердження факту несплати членом кооперативу внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, та наявності у статуті кооперативу положень що наявність цієї умови, є підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення з кооперативу (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 904/4718/21).

У постанові від 28.09.2022 у справі №918/638/21 Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку апеляційного суду щодо автоматичного припинення участі у кооперативі у зв`язку із настанням певної обставини, безвідносно до наявності чи відсутності відповідного рішення зборів його членів, свідчить стаття 15 Закону "Про кооперацію", відповідно до якої до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Разом з тим, статтею 13 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Предметом позову у цій справі є, зокрема вимога про визнання недійсним рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", оформленого протоколом від 26.06.2022 в частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з Садівничого товариства "Світанок" - ОСОБА_1 .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.06.2022 відбулися спільні збори правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", рішенням яких, оформленим протоколом № 1 від 26.06.2022, виключено з членів Садівничого товариства "Світанок", зокрема, садовода ділянки НОМЕР_1 - ОСОБА_1 (пункт 1 протоколу №1 від 26.06.2022), через наявність заборгованості по усім платежам більше одного року.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач оплатив членські внески за 2019, 2020 роки.

Відповідно до пункту 3.3.17 статуту член товариства зобов`язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня.

Член товариства може бути виключений з товариства за рішенням правління товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема несплати членських внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені статутом терміни, з послідуючим затвердженням рішення правління загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства, (пункт 3.4.3 статуту).

Голова правління в письмовій формі попереджає члена товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін (пункт 3.4.4 статуту).

Відповідно до пункту 6.5.6 статуту до повноважень правління товариства належить прийняття попереднього рішення, зокрема, про виключення з членів товариства.

Якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена товариства на засідання правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 статуту).

Отже, статутом Садівничого товариства "Світанок" визначено такий алгоритм вирішення керівними органами товариства питання про виключення з членів товариства, порядок попередження члена товариства про наявну заборгованість та повідомлення члена товариства про місце і дату проведення засідання правління, загальних зборів та час, який дається члену товариства на усунення порушень та сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій: 1. Попередження головою правління члена товариства про необхідність сплати всіх внесків та штрафних санкцій. 2. Прийняття правлінням товариства рішення про виключення з членів товариства. 3. Затвердження на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства рішення правління товариства про виключення з членів товариства.

Апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження повідомлення головою правління товариства у письмовій формі позивача після 31.12.2021 щодо попередження позивача про можливість виключення його з членів товариства у зв`язку з несплатою членських внесків, що передбачено умовами Статуту товариства.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів юридичної особи, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

У постанові від 05.09.2023 у справі № 916/2660/21 Верховний Суд зробив висновок про те, що неповідомлення члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його прав та обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №916/212/22.

Частиною 5 статті 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена товариства на засідання правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 статуту відповідача).

Частинами 8 - 10 статті 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Судами попередніх інстанцій встановлено (а судом касаційної інстанції, в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не переоцінюється), що відповідачем: - не доведено, що позивач був повідомлений належним чином про проведення 26.06.2022 спірних зборів та порядок їх денний; - не надано належних та допустимих доказів того, що уповноважені члени, які приймали участь у зборах від 26.06.2022, мали відповідні повноваження на прийняття рішення від імені інших членів кооперативу. Тобто, спільні збори правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок" від 26.06.2022 відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення.

Таким чином, враховуючи наведені у цій постанові висновки Верховного Суду та встановлені судами обставини щодо проведення оскаржуваних зборів з порушенням порядку їх скликання та проведення, в тому числі неповідомлення позивача про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його прав та обов`язків, колегія суддів погоджується із висновками судів про наявність підстав для визнання недійсним рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", оформленого протоколом від 26.06.2022 в частині виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з Садівничого товариства "Світанок" - ОСОБА_1 .

Разом з тим, доводи Садівничого товариства "Світанок" про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 13 Закону України "Про кооперацію" не знайшли свого підтвердження.

Отже, наведена Садівничим товариством "Світанок" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

При цьому Верховний Суд зазначає, що у цілому доводи касаційної скарги Садівничого товариства "Світанок" стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, Суд також зазначає, що касаційна скарга Садівничого товариства "Світанок" взагалі не містить, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підстав касаційного оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та додаткової постанови суду апеляційної інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 922/5348/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, та залишення касаційної скарги Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 922/5348/23 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 922/5348/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, закрити.

2. Касаційну скаргу Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 922/5348/23 залишити без задоволення.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства "Світанок", оформленого протоколом від 26.06.2022 щодо виключення садовода ділянки НОМЕР_1 з Садівничого товариства "Світанок" - ОСОБА_1 , та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 922/5348/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець