Постанова

від 06.02.2025 по справі 140/7518/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7518/24 пров. № А/857/33225/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, головуючий суддя Плахтій Н.Б., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Волинського апеляційного суду до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Волинський апеляційний суд звернувся до суд з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.04.2024 року №0088590408 та №0088560408.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що на підставі абзацу четвертого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції Закону №2260-ІХ) має бути звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань із екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 207,94 грн та земельного податку в сумі 3960,97 грн, а акти камеральної перевірки від 25.03.2024 року №6792/03-20-04-08/42255369 та №6794/03-20-04-08/42255369 не можуть бути підставою для притягнення позивача як платника податків до відповідальності за статтею 124 ПК України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 17.04.2024 року №0088590408 та №0088560408.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог Волинського апеляційного суду відсутні.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральні перевірки Волинського апеляційного суду щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку та з екологічного податку за викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за результатами яких складено акти від 25.03.2024 №6792/03-20-04-08/42255369 та від 25.03.2024 року №6794/03-20-04-08/42255369 (а.с.12-13) відповідно.

Так, за результатами перевірок встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету самостійно визначену суму податкового зобов`язання по земельному податку у сумі 3960,97 грн та з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 207,94 грн, відповідальність за що передбачена статтею 124 ПК України.

Волинським апеляційним судом подано заперечення від 02.04.2024 року №04.26/1/2024 та №04.26/2/2024 на вказані акти перевірок.

ГУ ДПС у Волинській області листами від 16.04.2023 року №5995/6/03-20-24-01-06 та від 16.04.2023 року №5895/6/03-20-24-01-06 «Про розгляд заперечення до акту камеральної перевірки» повідомило позивача, що комісією прийнято рішення залишити висновки актів камеральних перевірок від 25.03.2024 року №6792/03-20-04-08/42255369 та №6794/03-20-04-08/42255369 без змін.

На підставі вказаних актів перевірок ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

від 17.04.2024 року №0088560408, згідно із яким за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з земельного податку на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 346,59 грн.

від 17.04.2024 року №0088590408, згідно із яким за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з екологічного податку на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 19,87 грн.

В порядку статті 56 ПК України, позивачем до ДПС України була подана скарга від 02.05.2024 року №04.26/4/2024 на такі податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 02.07.2024 року №8464/5/99-00-06-03-02-05 скаргу Волинського апеляційного суду було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 17.04.2024 року №0088590408 та №0088560408 - без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для фінансової відповідальності позивача за вчинення діяння, за яке статтею 124 ПК України передбачена відповідальність, у зв`язку з відсутністю вини останнього у вчиненні податкового правопорушення та не доведеністю контролюючим органом того, що позивач в даній ситуації діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

За правилами підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

Згідно із п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також, відповідно до пункту 250.2. статті 250 ПК України платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом №2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-IX (далі - Закон №2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.».

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку сплати податків та зборів.

Так, наказом Міністерства фінансів України №225 від 29.07.2022 року «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та переліків документів на підтвердження» затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).

Як передбачено пунктом 1 розділу ІІ Порядку №225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Згідно із пунктом 3 розділу II Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Отже, Порядком №225 визначено граничний термін подання заяви та документів про відсутність можливості виконання податкових обов`язків не пізніше 30.09.2022 року.

Так, як слідує з матеріалів справи, свій податковий обов`язок по сплаті заборгованості із земельного податку за період з квітня по липень 2022 року та екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період з І - II квартал 2022 року позивач виконав 15.09.2022 року.

Також, як слідує з матеріалів справи, позивач надсилав головному розпоряднику - ДСА України щомісяця заявки на відкриття бюджетних асигнувань, в тому числі по КЕКВ 2800 для оплати земельного податку та екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, проте в період з травня до 14 вересня 2022 року кошти на вказану статтю видатків не надходили, що підтверджується виписками Державної казначейської служби України по рахунках Волинського апеляційного суду, на яких зберігаються кошти спеціального фонду для забезпечення функціонування суду.

При цьому, суд враховує, що відповідно до виписки за 14.09.2022 року по КЕКВ 2800 надійшли кошти в сумі 6500,00 грн, які невідкладно, без зайвих зволікань спрямовані позивачем на сплату заборгованості із земельного податку та екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, про що свідчить відповідна виписка за 15.09.2022 року та платіжні доручення від 14.09.2022 №368 та №369, які проведені банком 15.09.2022 року.

Також, колегія суддів вважає безпідставними покликання відповідача на норми абзацу третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач не мав можливості своєчасно виконати податкові обов`язки.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про відсутність вини позивача у несвоєчасній сплаті податків з огляду на наявність непереборних обставин, відсутності відповідного фінансування з бюджету та вжиття усіх достатніх, необхідних та залежних від нього заходів з метою дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасного виконання податкового обов`язку, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №140/7518/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич