Ухвала

від 06.02.2025 по справі 640/18733/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 лютого 2025 року 640/18733/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий дім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-К» до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Новий Дім" (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, б. 6-д, офіс 43, код ЄДРПОУ 32587668) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, б. 6-д, офіс 43, код ЄДРПОУ 32381332) звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), у якому просять суд визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 725/2887 "Про надання статусу парку відпочинку земельним ділянкам на вул. Метрологічній, 14-д та у пров. Феофанівському, 14-б у Голосіївському районні м. Києва.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону №2825-IX супровідним листом від 19.01.2023 №03-19/4069/23, матеріали справи №640/18733/20 передано до Київського окружного адміністративного суду (вх. від 18.12.2023 №59732).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/18733/20 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

До суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке мотивовано відсутністю публічно-правового спору, оскільки даний спір фактично виник між позивачами та Київською міською радою з приводу права користування спірними земельними ділянками та можливістю здійснення будівельних робіт.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, виходячи із наступних підстав.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду, завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вказана позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 15.01.2025 року у справі № 500/4163/24.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №488/3005/17 зазначила: «Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору».

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, суд має застосувати зазначений підхід до визначення юрисдикції спору до справи, яка розглядається.

У даній справі позивачі звернулись до суду із позовом за захистом свого інтересу щодо отримання в користування земельної ділянки, на якій заплановано розпочати будівництво, і як стверджує позивач, свій інтерес він не реалізував внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення, яким надано спірній земельній ділянці статусу парку.

Відтак, предметом позову у даній справі є не оскарження процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, як розпорядника земельної ділянки, а захист інтересу позивачів щодо користування земельною ділянкою, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлю права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже з огляду на характер спору, його суб`єктний склад, а також предмет і підстави заявлених вимог його слід вирішувати за правилами Господарського процесуального Кодексу.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивачі їх обґрунтовують, вбачається, що позивачі звернулись за захистом свого майнового права - користування земельними ділянками, яким спірним рішенням Київської міської ради надано статус парку .

Отже, у спірних правовідносинах Київська міська рада реалізує свої повноваження, передбачені Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідними статтями ЗК України, щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності.

Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує відсутність у даному випадку публічно-правового спору, оскільки фактично спір виник між Товариствами та Київською міською радою з приводу права користування спірними земельними ділянками, яке, як вважають позивачі, набуто ними згідно із договорами оренди. В той час як відповідач спірним рішенням фактично вирішив питання про передачу цих земельних ділянок у постійне користування комунальному підприємству.

Таким чином, спір у даній справі не пов`язаний із захистом прав позивачів у сфері публічно-правових відносин, відтак, зважаючи на предмет спору та суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що така справа підлягає розгляду судом господарської юрисдикції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю, а заявлені вимоги належить розглядати відповідному господарському суду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 238, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Київської міської ради про закриття провадження у справі задовольнити;

Закрити провадження у адміністративній справі №640/18733/20 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія "Новий Дім», Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 725/2887 "Про надання статусу парку відпочинку земельним ділянкам на вул. Метрологічній, 14-д та у пров. Феофанівському, 14-б у Голосіївському районні м. Києва».

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Білоноженко М.А.