Ухвала

від 07.02.2025 по справі 154/965/21

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/965/21

1-во/154/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м.Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

виправданого: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

захисника: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир заяву захисника ОСОБА_5 в інтересах виправданого ОСОБА_4 про виправленняописки увироку Володимир-Волинськогоміського судувід 04листопада 2024року укримінальному провадженні№12019030000000632від 03жовтня 2019 рокупро обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,-

в с т а н о в и в:

04 лютого 2025 року до суду надійшла заява захисника ОСОБА_5 в інтересах виправданого ОСОБА_4 про виправлення описки у вироку Володимир-Волинського міського суду від 04 листопада 2024 року у кримінальному провадженні №12019030000000632 від 03 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

В своїй заяві захисник покликається на наступне.

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.11.2024 ОСОБА_4 визнано невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та по суду виправданим, за недоведеністю у вчиненні ним даних кримінальних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок від 04.11.2024 щодо ОСОБА_4 - без змін.

Виправдувальний вирок набрав законної сили, тому ОСОБА_4 є виправданим згідно ч. 1 ст. 43 КПК України.

Захистом виявлено описку у вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.11.2024, яка полягає в наявності в резолютивній частині вказівки на пункт 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Аналіз наведених у мотивувальній частині вироку підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_4 , дозволяє зробити висновок, що особа виправдана у зв`язку з відсутністю в її діяннях складів інкримінованих правопорушень. Зокрема, це вбачається з такого (цитати):

1) Сторінка 21: «Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є відповідною підставою для виправдання особи»;

2) Сторінка 23: «Стосовно заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 191 КК України, суд приходить до наступних висновків. Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є відповідною підставою для виправдання особи»;

3) Сторінка 28: «Зокрема, ч. 1 ст. 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Беручи до уваги докази, на які посилаються обвинувачення перевірені в судовому засіданні, суд стверджує про недоведеність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. З ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а тому останнього необхідно виправдати».

4) Сторінка 28: Суд вказав, що згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За наведених обставин, використання судом у першому абзаці резолютивної частини вироку особового займенника 3-ї особи в орудному відмінку «ним» у словосполученні «за недоведеністю у вчиненні ним даних кримінальних правопорушень», захист розцінює як підставу виправдання за відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення. Тобто, що суд виходив не з відсутності протиправного суспільно-шкідливого явища, не з «не доведення, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа» (п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК), а з не доведення вчинення конкретною особою - «ним»/ ОСОБА_4 , «не доведення, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення» (п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК).

Застосування особового займенника «ним» вказує на висновок суду про не доведення складу кримінального правопорушення саме в діянні особи, а не на відсутність події кримінального правопорушення.

Підставі виправдання слід надавати оцінку з урахуванням того, що цивільний позов комунального підприємства «Полігон» до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням на суму 172 799,93 грн. - суд залишив без розгляду.

Норма ч. 2 ст. 129 КПК України передбачає, що в разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

Згідно ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

При виправданні ОСОБА_4 з підстав п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України (не доведення, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа), суд відмовив би у позові.

Натомість позов залишений без розгляду. Це свідчить про застосування судом ч. 3 ст. 129 КПК України, а відтак і про виправдання з підстав п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України (за відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення).

Логічно-послідовний взаємозв`язок частин вироку свідчить, що посилання в резолютивній частині вироку на п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України є опискою (одруком), її виправлення не призведе до зміни змісту судового рішення, а лише усуне неточність і забезпечить узгодженість частин вироку.

Норма ч. 1 ст. 379 КПК України надає суду право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо).

Великою Палатою Верховного Суду сформовано сталий підхід, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи виправданою - прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та його виправдання.

Враховуючи викладене, просить виправити описку (одрук) в першому абзаці резолютивної частини вироку від 04.11.2024, шляхом заміни літерно-числових символів «п. 1» на літерно-числові символи «п. 3» у словосполученні «на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України», виклавши його в новій редакції «на підставі п. З ч. 1 ст. 373 КПК України».

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та виправданий ОСОБА_4 заяву підтримали та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви, покликаючись на відсутність для її задоволення законних підстав.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 379 КПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.11.2024 ОСОБА_4 визнано невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та по суду виправданим, за недоведеністю у вчиненні ним даних кримінальних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок від 04.11.2024 щодо ОСОБА_4 - без змін.

Як вбачається з мотивувальних частин вказаних судових рішень, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, прийшли до висновку про недоведеність стороною обвинувачення належними та допустимими доказами того, що вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , а тому його визнано невинуватим та виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України.

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що заява захисника не може бути задоволена, оскільки її задоволення призведе до колізій у вказаних судових рішеннях, які вже набрали законної сили, а вносити виправлення одночасно і у вирок суду, і в ухвалу суду апеляційної інстанції, місцевий суд не має права.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.379 КПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 в інтересах виправданого ОСОБА_4 про виправлення описки у вироку Володимир-Волинського міського суду від 04 листопада 2024 року у кримінальному провадженні №12019030000000632 від 03 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи діб з дня її винесення до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд.

Головуючий: ОСОБА_6