Рішення

від 05.02.2025 по справі 620/15466/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/15466/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі також В/Ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1331 від 01.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходив службу за призовом під час мобілізації на посаді командира 2 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону В/Ч НОМЕР_1 . Службовим розслідуванням встановлено, що позивач відмовився виконувати бойове розпорядження, чим порушив вимоги Конституції України та Статуту внутрішньої служби ЗС України. У зв`язку з цим, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Позивач вважає в цій частині спірний наказ необґрунтованим, оскільки прийнятий без з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для його прийняття, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

09.12.2024 ухвалю суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу надано строк для подання відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

17.12.2024 ухвалою суду витребувано у В/Ч НОМЕР_1 матеріали службового розслідування, які стали підставою для винесення наказу від 01.10.2024 №1331.

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки в ході службового розслідування встановлено, що позивач, молодший лейтенант ОСОБА_1 , відмовився від виконання бойового розпорядження, що свідчить про порушення військової дисципліни та тягне за собою притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також просив поновити строк подання відзиву.

У відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач наполягає на протиправності спірного наказу та звертає увагу на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.

Щодо поновлення строку для подання відзиву, суд зазначає, що відповідно до довідки про вручення електронного листа, ухвала суду від 09.12.2024 отримана відповідачем 10.12.2024 о 19:45 год. Відзив відповідачем подано 25.12.2024, тобто в межах строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 09.12.2024, тому підстави для поновлення строку відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до витягу з наказу командира В/Ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.02.2024 № 42, молодшого лейтенанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 05.02.2024 №93 на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС 0210003, вважати таким, що з 11.02.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

18.07.2024 об 00:45 год позивачу доведене бойове розпорядження командира 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 ОТБР від 18.07.2024 на підставі бойового розпорядження командира 2 СБ 1 ОТБР №21/1 від 23:30 17.07.2024 про виконання бойового завдання, про що зазначає позивач у позові.

18.07.2024 позивач подав рапорт до командира 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 ОТБР, в якому повідомив про неможливість виконання бойового розпорядження у зв`язку з наявністю наступних обставин:

- особовий склад не має належної бойової підготовки для виконання бойового завдання (не проходили жодних навчань, пов`язаних з штурмовими діями);

-особовий склад не має жодного легкоброньованого чи броньованого транспорту, необхідного для виконання завдання;

- особовий склад не проходив злагодження після комплектування;

- відсутність, некомплектність штатним озброєнням роти;

- неможливість проведення рекогносцировки командиром роти, взводу, командирами відділень та старшими групи;

- відсутність часу на планування операції, бойовий наказ командира роти доведений до особового складу о 00:45 18.07.2024, а відповідно до наказу штурмові дії необхідно завершити до 04:00 18.07.2024;

- не налагоджена система зв`язку, немає прошивки сусідів, інших підрозділів, що тримають оборону в районі виконання завдання;

- відсутність засобів нічного спостереження в роті та взводі;

- відсутня взаємодія з сусідніми підрозділами;

- неможливість забезпечення евакуації поранених до пункту збору поранених 2 СБ у зв`язку з відсутністю транспорту;

- фізична втома особового складу у зв`язку з тим, що особовий склад взводу вийшов з позицій 17.07.2024 о 10:30;

- дуже низький морально-психологічний стан особового складу взводу у зв`язку з тим, що в період з 16.07.2024 до 17.07.2024 взвод поніс бойові втрати своїх побратимів.

За фактом відмови від виконання позивачем бойових завдань 02.08.2024, наказом від 23.09.2024 № 2792 командиром В/Ч НОМЕР_1 призначено службове розслідування, за результатами проведення якого з пояснень майора ОСОБА_2 , підполковника ОСОБА_3 , майора ОСОБА_4 встановлено, що 02.08.2024 близько 11:20 в районі с. Полтавка Краматорського району Донецької області, під час віддання майором ОСОБА_2 бойового розпорядження командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №21/35дск від 02.08.2024, відкрито відмовились його виконувати військовослужбовці у тому числі і позивач, що підтверджується витягом із акту службового розслідування від 01.10.2024.

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина позивача виражається у формі прямого умислу як наслідок недотримання військової дисципліни, а також ухилення від військової служби та виконання своїх посадових обов`язків під час правового режиму воєнного стану. Обставини, що обтяжують відповідальність військовослужбовців скоєння правопорушення в умовах воєнного стану. Обставини, які пом`якшують відповідальність або знімають відповідальність військовослужбовців не встановлені.

У наказі командира В/Ч НОМЕР_1 від 10.10.2024 № 1331 про результати службового розслідування, зокрема у пункті 2 зазначено, що за порушення військової дисципліни, яке виразилося у низьких морально-ділових якостях, неналежному виконанні та дотриманні вимог законодавства України, вимог статутів Збройних Сил України та формуванні правової культури військовослужбовців Збройних Сил України, на підставі вимог статей 11, 16, 26, 28, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодшого лейтенанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командира 2 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді: «Попередження про неповну службову відповідність»

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України. (далі - Статут).

Відповідно до пункту 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно з пунктами 29, 30 Статуту за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Відповідно до пункту 37 Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV(далі - Дисциплінарний статут), а саме - військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Пунктом 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Пунктом 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (пункт 84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої пункту 85 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов`язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).

Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Підстави проведення службового розслідування передбачені пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

На підставі пунктів 1-4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акту службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акту службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акту службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

За результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 2 розділу VI Порядку). Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

За змістом вказаних приписів військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцем свого військового обов`язку, бездоганного і неухильного додержання порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, точному та вчасному виконанні наказів командирів. Військовослужбовець має право відмовитись від виконання лише від виконання явно злочинного наказу; у разі невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання; якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Невиконання наказу командира, за виключенням випадків віддання явно злочинного наказу або внаслідок неможливості його виконання, є порушенням військової дисципліни, а отже є дисциплінарним проступком, за вчинення якого військовослужбовець притягується до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що у зв`язку з відмовою військовослужбовцями стрілецького батальйону виконати бойове розпорядження командира В/Ч НОМЕР_1 від 02.08.2024 № 21/35 дск, відповідачем призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов його невиконання.

Актом службового розслідування від 10.10.2024 встановлено, що зокрема позивач відмовився від виконання вказаного бойового розпорядження.

Суд не погоджується з висновками акта службового розслідування в частині, що стосується позивача, з огляду на таке.

Як видно з акта службового розслідування від 10.10.2024, бойове розпорядження командира В/Ч НОМЕР_1 від 02.08.2024 №21/35дск повинен був виконувати особовий склад сформованої групи 5 стрілецької роти на визначеній позиції «Оранжевий І», водночас інформації на підставі яких розпорядчих документів позивач був у складі цієї групи та особисто відмовився виконувати бойове завдання, акт службового розслідування не містить.

Також службове розслідування проведено лише на підставі пояснень майора ОСОБА_2 , начальника штабу - заступника командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_3 , майора ОСОБА_4 . Інших доказів, які б підтверджували факт відмови позивача від виконання бойового розпорядження від 02.08.2024 №21/35дск, матеріали службового розслідування не містять.

Отже, відповідачем в ході службового розслідування не встановлено факт особистої відмови позивача виконувати бойове розпорядження від 02.08.2022.

Крім цього, як вбачається з рапорту позивача від 18.07.2024, причинами неможливості виконати бойове розпорядження були наступні підстави: особовий склад не має належної бойової підготовки для виконання бойового завдання (не проходили жодних навчань, пов`язаних з штурмовими діями); особовий склад не має жодного легкоброньованого чи броньованого транспорту, необхідного для виконання завдання; особовий склад не проходив злагодження після комплектування; відсутність, некомплектність штатним озброєнням роти; неможливість проведення рекогносцировки командиром роти, взводу, командирами відділень та старшими групи; відсутність часу на планування операції, бойовий наказ командира роти доведений до особового складу о 00:45 18.07.2024, а відповідно до наказу штурмові дії необхідно завершити до 04:00 18.07.2024; не налагоджена система зв`язку, немає прошивки сусідів, інших підрозділів, що тримають оборону в районі виконання завдання; відсутність засобів нічного спостереження в роті та взводі; відсутня взаємодія з сусідніми підрозділами; неможливість забезпечення евакуації поранених до пункту збору поранених 2 СБ у зв`язку з відсутністю транспорту; фізична втома особового складу у зв`язку з тим, що особовий склад взводу вийшов з позицій 17.07.2024 о 10:30; дуже низький морально-психологічний стан особового складу взводу у зв`язку з тим, що в період з 16.07.2024 до 17.07.2024 взвод поніс бойові втрати своїх побратимів , про що доповідав командиру 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 ОТБР.

Водночас в акті службового розслідування від 10.10.2024 зазначено, що причинами та умовами, що сприяли правопорушенню, є особиста недисциплінованість, недбале ставлення до військової служби за призовом під час мобілізації, порушення вимог статті 11, 16, 26,28, 30, 25 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Отже, обставини щодо неможливості виконати бойове розпорядження, зазначені позивачем у рапорті від 18.07.2024, відповідачем не досліджені.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог пунктів 11,16 Статуту внутрішньої служби, та, відповідно, вчинення дисциплінарного проступку, а отже підстави для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність були відсутні.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем не доведений, спірний наказ, в частині, що стосується позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про порушення проведення службового розслідування, то суд не надає їм правової оцінки, позаяк за відсутності доведення відповідачем факту вчинення дисциплінарного проступку, порушення порядку проведення службового розслідування не має значення для прийняття рішення.

Надавши оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1331 від 01.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2025 року.

Суддя І.І. Соломко