Ухвала

від 05.02.2025 по справі 275/891/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 275/891/21

провадження № 61-16052 ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21 та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 275/891/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Брусилівської селищної ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування та витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Брусилівської селищної ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування та витребування майна з незаконного володіння задоволено частково.

Витребувано від ОСОБА_3 у власність ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2024 року у справі № 275/891/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року.

До Верховного Суду 10 січня 2025 рокуОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21 та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 275/891/21.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо форми і змісту касаційної скарги

У порушення вимог пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК Українизаявник у касаційній скарзі не викладає чітко свого клопотання.

Так, ОСОБА_1 подає касаційну скаргу на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21 та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 275/891/21, однак зі змісту прохальної частини вбачається, що заявник просить скасуватирішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21, постанову Житомирського апеляційного суду від 06 червня 2024 року у справі № 275/891/21 та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі № 275/1042/20.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень Житомирським апеляційним судом 29 липня 2024 року у справі № 275/891/21 було постановлено ухвалу, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року.

Однак, в реєстрі судових рішень відсутня постанова Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 275/891/21.

Крім того, в прохальній частині поданої касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення у двох різних цивільних справах (№№ 275/891/21, 275/1042/20).

Згідно з нормами ЦПК України процедура перегляду судових рішень у касаційному порядку відбувається за однією справою і об`єднання в одне касаційне провадження касаційної скарги на судові рішення, що ухвалені у різних справах, не передбачено.

Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи виправлену касаційну скаргу, в якій уточнити вимоги, зазначивши які судові рішення в якій саме цивільній справі він просить переглянути з урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України, та які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, встановленими статтями 406, 409 ЦПК України.

У випадку оскарження заявником судових рішень у різних справах, необхідно подати до Верховного Суду касаційні скарги по кожній справі окремо.

Разом з тим, при зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_1 слід врахувати строки на касаційне оскарження судових рішень та порядок їх поновлення, що передбачено статтею 390 ЦПК.

Щодо підстав касаційного оскарження

У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

У поданій касаційній скарзі є посилання на постанови Верховного Суду, проте підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК, чітко не зазначені. Тому ОСОБА_1 повинен зазначити такі підстави (підставу) та навести відповідне обґрунтування.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

Щодо сплати судового збору

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).

За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання цією особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци перший, другий частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

У відповідності до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 додано до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору у розмірі 917,60 грн, однак зі змісту касаційної скарги незрозуміло, в якій саме справі (№ 275/891/21; № 275/1042/20) і які судові рішення ОСОБА_1 оскаржує, то визначити, чи у встановленому Законом від 08 липня 2011 року № 3674-VI розмірі сплачений ним судовий збір, у Верховного Суду немає можливості.

За таких обставин ОСОБА_1 має чітко визначити, які саме судові рішення і в якій справі він оскаржує, та в залежності від цього сплатити судовий збір з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21 та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 275/891/21 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь