Ухвала від 06.02.2025 по справі 137/158/25

137/158/25

У Х В А Л А

06.02.2025 с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 прозабезпечення позовуу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 доЛітинського відділудержавної виконавчоїслужби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Літинського відділудержавної виконавчоїслужби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі на підставі постанови Державної служби безпеки на транспорті №АВ00003126 від 25.11.2024 та вставлення заборони на здійснення будь-яких дій щодо виконання постанови Державної служби безпеки на транспорті №АВ00003126 від 25.11.2024.

Розглянувши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20, від 15 червня 2022 року у справі № 440/12985/21, від 01 червня 2023 року у справі № 640/10260/22.

Позивач упозовній заявіпросить визнатипротиправною таскасувати постановуЛітинського відділудержавної виконавчоїслужби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 28.01.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП №76984670.

Зі змісту заяви про забезпечення позову у виконавчому провадженні ВП №76984670 не зрозуміло мотиви подання заяви та на які норми процесуального законодавства посилається заявник.

Суд не зобов`язаний самостійно трактувати мотиви та вимоги сторони по справі та формулювати прохальну частину заяви чи клопотання у відповідності до вимог КАС України.

Позивач, з посиланням на ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу для забезпечення позову, просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №76984670. Суд зазначає, що таке посилання позивача є безпідставним, оскільки вказана норма Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Водночас, свою заяву ОСОБА_1 повністю обґрунтовує нормами цивільного судочинства.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження, вбачається, що Державною службою України з безпеки на транспорті 25.11.2024 винесена постанова №АВ00003126 про стягнення 34000,00грн з ОСОБА_1 .

Відомостей про накладення подвійного розміру штрафу, як на це посилається позивач, постанова про відкриття виконавчого провадження не містить.

В позовній заяві відсутні вимоги про оскарження виконавчого документу - постанови №АВ00003126 про стягнення 34000,00грн з ОСОБА_1 . Крім того, позивачем взагалі до матеріалів позову та заяви не долучено постанови №АВ00003126 від 25.11.2024 Державної служби України з безпеки на транспорті.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними.

Відтак, оскільки необхідність застосування заходів не обгрунтована поважними підставами й не підтверджена належними доказами, суд вважає, що заява позивача є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.150-154, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 прозабезпечення позовуу адміністративнійсправі запозовом ОСОБА_1 доЛітинського відділудержавної виконавчоїслужби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

Ухвала суду, в силу ч.2 ст.256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:Я. С. Верещинська