Ухвала

від 06.02.2025 по справі 520/35054/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/35054/24

адміністративне провадження № Пз/990/2/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., розлянувши подання судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 520/35054/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Харківській області, яка полягає у непроведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФХ-120683 від 24.10.2024;

2) зобов`язати ГУПФУ в Харківській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФХ-120683 від 24.10.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.12.2024 відкрив провадження у справі № 520/35054/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.01.2025 ухвалив звернутись до Верховного Суду із поданням у порядку статті 290 КАС України про розгляд справи № 520/35054/24 як судом першої інстанції.

В ухвалі суд зазначає, що спір виник з приводу відмови у проведенні органом Пенсійного фонду України перерахунку пенсії позивачу станом на 01.02.2023 за довідкою, виданою обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про обчислене у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення станом на 01.01.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі - 2.684,00 грн. із включенням до довідки такого виду грошового забезпечення як премія у мінімальному розмірі - 140 %.

За складеною ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я позивача довідкою про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023 до складу грошового забезпечення включено: посадовий оклад - 7730,00 грн., оклад за військовим званням - 2150,00 грн., надбавку за вислугу років (45%) - 4446,00 грн., надбавку за особливості проходження служби (65%) - 9311,90 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1159,50 грн., надбавку за кваліфікацію (5%) - 386,50 грн., премію (140%) - 10822,00 грн., а загалом - 36005,90 грн.

ГУПФУ в Харківській області листом від 12.12.2024 відмовило у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 повністю у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано тим, що, на думку судді, існує виключна правова проблема щодо суттєвого (більш як у тричі) зростанням станом на 01.01.2023, порівняно з 01.01.2022, мінімального розміру премії як виду грошового забезпечення та справедливістю визначення рівня грошового забезпечення, обчисленого для військовослужбовців під час проходження військової служби в умовах повномасштабної збройної агресії ворога проти України та правового режиму воєнного стану, для подальшого перерахунку пенсій, призначених до 24.02.2022.

Суддя в поданні зазначає як виключну правову проблему відсутність чітко сформульованих у національному законодавстві України повноважень територіальних органів Пенсійного фонду України на здійснення перевірки достовірності складених органами військового управління на виконання постановлених судових рішень довідок про підвищене грошове забезпечення в частині розміру такого виду грошового забезпечення як премія (запроваджена пунктом 17 Розділу І Порядку №260) та очевидною спірністю права пенсіонерів на перерахунок пенсії через зростання грошового забезпечення, що пов`язано суто із дією правового режиму воєнного стану.

Зазначає, що в його провадженні знаходяться ще дві справи з подібними правовідносинами: № 520/34248/24, № 520/33875/24 та значна кількість позовів до ІНФОРМАЦІЯ_1 про включення до довідки про підвищене станом на 01.01.2023 грошове забезпечення премії у мінімально розмірі - 140% (справи №№520/1404/25, 520/1087/25, 520/699/25, 520/704/25, 520/706/25, 520/806/25, 520/741/25, 520/744/25, 520/230/25, 520/1248/25, 520/729/25, 520/820/25, 520/230/25, 520/228/25, 520/236/25, 520/35475/24, 520/234/25, 520/27/25, 520/35222/24, 520/34718/24).

Усі вищевказані справи підпадають під визначення типових адміністративних справ згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, оскільки у них:

- позивачами є пенсіонери, які отримують пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- відповідачами є територіальні органи Пенсійного фонду України;

- спірні відносини стосуються правомірності відмови органу Пенсійного фонду України у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідок про підвищене станом на 01.01.2023 грошове забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704 за таким видом грошового забезпечення як премія у мінімальному розмірі - 140%, яка встановлена Окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі № 520/35054/24 як зразковій, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 4 КАС України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Частиною другою статті 290 КАС України визначено, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, уважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, у тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

Необхідно зазначити, що інститут зразкових справ запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової справи як зразкової має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону для визначення доцільності ухвалення зразкового рішення у згаданій категорії спорів, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах № 360/1809/20, №620/4149/20, № 300/3440/20, № 600/3364/22-а, № 240/19602/22 про те, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень.

Верховний Суд констатував, що лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ може бути підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду значної кількості однотипних справ.

Крім того, кількісний показних типових справ безумовно має значення при вирішенні питання про доцільність ухвалення зразкового рішення. Це вбачається безпосередньо зі змісту частини першої статті 290 КАС України.

Проте суддею наведено лише дві справи, крім переданої, в яких правовідносини є подібними.

Необхідно також зауважити, що доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Тобто "доцільність" є дещо ширшою категорією, аніж "кількість" однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України мають ознаки типових, відтак механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно застосовувати/розглядати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції.

Якщо виходити з того, що інститут зразкової справи є одним із способів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, то в такому сенсі основним орієнтиром для застосування цього механізму, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.

Основним орієнтиром для застосування механізму ухвалення зразкового рішення, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.

Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, приміром, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.

Також варто додати, що неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.

У такому контексті зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.

Аналогічну позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 420/13452/20, від 07.11.2022 у справі № 600/3364/22-а та у справі № 480/4640/22.

Однак, у поданні судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 не розкрито, у чому виявляється проблема застосування положень Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» стосовно проведення перерахунку пенсії позивача; не розтлумачено неможливість надання самостійної відповіді на поставлені ним питання, з приводу яких пропонує висловитися Верховному Суду.

Водночас Верховним Судом сформовано сталу судову практику щодо спірних правовідносин, зокрема, щодо підстав для врахування до перерахунку пенсії премії, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а, постановою Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №520/17087/23.

За правилами частини шостої статті 290 КАС України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті.

Оскільки у цьому випадку зазначені у поданні підстави не зумовлюють доцільності розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової, тобто подання не відповідає вимогам частини першої статті 290 КАС України, у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 520/35054/24 у порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України слід відмовити.

Враховуючи викладеного та керуючись статтями 4, 248, 290 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 520/35054/24.

Подання судді у справі № 520/35054/24 разом з матеріалами справи повернути до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук

А.І. Рибачук

О.П. Стародуб