Ухвала

від 04.02.2025 по справі 188/1/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/255/25 Справа № 188/1/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Брагинівської сільської ради Синельниківського району та відділу гуманітарної політики Брагинівської сільської ради, - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року (провадження № 1-кс/188/139/2025) про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_5

в режимі відеоконференції

прокурора ОСОБА_7

власника майна ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на майно, яке вилучено за результатами проведення додаткового огляду 03 січня 2025 року у котельній філії Олександропільської гімназії Брагинівського ліцею, розташованої за адресою: вул. Шкільна 11, с. Олександропіль, Брагинівської ТГ, Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом заборони власнику відділу гуманітарної політики Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 43974145) та іншим особам на відчуження, розпорядження та користування до прийняття остаточного рішення у кримінальному проваджені та/або скасування арешту, для забезпечення збереження вказаних речових доказів, а саме: 557 поліетиленових безномерних пакетів зі зразками паливних пелетів з лушпиння соняшника.

Арештовані речові докази у вигляді 557 поліетиленових безномерних пакетів зі зразками паливних пелетів з лушпиння соняшника зберігати у камері зберігання речових доказів ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою вул. Соборна, 3 смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області.

Слідчий суддя дійшов врахував, що відділом гуманітарної політики придбано за бюджетні кошти неякісний товар і його часткове отримання було 27 грудня 2024 року. Відповідно до додаткового огляду встановлено наявність 557 поліпропіленових мішків із паливними пелетами, учасниками судового засідання зазначено про невідповідність якості отриманого товару, а тому, вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні та для проведення відповідних експертиз.

В апеляції:

- адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, адвокат посилається на те, що в клопотанні не зазначено, в чому саме проявились протиправні дії, чи йдеться про привласнення або розтрату. Крім того вказує на те, що в клопотанні не зазначено майно, яке на думку слідчого було привласнено, де це майно перебуває на час складання клопотання і чим дані факти підтверджуються.

Адвокат зазначає, що оскільки клопотання слідчого не містило жодних доказів вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вийшов за межі розгляду справи та послався не на матеріали справи, а на усні пояснення присутніх в судовому засіданні осіб, які не можуть бути доказами відповідно до положень КПК України.

Крім цього, адвокат зазначає, що в клопотанні не розкрито зв`язок між арештованим майном та кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки наведені обставини свідчать про існування господарсько-правових відносин.

Також адвокат зазначає, що сторони розірвали договір № 97 від 09 грудня 2024 року за взаємною згодою сторін, а тому, власником майна є ОСОБА_8 , а Брагинівська ТГ Синельниківського району не є власником арештованого майна.

Заслухавши сторони кримінального провадження, адвоката ОСОБА_5 та власника майна ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора який просив відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу слідчого судді без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статей 7 та 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

Так, зі змісту клопотання і доданих до нього витягів із ЄРДР слідує, що в провадженні ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

02 січня 2025 року, вході досудового розслідування було проведено огляд котельні філії Олександропільської гімназії Брагинівського ліцею, в ході якого виявлено поліпропіленові мішки білогокольору у кількості приблизно 629 штук, які заповнені паливними пелетами з лушпиння соняшника, які посадові особи Брагинівської сільської ради згідно договору закупівлі № 97 від 09 грудня 2024 року закупили у ФОП ОСОБА_8 , які було опечатано та вилучено до ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Постановою слідчого від 02 січня 2025 року вилучені у ході огляду поліпропіленові мішки заповнені паливними пелетами з лушпиння соняшника визнано речовими доказами.

Після цього, 03 січня 2025 року було проведено додатковий огляд приміщення котельні філії Олександропільської гімназії, під час якого виявлено поліпропіленові мішки білого кольору у кількості 557 штук, які заповнені паливними пелетами з лушпиння соняшника, у ході огляду кожного поліпропіленового мішка відібрано зразки паливних пелетів з лушпинь соняшника, які поміщено до безномерних поліетиленових пакетів у кількості 557 шт, які опечатано та вилучено до ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровське області та які постановою слідчого від 03 січня 2025 року визнано речовими доказами.

Як слідує зі змісту клопотання, вищевказані зразки паливних пелетів з лушпинь соняшника були об`єктом кримінально протиправних дій.

Так, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, вказане майно, а саме зразки паливних пелетів з лушпинь соняшника, є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, з урахуванням обставин кримінального провадження та відомостей про неналежну якість поставлених ФОП ОСОБА_8 паливних пелетів, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування або переміщення, з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Що стосується посилання адвоката на те, що в клопотанніне зазначеномайно,яке надумку слідчогобуло привласнено,а також клопотання слідчого не містило жодних доказів вчинення кримінального правопорушення, то дані обставини не є такими, що перешкоджають на підставі вказаних норм закону на даній стадії здійснювати забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, якщо воно визнано і відповідає критеріям речових доказів.

При цьомутакож приймаєтьсядо уваги,що вході оглядубуло вилученосаме зразкипаливних пелетівз лушпиньсоняшника,по якимна даниймомент проводятьсявідповідні експертизи,а тому,навіть зурахуванням того,що договір№ 97від 09грудня 2024року булорозірвано завзаємною згодоюсторін тафактичним власникоммайна є ОСОБА_8 ,при накладенніарешту самена зразкипаливних пелетів,слідчим суддеюбула врахованарозумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження танаслідки арештудля майнатретіх осіб.

За наведеного, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею було досліджено усі матеріали, що мають значення для вирішення питання, враховано правову підставу для накладення арешту, а саме з метою збереження речових доказів, наслідки арешту майна для осіб, у якої воно вилучено, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, тому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтована та доцільна.

На підставі викладеного, з огляду на наведене, оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального закону, а доводи апеляції адвоката не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим, апеляційні вимоги задоволенню не підлягають, а оскаржувана ухвала повинна бути залишена без змін.

У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у розумінні ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року (провадження № 1-кс/188/139/2025) про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12025041530000001 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4