Ухвала

від 05.02.2025 по справі 202/9526/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/9526/24

Провадження № 1-кс/202/1008/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

05 лютого 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділуРЗЗС СУГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 15.08.2023 за №12023040000000834, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 15.08.2023 за №12023040000000834, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , отримавши статус «ответчика за командировкой» - суб`єкта встановлення і поширення злочинного впливу в умовах установи виконання покарань, зобов`язувався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу.

На підставіухвали Тернівськогорайонного судум.Кривого Рогу,яка набралазаконної сили26.09.2023,про скасуваннязвільнення відвідбування покаранняз випробуваннямщодо ОСОБА_10 ,і направленняйого домісць позбавленняволі длявідбуття призначеноговироком Довгинцівськогорайонного судум.Кривого Рогувід 15.07.2021покарання увигляді позбавленняволі настрок 3роки,29.04.2024 ОСОБА_10 був поміщенийв ДУ«Криворізької установивиконання покарань(№3)»,де йогопомістили докарцеру.Разом зтим, ОСОБА_10 ,достовірно знаючипро запровадженняв Українікримінальної відповідальностіза впливсуб`єктів злочинноїієрархії насуспільні відносини,в томучислі криміногенні, поширив вказаний злочинний вплив. Так, ОСОБА_10 перебуваючи тривалий проміжок часу у місцях позбавлення волі, в різних установах виконання покарань, використовуючи свої особисті якості та можливості здобув повагу та авторитет серед засуджених, як особа в статусі «бродяги», будучи суб`єктом впливу на засуджених в умовах установи покарань, в якій він перебуває, відповідно до свого статусу.

У той же час відомості про поміщення ОСОБА_10 до установи виконання покарання стали відомі ОСОБА_11 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_12 », що має певний статус та авторитет в кримінальному середовищі і є суб`єктом впливу на засуджених, які перебувають в установі виконання покарань.

ОСОБА_11 , достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, набувши статусу суб`єкта злочинного впливу з метою встановлення та поширення злочинного впливу, за допомогою не встановлених засобів мобільного зв`язку із невстановленого досудовим розслідуванням місця, маючи вплив на осіб, що утримуються в ДУ «КУВП (№3)», в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.05.2024, зателефонував ОСОБА_9 та надав вказівку на виконання «прогону», тобто звернення злодія до арештантів, про те як треба жити і когось із арештантів треба покарати за провини та зраду злодійського життя, а саме застування покарання до ОСОБА_10 - позбавлення його статусу «бродяги» у злочинному середовищі та застосування фізичного покарання в тому числі, внаслідок конфліктної ситуації, яка відбулась приблизно в 2018 році (точний час встановити не надалось можливим) на території Державної установи «Дніпровської установи виконання покарань (№4)» у ОСОБА_10 з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в ході якого ОСОБА_10 із застосуванням вогнепальної зброї пістолету погрожував останнім, примусивши їх лягти на підлогу.

У той же час ОСОБА_15 , перебуваючи в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», набувши статусу суб`єкта злочинного впливу, встановлював та поширював його. Так, ОСОБА_15 , використовуючи свої особисті якості та можливості здобув повагу та авторитет серед засуджених, має статус «ответчика за карцерами» і є суб`єктом впливу на засуджених в умовах установи покарань, в якій він перебуває, відповідно до свого статусу. Не погоджуючись з рішенням позбавлення його статусу ОСОБА_10 «бродяги» у злочинному середовищі та застосування до нього фізичного покарання виступив у підтримку останнього.

У подальшому ОСОБА_11 , не бажаючи залишати ситуацію щодо покарання ОСОБА_10 не вирішеною, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 12.05.2024 року у вечірній час (більш точний час встановити не надалось можливим), із не встановленого засобу мобільного зв`язку ініціював проведення на території установи виконання покарань - ДУ «КУВП (№3)» злочинного зібрання (сходки) із використанням засобів зв`язку осіб, які мають певний авторитет і наділені певним статусом у кримінальній ієрархії та мають можливість здійснювати злочинний вплив, для прийняття рішення щодо розподілу сфер злочинного впливу, т.ч. вирішення питання щодо позбавлення ієрархічного статусу ОСОБА_10 .

З метоювідстоювання спільноїпозиції щодопозбавлення ієрархічногостатусу ОСОБА_10 та йогофізичного покарання,в тойже часвисловив бажаннядолучитись ОСОБА_5 ,який будучиособою,перебуваючи насвободі,має більш високийстатус порівняноз іншимизасудженими ДУ«КУВП (№3)»і єпредставником кримінальногосередовища,які координуютьта контролюютьїхню діяльність(здійснюютьконтроль занадходженням коштівдо «общака»(фондувзаємодопомоги взлочинному середовищі)та їхподальшим розподілом;здійснює контрольза дотриманнямпредставниками кримінального середовища установи виконання покарань правил та етикету злочинного світу; контролює надходження, розподіл наркотиків, цигарок та інших необхідних речей за рахунок поповнення загального грошового фонду коштів, які в подальшому передаються у розпорядження лідерів злочинного середовища, що перебувають за межами колонії, таким чином здійснює злочинний вплив на осіб в умовах установи виконання покарань, в якій вони перебувають.

Підтримуючи спільну думку ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , щодо ОСОБА_10 , в той же час, утримуючись в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», мав намір прийняти участь у злочинному зібранні (сходці) ОСОБА_16 , який відповідно до злочинної ієрархії має статус «смотрящего, положенца» в установі виконання покарань, в якій перебуває в ДУ Дніпровська установа виконання покарань, і є суб`єктом впливу на засуджених в умовах установи покарань, в якій він перебуває, та в інших установах відбування покарань відповідно до свого статусу.

13.05.2024 в період часу з 00:47 по 01:37 год. в приміщенні камери № 108 ДУ «КУВП (№3)» із використанням не встановленого засобу мобільного зв`язку, що належав ОСОБА_15 в порушення встановлених вимог відбування покарання відбулось злочинне зібрання (сходка) до якої долучились в режими конференц-зв`язку із невстановлених досудовим розслідуванням пристроїв ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , а також особисто з приміщення камери № 108 взяли участь ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .

Так, в ході обговорення зазначеного злочинного зібрання, зафіксовані ознаки вказівок, наказів, розпоряджень, зміст яких містить лінгвістичні ознаки здійснення ОСОБА_11 та ОСОБА_16 злочинного впливу на засуджених в умовах ДУ «КУВП (№3)». Мовні засоби вираження такого впливу реалізовані у висловлюваннях категоричного, імперативного, повчального та погрозливого змісту, зокрема вказівок ОСОБА_15 , щодо виконання «прогону», щодо застування покарання до ОСОБА_10 - позбавлення його статусу «бродяги» у злочинному середовищі та застосування фізичного покарання в тому числі.

Оскільки остаточного вирішення конфлікту під час злочинного зібрання (сходки) яке відбулось 13.05.2024 досягти не надалось, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 розуміючи складність ситуації та реально сприймаючи загрозу з боку ОСОБА_16 та ОСОБА_11 враховуючи наявну інформацію, що ОСОБА_10 буде переміщуватись етапом через ДУ «ДУВП № 4» до установи виконання покарань в Харківській області, звернулись за злочинним впливом до «злодіїв в законі» - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

За сукупністю умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано зач. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2КК України, а саме: ч. 2 ст. 255-1 КК України - в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині п`ятій статті 255 КК України, вчинених в установах виконання покарань; ч. 1 ст. 255-2 КК України у організації, проведенні злочинного зібрання (сходки) осіб, які здійснюють злочинний вплив, для координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу сфер злочинного впливу, а також участь у такому зібранні (сходці), у тому числі з використанням засобів зв`язку.

Слідчий у клопотанні указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України слідчий зазначає.

Знаходячись на свободі підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи отримання ним повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинах. Окрім того, під час проведення негласних слідчих розшукових дій, задокументовано наявність у підозрюваного ОСОБА_5 , значних матеріальних статків, а саме наявність значного розміру грошових коштів, отриманих в результаті довготривалої злочинної діяльності, які останній в подальшому може використовувати для тривалого переховування від органів досудового розслідування та суду, шляхом постійної зміни місця проживання, оренди автомобілів для пересування, тощо. Одночасно з цим, маючи у розпорядженні значний розмір грошових коштів, а також дружні зв`язки з особами, в тому числі з кримінальними авторитетами, які перебувають за кордоном, що наддасть можливість підозрюваному тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та суду у тому числі за кордоном.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які використовувалися співучасниками кримінальних правопорушень при вчинені злочинів, безпосередньої реалізації алгоритму злочинних дій, так як отримавши повідомлення про підозру, та розуміючи, які саме обставини інкримінуються підозрюваному, у які дати та час відбувались злочини, останній може знищити документи, чорнові записи, які містять відомості про грошові кошти отримані злочинним шляхом, які зберігаються суб`єктом злочинного впливу, з метою забезпечення, існування усіх криміногенних ланок на території установ виконання покарань; мобільних терміналів, сім карток, електронних гаманців, а також листування в мессенджерах за допомогою яких здійснюється спілкування між співучасниками злочинів та іншої наявної інформації в них.

Сторона обвинувачення вважає, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може знищити, приховати або спотворити документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, місцезнаходження яких в теперішній час не встановлено, та\або надати відповідну вказівку підконтрольним йому особам. Підозрюваний ОСОБА_5 користується авторитетом серед інших підозрюваних, та підпорядкованих йому осіб. Його вказівки, доручення та розпорядження неухильно виконувались іншими особами, в тому числі іншими підозрюваними. Підозрюваний ОСОБА_5 здійснював організаційно-контрольні та координаційні функції стосовно співучасників кримінальних правопорушень, заради досягнення злочинної мети, і тому, знаходячись на свободі, може незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у провадженні, інших осіб, які в теперішній час невстановлені.

Підозрюваний знає спосіб зв`язку та місце проживання інших співучасників злочину, свідків та може здійснювати дії, направлені на організацію їх подальшого переховування від органів досудового розслідування. Одночасно з цим, в разі встановлення вказаних осіб, підозрюваний ОСОБА_5 , шляхом погроз, шантажу або підкупу, може схилити вказаних осіб до надання певних показань, які будуть вигідні стороні.

Також зазначають, що підозрюваний ОСОБА_5 , є схильним до вчинення кримінальних правопорушень, має високі соціальні якості та можливості, за яких перебуваючи на свободі може вчинити нові умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Прокурор у судовому засіданні клопотання, та викладені в ньому доводи, підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний не визнавав обставини, викладені в повідомленні про підозру, вважав її необґрунтованою, підтримав доводи та заперечення захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_6 вважав підозру необґрунтованою. Зазначав, що відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Звертав увагу слідчого судді на особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання, працює та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000834, внесеного до ЄРДР 15.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 255-1, ч. 1, ст. 255-2, ч. 1, ст. 255-3, ч. 3 ст. 307 КК України.

05.02.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України, та обґрунтованістьпідозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні слідчого та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_5 підтверджується: протоколом проведених негласної слідчої розшукової дії аудіо,- відео контроль місця - приміщення камери № 108 ДУ «Криворізької УВП №3»; протоколом проведених негласної слідчої розшукової дії зняття інформації з електронник комунікаційних мереж; протоколом проведених негласної слідчої розшукової дії аудіо,- відео контроль місця - приміщення камери № 322 ДУ «Криворізької УВП №3»; протоколом огляду мережі Інтернет; висновком експертизи за результатами проведення судової комісійної лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 8055/24-36 від 15.10.2024; висновками за результатами проведення криміналістичних експертиз відео звукозапису № 114-Е від 28.01.2025, № 115-Е від 23.01.2025, № 116-Е від 28.01.2025, № 117-Е від 21.01.2025, № 118-Е від 22.01.2025, № 119-Е від 21.01.2025, № 120-Е від 21.01.2025, № 121-Е від 22.01.2025, № 122-Е від 24.01.2025 та іншими матеріалами в їх сукупності.

При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з такого.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що наведені обставини свідчать про можливості підозрюваного ОСОБА_5 реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Ризик впливу на свідків також існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Ризик того, що підозрюваний має можливість незаконно впливати на інших підозрюваних існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Також не може залишатися поза увагою слідчого судді те, що ОСОБА_5 раніше судимий та відносно нього здійснюється розгляд інших кримінальних проваджень. На переконання слідчого судді, вказані обставини свідчать про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3321/508 та консультаційного висновку спеціаліста від 18.11.2024 ОСОБА_5 має діагноз: сечокам`яна хвороба та перебуває під наглядом уролога. Доказів неможливості утримуватись під вартою ОСОБА_5 , матеріали клопотання не містять.

Слідчим суддею також береться до уваги відомості про особу підозрюваного, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, проте, зазначене, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірних чи взагалі виключити їх існування.

Крім встановленихризиків,передбачених п.1,п.2,п.3,п.5ст.177КПК України,наявності обґрунтованоїпідозри,при вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу слідчийсуддя враховуєдані проособу ОСОБА_5 ,який ранішесудимий,тяжкість покарання,що загрожуєу разівизнання йоговинуватим,інші обставини,передбачені ст.178КПК України,та вважає,що застосуваннядо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, та не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.04.2025.

Керуючись п. 4 частини 4 статті 183 КПК України, враховуючи, підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою, не визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого відділу РЗЗССУ ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 15.08.2023 за №12023040000000834, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.04.2025.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1