Ухвала

від 24.01.2025 по справі 752/9257/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9257/24

Провадження по справі № 1-кс/752/851/25

У Х В А Л А

іменем України

"24" січня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

за участю:

прокурора - ОСОБА_4

власників майна - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника власників майна - ОСОБА_7 ,

встановив:

22 січня 2025 року засобами поштового зв`язку до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024, яке вилучено 17.01.2025 під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.

В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема відомості, що підтверджують наявність, обсяг та вартість виконаних робіт за договорами підряду, можливе завищення цін у кошторисній документації, фактичне виконання будівельних робіт, а також інші порушення, пов`язані з використанням бюджетних коштів. Також прокурор вказував на те, що під час проведення обшуку слідчий не мав можливості самостійно вилучити інформацію, яка містилася у вилучених мобільному телефоні та флеш носії. Також прокурор наполягав на задоволенні вимог про арешт вилучених грошових коштів, оскільки вважав, що вони були набуті ОСОБА_5 злочинним шляхом. Законність їх походження, останній під час обшуку не підтвердив.

Представник власника майна ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечив. В обгрунтування зазначив, що обшук був проведений з порушенням вимог КПК України, оскільки слідчим суддею не надавався дозвіл на вилучення електронних носіїв інформації та відшукання грошових коштів. У постанові слідчого про визнання речовими доказами від 17.01.2025, слідчий не зазначив, яким саме критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, відповідає вилучені за місце проживання ОСОБА_5 електронні носії інформації та гроші. Таких критеріїв наведено і прокурором у клопотанні про арешт майна. Також представник зазначив, що вилучені в ході обшуку грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_6 , який є його пасинком, та які він напередодні зняв з банківського рахунку та передав на зберігання своїм матері ОСОБА_8 . Таким чином, вилучені грошові кошти не належать ОСОБА_5 . Крім того, вказував на те, що на даний час ОСОБА_5 не повідомлено про підозру у вищезазначеному кримінальному провадженні, а санкція ч.4 ст. 191 КК України не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна. Враховуючи вищевикладене, підстави для накладення арешту на вилучене майно та грошові кошти, на думку представника власника майна ОСОБА_7 , відсутні. Також представник вважає, що клопотання не підсудне слідчому судді Голосіївського районного суду м. Києва, оскільки органом досудового розслідування є слідче управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке територіально знаходиться у Шевченківському районі міста Київ. У зв`язку з чим просив провадження за даним клопотанням закрити.

Власник майна ОСОБА_5 позицію представника ОСОБА_7 підтримав та просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт майна.

Допитаний у судовому засіданні власник вилучених грошових коштів ОСОБА_6 пояснив, що 16 січня 2025 року зняв з власного банківського рахунку у Київському відділенні № 40 АТ «Універсал Банк» грошові кошти у розмірі 300 000 грн та передав їх на зберігання батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , оскільки проживає у орендованому будинку, де не має місця для зберігання грошей. Жодного відношення до обставин, які встановлюються під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, він не має. Просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт належних йому грошових коштів.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку власників майна та їх представника з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України з урахуванням наступного.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні доручено відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управлінню ГУНП у місті Києві, заступник начальника якого визначаючи групу слідчих у даному провадженні визначив місцем проведення досудового розслідування місце знаходження адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КПК України, досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань.

Наказом №765 від 18.04.2023 т.в.о. начальника Головного управління НП ц м. Києві ОСОБА_9 «Про визначення місць розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУНП у м. Києві», з метою вдосконалення організації роботи окремих відділів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві визначені місця знаходження органів досудового розслідування, які входять в структуру слідчого управління, службові приміщення в адміністративних будівлях за відповідними адресами. Зокрема відділ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП України у м. Києві, слідчі якого включені до складу групи слідчих, здійснюють діяльність у адміністративній будівлі, яка розташована по вул. Антоновича, 114, м. Київ.

З урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України клопотання подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Слідчий суддя не вбачає підстав для закриття провадження.

Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024 щодо заволодіння службовими особами Комунального об`єднання «Київзеленбуд» за попередньою змовою з керівниками підконтрольних підрядних організацій: ТОВ «РЕГІОН 11», ТОВ "БОБКЕТРЕНТ", ТОВ «УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІРМА «ДІАМАНТ», ПП «РІАЛБУД», ТОВ «ДСЗ», ТОВ "ЕКО КОМПАНІ СЕРВІС", службовими особами Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) бюджетними коштами під час проведення державних закупівель на проведення робіт з капітального ремонту та реконструкції парків, зон відпочинку тощо, шляхом внесення завідомо неправдивої інформації до актів приймання виконаних будівельних робіт щодо цін, матеріалів та об`ємів виконаних робіт, в умовах воєнного стану.

17 січня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 100 купюр, номіналом 500 гривень в кількості 320 купюр, що в загальній сумі становить 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень; мобільний телефон Iphone 15 Pro Max S/N: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , із сім картою НОМЕР_3 та флеш носій білого кольору з надписом «DataTraveler 64».

Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 17.01.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024.

Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування та необхідні для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що об`єкти електронного збереження інформації, на арешті яких наполягає прокурор, які вилучено за місцем проживання ОСОБА_5 , є такими, що відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені, а саме щодо заволодіння службовими особами Комунального об`єднання «Київзеленбуд» за попередньою змовою з керівниками підконтрольних підрядних організацій: ТОВ «РЕГІОН 11», ТОВ "БОБКЕТРЕНТ", ТОВ «УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІРМА «ДІАМАНТ», ПП «РІАЛБУД», ТОВ «ДСЗ», ТОВ "ЕКО КОМПАНІ СЕРВІС", службовими особами Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) бюджетними коштами під час проведення державних закупівель на проведення робіт з капітального ремонту та реконструкції парків, зон відпочинку тощо, шляхом внесення завідомо неправдивої інформації до актів приймання виконаних будівельних робіт щодо цін, матеріалів та об`ємів виконаних робіт, в умовах воєнного стану.

Враховуючи, що власником/володільцем зазначеного майна є ОСОБА_5 , можлива причетність якого до вчинення кримінального правопорушення встановлюється під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не накладання арешту на мобільний телефон та флеш носій може призвести до знищення, приховування, спотворення інформації, яка на них міститься.

Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.

Враховуючи, що вилученні за наслідками обшуку об`єкти електронного збереження інформації можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під кримінального провадження, зважаючи на необхідність їх дослідження, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати майна, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть містити, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна стосовно вилучених в ході обшуку мобільного телефону та флеш носія, про що заявлено прокурором у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ними.

Щодо вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту на виявлені та вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В ході розгляду клопотання представник ОСОБА_7 наголошував на тому, що в ухвалі слідчого судді від 19.12.2024 не надано дозволу на відшукання грошових коштів за місцем проживання Солодового ОСОБА_5 . Тому, на думку представника власника майна, слідчий під час проведення обшуку вийшов за межі наданих йому повноважень та безпідставно вилучив грошові кошти, які до того ж ОСОБА_5 не належать, а є власністю ОСОБА_6 .

Крім того, у постанові слідчого про визнання речовими доказами від 17.01.2025, слідчий не зазначив, яким саме критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, відповідають вилучені за місце проживання ОСОБА_5 грошові кошти. Таких критеріїв наведено і прокурором у клопотанні про арешт майна.

Прокурор у свою чергу наголошував на тому, що вилучені за місцем проведення обшуку грошові кошти були набуті ОСОБА_5 внаслідок вчинення злочину, а тому зважаючи на предмет досудового у даному кримінальному провадженні і положення вимог ст. 98 КПК України, вони відповідають критеріям речових доказів.

Надаючи оцінку позиціям представника власника майна та сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора у даній частині є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Так, зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2024 (справа № 752/9257/24, провадження № 1-кс/752/9738/24), встановлено, що за наслідками розгляду клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 , слідчий суддя надав дозвіл лише на відшукання документів по фінансово-господарським взаємовідносинам за період часу з 01.01.2024 по 19.12.2024 між Комунальним об`єднанням «Київзеленбуд» (код ЄДРПОУ 03362123) та ТОВ «ЕКО КОМПАНІ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44587410), які стосуються державних закупівель та електронних носіїв інформації. У задоволенні клопотання в частині надання дозволу на відшукання грошових коштів, слідчим суддею відмовлено.

У той же час, у разі виявлення під час обшуку майна та речей, які відповідають критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК України, але про які прямо не зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, порядок огляду та вилучення речей, майна і документів регламентований ч.7 ст. 236 КПК України.

Таким чином, відсутність в ухвалі слідчого прямої вказівки на відшукання певного майна та речей, не свідчить про порушення відповідної особою, яка про водить таку слідчу дію, вимог КПК України, за умови, що такі речі та майно відповідають критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК України.

З протоколу обшуку від 17.01.2025 встановлено, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , окрім мобільного телефону та флеш носія, вилучено ще й грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 100 купюр, номіналом 500 гривень в кількості 320 купюр, що в загальній сумі становить 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень.

Факт належності вилучених в ході обшуку грошових коштів ОСОБА_5 в ході розгляду клопотання категорично заперечував.

Також під час розгляду клопотання слідчим суддею був допитаний ОСОБА_6 , який зазначив, що 16.01.2025 зняв з власного банківського рахунку у Київському відділенні № 40 АТ «Універсал Банк» грошові кошти у розмірі 300 000 грн та передав їх на зберігання батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки проживає у орендованому будинку, де не має місця для зберігання грошей. Жодного відношення до обставин, які встановлюються під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не має. Просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт належних йому грошових коштів.

З копії договору оренди (найму) вбачається, що з 20.12.2024 терміном на 6 місяців до 06.06.2025 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_12 укладено договір оренди (найму) будинку АДРЕСА_2 .

З копій платіжних інструкцій на видачу готівки № 791660023 від 16.01.2025, № 791660024 від 16.01.2025, № 141650025 від 16.01.2025 Київським відділенням № 40 АТ «Універсал Банк» було здійснено три операції про видачу готівки ОСОБА_6 з картки номер НОМЕР_4 по 100 000 грн. кожна операція.

Як зазначив ОСОБА_6 , після зняття готівки у банківській установі, він передав грошові кошти для зберігання своїм батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадження, органом досудового розслідування не встановлена, та прокурором в ході розгляду клопотання не доведена.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що в ході розгляду клопотання знайшов підтвердження факт належності ОСОБА_6 вилучених грошових коштів у сумі 260 000 грн.

Факт того, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти належать йому на праві власності та могли бути набуті ним кримінально-протиправним шляхом, під час розгляду клопотання прокурором не доведено.

Тому, враховуючи принципи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, передбачені ст. 22 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав для визнання грошей речовими доказами у слідчого не було. За вказаних обставин враховуючи відсутність будь-якого обґрунтування щодо походження виявлених та вилучених за місцем проживання ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 260000 грн., як тих, що отримані ним від протиправної діяльності, яка розслідується у вказаному провадження, зокрема й не зазначення будь-якого механізму, за якого могло відбутися незаконне заволодіння грошовими коштами, відповідно до фабули ст. 191 КПК України, клопотання про арешт в цій частині є таким, що не підлягає задоволенню.

На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024, яке вилучено 17.01.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон Iphone 15 Pro Max S/N: НОМЕР_1 ,

IMEI: НОМЕР_2 , із сім картою НОМЕР_3 ;

- флеш носій білого кольору з надписом «DataTraveler 64».

У задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 28.01.2025 о 17 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1