Рішення

від 29.01.2025 по справі 242/1292/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 242/1292/24

Провадження № 2/0203/236/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Кринюк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмір виплаченої суми державної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилалось на те, що відповідачка 26.09.2019 року, 03.09.2020 року та 12.07.2021 року зверталась до управління за призначенням державної допомоги на дитину одинокій матері. На підставі наданих ОСОБА_1 документів, останній призначалась відповідна допомога з урахуванням доходів: з 01.09.2019 року по 30.11.2019 року - в розмірі 1903 грн. щомісяця; з 01.12.2019 року по 29.02.2020 року в розмірі 2003 грн. На підставі постанови Кабінету Міністрів України №264 від 08.04.2020 року виплату допомоги відповідачці було продовжено з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 2003 грн. Постановою Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 року було встановлено, що з 01.07.2020 року призначення та виплата допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк виплат у березні-червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Таким чином, після 01.07.2020 року виплата відповідачці допомоги мала б здійснюватись лише після звернення до управління із заявою на призначення допомоги на наступний термін та підтвердження права на її отримання. В зв`язку з тим, що на час набуття чинності вказаною вище постановою, виплата допомоги за липень 2020 року було вже здійснено, це призвело до виплати надмірних коштів за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року в сумі 2003 грн. Відповідно до п.49 постанови №1751 суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім`ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20% щомісячної суми призначеної допомоги. 03.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям на наступний шестимісячний термін. Права на державну допомогу вона не має, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім`ї. Тому, відсутні кошти, з яких можливо було б провести стягнення надмір виплачених коштів. Відповідачка з фактом надмір отриманих коштів погодилась, про що свідчить її заява від 12.07.2021 року про утримання коштів в розмірі 100%. 28.01.2022 року останньою було повернуто надмір отримані кошти в сумі 200 грн. Залишок не повернутих коштів на теперішній час складає 1803 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки залишок надмір виплачену суму державної допомоги в розмірі 1803 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з 02.09.2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2024 ркоу позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В наданій заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі та винести рішення на розсуд суду.

Відповідачка до суду повторно не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила. Відзив на позов не подала.

В зв`язку з цим, судом у відповідності до ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ч.1 ст.280 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши надані позивачем до заяви на підтвердження позовних вимог докази, суд приходить до наступного висновку.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 26.09.2019 року, 03.09.2020 року та 12.07.2021 року зверталась до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради за призначенням державної допомоги на дитину одинокій матері.

На підставі наданих ОСОБА_1 документів, останній призначалась відповідна допомога з урахуванням доходів: з 01.09.2019 року по 30.11.2019 року - в розмірі 1903 грн. щомісяця; з 01.12.2019 року по 29.02.2020 року в розмірі 2003 грн.

На підставі постанови Кабінету Міністрвв України №264 від 08.04.2020 року виплату допомоги відповідачці було продовжено з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 2003 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 року було встановлено, що з 01.07.2020 року призначення та виплата допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк виплат у березні-червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Таким чином, після 01.07.2020 року виплата відповідачці допомоги мала б здійснюватись лише після звернення до управління із заявою на призначення допомоги на наступний термін та підтвердження права на її отримання.

В зв`язку з тим, що на час набуття чинності вказаною вище постановою, виплата допомоги за липень 2020 року було вже здійснено, це призвело до виплати надмірних коштів за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року в сумі 2003 грн.

03.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям на наступний шестимісячний термін. При цьому, права на державну допомогу вже не мала, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищував рівень прожиткового мінімуму для сім`ї.

28.01.2022 року відповідачкою було частково сплачено надмір отримані кошти в сумі 200 грн. Залишок не повернутих коштів склав 1803 грн.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (тут та далі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державна допомога на дитину одиноким матерям призначається відповідно до цього Закону та порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок призначення та виплати державної допомоги, встановлений «Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 (далі - Порядок).

Статтями 18-1, 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та п.п.33,34 Порядку визначено обставини та умови, за яких особа має право на допомогу на дітей одиноким матерям.

Згідно ст.18-4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Згідно п.49 Порядку особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо).

Якщо отримувачам державної допомоги сім`ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім`ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення: визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім`ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють отримувачу державної допомоги сім`ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім`ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім`ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім`ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.

Згідно пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №264 від 08.04.2020 року «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», було установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин): строк виплати державної соціальної допомоги, у т.ч. на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 року «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» встановлено, що з 01.07.2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідачки надмір виплаченої державної допомоги на дитину одинокій матері, позивач посилався на те, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №264 від 08.04.2020 року виплату призначеної раніше відповідачці допомоги було продовжено з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 2003 грн.

При цьому, виплата останній допомоги з 01.07.2020 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 року, мала б здійснюватись з 01.07.2020 року лише після звернення відповідачки до управління з заявою на призначення допомоги на наступний термін та підтвердження права на її отримання.

Оскільки такого права в подальшому відповідачка не мала, на момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 року, допомога за липень 2020 року в сумі 2003 грн., їй вже була виплачена та її стягнення за рахунок наступних платежів відповідно до п.49 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, не можливо, позивач просив стягнути з відповідачки надмір сплачену допомогу в сумі 1803 грн., з урахуванням повернутих відповідачкою самостійно коштів в сумі 200 грн.

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому, ч.1 ст.1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Таким чином, ст.1215 ЦК України встановлено як загальне правило (поверненню не підлягає допомога, яка виплачена юридичною особою добровільно), так і виключення з нього - відсутність розрахункової помилки зі сторони платника та недобросовісність з боку набувача. Наявність хоча б однієї з таких підстав виключає можливість застосування загального правила.

Наведеним вище положеннями ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» також встановлено, обов`язок одержувача державної допомоги повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги та можливість стягнення допомоги за умови зловживань з боку одержувача (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо).

Суд враховує, що постанови Кабінету Міністрів України №632 була прийнята 22.07.2020 року та набрала чинності 24.02.2020 року.

До набрання вказаною постановою чинності допомога на дитину одинокій матері за липень 2020 року відповідачці вже була виплачена.

Таким чином, на момент її виплати, до прийняття та набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №632, позивач здійснив виплату відповідачці допомоги відповідно до діючого на момент виплати законодавства. При цьому, була відсутня розрахункова помилка зі сторони позивача, недобросовісність з боку відповідачки та остання отримала допомогу за наявності правових підстав.

З урахуванням встановлених обставин та наведених вище положень законодавства, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з відповідачки виплаченої їй допомоги та про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та з огляду на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем по справі судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись п.п.33,34,49 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, ст.ст.1212,1215 ЦК України, ст.ст.1,3,18-1,18-2,18-4,22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» ст.ст.4,5,10,11,12,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268,280 ЦПК України ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмір виплаченої суми державної допомоги - відмовити повністю.

Понесені позивачем по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору покласти на останнього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 29 січня 2025 року.

Суддя С.Ю.Казак