Рішення

від 30.01.2025 по справі 144/1294/23

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1294/23

Провадження № 2/144/11/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 через свого представник адвоката Покотила Владислава Миколайовича звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , з якою позивач проживав разом однією сім`єю. Після її смерті позивач звернувся до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Кусюк О.А. із заявою про прийняття спадщини. Але виявилося, що у той час, поки він перебував закордоном на заробітках, було складено заповіт відносно належної його матері земельної ділянки (паю) площею 2,5208 га, кадастровий номер 0523781600:02:000:0214 на ім`я ОСОБА_2 . Заповіт було посвідчено в.о. старости Веселівського старостинського округу 01 листопада 2019 року та зареєстровано в реєстрі за № 1-25. В подальшому, згідно заповіту та на підставі Рішення Теплицького районного суду від 02.03.2023 року № 144/646/22 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Позивач вважає, що заповіт від 01.11.2019 року являється нікчемним, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 09.10.2023 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову , накладено арешт на земельну ділянку площею 2,5208 га, кадастровий номер 0523781600:02:000:0214, що розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району, власником якої є ОСОБА_2 .

23 жовтня 2023 року ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 27.10.2023 року та 08.11.2023 року його представник подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на норми ЦК України та практику Верховного Суду України, просить суд в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що кваліфікація заповіту як нікчемного із мотивів розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадується у ч. 1 ст. 1257 ЦК України, порушить принцип свободи заповіту. Належних та допустимих доказів про невідповідність заповіту внутрішній волі заповідача позивачем не надано. На думку сторони відповідача при складенні заповіту було дотримано порядок його посвідчення та послідовно вчинено всі необхідні для цього дії.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 28.05.2024 року задоволено клопотання представника позивача, призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, у поданійдо судуписьмовій заявіпросили розглядсправи проводитиза їхвідсутності,вказали,що позовпідтримують уповному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, у поданій до суду письмовій заяві просили розгляд справи проводити за їх відсутності, вказали, що заперечують щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву. Крім того, представником відповідача подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вимог позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 44), після смерті якої відкрилась спадщина.

Згідно заповіту від 20.03.2000 року ОСОБА_3 заповіла своєму сину ОСОБА_1 свій будинок, сертифікат на право на земельну частку/пай серії ВН № 0332024 і все те, що належить їй за законом (а.с. 48).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.10.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5208 га, кадастровий номер 0523781600:02:000:0214, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки за життя ОСОБА_3 , а саме 01.11.2019 року, склала заповіт на користь відповідача ОСОБА_2 (а.с. 49).

Так, у своєму заповіті від 01.11.2019 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Веселівської сільської ради Гайсинського (Теплицького) району Вінницької області, площею 2,5208 га, з кадастровим номером 0523781600:02:000:0214 (а.с. 46), що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №230189 (а.с. 52).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523781600:02:000:0214, площею 2,5208 га, зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 50).

Рішенням Теплицького районного суду від 02.03.2023 року по справі № 144/646/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову, відмовлено (а.с. 53-57).

Рішенням Теплицького районного суду від 14.02.2022 року по справі № 144/1205/21 в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теплицька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, про визнання заповіту нікчемним, відмовлено (а.с. 78-80).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Теплик-Агро», спірна земельна ділянка перебуває у оренді останнього (а.с. 12-13, 14).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч. 1).

Згідно вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок: своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто (стаття 1234 ЦК України).

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють в тому числі такі нотаріальні дії, як посвідчують заповіти (крім секретних).

Згідно ч.1-3 ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Так як позивачем зазначено, що в оспорюваному заповіті підпис від імені ОСОБА_3 абсолютно відрізняється від її дійсного підпису та почерку, що свідчить про те, що такий підпис виконаний іншою особою, ухвалою суду від 28 травня 2024 року за клопотанням представника позивача було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якої було поставлено питання: Чи виконано підпис у графі «Підпис» у заповіті від 01.11.2019 року, який посвідчено виконуючою обов`язки старости Веселівського старостинського округу та зареєстрований у реєстрі за №1-25, ОСОБА_3 чи іншою особою?

Згідно висновку експерта від 04.09.2024 року №СЕ-19/102-24/12155-ПЧ, відповісти на питання «Чи виконано підпис у графі «Підпис» у заповіті від 01.11.2019 року, який посвідчено виконуючою обов`язки старости Веселівського старостинського округу та зареєстрований у реєстрі за №1-25, ОСОБА_3 чи іншою особою?» не представилось можливим, у зв`язку із: різною транскрипцією досліджуваного підпису та підписів у зразках гр. ОСОБА_3 , простою будовою досліджуваного підпису, малим об`ємом досліджуваного графічного матеріалу, відсутнім комплексом ознак, достатнім для будь-якого висновку (том 2 а.с. 21-26).

У ході підготовчого судового засідання представник позивача повторно заявив клопотання про призначення судової посмертної почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в задоволенні якого ухвалою суду від 26.12.2024 року було відмовлено з підстав ненадання суду іншого матеріалу (вільних зразків підпису ОСОБА_3 ) (том 2 а.с. 53-54).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.ч. 1 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що заповіт ОСОБА_3 , вчинений нею 01.11.2019 року, є нікчемним, а відповідно і не довів наявності підстав для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку та визнання права власності на неї за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом від 20.03.2000 року.

Крім тогопозовні вимогипро визнанняправа власностіна земельнуділянку впорядку спадкуванняза заповітомбули предметомрозгляду справи№ 144/646/22за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 провизнання прававласності наземельну ділянкув порядкуспадкування зазаповітом, де рішенням Теплицького районного суду від 02.03.2023 року відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. При цьому при розгляді даної справи питання підписання ОСОБА_3 заповіту від 01.11.2019 року було досліджено в судових засіданнях по даній справі та при розгляді цивільної справи № 144/1205/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним.

Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

А тому, суд, виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, положень частини другої ст. 264 ЦПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.203,215,1247,1257ЦК України,ст.ст.2,4,12,13,81,89,141,223,259,263-265,354ЦПК України,суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Теплицького районного суду Вінницької області 144/1293/23 (2/144/374/23) від 09.10.2023 року а саме: арешт земельної ділянки площею 2,5208 га з кадастровим номером 0523781600:02:000:0214, що розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району, власником якої є ОСОБА_2 .

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8500 грн понесених судових витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача адвокат Покотило Владислав Миколайович, вул. Театральна, 20, офіс 409 м. Вінниця Вінницької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000112 від 18.01.2017 року.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача адвокат Панченко Дмитро Іванович, вул. Івана Богуна, 20 с-ще Теплик Гайсинського району Вінницької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000677 від 05.05.2020 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», вул. Незалежності, буд. 30 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, 23814, код ЄДРПОУ 35737530.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2025 року.

Суддя