Постанова

від 14.06.2006 по справі 14/111-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/111-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 червня 2006 р.                                                                                                    Справа № 14/111-06

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:  Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції  (22100, вул.П.Орлика,19, м.Козятин, Вінницької області, код ЄДРПОУ 20097585)      

до:             Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мін-Петроліум” (32213, вул. Київська, 1а, с.Комсомольське,  Козятинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 23106072)

до:          Товариства з обмеженою відповідальністю ”Магдаленд” (08132, вул.Чорновола,1, м.Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, код ЄДРПОУ 31982713)   

про                     визнання господарських зобов'язань недійсними

з участю представників сторін –

позивача          - Шлапак В.С.

відповідачів    - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Позивачем подано позов про визнання недійсними господарських зобов'язань, що виникли між відповідачами за договорами №№26/02/04 та 7/04/04 від 26.02.04 та 7.04.04 відповідно, з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства.

Відповідачі повноважних представників у судове засідання не направили, заперечень проти позову не надали. Про час і місце розгляду справи відповідачі повідомлялись судом неодноразово, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався. Місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст.93 ЦК України).

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, судом встановлено, що відповідачами було укладено договори № 26/02/04 від 26.02.2004 року та № 7/04/04 від 07.04.2004 року про купівлю-продаж шкур свиней та великої рогатої худоби. Відповідно до видаткових накладних та податкових накладних до вказаних договорів загальна сума господарських зобов'язань становить 14809706,60 грн.. в т.ч. ПДВ 2468284,43 грн.

Представником позивача подано до суду копію постанови господарського суду Київської області від 25.04.06 у справі №119/12-06 за позовом ДПІ у Печерському районі м.Києва до відповідачів у даній справі з вимогою про визнання недійним господарського зобов'язання у формі договору № 7/04/04 від 07.04.2004 р. Вказаний позов судом задоволено повністю та застосовано наслідки, передбачені ст. 49 ЦК УРСР.

Як вбачається із даного рішення суду, підтверджується матеріалами справи та зібраними у ній доказами, Києво-Святошинським районним судом Київської області 29.12.2004 року по справі № 2-3946/2004 було винесено рішення, яким визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ „Магдаленд”, первинні документи та податкові накладні за підписом Клочко Р.В., скасовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість видане ТОВ „Магдаленд” з дати занесення до реєстру платників податку на додану вартість.

Господарським судом також встановлено, що ТОВ ”Магдаленд”, укладаючи спірну угоду, не звітуючи перед податковими органами та не сплачуючи до бюджету відповідні суми ПДВ, не мав юридичної правоздатності та підстав для видачі податкових накладних, тобто мав умисел на ухилення від оподаткування.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу п.4 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Беручи до уваги вищевикладене, а також ту обставину, що чинним законодавством не передбачено визнання двічі недійсним одного й того ж договору (господарського зобов'язання) та застосування передбачених законом наслідків визнання недійсним договору, судом винесено ухвалу про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним господарського зобов'язання відповідачів за договором № 7/04/04 від 07.04.2004 р.

Решта позовних вимог підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладених обставин та вимог ст. 72 КАС України з таких підстав.

Відповідно до договору № 26/02/04 від 26.02.2004  ТОВ ”Магдаленд” передав ТОВ ”Мін-Петроліум” товар на підставі накладних та податкових накладних №№1/03-2, 1/03, 1/03-1 від 01.03.2004р. та № 11/05 від 11.05.2004 р. на загальну суму 2 388 541,4 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 398 090,23 грн.

З урахуванням обставин встановлених вище, суд дійшов висновку, що ТОВ „Магдаленд” видав податкові накладні всупереч закону та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України „Про систему оподаткування” під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Як зазначено у п.6  Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.04.78 р., до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Відповідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ст. 208 ГК України).

Як вбачається із акту додаткової позапланової виїзної перевірки  №3/23-23106072 від 13.09.05 р. та заяви позивача №3095/10 від 25.10.05, якою він змінив позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ ”Мін-Петроліум” суми вартості отриманого за спірним договором, майно, що було отримане останнім від ТОВ ”Магдаленд” в натурі відсутнє, а тому в дохід держави підлягає стягненню сума вартості отриманого майна.

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи положення ст. 72 КАС України та обставини, викладені вище, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов в частині визнання господарського зобов'язання за договором № 26/02/04 від 26.02.2004 року, укладеного  ТОВ ”Магдаленд” та ТОВ ”Мін-Петроліум”, задовольнити, визнавши його недійсним.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Магдаленд” (08132, вул.Чорновола,1, м.Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, код ЄДРПОУ 31982713) 2 388 541,4 грн. (два мільйони триста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок одна грн. сорок коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мін-Петроліум” (32213, вул. Київська, 1а, с.Комсомольське,  Козятинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 23106072).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мін-Петроліум” (32213, вул. Київська, 1а, с.Комсомольське,  Козятинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 23106072) 2 388 541,4 грн. (два мільйони триста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок одна грн. сорок коп.) в доход держави.

4.          Постанову направити сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку

Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 15.06.06 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.