Ухвала

від 21.01.2025 по справі 761/44410/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44410/23

Провадження № 4-с/761/28/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Процко В.М.,

представник скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , на дії органу примусового виконання,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2023 року скаржниця ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва, з вказаною скаргою, в якій просила суд:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатишина Івана Степановича, що полягає у не знятті арешту зі всього нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , що накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на все майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2016 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн.

- зобов`язати начальника Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатишина Івана Степановича зняти арешт зі всього нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , що накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на все майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2016 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн.

Свою скаргу, скаржниця обґрунтовувала тим, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області перебувало виконавче провадження за № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 213 176, 44 грн.

22.03.2016 року ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10.

Постановою від 23.03.2016 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 .

30.06.2016 року державним виконавцем Шеленгович Галиною Іванівною Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 та виконавчий документ скеровано за належністю у Личаківський ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області.

19.08.2016 року головним державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Сидій О.В. було відкрито виконавче провадження № 51977655 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн.

28.12.2016 року головним державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Сидій О.В винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Повторно, після 28.12.2016 року, виконавчий лист №2-2828/10 на примусове виконання стягувачем не подавався.

29.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» (Правонаступник - ПАТ КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») та ОСОБА_3 було укладено Договір про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 29.09.2021 року до ОСОБА_3 перейшло право вимоги за:

- Договором «Автопакет» №108/08-Ф від 12.03.2008 року, що був укладений між ПАТ КБ «НАДРА», з однієї сторони, та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , з другої сторони.

Листом від 11.10.2023 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про те, що станом на сьогодні в ОСОБА_3 відсутні будь-які фінансові претензії до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за Договором «Автопакет» №108/08-Ф від 12.03.2008 року.

У вказаному листі ОСОБА_3 також зазначив, що він не заперечує щодо зняття органами державної виконавчої служби всіх арештів, що були накладені ними на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в ході виконавчих проваджень щодо виконання виконавчих листів № 2-2828/10, виданих 08.02.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості у розмірі 213 176, 44 грн.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, з метою зняття арешту, що був накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на все майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2016 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, представник ОСОБА_2 - адвокат Репак В.В. звернувся до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою в якій просив зняти арешт (копія заяви додається).

Попри те, як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2023 року, арешт, що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2016 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 на все нерухоме майно ОСОБА_2 , не знятий.

Згідно відповіді начальника відділу від 07.11.2023 року - ОСОБА_5 адвокату Репаку В.В. було відмовлено у знятті арешту з майна ОСОБА_2 .

Оскільки, на теперішній час, арешт майна боржника по ВП № НОМЕР_2 триває більше трьох років, стягувач протягом строку зазначеного в Законі України «Про виконавче провадження» повторно не звернувся з виконавчим листом до Відділу, а отже стягувач майнових претензій до боржника немає, тому потреба в збереженні арешту в рамках ВП № НОМЕР_2 відпала. За таких обставин, скаржник вважає, що відмова суб`єкта оскарження у знятті арешту з майна є порушенням прав боржника та порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 30 листопада 2023р. скаргу ОСОБА_2 - повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Репак В.В - задоволено. Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 23 липня 2024 року - скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 прийнято до розгляду вказану скаргу.

17.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Хурдепи Святослава Юрійовича надійшли заперечення на скаргу.

26.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника скаржника ОСОБА_2 - адвоката Репак В.В. надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник скаржника до судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі.

Інші учасники процесу, в судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Їх неявка, в силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, не є перешкодою для подальшого розгляду скарги.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження», регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями частин 2 і 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей про державну реєстрацію обтяжень від 30.11.2023 р. на все нерухоме майно ОСОБА_2 , 23 березня 2016 р. накладений арешт, підставою обтяження є: постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 23 березня 2016р., ВДВС Пустомитівського РУЮ д/в Шеленгович Г.І.

Згідно із положення частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби) арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно із п 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012р., у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Як вбачається з матеріалів справи, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області перебувало виконавче провадження за № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 213 176, 44 грн.

22.03.2016 року ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10.

Постановою від 23.03.2016 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 .

30.06.2016 року державним виконавцем Шеленгович Галиною Іванівною Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 та виконавчий документ скеровано за належністю у Личаківський ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області.

19.08.2016 року головним державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Сидій О.В. було відкрито виконавче провадження № 51977655 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн.

28.12.2016 року головним державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Сидій О.В винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Повторно, після 28.12.2016 року, виконавчий лист №2-2828/10 на примусове виконання стягувачем не подавався.

29.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ФІНАНС» (Правонаступник - ПАТ КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») та ОСОБА_3 було укладено Договір про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 29.09.2021 року до ОСОБА_3 перейшло право вимоги за:

- Договором «Автопакет» №108/08-Ф від 12.03.2008 року, що був укладений між ПАТ КБ «НАДРА», з однієї сторони, та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , з другої сторони.

Листом від 11.10.2023 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про те, що станом на сьогодні в ОСОБА_3 відсутні будь-які фінансові претензії до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за Договором «Автопакет» №108/08-Ф від 12.03.2008 року.

У вказаному листі ОСОБА_3 також зазначив, що він не заперечує щодо зняття органами державної виконавчої служби всіх арештів, що були накладені ними на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в ході виконавчих проваджень щодо виконання виконавчих листів № 2-2828/10, виданих 08.02.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості у розмірі 213 176, 44 грн.

20.10.2023 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Репак В.В. звернувся до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою в якій просив зняти арешт, що накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на все майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2016 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176,44 грн.

07.11.2023 року №38682 начальником відділу ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області І.Гнатишин у відповідь на заяву від 20.10.2023 року надано відповідь, що станом на 07.11.2023 відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника та припинення обтяження №13857408, у відповідності до статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже, на сьогодні все майно ОСОБА_2 перебуває під арештом на підставі постанови про арешт майна боржника від 23.03.2016р., виданої Державним виконавцем Шеленгович Галиною Іванівною у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 виконавчий лист по якому повернуто стягувачу постановою від 28.12.2016 р., що порушує право особи на розпорядження своїм власним майно у визначений законом спосіб.

Аналіз ст. ст. 25, 50, 59 Закону України «Про виконавче провадження», дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Стаття 41 Конституції України, регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Суду не надано будь-яких підтверджень, звернень стягувача до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з виконавчим листом №2-2828/10, вианого Шевченківським райнним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн. сплив 29.12.2019 року.

У постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 р. у справі № 817/928/17 визначено, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача. Суд бере до уваги, що особа є стороною виконавчого провадження, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження. Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно особи як боржника було накладено арешт, який не був скасований після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачу без виконання. Факт обтяження власності особи є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Відсутність відкритого виконавчого провадження та відсутність майнових претензій з боку стягувача до боржника, про що вказує копія листа стягувача ОСОБА_3 від 11 жовтня 2023р. свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, а тому на думку суду, є підставою для задоволення скарги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06 квітня 2021р., справа № 910/10011/19).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін («Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece), від 19 березня 1997р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною, як в теорії, так і на практиці («Чіжов проти України» п. 40).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність у суб`єкта оскарження в провадженні виконавчого провадження, а також враховуючи відсутність у скаржниці (боржниці) перед стягувачем зобов`язань, з метою захисту порушеного права скаржниці, суд вважає, що належним способом захисту прав скаржниці буде звільнення з-під арешту майна скаржниці, який було накладено, з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 2-2828/10 у межах виконавчого провадження НОМЕР_2 за яким виконавчий лист було повернуто стягувачу постановою від 28.12.2016 р., оскільки подальше застосування арешту в межах вказаного виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Разом з тим, враховуючи те, що у відповідь на заяву боржниці, щодо знятття арешту, листом начальника Відділу ДВС І.Гнатишин від 07.11.2023.р №38682 було відмовлено у знятті арешту з її майна, то суд вважає за необхідне вказати, що незняття вказаною посадовою особою арешту з майна боржниці у виконавчому провадженні НОМЕР_2 саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право заявниці підлягає захисту шляхом зобов`язання Відділу ДВС зняти арешт з майна боржниці.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаної скарги.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355, 451 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 317, 321, 391 ЦК України; Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 03 червня 2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , на дії органу примусового виконання - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гнатишина Івана Степановича, що полягає у не знятті арешту зі всього нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , що накладений ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на все майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.03.2016 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 08.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 213 176, 44 грн.

Зобов`язати посадових осіб Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34986930, місцезнаходження: 81100, Львівська обл., Львівський р-н., м. Пустомити, вул. І.Кандиби, 3) зняти арешт з усього майна, належного боржниці ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), накладений в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 23.03.2016 р., з примусового виконання виконавчого листа №2-2828/10, виданого 08 лютого 2016 р. Шевченківським районним судом м. Києва.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: