Рішення

від 06.02.2025 по справі 552/3469/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3469/24

Провадження № 2/552/146/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

06.02.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Грицак А.Я.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/3469/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності на житло, третя особа Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 28.05.2024 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Управління майном комунальної власності міста про скасування розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності на житло.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 28.05.2024.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2», постійно проживала і проживає до теперішнього часу у вказаній квартирі.

Зазначала, що в даній квартирі крім неї були зареєстровані її діти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та онука ОСОБА_7 , які понад п`ятнадцять років тому виїхали на постійне місце проживання до іншої країни.

Позивач вказувала, що 18.10.1989 покійний чоловік ОСОБА_8 отримав ордер на вказане житлове приміщення, яке було надано на склад сім`ї: ОСОБА_1 , донька ОСОБА_9 та син ОСОБА_4 . В 2005 році позивач зверталася до уповноваженого органу з метою приватизувати квартиру, але процес приватизації житла не був завершений. У березні 2024 року позивачка дізналася, що розпорядженням органу приватизації житла №1294 від 19.12.2005 квартира АДРЕСА_2 передана у приватну (спільну часткову) власність шляхом приватизації. Але свідоцтво про приватизацію підлягало обов`язковій державній реєстрації, однак, правочин не був зареєстрований, а тому вважає, що не є вчиненим.

В поданій до суду позовній заяві просила скасувати розпорядження (рішення) органу приватизації (органу місцевого самоврядування) житла № 1294 від 19.12.2005 про передачу у приватну (спільну часткову) власність квартири за адресою АДРЕСА_1 . Просила також скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно по приватизації житла, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , на підставі розпорядження органу приватизації від 19 грудня 2005 року № 1294.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

08.07.2024 відповідачем Управлінням майном комунальної власності міста подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що органом приватизації за спільною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_3 було передано в спільну власність. При здійсненні приватизації органом приватизації в повній мірі та без виключень дотримані всі законодавчі вимоги, правові підстави для скасування приватизації відсутні.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2024 за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.01.2025 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та пояснила, що зверталася до органу приватизації для отримання свідоцтва про право власності на квартиру, але у видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку з неявкою відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають за межами України та не мають можливості особисто звернутися до органу приватизації для отримання виданого на їх ім`я свідоцтва. Тому просить скасувати розпорядження орану приватизації та видане свідоцтво та має намір в подальшому звернутися до органу приватизації з заявою про передачі квартири у її власність.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися.

Суд, заслухавши позивача та представника позивача, представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 .

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначає Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Статтею 8 зазначеного вище Закону передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир(будинків)у власністьгромадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Встановлено, що розпорядженням № 1294 відділу приватизації жита від 19.12.2005 заяву ОСОБА_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_3 , задоволено і передано квартиру у спільну часткову власність.

Згідно з розпорядженням № 12954 від 19.12.2005 видано свідоцтво про право власності на житло від 19.12.2005, яким посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , частка кожного складає по 1/4.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на час приватизації квартири в грудні 2005 року не проживали, бажання прийняти участь в приватизації не виявляли, право на приватизацію в них не виникло.

Разом з тим, як встановлено дослідженими в справі доказами, позивач ОСОБА_1 , будучи квартиронаймачем квартири АДРЕСА_3 , в листопаді 2005 року особисто звернулася до органу приватизації з заявою про передачу в приватну власність квартири. До своєї заяви позивач додавала довідку про склад сім`ї, до якої окрім неї входили: ОСОБА_10 (донька), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_6 (онука).

Заява ОСОБА_1 до органу приватизації про передачу квартири у власність містить також підписи інших членів сім`ї, зокрема, наявність підпису сина ОСОБА_4 позивач підтвердила в судовому засіданні.

Отже, твердження позивача про те, що інші члени сім`ї не виявили бажання прийняти участь у приватизації не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами третьою, п`ятою статті 9 Житлового кодексу Української РСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Згідно з положенням статті 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Умовою для здійснення приватизації житла є обов`язкова письмова згода всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, яка оформляється спільною заявою, а тимчасово відсутні дають письмове підтвердження.

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло.

Отже, права фізичної особи на приватизацію житлового приміщення залежать від наявності чи відсутності у цієї особи права на проживання у об`єкті приватизації.

Як встановлено дослідженими в справі доказами, станом на час розгляду органом приватизації заяви ОСОБА_1 про передачу квартири АДРЕСА_3 у власність, відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проживали разом з позивачем та мали зареєстроване місце проживання в квартирі АДРЕСА_3 .

В силу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідачі мали право на приватизацію житла та скористалися своїм правом.

Той факт, що право власності на квартиру АДРЕСА_4 не було зареєстровано в державному реєстрі не може слугувати підставою для скасування розпорядження органу приватизації та виданого свідоцтва.

Наявність рішення Київського районного суду м. Полтави від 28.08.2018 в справі № 552/4066/18, яким за позовом ОСОБА_1 визнано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_3 не спростовує правовірність розпорядження органу приватизації від 19.12.2005 № 1294, але дає підстави вважати про можливу недобросовісну поведінку ОСОБА_1 , яка не повідомила суду обставини передачі житла у власність осіб, щодо яких порушила питання про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, відповідач Управління майном комунальної власності міста прав позивача не порушував та не оспорює.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи особами, що мали право на приватизацію державного житлового фонду, в 2005 році скористалися свої правом спільно з позивачем.

Неможливість або небажання відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримати свідоцтво про право власності на квартиру та невчинення ними дій з державної реєстрації своїх прав не може слугувати підставою для визнання свідоцтва недійсним.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені нею судові витрати не підлягають їй відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності на житло відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач Управління майном комунальної власності міста, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034;

відповідач ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_6 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

третя особа Полтавська міська рада, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Повне судове рішення складено 07.02.2025.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко