Постанова

від 03.02.2025 по справі 752/8930/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/8930/24 Головуючий у І інстанції Слободянюк А.В.

Провадження №22-ц/824/3570/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва - провідного юрисконсульта Жигадла Степана Павловича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтував тим, що 23 вересня 2021 року приблизно о 00:30 год. в м. Києві по вул. Лабораторній, б.14, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI, моделі Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є позивач, рухався по проїзній частині дороги (зі сторони вул. Антоновича в сторону вул. Велика Васильківська) та наїхав на кришку каналізаційного люка, яка внаслідок неналежного кріплення вискочила з місця її установки та пошкодила вищезазначений транспортний засіб.

За викликом позивача на місце дорожньо-транспортної пригоди прибув поліцейський роти №1 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Гридін Є.О., який склав схему дорожньо-транспортної пригоди, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, отримав пояснення від позивача щодо дорожньо-транспортної пригоди.

З акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі вбачається, що 23 вересня 2021 року о 01-00 год. в м. Києві по вул. Лабораторна, б. 14, в присутності поліцейського та бригадира аварійної бригади Голосіївського району РЕВМ-5 ОСОБА_3 було розпочато обстеження ділянки та встановлено:

- забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «Київводоканал»;

- покриття проїзної частини має каналізаційний люк, який знаходився в каналізаційному отворі в положенні «ребром»;

- експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ - 4100:2014 та ДСТУ 3308-96 за показниками відсутності дорожніх знаків та дорожньої розмітки.

Обстеження ділянки вулично-шляхової мережі було закінчено 23 вересня 2021 року 01-30 год., а за результатами проведеного обстеження ділянку визнано аварійно небезпечною, так як через неправильне положення люка в каналізаційному отворі відбулося зіткнення з автомобілем.

18 листопада 2021 року відповідачем було організовано виїзну комісію, яка провела обстеження оглядового колодязя по вул. Лабораторній, б. 15, в м. Києві, за результатами якого складено акт комісійного обстеження від 18 листопада 2021 року про те, що люк, який став причиною дорожньо-транспортної пригоди, знаходиться на водопровідній мережі, яка є підвідною до поліклініки, а також те, що даний люк не знаходиться на балансі Комунального підприємства «Шляхово- експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва».

З акту комісійного обстеження вбачається, що оглядовий колодязь не перебуває на балансі ПрАТ «Київводоканал» та КНП «ЦПМСД №2» Голосіївського р-ну м. Києва, а також є безбалансовим.

В розумінні ч. 1 ст. 24 Закону України «Про автомобільні дороги» саме відповідач, як балансоутримувач дороги, зобов`язаний здійснювати постійний контроль за станом елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, а тому саме Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» є належним відповідачем в даній справі та несе відповідальність за завданий позивачу збиток.

Відповідно до звіту № 2546 від 29 вересня 2021 року про оцінку матеріального збитку, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля HYUNDAI, моделі Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склав 63 884,45 грн.

Відповідно до акту приймання-здачі робіт по ремонту автомобіля від 30 листопада 2021 року сплачено 68 730,00 грн. За складання цього звіту позивач сплатив 3000,00 грн.

У позовній заяві також зазначено, що внаслідок пошкодження належного позивачу транспортного засобу за вказаних обставин, він зазнав душевних страждань, оскільки автомобіль був основним засобом пересування

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив стягнути з КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» міста Києва на свою користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 68 730,00 грн. моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн, 2 422,40 грн - судового збору, 12 000,00 грн - витрати за надання професійної правничої допомоги та 3 000,00 грн витрат за складання звіту про оцінку матеріального збитку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму матеріальної шкоди в розмірі 41 108, 54 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» міста Києва на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 63 884,45 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» міста Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 122,20 грн, витрати, пов`язані з надання професійної правничої допомоги, у розмірі 5 000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, представник КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва - провідний юрисконсульт Жигадлл С.П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недотримання судом вимог процесуального законодавства, а саме, всебічності та повноти з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов`язків сторін в даних правовідносинах, належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та з застосуванням відповідних норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначено, що оформлення ДТП не відповідає чинній «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані і не в автоматичному режимі», яка затверджена Наказом міністерством внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за №1408/27853.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення, пояснення від інших осіб присутніх при оформленні ДТП, а схема ДТП не відповідає Додатку 8 Інструкції.

Крім того, вказує, що відповідач не запрошувався на огляд транспортного засобу HYUNDAI TUCSON реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак у Звіті №2546 про оцінку автомобіля HYUNDAI, моделі Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначено, що на огляд об`єкту оцінки запрошувався керівник КП ШЕУ Печерського району м. Києва.

Відповідач вважає, що саме ОСОБА_2 порушив ПДР України зокрема Розділ 12. Швидкість руху.

Відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «HYUNDAI», моделі «Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Станом на вересень 2021 року цей транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_2 .

Як вказував позивач, 23 вересня 2021 року в м. Києві по вул. Лабораторній, б.14, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «HYUNDAI», моделі «Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині дороги (зі сторони вул. Антоновича в сторону вул. Велика Васильківська) та наїхав на кришку каналізаційного люка, яка внаслідок неналежного кріплення вискочила з місця її установки та пошкодила вищезазначений транспортний засіб.

За викликом водія ОСОБА_2 на місце дорожньо-транспортної пригоди прибули поліцейські.

З акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 23 вересня 2021 року вбачається, що 23 вересня 2021 року о 01-00 год. в м. Києві по вул. Лабораторна, б. 14, в присутності поліцейського роти №1 батальйону №2 полку №1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Гридіна Є.О. та бригадира аварійної бригади Голосіївського району РЕВМ-5 Тимченка О.В. було розпочато обстеження ділянки та встановлено: забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «Київводоканал»; покриття проїзної частини має каналізаційний люк, який знаходився в каналізаційному отворі в положенні «ребром»; експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ - 4100:2014 та ДСТУ 3308-96 за показниками відсутності дорожніх знаків та дорожньої розмітки. Обстеження ділянки вулично-шляхової мережі було закінчено 23 вересня 2021 01-30 год., та за результатами проведеного обстеження ділянку визнано аварійно небезпечною, так як через неправильне положення люка в каналізаційному отворі відбулося зіткнення з автомобілем. Надано пояснення водієм ОСОБА_2

18 листопада 2021 року відповідачем КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» міста Києва складено Акт, затверджений начальником ШЕУ Голосіївського району В.А. Гончаровим. Відповідно до даного акту проведено обстеження колодязя, розташованого на водопровідній мережі 300 мм по вул. Лабораторній, 15. Встановлено, що колодязь не перебуває на балансі ПрАТ «Київводоканал» та КНП «ЦПМСД № 2» Голосіївського району м. Києва, та відповідно є безбалансовим. Дана обставина вказується відповідачем і у відзиві на позовну заяву.

Як вбачається з листа Комунальної корпорації «Київавтодор» Комунально підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Голосіївського району міста Києва (ШЕУ Голосіївського району міста Києва) від 17 травня 2023 року № 053/268-346, вулиця Лабораторна закріплена на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Голосіївського району» відповідно до Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 23 від 01 лютого 2002 року «Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва».

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено внаслідок наїзду на кришку каналізаційного люка, яка внаслідок неналежного кріплення вискочила з місця її установки та пошкодила вищезазначений транспортний засіб.

Забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки вулично-шляхової мережі по вулиці Лабораторна закріплена на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Голосіївського району», а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача витрат на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 63884,45 грн та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже підставою цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до ст. 16 цього Закону, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

П. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Згідно ст. 21 Закону України «Про дорожній рух» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

П. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» ).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII) водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У ч. 1 ст. 24 Закону № 3353-XII передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», який чинним від 01 січня 1998 року (далі - ДСТУ 3587-97).

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97).

Відповідно до п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (п. 11 розділу 2 «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил).

Установивши, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки вулично-шляхової мережі по вул. Лабораторна закріплена на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Голосіївського району», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за незадовільне утримання елементів дорожнього об`єкта має відповідати балансоутримувач.

Оскільки, обов`язок постійного контролю за станом усіх елементів на ділянці дороги, де сталося пошкодження автомобіля позивача, належить до виключної сфери управління Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Голосіївського району», як балансоутримувача цієї автомобільної дороги, то саме зазначена комунальна дорожньо-експлуатаційна організація має відповідати за відшкодування позивачу шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 760/9273/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 201/11670/16-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 522/9550/16-ц.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки позивачем доведено факт заподіяння належного йому транспортному засобу матеріальних збитків винними діями відповідача, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що оформлення ДТП не відповідає чинній «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані і не в автоматичному режимі», яка затверджена Наказом міністерством внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за №1408/27853 апеляційний суд критично оцінює, оскільки доказів звернення зі скаргами до органів поліції з приводу неправильного оформлення ДТП, неправильного складання схеми ДТП відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій ( ОСОБА_2 ), керуючи транспортним засобом порушив ПДР щодо швидкісного режиму, апеляційний суд відхиляє, оскільки наявними в матеріалах справи доказами встановлено конкретну причину заподіяння позивачеві майнової шкоди.

Посилання на те, що відповідач не був запрошений на огляд транспортного засобу «HYUNDAI», моделі «Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , для складання звіту про оцінку, не спростовують факту встановлення вини саме відповідача, як балансоутримувача автодороги.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, сторона відповідача жодних заперечень що стягнутої суми майнової шкоди не висловлювала та жодних доказів на спростування розміру шкоди, визначеного у звіті щодо вартості матеріального збитку № 2546, відповідач суду не надав, клопотань про призначення судової експертизи не заявляв.

Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин та вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, а тому доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм права є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідача з висновками суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v.UKRAINE, № 4909/04, § 58,ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва - провідного юрисконсульта Жигадла Степана Павловича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 рокуне підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то понесені судові витрати покладаються на учасників справи, які звернулись з апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва - провідного юрисконсульта Жигадла Степана Павловича залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 03 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар