Справа № 339/109/24
Провадження № 22-ц/4808/82/25
Головуючий у 1 інстанції Сметанюк В. Б.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів Баркова В.М., Девляшевського В.А.,
за участю секретаря Кузів А.В.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Болехівський ліцей №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною Болехівського ліцею №2 «Науковий»
на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року, ухвалене судом у складі судді Сметанюка В.Б.,
за позовом ОСОБА_1 до Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 30.05.1994 року позивачка працювала на посаді заступника директора Болехівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 на умовах безстрокового трудового договору.
30 червня 2020 року наказом № 40-В на виконання вимог абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» була переведена з безстрокового на строковий трудовий договір та 01 липня 2020 року наказом №40/1-В прийнята на посаду заступника директора та вчителя математики на підставі трудового договору строком на один рік.
Відповідно до наказу № 47-К від 20 серпня 2021 року з нею було укладено строковий договір терміном на один рік, а в подальшому ще на один рік, що підтверджується наказом № 193-К від 26 серпня 2022 року.
Наказом № 169-К від 25 серпня 2023 року її звільнено з роботи в зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України.
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2024 року позивачку поновлено з 25 серпня 2023 року в Болехівський ліцей №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на посадах 0,5 ставки заступника директора з навчально-виховної роботи та 0,5 ставки вчителя математики; зобов`язано Болехівський ліцей №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області укласти з нею безстроковий договір шляхом винесення відповідного наказу.
Наказом № 24-К від 27 лютого 2024 року її поновлено на роботі на умовах строкового трудового договору від 26.08.2022 року на посадах заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 ставки) і вчителя математики (0,5 ставки), а наказом № 25-К від 27 лютого 2024 року звільнено з 25 серпня 2023 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору.
Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 07.02.2023 року № 1-р/2023 у справі № 1-5/2020(118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України абзац третій частини другої ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року № 463-ІХ, вважає наказ № 25-К від 27.02.2024 року про своє звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Після збільшення позовних вимог, просила суд визнати незаконним і скасувати наказ директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» від 27 лютого 2024 року № 25-К «Про припинення строкового трудового договору», яким її звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 ставки) і вчителя математики (0,5 ставки) у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, поновити її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 ставки) і вчителя математики (0,5 ставки) Болехівського ліцею №2 «Науковий» з 27 лютого 2024 року на умовах безстрокового трудового договору (без визначення строку трудового договору), стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в сумі 157155,74 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів.
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав незаконним та скасував наказ директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 27 лютого 2024 року №25-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 ставки) і вчителя математики (0,5 ставки) Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
Поновив ОСОБА_1 на посадах заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 ставки) і вчителя математики (0,5 ставки) Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області з 27 лютого 2024 року на умовах безстрокового трудового договору.
Суд стягнув з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в розмірі 164556,72 грн, та в дохід держави 1211,20 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Болехівський ліцей №2 «Науковий» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що на виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, директором Болехівського ліцею №2 «Науковий» Мельником А.Ф. було видано наказ №24-к від 27.02.2024 року, яким поновлено позивачку на роботі на умовах строкового трудового договору.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.07.2024 року у справі №339/528/23 було частково задоволено апеляційну скаргу Болехівського ліцею №2 «Науковий». Рішення Болехівського міського суду від 26 лютого 2024 року в частині вирішення вимоги позову про зобов`язання укласти безстроковий договір шляхом винесення відповідного наказу скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Болехівського ліцею №2 «Науковий» укласти безстроковий договір шляхом винесення відповідного наказу відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2024 року у справі №339/528/23 щодо поновлення з 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 на роботі було виконане.
Вважає, що оскільки позивачка до звільнення працювала на умовах строкового трудового договору, термін якого закінчився 25.08.2023 року, її було звільнено в зв`язку з закінченням строку трудового договору. Наказ від 27.02.2024 року №24-к є законним, підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі немає, оскільки позивачка виявила волю на укладення строкового трудового договору та його продовження у відповідних заявах.
Позивачку звільнено з дотриманням вимог чинного законодавства, тому вимога щодо поновлення її на роботі з 27 лютого 2024 року є безпідставною.
Позивачка просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.08.2023 року по 25.06.2024 року, проте, поновити її на роботі просить з 27 лютого 2024 року.
Скаржник посилається на те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, кім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 вказав, що твердження скаржника про те, що рішення Болехівського міського суду про поновлення позивачки ОСОБА_1 на роботі було виконане шляхом видання наказу про поновлення її на роботі на умовах строкового трудового договору є безпідставним.
26.02.2024 року ОСОБА_1 отримавши рішення суду в справі 339/528/23 і прибула у Болехівський ліцей №2 «Науковий», проте до кінця дня рішення в частині про поновлення її на роботі виконано не було.
27.02.2024 року директор ліцею ОСОБА_2 в присутності заступників директора Лугової Н.В. та Фрищин Т.Т. ознайомив ОСОБА_1 з наказами №24-к та №25-к від 27.02.2024 року, які позивачка відмовилася підписати.
Після отримання вищевказаних наказів ОСОБА_1 звернулася до Болехівського міського суду та отримала виконавчий лист у справі 339/528/23.
На підставі виконавчого листа № 339/528/23 від 27.02.2024 року старшим державним виконавцем Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигачем А.О. відкрито виконавче провадження. Постановою №74321604 від 06.03.2024 року виконавче провадження закінчено у зв`язку з виконанням боржником рішення суду до його відкриття.
Ухвалою Болехівського міського суду від 04 квітня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А.О. про закінчення виконавчого провадження задоволено, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Скасовано постанову старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А.О. про закінчення виконавчого провадження ВП № 74321604 від 06 березня 2024 року.
Наказ відповідача від 27.02.2024 року №24-К, відповідно до якого позивачку було поновлено на роботі на умовах строкового трудового договору, суперечить рішенню Болехівського міського суду від 26 лютого 2024 року, у зв`язку з чим вказане рішення не може вважатись виконаним, а позивачка ОСОБА_1 такою, що була поновлена на роботі.
Наказ про звільнення позивачки не може вважатися законним і є таким, що порушує права позивачки на працю та має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
У судове засідання представник Болехівського ліцею №2 «Науковий» не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного суду одержувача.
У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року № 1-р/2023 в справі № 1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-ІХ. Факт закінчення строкового трудового договору, за встановлених у справі обставин, не надавав відповідачу правових підстав для звільнення позивачки на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, тому наказ про звільнення ОСОБА_1 від 27 лютого 2024року №25-К у зв`язку із закінченням строку трудового договору не може вважатися законним і є таким, що порушує права останньої на працю та підлягає скасуванню.
Суд дійшов висновку, що позивачку слід поновити на посадах заступника директора з навчально-виховної роботи (0,5 ставки) і вчителя математики (0,5 ставки) Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області з 27 лютого 2024 року на умовах безстрокового трудового договору та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулуза період з 25 серпня 2023 року до дня її фактичного поновлення на роботі, яким є 11 липня 2024 року у розмірі 164556,72 грн з утриманням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів відповідно до законодавства України.
Переглядаючи справу, апеляційний суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.05.1994 року призначено на посаду заступника директора Болехівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, яка в подальшому перейменована на Болехівський ліцей № 2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, що підтверджується копією трудової книжки.
30 червня 2020 року згідно наказу № 40-В позивачку було звільнено у зв`язку із припиненням трудового договору з педагогічним працівником, якому виплачується пенсія за віком, п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Наказом від 01 липня 2020 року № 40/1-В ОСОБА_1 прийнята на роботу на посади заступника директора та вчителя математики з повним тижневим навантаженням на підставі трудового договору, укладеного строком на 1 рік.
20 серпня 2021 року згідно наказу № 47-К з позивачкою укладено строковий трудовий договір на один рік на посади заступника директора та вчителя математики з повним тижневим навантаженням відповідно до ст. 22 КЗпП України.
26 серпня 2022 року згідно наказу № 193-К з ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір строком на один рік з повним тижневим навантаженням на посади заступника директора та вчителя математики відповідно до ст. 22 КЗпП України.
ОСОБА_1 05 квітня 2023 року, 03 травня 2023 року звернулась з заявами до відповідача, відповідно до яких, вона просила укласти з нею безстроковий трудовий договір згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року.
З відповідей директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» №08 від 01 травня 2023 року та №16 від 31 травня 2023 року, вбачається, що останній повідомив позивача, що згідно наказу № 193-К від 26 серпня 2022 року з нею укладений строковий трудовий договір, який є чинним.
25 серпня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою вважати укладений строковий трудовий договір таким, що укладений на невизначений період.
Наказом № 169-К від 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2. ст. 36 КЗпП України.
Рішенням Болехівського міського суду від 26 лютого 2024 року, яке набрало законної сили 21 червня 2024 року, її поновлено з 25 серпня 2023 року в Болехівський ліцей №2 «Науковий» на посадах 0,5 ставки заступника директора з навчально-виховної роботи та 0,5 ставки вчителя математики, та зобов`язано відповідача укласти з нею безстроковий договір шляхом винесення відповідного наказу; рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
На виконання рішення суду позивачку наказом № 24-К від 27 лютого 2024 року поновлено на роботі з 25 серпня 2023 року на умовах строкового трудового договору.
Наказом № 25-К від 27 лютого 2024 року позивачку звільнено з роботи з 25 серпня 2023 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору.
Згідно наказу №133-К від 25 червня 2024 року на виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2024 року з ОСОБА_1 укладено безстроковий договір на посадах 0,5 ставки заступника директора з навчально-виховної роботи та 0,5 ставки вчителя математики з 25 червня 2024 року.
Позивачка ознайомлена з наказом та приступила до виконання обов`язків 11 липня 2024 року.
За змістом ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.
Частиною 2 статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладення трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема, у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року, яким визначено правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 лютого 2023 року № 1-р/2023в справі № 1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років».
У вказаному рішення Конституційний Суду України зазначив, що оспорюванні приписи Закону ставлять педагогічних працівників у нерівне, невигідне і вразливе становище залежно від наявності у них певного виду власності (пенсійних виплат) та форми власності відповідного закладу загальної середньої освіти: ці приписи Закону поширюються на педагогічних працівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, однак не поширюються на педагогічних працівників тих закладів загальної середньої освіти, що не належать до державної або комунальної власності. Тому приписи абзацу третього частини другої статті 22 Закону не відповідають частинам першій, другій статті 24 Конституції України.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У рішенні Конституційного Суду від 7 лютого 2023 року у справі № 1-5/2020(118/20) встановлено, що абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463IX не відповідає Конституції України та втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього рішення.
За загальним правилом, ухвалення рішення Конституційного Суду України не призводить до автоматичного відновлення попереднього стану оформлення трудових відносин (відновлення безстрокових трудових договорів замість строкових або поновлення на посадах звільнених), проте надає додаткові можливості/механізми захисту порушених прав працівників залежно від фактичних обставин, документального оформлення та актуального стану справи.
Після ухвалення рішення Конституційного Суду України, у позивачки виникла можливість привести строковий трудовий договір у відповідність із чинним трудовим законодавством, зокрема перевести у безстроковий.
На виконання рішення Болехівського міського суду від 26 лютого 2024 року відповідач видав наказ № 24-К від 27 лютого 2024 року про поновлення позивачки на роботі з 25 серпня 2023 року на умовах строкового трудового договору, проте відповідач не змінив умови її праці, не вирішивши питання про укладення з нею безстрокового трудового договору, не допустив її до роботи, та наказом №25-К від 27 лютого 2024 року звільнив відповідачку з роботи з 25 серпня 2023 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору.
Дії відповідача, які полягали у повторному виданні наказу про звільнення позивачки з роботи, свідчать про те, що ним проігноровано конституційне право працівника на працю.
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.
Законом передбачено, що навіть за наявності угоди сторін до трудового договору не можуть включатися умови, які погіршують становище працівника, а відтак стаття 9 КЗпП України імперативно кваліфікує такі умови недійсними.
Отже, починаючи з 7 лютого 2023 року у відповідача виник обов`язок перевести ОСОБА_1 із строкового трудового договору на безстроковий, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 1-р/2023.
Колегія суддів вважає, що правильними є висновки суду про те, що оспорюваний наказ про звільнення позивачки не може вважатися законним і є таким, що порушує права її на працю, враховуючи її заяви про безстроковість трудових відносин.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ Болехівського ліцею№2«Науковий» Болехівськоїміської радиІвано-Франківськоїобласті №25-К від 27 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а позивачка поновленню в Болехівському ліцеї№2«Науковий»Болехівської міськоїради Івано-Франківськоїобласті на посаді вчителя української мови та літератури на умовах безстрокового трудового договору.
Доводи скаржника про те, що наказ №24-к від 27.02.2024 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі на умовах строкового трудового договору не оскаржувався та не скасовувався, а тому є чинним, не заслуговують на увагу, оскільки виданням цього наказу право позивачки не порушено, а порушення її права настало з моменту звільнення з роботи у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, бо відповідач не виконав свого обов`язку після та замість укладення із нею безстрокового трудового договору, порушив її право на відновлення попередніх умов праці, звільнивши її.
Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно розрахував середній заробіток за час вимушеного прогулу.
За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.
Суд вірно встановив, що позивачка при розгляді справи № 339/528/23 не заявляла позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу при звільненні.
Згідно наказу № 24-К від 27 лютого 2024 року позивачку було поновлено на роботі з 25 серпня 2023 року на умовах строкового трудового договору, та того ж дня, відповідно до наказу №25-К від 27 лютого 2024 року звільнено, фактично з 27 лютого 2024 року позивачка не була допущена до роботи.
Згідно наказу №133-К від 25 червня 2024 року з ОСОБА_1 на виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2024 року укладено безстроковий договір на посадах 0,5 ставки заступника директора з навчально-виховної роботи та 0,5 ставки вчителя математики з 25 червня 2024 року.
Позивачка ознайомлена з наказом та приступила до виконання обов`язків 11 липня 2024 року.
По суті позивачка наказом від 27 лютого 2024 року повторно була звільнена з одного і того ж дня (25 серпня 2023 року), тому слід вважати, що часом вимушеного прогулу є період з 26 серпня 2023 року, оскільки 25 серпня 2023 року є останнім робочим днем до дня її фактичного поновлення на роботі, тобто до дня, коли вона приступила до виконання обов`язків, а саме до 10 липня 2024 року включно.
Середній заробіток працівника визначається відповідно дост.27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічна діяльність вчителя включає, зокрема діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень.
Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.
Оплата праці педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти регламентується постановою КМУ від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», на виконання якої розроблений наказ Міністерства освіти і науки від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затверджених схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 (зі змінами).
Вказана Інструкція застосовується і на сьогодні в частині, що не суперечить умовам праці, визначеним у наказі Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
Отже педагогічне навантаження вчителя це 18 годин на тиждень, що регламентується Законом України «Про повну загальну середню освіту», тому обчислення середнього заробітку суд мав провести із 18 годинного тижневого навантаження, виходячи не із середньоденної, а із середнього динної заробітної плати.
Середній заробіток за частиною другою статті 235КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.
При визначенні середнього заробітку судом береться до уваги розрахункові листи за квітень-травень 2023 року (два повні відпрацьовані місяці позивачкою, які передували місяцю, у якому її було звільнено).
Згідно розрахункових листів заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці на посаді вчителя математики Болехівського ліцею №2«Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області за період квітень-травень 2023 року становила, 8177,17 грн та 8177,17 грн, а відповідно до норм тривалості робочого часу при 9-годинному робочому тижні у квітні-травні 2023 року визначено 36 та 41,4 годин.
Відповідно середньогодинний заробіток становить 211,29 грн = (8177,17 +8177,17): (36+41,4).
Розраховується середній заробіток за нормами тривалості робочого часу при 9-годинному робочому тижні на 2023 рік:
Серпень (28.08. по 31.08.) 4 роб. дні (9/5=1,8х4=7,2 год); 211,29 х 7,2=1521,29 грн;
Вересень (21 робочий день) (1,8х21= 37,8); 211,29 х 37,8=7986,76 грн;
Жовтень (22 робочих дні) - (1,8х22= 39,6); 211,29 х39,6=8367,08 грн;
Листопад (22 робочих дні) - (1,8х22= 39,6); 211,29 х39,6=8367,08 грн;
Грудень (21 робочий день) - (1,8х21= 37,8); 211,29 х 37,8=7986,76 грн.
Розраховується середній заробіток за нормами тривалості робочого часу при 18-годинному робочому тижні на 2024 рік:
Січень (23 робочих дні) - (1,8х23= 41,4); 211,29 х41,4=8747,41 грн;
Лютий (21 робочий день) - (1,8х21= 37,8); 211,29 х 37,8=7986,76 грн;
Березень - (21 робочий день) - (1,8х21= 37,8); 211,29 х 37,8=7986,76 грн;
Квітень (22 робочих дні) - (1,8х22= 39,6); 211,29 х39,6=8367,08 грн;
Травень - (23 робочих дні) - (1,8х23= 41,4); 211,29 х41,4=8747,41 грн;
Червень (20 робочих днів) - (1,8х20= 36); 211,29 х41,4=7606,44 грн;
Липень - (8 робочих дні) - (1,8х8= 14,4); 211,29 х14,4=3042,56 грн;
За весь період вимушеного прогулу з 26 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді вчителя математики Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області складає 86713,39 грн.
Згідно розрахункових листів заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці на посаді заступника директора Болехівського ліцею№2«Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області за період квітень-травень 2023 року становила 7354,70 грн та 7354,70 грн. Середньоденна заробітна плата позивачки на посаді заступника директора становить 342,07 грн, виходячи з розрахунку: (7354,70 грн + 7354,70 грн) : 43 робочих дні за квітень-травень.
Кількість робочих днів в період з 26 серпня 2023 року до 10 липня 2024 року становить 228 дні.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді заступника директора Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області складає 77991,96 грн (342,07 грн х228).
Загальний розмір середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 26 серпня 2023 року до 10 липня 2024 року складає 164705,35 грн.
Разом з тим, у заяві про збільшення позовних вимог від 06.09.2024 року ОСОБА_1 просить стягнути з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в сумі 157155, 74 грн. (а.с. 109)
Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Суд, стягнувши з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в сумі 164556,72 грн, допустив помилку не лише у періоді вимушеного прогулу та механізмі обчислення середнього заробітку, а й вийшов за межі позовних вимог.
Отже з Болехівського ліцею№2«Науковий» Болехівськоїміської радиІвано-Франківськоїобласті за період з 26 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі в сумі 157155, 74 грн, з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Доводи скаржника про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, тому строк пред`явлення до суду вимоги про його стягнення обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався, або повинен був дізнатись про порушення свого права, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідачем позивачка звільнена 27 лютого 2024 року з 25 серпня 2023 року.
З позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 25 березня 2024 року, тобто в межах строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Спір не пов`язаний із невиплатою сум, що належать працівникові при звільненні, оскільки таке питання позивачкою не ставиться. На ці правовідносини положення статей 116 та 117 КЗпП України не поширюються.
У даних правовідносинах підлягають застосуванню положення статті 235 КЗпП України щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розмір якого може бути обмежений, але не у випадку якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника. Орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Так, відповідач наказом від 27 лютого 2024 року повторно звільнив позивачку з 25 серпня 2023 року, з позовом вона звернулась в межах строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, згідно наказу №133-К від 25 червня 2024 року з позивачкою укладено безстроковий договір, приступила до виконання обов`язків 11 липня 2024 року, тому період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає з 26 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Болехівського ліцею №2 «Науковий» підлягає задоволенню частково, рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року в частині стягнення з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судового збору зміні.
Стягнути з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20555042, який знаходиться за адресою: вул. Богдана Янишина, 12, м. Болехів на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код планика податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в розмірі 157155,74 грн, з відрахуванням всіх обов`язкових податків і зборів
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.2ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, за подання позовної заяви з Болехівського ліцею №2 «Науковий» на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 3993,95 грн.
За подання апеляційної скарги Болехівським ліцеєм №2 «Науковий» сплачено судовий збір в розмірі 4881,56 грн.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду оскаржуване рішення в частині стягнення з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, на користь ОСОБА_1 , змінено, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в розмірі 157155,74 грн, то компенсація судового збору відповідачу за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за подання апеляційної скарги складає 74,01 грн.
Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи ч.10ст.141ЦПК України,остаточно з Болехівського ліцею №2 «Науковий» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3919,94грн.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Болехівського ліцею №2 «Науковий» задовольнити частково.
Рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року в частині стягнення з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судового збору, змінити.
Стягнути з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20555042, який знаходиться за адресою: вул. Богдана Янишина, 12, м. Болехів на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 серпня 2023 року по 10 липня 2024 року в розмірі 157155,74 грн, з відрахуванням всіх обов`язкових податків і зборів.
Стягнути з Болехівського ліцею №2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20555042, який знаходиться за адресою: вул. Богдана Янишина, 12, м. Болехів в дохід держави судовий збір в розмірі 3919, 94 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
В.А. Девляшевський
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2025 |
Оприлюднено | 10.02.2025 |
Номер документу | 124994023 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Івано-Франківський апеляційний суд
Луганська В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні