Ухвала

від 30.01.2025 по справі 947/3688/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3688/25

Провадження № 1-кс/947/1729/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001600000039 від 19.12.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, детективи відділу детективів із розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024001600000039 від 19.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України, за фактами незаконного виготовлення підакцизної продукції, а також вчинення невстановленими особами виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена група осіб за попередньою змовою запровадила злочинну схему із виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку.

Крім того, невстановлені особи організували незаконне виготовлення підакцизної продукції тютюнових виробів на території Тернопільської та Чернівецької областей, які в подальшому збувають оптовими партіями на території України.

Крім цього під час слідства встановлено, що ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з іншими невстановленими особами використовують підроблені марки акцизного податку під час незаконного виготовлення підакцизної продукції, зокрема тютюнових виробів, на території Тернопільської та Чернівецької областей, які в подальшому збувають оптовими партіями на території України. Так, незаконно виготовлена тютюнова продукція, для придання їй вигляду законного походження, обклеюється підробленими марками акцизного податку.

Так, відповідно до рапорту працівників Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, 23.01.2025 року отримано інформацію, що знаряддя кримінального правопорушення та майно, яке здобуте у результаті його вчинення зберігається в нежитлових приміщеннях розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером: 7323086300:02:006:0108 (с. Рідківці, Чернівецька область). Крім того, майно, що знаходиться в приміщеннях за вищевказаною адресою може бути знищене.

Враховуючи вищевикладене, встановлено, що для незаконного виготовлення підакцизної продукції фігурантами кримінального провадження використовуються нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7323086300:02:006:0108 (с. Рідківці, Чернівецька область), яке належить на праві власності (38/100%) ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), в якому міститься обладнання, яке задіяне в незаконному виготовленні підакцизної продукції (тютюнових виробів), готова незаконно виготовлена підакцизна продукція та складові частини для повного технологічного процесу виготовлення тютюнових виробів, у зв`язку з чим майно яке знаходиться в даних нежитлових приміщеннях має значення у кримінальному провадженні для доказування вини осіб причетних до протиправної діяльності, та може бути знищене, або вивезене з метою приховування злочинної діяльності, у зв`язку з тим, що особи, які причетні до протиправної діяльності мають зв`язки у державних органах влади та правоохоронних органах, та можуть бути завчасно повідомлені про проведення слідчих (розшукових) дій.

З метою недопущення втрати доказів та врятування майна, яке має значення у кримінальному провадженні виникла необхідність у проникненні до нежитлових приміщень розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 7323086300:02:006:0108 (с. Рідківці, Чернівецька область).

З метою врятування майна, яке має вагоме значення для досудового розслідування та може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, у порядку ст. ст. 233, 234 КПК України, як невідкладний випадок проведено обшук нежитлових приміщень розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 7323086300:02:006:0108 (с. Рідківці, Чернівецька область), під час проведення якого встановлено, що за даною адресою здійснюється повний технологічний процес незаконного виготовлення підакцизної продукції (тютюнових виробів) різних торгових марок.

Враховуючи вищевикладене, у період з 16:20 год. 23.01.2025 по

09:16 год. 24.01.2025 проведено обшук нежитлових приміщень розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 7323086300:02:006:0108 (с. Рідківці, Чернівецька область), за результатами проведення якого виявлено та вилучено:

1.мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , що використовувався як робочий телефон працівниками виробничого цеху;

2.мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_6 , що використовувався як робочий телефон працівниками виробничого цеху;

3.мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

4.мобільний телефон марки «POCO M3 Pro 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

5.мобільний телефон марки «WP5», ІМЕІ 1: НОМЕР_11 , ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_13 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

6.мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_15 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_16 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

7.мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A12», ІМЕІ 1: НОМЕР_17 , ІМЕІ 2: НОМЕР_18 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_19 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

8.мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A34 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_20 , ІМЕІ 2: НОМЕР_21 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

9.56 картонних коробів, в яких міститься готова тютюнова продукція у вигляді сигарет з зображенням торгівельної марки «Ritm», у кількості 750 пачок (75 блоків) у кожному коробі відповідно, в загальній кількості 42000 пачок;

10.24 рулони прозорої плівки (для обгортання пачок сигарет);

11.обладнання для виготовлення тютюнової продукції (сигаретна лінія, пакувальна лінія), без маркування номерних позначень та назви, що складається з чотирьох основних агрегатів (для фасування тютюну, виготовлення сигарет, фасування та пакування їх у пачки) та допоміжних пристроїв;

12.87 рулонів сигаретного паперу білого кольору;

13.84 короба з поліграфічною продукцією у формі заготовок для пачок сигарет з нанесеним зображенням торгівельної марки «Astru»;

14.65 коробів з поліграфічною продукцією у формі заготовок для пачок сигарет з нанесеним зображенням торгівельної марки «Прима класична» (червона);

15.4 короба з поліграфічною продукцією у формі заготовок для пачок сигарет з нанесеним зображенням торгівельної марки «Ritm»;

16.23 картонних коробів, розмірами близько 100х50х60 см., заповнених речовиною рослинного походження, схожою на ферментований тютюн;

17.10 картонних коробів зі паперовими об`єктами світло-зеленого кольору, схожими на марки акцизного податку для тютюнових виробів Республіки Молдови (з ознаками підробки), у загальній кількості 1 053000 шт.;

18.3 пластикові ємності, місткістю близько по 5 л., заповнені рідиною білого кольору, схожою на клей;

19.2 пластикові ємності, місткістю близько по 20 л., заповнені рідиною білого кольору, схожою на клей.

24.01.2025 на підставі ст.98 КПК України детективом БЕБ винесено постанову про визначення вищезазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що вилучене майно може бути використано як доказ факту обставин, що встановлюється під час досудового розслідування.

Прокурор надав заяву в якій просив клопотання задовольнити, розглянути за його відсутності.

Власники майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 повідомлені про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідками про направлення/отримання СМС повідомлень.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути клопотання слідчого у відсутності власників/представників власників майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові пояснення з додатками, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурорапідлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити електронні докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №72024001600000039 від 19.12.2024.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою детектива про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Так, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Положеннями статей 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Вилучене стороною обвинувачення під час обшуку майно може свідчити про незаконний збут, незаконно виготовлених підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, зокрема великої кількості немаркованих марками акцизного податку тютюнових виробів, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України.

Накладення арешту необхідне для проведення огляду вилучених мобільних телефонів з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Так, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001600000039 від 19.12.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 23.01.2025 року в ході проведення обшуку нежитлових приміщень розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 7323086300:02:006:0108 (с.Рідківці, Чернівецька область), а саме:

-мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , що використовувався як робочий телефон працівниками виробничого цеху;

-мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_6 , що використовувався як робочий телефон працівниками виробничого цеху;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-мобільний телефон марки «POCO M3 Pro 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-мобільний телефон марки «WP5», ІМЕІ 1: НОМЕР_11 , ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_13 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_15 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_16 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A12», ІМЕІ 1: НОМЕР_17 , ІМЕІ 2: НОМЕР_18 , з встановленою сім-карткою НОМЕР_19 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A34 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_20 , ІМЕІ 2: НОМЕР_21 , що використовувався присутнім під час обшуку працівником виробничого цеху ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

-56 картонних коробів, в яких міститься готова тютюнова продукція у вигляді сигарет з зображенням торгівельної марки «Ritm», у кількості 750 пачок (75 блоків) у кожному коробі відповідно, в загальній кількості 42000 пачок;

-24 рулони прозорої плівки (для обгортання пачок сигарет);

-обладнання для виготовлення тютюнової продукції (сигаретна лінія, пакувальна лінія), без маркування номерних позначень та назви, що складається з чотирьох основних агрегатів (для фасування тютюну, виготовлення сигарет, фасування та пакування їх у пачки) та допоміжних пристроїв;

-87 рулонів сигаретного паперу білого кольору;

-84 короба з поліграфічною продукцією у формі заготовок для пачок сигарет з нанесеним зображенням торгівельної марки «Astru»;

-65 коробів з поліграфічною продукцією у формі заготовок для пачок сигарет з нанесеним зображенням торгівельної марки «Прима класична» (червона);

-4 короба з поліграфічною продукцією у формі заготовок для пачок сигарет з нанесеним зображенням торгівельної марки «Ritm»;

-23 картонних коробів, розмірами близько 100х50х60 см., заповнених речовиною рослинного походження, схожою на ферментований тютюн;

-10 картонних коробів зі паперовими об`єктами світло-зеленого кольору, схожими на марки акцизного податку для тютюнових виробів Республіки Молдови (з ознаками підробки), у загальній кількості 1 053000 шт.;

-3 пластикові ємності, місткістю близько по 5 л., заповнені рідиною білого кольору, схожою на клей;

-2 пластикові ємності, місткістю близько по 20 л., заповнені рідиною білого кольору, схожою на клей.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1