Постанова

від 06.02.2025 по справі 272/435/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №272/435/23 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.

Категорія 23 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Павицької Т.М.,

з участю секретаря

судового засідання НестерчукМ.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № № 272/435/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» до ОСОБА_1 , третя особа державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Русецький Ігор Васильович, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав,

за апеляційною скаргою представника Товариства зобмеженою відповідальністю«Житомир-Агро-Інвест»-адвоката СлужавогоВіктора Володимировичана рішенняПопільнянського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Зайченко Є.О. у смт. Попільня,

в с т а н о в и в :

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» (далі Товариство, ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», позивач) звернулося з даним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 01 липня 2022 року, індексний номер рішення: 64048016, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Житомирської міської ради Русецьким Ігорем Васильовичем.

Позов мотивували тим, що між ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 21 червня 2018 року, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820384800:05:000:0190, розташованої на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області зі строком оренди від дня державної реєстрації права оренди до 30 листопада 2038 року. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 червня 2018 року за номером запису: 26789975 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41787965 приватним нотаріусом Вальчуком О.М., Бердичівський районний нотаріальний округ, Житомирська область.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав від 03 травня 2023 року ОСОБА_2 , державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Житомирської міської ради на підставі рішення від 01 липня 2022 року, індексний номер рішення: 64048016, внесено зміни до запису про інше речове право, а саме:

- в розділі «Документи, подані для державної реєстрації» додано «рішення суду, серія та номер: 204/32175/21, виданий 10 травня 2022, видавник: Житомирський окружний адміністративний суд»;

- в розділі «Відомості про суб`єкта іншого речового права» змінено «Орендар: ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», код ЄДРПОУ: 40307316, країна реєстрації Україна» на «Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест», код ЄДРПОУ: 40307316, країна реєстрації: Україна», змінено «Орендодавець: ОСОБА_3 » на «Орендодавець: ОСОБА_3 »;

- в розділі «Зміст, характеристика іншого речового права» змінено «Строк дії: 30 листопада 2038» на «Дата укладення договору (після 2013 року). Дата державної реєстрації (до 2013 року): 21 червня 2018 року, Строк: 5 р., Дата закінчення дії: 21 червня 2023».

Вважали, що рішення державного реєстратора від 01 липня 2022 року, індексний номер рішення: 64048016 прийнято з порушенням закону, а відтак воно підлягає скасуванню.

Зазначали, що станом на даний час рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41787965, яке прийнято на підставі договору оренди землі від 21 червня 2018 року про державну реєстрацію речового права є чинним - відсутнє будь-яке судове рішення про його скасування.

Зміни до договору оренди землі не вносилися, чи за згодою сторін чи за рішенням суду. На даний час відсутнє будь-яке судове рішення, яке було б прийнято в справі за позовом ОСОБА_1 із позовною вимогою про внесення змін до договору оренди землі та в резолютивній частині якого зазначалося б про внесення змін до договору оренди землі (як це передбачено ч.9 ст. 265 ЦПК України).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав від 03 травня 2023 року ОСОБА_2 , державний реєстратором речових прав на нерухоме майно Житомирської міської ради внесено запис про заміну, зокрема, в розділі «Зміст, характеристика іншого речового права» змінено «Строк дії: 30.11.2038» на «Дата укладення договору (після 2013 р.)/Дата державної реєстрації (до 2013 р.): 21 червня 2018 року, Строк: 5р., Дата закінчення дії: 21.06.2023» на підставі «рішення суду, серія та номер: 240/32175/21, виданий 10 травня 2022 року, видавник: Житомирський окружний адміністративний суд».

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі № 240/32175/21 ухвалено у зв`язку з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради.

Із тексту вказаного рішення убачається, що 06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту реєстрації Житомирської міської ради з заявою, в якій просив внести зміни до Державного реєстру речових прав щодо строку дії договору оренди (а відповідно і тривалості права оренди ТОВ "Житомир-Агро-Інвест") у належний стан - тривалістю 5 років, тобто до 21 червня 2023 року та надав Постанову Верховного Суду від 10 лютого 2019 року у справі №752/5810/19. Листом від 26 травня 2021 року №239 Департаменту реєстрації Житомирської міської ради за результатами розгляду заяви повідомив ОСОБА_1 , що правовою підставою для проведення державної реєстрації внесення змін до запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру стосовно строку дії договору оренди, може бути відповідне судове рішення, що набрало законної сили, за умови наявності в резолютивній частині означуваного рішення правових висновків суду щодо спірної умови договору. Не погодившись із відповіддю ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із наступними вимогами:

- визнати протиправними дії Департаменту реєстрації Житомирської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до Державного реєстру речових прав щодо строку дії договору оренди;

- зобов`язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав, а саме змінити строк дії договору оренди земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 1820384800:05:000:0190, розташованої на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, укладеною між ним та ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» з 20 (двадцяти) років на 5 (п`ять) років, тобто з 21 червня 2018 року до 21 червня 2023 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі № 240/32175/21 позовні вимоги задоволено повністю.

Проте, дане рішення суду не є судовим рішенням, на підставі якого можуть вноситися записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки воно не відповідає наступним вимогам:

- не є судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV;

- не скасовує рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41787965 приватним нотаріусом Вальчуком Олегом Миколайовичем, Бердичівський районний нотаріальний округ, Житомирська область на підставі якого було зареєстровано право оренди зі строком до 30 листопада 2038 року;

- не вносить зміни до договору оренди землі.

Так само, не можуть вноситися зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судових рішень, які набрали законної сили по справі №752/5810/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомир-Агро- Інвест» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,оскільки:

- по даній справі не заявлялася вимога про внесення змін до договору оренди землі; договір оренди землі не визнавався недійсним;

- постанови судів апеляційної та касаційної інстанції по цій справі не містять прийнятого рішення про внесення змін до договору чи визнання його недійсним. Більше того, згідно резолютивних частин цих постанов у позові відмовлено повністю. Оскільки, постановою апеляційного суду, яка в резолютивній частині залишена без змін касаційним судом, відмовлено в позові, то такі постанови апеляційного і касаційного суду не можуть змінювати чи припинити будь-які цивільні відносини, тобто не є судовими рішеннями щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, рішення від 01 липня 2022 року, індексний номер рішення: 64048016, внесене державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Житомирської міської ради Русецьким І.В. прийнято з порушенням п.п. 3-5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, оскільки ним прийнято рішення про внесення змін до Державного реєстру речових прав на підставі судового рішення, яке не є рішенням щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Вказували про те, що прийняттям оскаржуваного рішення державний реєстратор порушив цивільні права Позивача як орендаря земельної ділянки згідно договору оренди землі, оскільки, після внесення запису на підставі оскаржуваного рішення до Державного реєстру речових прав інформація про строк оренди не відповідає договору оренди землі від 21.06.2018, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820384800:05:000:0190. Це рішення суперечить умовам договору оренди землі та вимогам законодавства, безпосередньо порушує права позивача на користування земельною ділянкою протягом всього строку, що визначений договором оренди землі.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2024 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» - адвокат Служавий В.В. подав апеляційну скаргу, де просить його скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а також вирішити питання судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неправильного застосування норми матеріального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи по суті, а також з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, ухваленням оскаржуваного рішення щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав інформації в строк оренди на 5 років державний реєстратор порушив цивільні права Позивача, як орендаря земельної ділянки згідно договору оренди землі, оскільки після внесення запису на підставі оскаржуваного рішення до Державного реєстру речових прав інформація про строк оренди не відповідає договору оренди землі від 21 червня 2018 року, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820384800:05:000:0190 на строк до 30 листопада 2038 року.

Відмова в задоволенні позову про визнання недійсним такого рішення державного реєстратора призводить до того, що виникає ситуація суперечності між строком оренди, що вказаний в договорі оренди землі та відомостями у Державному реєстрі, що є прямим порушенням вимог Закону № 1952-IV.

Інші доводи апеляційної скарги відповідають обґрунтуванню заявлених позовних вимог.

У відзиві ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні і рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також вказав, що за подання відзиву він поніс витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Крім того, відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, враховуючи, що він у зв`язку із мобілізацією до Збройних Сил України проходить військову службу.

Належним чином у відповідності до цивільно-процесуального законодавства повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню частини 2статті 247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини на які посилається позивач, як на підставу для задоволення заявлених ним позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку відповідача прав позивача, які підлягають відновленню в порядку встановленому закону.

Колегія судді погоджується із такими висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи із дотриманням вимог закону.

Із матеріалів справи убачається, що у першому томі справи ( а.с. 28-30) знаходиться копія Договору оренди землі від 21 червня 2018 року, укладеного між ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» та ОСОБА_1 , відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820384800:05:000:0190, розташованої на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, зі строком оренди від дня державної реєстрації права оренди до 30 листопада 2038 року.

Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 червня 2018 року за номером запису: 26789975 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 червня 2018 року, індексний номер: 41787965 приватним нотаріусом Вальчуком Олегом Миколайовичем, Бердичівський районний нотаріальний округ, Житомирська область.

Встановлено, що рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2019 року по справі № 752/5810/19, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» вищезазначений Договір оренди землі був визнаний недійсним (том 1, а.с. 211-213).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2020 року по справі №752/5810/19, зазначене вище судове рішення було скасовано із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні (том 1 а.с. 214-216).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року (провадження № 61-2799св20) по зазначеній справі рішення апеляційної інстанції змінено із викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови Верховного Суду.

У тексті вказаного рішення касаційної інстанції зазначено наступне: «У справі, що переглядається, з урахуванням встановлених обставин: ОСОБА_1 , як орендодавець, та ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», як орендар, в момент укладення оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року домовилися про строк оренди земельної ділянки в 5 років; підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року зі строком оренди земельної ділянки в 5 років відсутні; сторони не досягли домовленості про вчинення змін до оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року щодо строку оренди земельної ділянки на 20 років.

За таких обставин, апеляційний суд не звернув уваги, що: недійсним може бути визнаний тільки укладений договір (договір про внесення змін); сторони оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року не досягли домовленості про вчинення змін до оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року щодо строку оренди земельної ділянки на 20 років, а тому в цій частині підстави для визнання недійсним договору про внесення змін відсутні. Тому постанова апеляційного суду підлягає зміні в мотивувальній частині» (том 1 а.с.134-147).

Також встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року по справі № 240/32175/21, визнано протиправними дії Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (майдан С.П.Корольова,4/2, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ 40418650) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) у внесенні змін до Державного реєстру речових прав щодо строку дії договору оренди.

Зобов`язано Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав, а саме змінити строк дії договору оренди земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 1820384800:05:000:0190, розташованої на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, укладеною між ним та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" з 20 (двадцяти) років на 5 (п`ять) років, тобто з 21 червня 2018 року до 21 червня 2023 року (том 1 а.с. 90-97).

Вказане судове рішення було засилене постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року по справі № 240/32175/21, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року по даній справі було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 (том 1 а.с. 86-89, 99-102).

Судом встановлено, що 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» про повернення земельної ділянки, оскільки строк оренди закінчується 21 червня 2023 року (том 1 а.с. 27).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав від 03 травня 2023 року ОСОБА_2 , державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Житомирської міської ради на підставі рішення від 01 липня 2022 року, індексний номер рішення: 64048016, внесено зміни до запису про інше речове право, а саме:

- в розділі «Документи, подані для державної реєстрації» додано «рішення суду, серія та номер: 240/32175/21, виданий 10.05.2022, видавник: Житомирський окружний адміністративний суд»;

- в розділі «Відомості про суб`єкта іншого речового права» змінено «Орендар: ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», код ЄДРПОУ: 40307316, раїна реєстрації: Україна» на «Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест», код ЄДРПОУ: 40307316, раїна реєстрації: Україна», змінено «Орендодавець: ОСОБА_3 » на «Орендодавець: ОСОБА_3 »;

- в розділі «Зміст, характеристика іншого речового права» змінено «Строк дії: 30.11.2038» на «Дата укладення договору (після 2013 р.)/Дата державної реєстрації (до 2013 р.): 21.06.2018, Строк: 5р., Дата закінчення дії: 21.06.2023»( том 1 а.с.31-32).

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України,ЦК України, Законом України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Із досліджених матеріалів справи убачається, що між позивачем та ТОВ « Житомир-Агро-Інвест» існував спір щодо строку дії укладеного договору оренди вказаної земельної ділянки у справі №752/5810/19, який вже розглянуто та фактично вирішено всіма судовими інстанціями.

У своєму рішенні суд касаційної інстанції чітко зазначив, що ОСОБА_1 , як орендодавець, та ТОВ « Житомир-Агро-Інвест», як орендар, в момент укладення оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року домовилися про строк оренди земельної ділянки в 5 років; підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року зі строком оренди земельної ділянки в 5 років відсутні; сторони не досягли домовленості про вчинення змін до оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року щодо строку оренди земельної ділянки на 20 років.

Верховним Судом також вказано, що недійсним може бути визнаний тільки укладений договір ( договір про внесення змін); сторони оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року не досягли домовленості про вчинення змін до оспорюваного договору оренди від 21 червня 2018 року щодо строку оренди земельної ділянки на 20 років, а тому в цій частині підстави для визнання недійсним договору про внесення змін відсутні.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, законодавчо закріплені вимоги про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради із заявою від 06 травня 2021 року про внесення змін до Державного реєстру речових прав, просив змінити строк дії вказаного договору оренди землі з 20 років на 5 років, проте йому було відмовлено.

Як уже зазначалося вище, судовими інстанціями таку відмову було визнано незаконною і зобов`язано Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав, а саме змінити строк дії договору оренди земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 1820384800:05:000:0190, розташованої на території Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» з 20 років на 5 років, тобто з 21 червня 2018 року до 21 червня 2023 року.

Отже, рішення від 01 липня 2022 року, індексний номер: 64048016, прийняте ОСОБА_2 , державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Житомирської міської ради, на підставі якого внесено запис про заміну, зокрема, в розділі «Зміст, характеристика іншого речового права» змінено «Строк дії: 30 листопада 2038» на «дата укладення договору (після 2013 року)/Дата державної реєстрації (до 2013 року): 21 червня 2018 року, Строк: 5 років, Дата закінчення дії: 21 червня 2023 року», відповідає вимогам закону і правових підстав для його скасування немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені у скарзі, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки , які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.

Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.

За приписами частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» - адвоката Служавого Віктора Володимировича - залишити беззадоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді