Рішення

від 05.02.2025 по справі 140/14566/24

НЕ ВКАЗАНО

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/14566/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро фонд» доДержавної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податківпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Волинського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро фонд» (далі ТОВ «Агро фонд», позивач) з позовом (з уточненими позовними вимогами) до Державної податкової служби України (далі ДПС України, податковий орган, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 22.10.2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення ТОВ «Агро Фонд» за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 1318, стовпчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»);

- зобов`язати Державну податкову службу України внести зміни до наказу ДПС України від 22.10.2024 № 753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» шляхом заміни Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 1318, стовпчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»).

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що ДПС України безпідставно та протиправно здійснила заміну основного місця обліку ТОВ «Агро Фонд» з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (а.с.187 т.1).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення про заміну основного місця обліку ТОВ «Агро Фонд» з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято у відповідності до вимог Податкового кодексу України (ПК України) та Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015№911 (а.с. 45-48 т.2).

Третіми особами Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано відзив, а Південним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків надані пояснення, у яких останні просять відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агро фонд» повністю (а.с.86-89, 98-101 т.2).

Позивач направив відповідь на відзив, у якому просить суд задовольнити позовні вимоги та вважає доводи відповідача необґрунтованими (а.с.122-125 т.2).

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Предметом спору є правомірність видання відповідачем оскаржуваного наказу в частині закріплення ТОВ «Агро фонд» за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 1318, стовпчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»).

Оскаржуваний наказ в частині є індивідуальним актом у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, оскільки стосується позивача та має визначений строк дії2025 рік.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач має місцезнаходження у Волинській області, Луцький район, село Звиняче, вулиця Привокзальна, будинок 17, що підтверджується інформацією з ЄДРПОУ, яка міститься у матеріалах справи (а.с.15 т.1).

Позивач протягом 2024 року не змінював свого місцезнаходження.

У 2024 році позивач перебував на обліку як великий платник податків у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що підтверджується копією витягу з інформаційної системи ДПС України щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 06.12.2024 року (а.с. 40-41 т.1).

Листом від 12.11.2024 №4173/6/33-00-12-11 Західного управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлено, що ТОВ «Агро фонд» включено до Реєстру великих платників податків на 2025 рік, затверджений наказом Державної податкової служби України від 22.10.2024 та згідно з додатком до наказу у 2025 році податкове супроводження платника буде здійснювати Південне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (а.с.20 т.1).

ТОВ «Агро фонд» листом від 19.11.2024 за №19/11-01 звернулось до ДПС України з проханням залишити за основним місцем обліку великих платників податків України в Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Однак, відповідь на зазначене звернення з роз`ясненням мотивів і підстав прийнятого рішення, позивачу не надійшла (а.с.22 т.1).

Що стосується переведення великого платника податків на облік до іншого контролюючого органу поза його волею, то аналізуючи його правомірність суд виходить з чинного правового регулювання означеного питання.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.63.1 ПК України).

Так згідно п. 63.3 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Порядок обліку платників податків і зборів визначається Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 63.10.1 пункту 63.10 статті 63 ПК України).

Також саме Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за приписами пункту 64.7 статті 64 ПК України, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов`язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурних підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких великих платників податків та переведення їх на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурні підрозділи.

У разі прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, відповідні контролюючі органи зобов`язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.

Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов`язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов`язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

Згідно інформації, яка розміщена на сайті ДПС України до його структури входять наступні територіальні органи, які обслуговують великих платників податків:Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Вказані територіальні органи, які обслуговують великих платників податківмають однакові повноваження та їх діяльність врегульована типовими положеннями про вказані структурні підрозділи, тексти яких розміщені на сайті ДПС України, та останні вправі здійснювати облік будь-якого великого платника податків без виключень за рішенням ДПС України.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015№911 затверджено Порядок формування Реєстру великих платників податків (далі Порядок №911).

Згідно розділу І Порядку №911 формування та затвердження Реєстру ВПП (далі Реєстр ВПП) здійснюються Державною податковою службою України (далі - ДПС) щороку. До Реєстру ВПП включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України (далі - Кодекс). У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості щодо великих платників податків, визначені Кодексом.

Відповідно до розділу ІІ Порядку №911 відбір платників податків для включення до Реєстру ВПП на наступний календарний рік здійснюється структурним підрозділом ДПС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру ВПП, на підставі аналізу інформації:

1) про сумарні обсяги доходів від усіх видів діяльності платника податків за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали (надається структурним підрозділом ДПС, за яким закріплена як за співвиконавцем процедура з організації проведення відбору підприємств, які відповідно до встановлених критеріїв належать до категорії великих платників податків, та формування Реєстру ВПП податків на відповідний рік, підтримання його в актуальному стані);

2) про суми сплачених до Державного бюджету України податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, крім єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за друге півріччя попереднього року та перше півріччя поточного року (надається структурним підрозділом ДПС, за яким закріплена як за співвиконавцем процедура з організації проведення відбору підприємств, які відповідно до встановлених критеріїв належать до категорії великих платників податків, та формування Реєстру ВПП на відповідний рік, підтримання його в актуальному стані).

Інформація, визначена у підпунктах 1, 2 пункту 1 цього розділу, надається структурному підрозділу ДПС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру ВПП, до 10 вересня поточного року.

За результатами аналізу структурний підрозділ ДПС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру ВПП, формує переліки великих платників податків (крім платників податків, стосовно яких прийнято рішення про припинення), які до 20 вересня поточного року направляються до головних управлінь ДПС в областях, місті Києві (далі - ГУ ДПС в областях, м. Києві) та міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - МУ ДПС по роботі з ВПП).

Головні управління ДПС в областях, місті Києві та міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків аналізують отримані переліки великих платників податків та до 27 вересня поточного року подають до структурного підрозділу ДПС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру ВПП, засобами електронного зв`язку обґрунтовані пропозиції щодо включення/виключення до/з переліків великих платників податків та пропозиції щодо основного місця обліку із закріплення за МУ ДПС по роботі з ВПП.

Структурний підрозділ ДПС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру ВПП, розглядає надані пропозиції та формує Реєстр ВПП на наступний календарний рік із закріпленням за основним місцем обліку за територіальним органом ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Реєстр ВПП на наступний календарний рік із закріпленням за основним місцем обліку за територіальним органом ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, до 22 жовтня поточного року затверджується наказом ДПС, який надсилається до ГУ ДПС в областях, м. Києві, МУ ДПС по роботі з ВПП та оприлюднюється на офіційному порталі ДПС з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За вказаних обставин ДПС України приймає рішення про облік великих платників податків за конкретним територіальним органом ДПС України на основі адміністративного розсуду.

Судова практика ЄСПЛ щодо ст. 6 (1) ЄСПЛ (з питань необхідного обсягу судового контролю) встановлює загальну рамку, в межах якої дискреційна влада може здійснюватися і юридично контролюватися.

У разі відсутності чітких меж дискреційних повноважень адміністративного органу застосовною буде практика ЄСПЛ, який питання про втручання органів влади у права людини досліджує за допомогою трискладового тесту:

чи було втручання передбачене законом?

чи переслідувало воно легітимну мету?

чи було необхідним у демократичному суспільстві?

На рівні національного процесуального закону (частиною другою статті 2 КАС України)визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди обов`язково перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під дискреційними повноваженнями розуміємо сукупність прав та обов`язків суб`єкта на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, кожне з яких є правомірним.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права, зокрема, зазначила, що у контексті принципу верховенства права закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

За висновками ЄСПЛ, наведених у рішенні від 02.11.2006 р. у справі «Волохи проти України», Суд дійшов висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля під час застосування таких заходів спостереження.

Чинне законодавство України не встановлює для ДПС України будь-яких критеріїв обрання конкретного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків для великих платників податків на наступний рік, а встановляє, що ДПС України під час вирішення цього питання враховує пропозиції Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків щодо включення/виключення до/з переліків великих платників податків та пропозиції щодо основного місця обліку із закріплення за МУ ДПС по роботі з ВПП.

Практика Верховного Суду (Великої Палати) дозволяє зробити висновки, що для перевірки, чи діяв орган на підставі та в межах своїх повноважень, доцільно з`ясувати, зокрема:

- чи є ці повноваження дискреційними;

- якщо так, то чи їхня реалізація (нереалізація) може бути об`єктом судового контролю, чи ж дискреція адміністративного органу має виключний характер;

- якщо ж реалізація дискреційних повноважень може зазнати судового втручання для захисту порушених прав особи, то чи переслідував орган легітимну мету, чи діяв прозоро і в якомога послідовніший спосіб; чи дотримав процедурні гарантії; чи належно вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; необ`єктивним або явно несправедливим.

У відзиві на позовну заяву також відсутнє обґрунтування необхідності обліку позивача як великого платника податків у 2025 році саме у Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Одеса).

Також відповідач не надав суду доказів врахування(не врахування) пропозицій Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків щодо включення/виключення до/з переліків великих платників податків та пропозиції щодо основного місця обліку із закріплення за МУ ДПС по роботі з ВПП, стосовно позивача.

Позивач не має за місцезнаходженням Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Одеса) свого зареєстрованого місцезнаходження, а також не маємісця розташування (реєстрації) свого підрозділу, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) позивача.

Окрім того, судом під час розгляду справи встановлено, що позивач протягом 2024 року перебував на обліку як великий платник податків саме у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Львів), яке наділено відносно великих платників податків такими ж повноваженнями як і Південне міжрегіональне управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків та заяви за формою №1-ОПП чи іншої про зміну місця перебування на обліку не подавало.

Судом також враховано, що позивач має зареєстровані виробничі потужності та підрозділи на території Львівської та Волинської області, активно співпрацює з контрагентами, банківськими установами, бізнес партнерами тощо, що зосередженні саме в західному регіоні України.

За вказаних обставин оскаржуване рішення відповідача в частині, яка стосується позивача, на думку суду, є нераціональним.

Судом під час розгляду справи не встановлено факту реорганізації або ліквідації Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Враховуючи вимоги п.63.3 ПК України, відповідно до якого платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, суд зазначає, що лишеу разі відсутності за місцем реєстрації великого платника податків контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, облік такого платника податків за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснюється або територіально найближчим контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків, або іншим контролюючим органом.

Отже, зазначене переведення може бути здійснено відповідачем лише у зв`язку івнаслідок реорганізації системи контролюючих органів, чого у даній справі судом не встановлено.

Аналізуючи дотримання вимоги пропорційності під час видання відповідачем оскаржуваного наказу, з огляду не встановлення судом реорганізації станом на день видання оскаржуваного наказу контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, за місцезнаходженням позивача, суд знаходить підстави обґрунтовано стверджувати про відсутність необхідного балансу між інтересами окремого платника й інтересами держави у період збройної агресії у правовідносинах, безпосередньо пов`язаних з такими обставинами та про покладення на платника надмірного тягаря; критерій «необхідність у демократичному суспільстві» у даному випадку відповідачем не був дотриманий, оскільки не дотриманий баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а відтак наявні підстави для скасування останнього та, як наслідок задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро фонд» (45725, Волинська область, Луцький район, село Звиняче, вулиця Привокзальна, будинок, 17 код ЄДРПОУ 39137820) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, код ЄДРПОУ 44045187), Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, Одеська область, місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 15/1, код ЄДРПОУ 44104032) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 22 жовтня 2024 року №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 1318, стовпчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»).

Зобов`язати Державну податкову службу України внести зміни до наказу Державної податкової служби України від 22 жовтня 2024 року «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» шляхом заміни Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 1318, стовпчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк