Рішення

від 03.02.2025 по справі 495/241/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/241/22

№ провадження 2-др/495/2/25

ДОДАТКОВЕ ріШення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

03 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.,

справа № 495/241/22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Садівничого кооперативу "Буревесник", в особі голови Наумчика Василя Андрійовича, Садівничого кооперативу "Жемчужина-2", в особі голови Мерклінгер Любові Михайлівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

представника заявника адвоката Чабан О.О.,

представника позивача Наумчика В.А.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом Садівничого кооперативу "Буревесник", в особі голови Наумчика Василя Андрійовича, Садівничого кооперативу "Жемчужина-2", в особі голови Мерклінгер Любові Михайлівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

26 листопада 2024 року представник заявника звернулася до суду з заявою, відповідно до якої просить суд ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути з Садівничого кооперативу "Буревесник", Садівничого кооперативу «Жемчужина-2» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 47000, 00 грн.

Свою заяву обґрунтовує тим, що Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 19 листопада 2024 року року ухвалено рішення, яким в задоволені позовних вимог позивачам відмовлено.

Разом із цим, відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді першої інстанції поніс судові витрати, а саме: витрати на отримання професійної правничої допомоги.

Так, витрати на правову допомогу, що надані адвокатом Папуша Анастасією Олегівною за договором про надання правової допомоги б/н від 07.02.2022 складаються з оплати гонорару за надання професійної правової допомоги: Зустріч, консультація клієнта, попереднє узгодження плану дій та правових позицій по справі № 495/241/22 1 год - 1500,00 грн.

Аналіз обґрунтування позовних вимог, збір доказів, вивчення документів Клієнта, аналіз нормативного регулювання, написання відзиву по справі № 495/241/22, направленням сторонам та подання до суду 6,5 год. - 10000,00 грн, всякого за договором б/н від 07.02.2022 року: 11500,00 грн. Алгоритм розрахунку є визначення погодинної роботи за ставкою - 1500 грн. за 1 годину.

Витрати на правову допомогу, що надані адвокатом Чабан Ольгою Олегівною за договором про надання правової допомоги б/н від 07 листопада 2022 року складаються з оплати гонорару за надання професійної правничої допомоги. Всього за договором б/н від 07 листопада 2022 року 35500, 00 грн.

Загальний розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу за весь час розгляду справи складає 47000, 00 грн.

На підставі вищевикладеного вона і звернувся з відповідною заявою до суду.

Представник позивача в своїх письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволені вказаних вимог у повному обсязі.

Вказує, що визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є значно завищеною з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі та пропорційності відношенню до сторін та предмету спору та не відповідає вимогам розумності.

Зазначає, що ОСОБА_2 не підтверджено жодним належним та допустимим доказом фактичне понесення ним витрат у розмірі 11500 грн за надані послуги адвокатом Папуша А.О.

Не підтверджено жодним належним та допустимим доказом фактичне понесення витрат ОСОБА_2 за послуги надані адвокатом Чабан О.О.

В судовому засіданні представника заявника зазначила, що всі докази щодо витрат на правничу правову допомогу ними надано до справи, вони є співмірними та доведеними.

Представник позивача за основним позовом з зазначеними витратами на правову правничу допомогу не погодився, просить суд в задоволенні заяви відмовити.

Вислухавши представника заявника, представника позивача за основним позовом, дослідивши матеріли справи, заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог Садівничого кооперативу "Буревесник", в особі голови Наумчика Василя Андрійовича, Садівничого кооперативу "Жемчужина-2", в особі голови Мерклінгер Любові Михайлівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками було відмовлено.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

Зі змісту статей10,11,12,13 ЦПК Українив узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, заява про ухвалення додаткового рішення сформована в системі «Електронний суд» 25 листопада 2024 року.

Отже, на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України відповідачем подано докази витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по справі, про що останній зазначав і під час розгляду справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від якої вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі № 922/1964/21, предметом касаційного перегляду була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначену ухвалу залишив без змін.

У зазначеній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Натомість у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальнимзакономчітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, до суду надано ордер серії ВН № 1205192, договір про надання правової допомоги з ОСОБА_4 ; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Чабан О.О.; додаткову угоду від 08 лютого 2022 року, акт приймання передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги б/н від 07 лютого 2022 року; Договір б/н від 07 листопада 2022 року; додаткова угода від 07 листопада 2022 року; акт приймання передачі наданих послуг від 19 листопада 2024 року; рахунок фактура № 24/07-1 від 19 листопада 2024 року.

Вказаними доказами спростовуються ствердження представника позивача про ненадання відповідачем жодних доказів понесення витрат на правову правничу допомогу.

Разом з тим, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, надану адвокатом Папуша А.О. перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума заявлена до відшкодування у розмірі 11500 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг, та вважає за необхідне зменшити розмір вказаних витрат до 5000 грн.

Щодо наданих послуг адвокатом Чабан О.О. суд вважає, що вказані витрати підлягають задоволенню частково, виключити понесені витрати за очікування судового засідання 28 лютого 2023 року, яке не відбулося у розмірі 1500 грн та витрати на підготовку та подання заяви про намір подати докази понесених витрат та заяви про ухвалення додаткового судового рішення у розмірі 3000, 00 грн, що відповідає правової позиції, висловленою Верховним Судом у Постанові від 02 лютого 2024 року по справі № 910/9714/22.

Виходячи іззагальних засадцивільного законодавстващодо справедливості,добросовісності тарозумності,принципу співмірностіта розумностісудових витрат,на компенсаціюяких маєправо сторона,враховуючи всіаспекти таскладність справи, судвважає занеобхідне зменшитирозмір судовихвитрат,понесених узв`язкуз розглядомзазначеного позову,та визначитиїх розмір,який підлягаєвідшкодуванню позивачами,у сумі36000грн.

Керуючись ст. 137, 141, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Садівничого кооперативу "Буревесник", в особі голови Наумчика Василя Андрійовича, Садівничого кооперативу "Жемчужина-2", в особі голови Мерклінгер Любові Михайлівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками - задовольнити частково.

Доповнити рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року по справі за позовом Садівничого кооперативу "Буревесник", в особі голови Наумчика Василя Андрійовича, Садівничого кооперативу "Жемчужина-2", в особі голови Мерклінгер Любові Михайлівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, зазначивши: стягнути з Садівничого кооперативу "Буревесник", Садівничого кооперативу "Жемчужина-2" на користь ОСОБА_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000 грн.

В решті рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2024 року по справі за позовом Садівничого кооперативу "Буревесник", в особі голови Наумчика Василя Андрійовича, Садівничого кооперативу "Жемчужина-2", в особі голови Мерклінгер Любові Михайлівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кароліно - Бугазька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками - залишити без змін.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складений 06 лютого 2025 року.

Суддя: