Ухвала від 15.01.2025 по справі 910/18507/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/18507/23

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 910/18507/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС"

до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ"

про стягнення 340 483,44 доларів США,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.01.2025,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 340 483,44 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору комісії № STE-4-210-Д/К-19 від 30.08.2019.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження за вищезазначеною позовною заявою, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначене на 15.01.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" про стягнення 340 483,44 доларів США задоволено повністю: присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" 340 483,44 доларів США боргу та 185 722,14 грн судового збору.

25.09.2024 через систему "Електронний суд" від Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 вказано заяву передано для розгляду судді Джарти В. В.

Ухвалою суду від 17.10.2024 розгляд заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про відстрочення виконання рішення був призначений на 20.11.2024.

11.11.2024 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана скарга на бездіяльність Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Скаржником 13.11.2024 через систему "Електронний суд" було подане клопотання про залишення скарги без розгляду з підстав того, що виконавче провадження за заявою позивача було відкрито 12.11.2024. На підтвердження вказаного скаржником додано до заяви копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 12.11.2024, винесену головним державним виконавцем Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною.

Ухвалою суду від 18.11.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на бездіяльність Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою суду від 20.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про відстрочення виконання рішення.

06.12.2024 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана скарга на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС).

Відповідачем 25.12.2024 через систему "Електронний суд" до суду були подані письмові заперечення на скаргу позивача.

Ухвалою суду від 06.01.2025 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/18507/23 був призначений на 15.01.2025.

13.01.2025 від Товариства через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення по суті скарги.

ВДВС 13.01.2025 через систему «Електронний суд» подало до суду копію постанови від 24.12.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження в.о. начальника Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У призначене судове засідання 15.01.2025 сторони та ВДВС не направили своїх представників. Про дату. Час та місце проведення судового засідання щодо розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Приписами частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наступне.

12.11.2024 головним державним виконавцем Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП НОМЕР_1.

У подальшому, 02.12.2024 головним державним виконавцем Ткачовою Катериною Володимирівною у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Як стверджує скаржник, підставою для винесення постанови були положення абзацу 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» згідно яких зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Товариство не погоджується з такими процесуальними діями ВДВС, що зумовило звернення з цією скаргою до суду. Скаржник зауважував, що зупинення вчинення виконавчих дій не застосовується до правовідносин, коли стягувач і боржник є підприємствами оборонно-промислового комплексу, оскільки такі винятки передбачено абзац 23 пункт 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Підприємство заперечувало проти поданої скарги та просило відмовити в її задоволенні з огляду на те, що стягувача не внесено до переліку підприємств, щодо яких зупиняються виконавчі провадження в контексті Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 року № 101. Таким чином, на переконання Підприємства, стягувач та боржник не є рівноправними юридичними особами в сенсі необхідності зупинення виконавчого провадження щодо боржника, якого включено до відповідного наказу Мінстратегпрому.

Норми статті 326 Господарського процесуального кодексу України містять імперативний припис про те, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародники договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

Тобто, при зверненні до господарського суду зі позовною заявою або скаргою у позовній заяві(скарзі) повинно бути обов`язково вказано підстави такого звернення та, зокрема, яким чином порушено права позивача та яким чином судове рішення повинно відновити або захистити права та законні інтереси заявника.

Тлумачення процесуальних норм дозволяє зробити висновок, що завданнями цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) та Інструкція з примусового виконання рішення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 512/5 (далі-Інструкція).

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Підстави зупинення виконавчого провадження передбачені приписами статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, абзацом 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Порядок визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101 (далі - Порядок). Пунктом 3 вказаного Порядку обумовлено, що перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - перелік), визначається Мінстратегпромом.

Наказом Мінстратегпрому від 22.09.2023 № 5402 ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КОМПАНІЇ "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - ДЕРЖАВНЕ ГОСПРОЗРАХУНКОВЕ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО"СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ") внесений до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадження, вчинення дій за якими зупиняється у період воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.

Положеннями абзацу 23 пункту10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. У переліку, який визначено абз. 22 п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» вказується, що до такого переліку відносяться підприємства оборонно-промислового комплексу.

У межах розгляду цієї справи судом встановлено, що сфера діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» - виробництво безпілотних літальних апаратів. Підтвердженням цього свідчить офіційне внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) відповідно до Наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 68-ДР від 05.06.2023.

Крім того, Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 313-КВ від 17.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» визнано таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, та критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

При цьому, Товариство не було внесено наказом Мінстратегпрому до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадження, вчинення дій за якими зупиняється у період воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.

Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Зокрема, у справі "Новік проти України" (заява N 48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18, постанові Верховного Суду України від 11.09.2017 у справі № П-136/10 та постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав зупинення виконавчого провадження та погоджується із твердженнями Товариства, що реалізація свого права на повне і своєчасне виконання рішення суду не може бути в прямій залежності із набуттям негативного для суб`єкта господарювання статусу - боржник в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 101.

Положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із нормами статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Приписами частини1 та 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Встановивши відсутність підстав зупинення виконавчого провадження на підставі абзацу 22 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення поданої Товариством скарги та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.

Керуючись 232-235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/18507/23 задовольнити.

2. Скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, ухвалену Головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачовою Катериною Володимирівною.

3. Зобов`язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

4. Ухвала набирає законної сили 15.01.2025 та підлягає оскарженню у порядку статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 06.02.2025.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ