Ухвала

від 06.02.2025 по справі 910/9201/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/9201/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

за клопотанням Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (далі - ПрАТ «Укргідроенерго», заявник, скаржник, відповідач) про зупинення виконання рішення суду

за касаційною скаргою ПрАТ «Укргідроенерго»

на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»

до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

про стягнення 1 340 671 010,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд ухвалою від 05.02.2025, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №910/9201/23 за касаційною скаргою ПрАТ «Укргідроенерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та її розгляд призначив на 04.03.2025.

Верховним Судом зареєстровано 05.02.2025 подане ПрАТ «Укргідроенерго» через «Електронний суд» клопотання про зупинення виконання рішення суду.

Вказане клопотання мотивовано тим, що 30.01.2025 через «Електронний суд» представник ПрАТ «Укргідроенерго» подав заяву про відстрочку виконання рішення суду, розгляд якої призначено на 18.02.2025. Натомість, як зазначає відповідач, вже 04.02.2025 судом видано відповідні накази на виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 у справі №910/9201/23.

Заявник зазначає, що 10.09.2021 між ПрАТ «Укргідроенерго» (замовник) та Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець»; Постачальник) на виконання вимог Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (далі - постанова КМУ від 05.06.2019 №483), укладено договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем №2262/01/21 (Договір №2262/01/21 від 10.09.2021).

ПрАТ «Укргідроенерго» за період існування договірних правовідносин між ним та позивачем сплатило останньому за період з січня 2022 року до грудня 2024 року 52 217 608 092,19 грн. При цьому відповідно до листа очікувань власника ПрАТ «Укргідроенерго», затвердженим розпорядженням КМУ від 20.12.2024 №1288, передбачено сплату товариством на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії коштів у розмірі 19 595 811 тис. грн, а отже, як зазначає заявник, товариство приймає більш ніж активну участь у виконанні спеціальних обов`язків, основою і єдиною метою яких є забезпечення функціонування ринку електричної енергії та фіксації тарифів на електричну енергію для населення, а позивач намагається стягнути з товариства інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 474 834 417,90 грн. При цьому, як вказує ПрАТ «Укргідроенерго», товариство також повинно було сплачувати дивіденди в такому розмірі: 2022 рік - 4 504 322 000 грн; 2023 рік - 2 161 856 461,13 грн; 2024 рік - 3 495 999 056,04 грн, впродовж періоду з 2022- 2024 товариство вимушене було спрямовувати кошти на відновлення пошкоджених об`єктів задля належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань, зокрема, і перед позивачем та, крім того, товариство впродовж періоду з 2022- 2024 активно інвестувало кошти в будівництво захисних споруд задля убезпечення станцій від можливих пошкоджень і можливого знищення обладнання. Також заявник зазначає, зокрема, про те що в березні 2024 року армія рф завдала ракетних атак по філіях товариства, заподіяно значних пошкоджень генеруючим потужностям товариства та знищено дороговартісне обладнання, у зв`язку з чим товариство потребує значних коштів для якнайшвидшого відновлення знищених генеруючих потужностей товариства, а при зупиненні виконання рішення принаймні до закінчення розгляду касаційної скарги у справі №910/9201/23 товариство фактично матиме можливість користуватися грошовими коштами задля продовження відновлення пошкодженого обладнання і стабільного виробництва електричної енергії та виконання спеціальних обов`язків у 2025 році.

Заявник просить суд звернути увагу, що виконання рішення суду у справі №910/9201/23 від 08.07.2024 в редакції постанови від 14.01.2025 матиме такі негативні наслідки:

1) неможливість виконання запланованої ліквідації наслідків після постійних ракетних ударів шляхом забезпечення спроможності оперативної аварійно-відновлювальної заміни пошкодженого обладнання задля надійної роботи станцій та стійкого функціонування енергосистеми, а також подальшого захисту і безпеки об`єктів критичної інфраструктури;

2) появу нової заборгованості по ланцюгу учасників ринку, задіяних для виконання спеціальних обов`язків, встановлених постановою КМУ від 05.06.2019 №483, позаяк механізм ПСО (від англійського public service obligations - PSO) містить чіткий алгоритм виконання, зокрема, в частині руху грошових коштів між учасниками ринку:

- виробники електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів (в т. ч. ПрАТ «Укргідроенерго»), забезпечують авансування ДП «Гарантований покупець» послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;

- ДП «Гарантований покупець» здійснює оплату постачальникам універсальних послуг (ПУП) за Договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг;

- надалі постачальники універсальних послуг здійснюють оплату ДП «НАЕК «Енергоатом» за Договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг;

3) невиконання товариством функції з покриття різниці за тарифом на електроенергію для побутових споживачів з метою забезпечення населення доступною електричною енергією та, відповідно, уникнення негативного впливу - впровадження різкого підвищення ціни на електроенергію для побутових споживачів, -

отже, на думку заявника клопотання, за результатом такого товариство буде поставлене в катастрофічне становище, в тому числі і фінансове, що, крім того, потягне за собою неможливість господарської діяльності підприємства та призведе до дестабілізації ринку електричної енергії в цілому, а тому вважає, що зупинення виконання рішення у справі №910/9201/23 забезпечить дотримання балансу інтересів сторін, що буде виражено у стабільній роботі ПрАТ «Укргідроенерго» та забезпечить належне балансування ринку електричної енергії, оскільки саме товариство виконує надважливу функцію з балансування енергосистеми, особливо під час воєнного стану, коли Україна втрачає контроль над електростанціями й енергопостачання є нестабільним через руйнування внаслідок бойових дій.

Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у клопотанні про зупинення виконання судового рішення у справі з додатками до неї, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормоване положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Верховний Суд звертається до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19, відповідно до якої:

«Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин».

Верховний Суд виходить з того, що вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, необхідно враховувати необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, перешкоди його виконання, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Сумніви скаржника щодо дотримання попередніми судовими інстанціями норм права під час постановлення оскаржуваних судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання або дії оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама собою незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання або дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

Верховний Суд під час розгляду доводів заявника наголошує, що ГПК України передбачає інструмент повернення виконання судового рішення, зокрема у статті 333 ГПК України унормовано питання про поворот виконання рішення, постанови у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання.

Сам собою факт видачі наказів не свідчить та не є безумовним і достатнім доказом, який засвідчує необхідність у зупиненні виконанні судового рішення, та/чи неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування, а тому не є очевидною / безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваного рішення місцевого суду, що набрало законної сили і є обов`язковим до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Клопотання ПрАТ «Укргідроенерго» про зупинення виконання оскаржуваного рішення зі справи зазначеному вище не відповідає та не доводить, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення або зупинення його дії у разі, якщо воно буде скасоване, і не свідчить про наявність підстав для застосування статті 332 ГПК України, а фактично є доводами, які можуть вказувати на обставини у порядку статтею 331 ГПК України, які мають оцінюватися судом під час вирішення питання відстрочки / розстрочки виконання судового рішення.

За таких обставин Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано / обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Враховуючи викладене, зупинення виконання та дії судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання заявника слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Укргідроенерго» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 у справі №910/9201/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець