Ухвала

від 07.02.2025 по справі 335/2697/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 335/2697/24

провадження 2/175/1417/24

УХВАЛА

07 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

в складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Затишна домівка» Запорізької міської ради про звільнення від повноважень опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До провадження судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., за підсудністю надійшла справа за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Затишна домівка» Запорізької міської ради про звільнення від повноважень опікуна.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року справу прийнято до свого провадження та вирішено розглядати її в порядку загального позовного провадження.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні стало питання про закриття провадження в справі, оскільки на даний час відсутній предмет спору.

Суд вважає можливим закриття провадження в справі, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно доч.2ст.255ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Пунктом першимчастини першоїстатті 77ЦК Українивизначено,що піклуванняприпиняється уразі: досягнення фізичною особою повноліття.

Перевіривши матеріали справи, а також надані та добуті докази, суд вважає можливим закрити провадження у справі, при цьому виходить з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини-сироти та на підставі відповідного рішення обов`язки піклувальника вказаної дитини призначено відповідача ОСОБА_1 .

Однак у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх обов`язків піклувальника позивач звернувся до суду з позовом про звільнення останнього від повноважень опікуна.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Судом також встановлено, ОСОБА_2 (особа стосовно якої встановлено піклування), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час досяг повноліття, а тому враховуючи вище наведене, піклування, яке було встановлено стосовно ОСОБА_2 припинено, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ЦК України, а тому між сторонами відсутній предмет спору (звільнення відповідача від повноважень опікуна), а провадження по справі підлягає закриттю.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин суд приходить до висновку, що дана ухвала повною мірою обгрунтована, є зрозумілою учасникам справи та в ній належним чином зазначені підстави, на яких вона грунтується.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що вказане закриття провадження не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, тому суд вважає можливим провадження по справі закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись 43, 49, 200, 222, 255, 258-261, 352-354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Органу опікита піклуваннярайонної адміністраціїЗапорізької міськоїради поВознесенівському районудо ОСОБА_1 ,третя особаКомунальний заклад«Центр соціальноїпідтримки дітейта сімей«Затишна домівка»Запорізької міськоїради прозвільнення відповноважень опікуна закрити.

Ухвала набрала законної сили 07 лютого 2025 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко