Рішення

від 06.02.2025 по справі 672/1175/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1175/23

Провадження №2/672/7/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городку цивільну справу №672/1175/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчий комітет Городоцької міської ради Хмельницької області,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав до відповідачки, яка є матір`ю їх дитини, пояснивши суду, що ОСОБА_2 життям та вихованням доньки не цікавиться, взагалі не спілкується із нею, не підтримує матеріально. Починаючи з червня 2023 року малолітня донька проживає окремо від матері.

Ухвалою судді від 17.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.23).

Ухвалою суду від 17.11.2023 здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 46).

Ухвалою суду від 15.04.2024 постановлено звернутись з судовим дорученням про правову допомогу до компетентного органу Республіки Польща з метою вручення копій документів відповідачці. Провадження у справі зупинено (а.с.86).

Ухвалою суду від 21.01.2025 поновлено провадження у справі (а.с. 106).

В судове засідання 06.02.2025 позивач та його представник не з"явилися, останній подав письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити у повному обсязі, а саме: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути аліменти на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідачки, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини (а.с. 126).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, однак подала письмову заяву в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі (а.с. 121).

Представниця органу опіки та піклування: виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити (а.с.123-125).

Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд, оголосивши заяви учасників судового розгляду (їх представників), заслухавши свідків, вивчивши матеріали справи в межах наданих доказів, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьком та матір`ю малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.12-13).

Батьки дитини не перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали у фактичних шлюбних відносинах з червня 2020 по липень 2022 року.

Даний факт сторонами визнається та не оспорюється.

Отже батьком дитини являється позивач у справі.

З показань свідків ОСОБА_4 (сусід позивача), ОСОБА_5 (знайома родини позивача) вбачається, що дитина на даний час проживає з бабусею, а її матір перебуває десь у Польщі, де вона веде розгульний спосіб життя та притягалась до кримінальної відповідальності. До цього дитини проживала певний період з прабабусею (зі сторони матері). Матір позивача забрала до себе дитину десь 1.5 року тому і з тих пір опікується нею.

З показань свідка ОСОБА_6 (матері позивача) вбачається, що син зустрів ОСОБА_7 , коли у неї вже була дитина від першого шлюбу, яку вона залишила першому чоловіку. Згодом у них народилась спільна дитина. З початком війни, син одразу повернувся із Польщі, де працював, в Україну. Там же працювала і свідок. З вересня 2022 року позивач мобілізований до лав ЗСУ, де проходить службу і на даний час. У серпні 2022 року відповідачка поїхала у Польщу, залишивши дитину із прабабусею (інвалідом), яка в силу свого поважного віку не могла доглядати дитину. На прохання прабабусі, яка вказувала що дитина не має їжі та одягу свідок повернулась із Польщі 01.11.2022 в Україну і забрала дитину, з якою мала повернутись у Польщу, однак не мала дозволу на перетин кордону від матері. Свідок вислала відповідачці грошові кошти, щоб та виготовила та надіслала їй дозвіл на перетин кордону з дитиною, однак остання отримавши гроші дозвіл так і не надіслала. Свідок пригрозила відповідачці органами опіки і остання приїхала в Україну та надала відповідний дозвіл на перетин кордону дитиною. В Польщу відповідачка повернулась у той же день, оскільки не бажала їхати туди разом із дитиною. Як вказує свідок, її донька звільнилась із роботи у Польщі і почала сидіти із дитиною (своєю племінницею). Через 2 місяці у Польщі відповідачка одного разу приїхала щоб побути із дитиною, була у стані алкогольного сп`яніння та з якимось хлопцем. Через 3.5 год. вона повернула дитину. Дитина була знервована і перебувала у стресі. Згодом відповідачка покинула Польщу, оскільки вчинила там якийсь злочин і переховувалась в Україні.

У квітні 2023 відповідачка приїхала та забрала дитину, однак вже через два дні попросила трішки побути з дитиною. Привезла дитину до свідка без речей і з температурою (ангіна, запалення вуха та бронхіт). Після цього дитину вона вже не забажала забирати. Згодом її почала розшукувати польська поліція.

З листа 2-го відділу Хмельницького РТЦК від 19.07.2023 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно 02.09.2022 призваний на військову службу під час мобілізації (а.с. 10).

Як встановлено судом, дитина перебуває на утриманні у його матері (бабусі), яка повернулась із Польщі з цією метою.

З довідки Городоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Берізка» вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує дитячий садок «Берізка» з 07.08.2023 (а.с. 14).

Також в матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 про надання згоди на тимчасовий виїзд за межі України у супроводі ОСОБА_6 , що підтверджує показання останньої, надані суду (а.с. 15).

З копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що його матір`ю також є ОСОБА_2 (а.с. 16).

Згідно копії рішення Городоцького районного суду від 12.07.2021 вбачається, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було розірвано шлюб (а.с. 17).

Як вказує позивач, відповідачка не цікавиться життям їх доньки, не приймає у ньому жодної участі, тривалий період часу з нею взагалі не бачилася та не спілкувалася, дитина фактично була залишена матір`ю будучи ще грудною. Жодного бажання у спілкуванні чи вихованні дитини відповідачка не висловлює.

Рішенням №12/2025 від 29.01.2025 року виконавчого комітету Хмельницької міської ради затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 (а.с. 124).

Згідно вищевказаного висновку, орган опіки та піклування посилається на те, що ними було встановлено, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої доньки. Не проявляє до доньки щонайменшої материнської турботи, не цікавиться її життям та здоров`ям, не допомагає матеріально. Дитина перебуває на утриманні у батька (а.с. 124).

Судом не заслуховувалась думка дитини в силу її малого віку.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав стосовно своїх дітей в судовому порядку, якщо буде встановлено, що він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідностідо ч.1-4ст.150СК Українивизначено обов`язкибатьків щодовиховання тарозвитку дитини,а саме:"Батькизобов`язанівиховувати дитинув дусіповаги доправ тасвобод іншихлюдей,любові досвоєї сім`їта родини,свого народу,своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язанізабезпечити здобуттядитиною повноїзагальної середньоїосвіти,готувати їїдо самостійногожиття. Батьки зобов`язані поважати дитину."

При вирішенні вказаного позову, суд також враховує правову позиції ВС, у відповідності до якої визначено, що: «Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21)».

Як об`єктивно встановлено судом, відповідачка не займається вихованням своєї доньки, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд приймає до уваги і позицію самої відповідачки, яка згідно поданої заяви позовні вимоги визнала у повному обсязі, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову. Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб .

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задоволення в цій частині.

З врахуванням того, що позов задовольняється у повному обсязі, то на користь позивачки з відповідача мають бути стягнути і понесені судові витрати (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Також, оскільки визнання позову відповідачкою мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд виходить із такого.

Судом, з досліджених письмових доказів, об`єктивно встановлено, що дитина проживає у родині батька та перебуває на повному його утриманні.

Як вказує позивач, що не оспорюється та визнається відповідачкою, остання не надає будь-якої матеріальної підтримки на виховання та утримання дитини, в той час як позивач потребує цих коштів.

Ст.180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.200 СК України: Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1,2 ст.182СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач посилається, як на підставу задоволення позову, на ті обставини, що він несе значні витрати пов`язані із утриманням та вихованням дитини, яка повністю перебуває на його утриманні.

Відповідачка жодних доказів на спростування доводів позивача з приводу поданого позову не висловила, та навпаки, визнала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги у цій частині також задовольнити в повному обсязі.

Також, з відповідачки слід стягнути судовий збір на користь держави в 536 грн. 80 коп., тобто у тому розмірі, який би підлягав стягненню на користь позивача, з врахуванням того, що відповідачка визнала позовні вимоги у повному обсязі до початку розгляду справи по суті (ч.6 ст.141. ч.1 ст.142 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 % сплаченого судового збору за подання позовної заяви, що становить - 536 грн. 80 коп.(п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 536 грн. 80 коп. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Стягувати щомісяця аліменти в розмірі 1/6 частини з всіх видів доходу, однак не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , за реєстрованої по АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), який проживає за адресою : АДРЕСА_2 , на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 16.10.2023 року і до повноліття дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави - 536 грн. 80 коп. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Гаджук Василь Олександрович, 32002 вул. З.Космодем`янської 12 м. Городок, Хмельницького району, Хмельницької області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчий комітет Городоцької міськоїради, код ЄДРПОУ 04060708, 32000, вул. Грушевського 53 м. Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .

Суддя: