Повістка

від 07.02.2025 по справі 400/9767/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07.02.2025 р. Справа № 400/9767/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доПівденноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул.Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «НЕЗАЛЕЖНОСТІ 6», просп. Незалежності, 6, м.Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

22.01.25 до суду від представниці позивача надійшла заява, в якій вона просила суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 гривень.

Суд встановив, що у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за ОСОБА_1 (далі позивач) до Південноукраїнської міської ради (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «НЕЗАЛЕЖНОСТІ 6», про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання позивачу відповідно до його заяви дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі йому в оренду, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування житлового будинку» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі № 400/9767/24 позов задоволено частково.

24.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про розгляд заяви представниці позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 400/4758/24 у судовому засіданні без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні), а також про встановлення відповідачу строку до 30.01.2025 для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у разі наявності заперечень до клопотання представниці позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 400/9767/24.

Заява представниці позивача про ухвалення додаткового рішення від 22.01.2025 та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 надіслані відповідачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримана ним відповідно 22.01.2025 і 24.01.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Будь-яких заяв чи клопотань щодо вищевказаної заяви представниці позивача відповідач до суду не подав.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач повідомив про свій намір стягнути судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, із поданням відповідних доказів у разі задоволення позову.

У рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі № 400/9767/24 не вирішено питання про розподіл судових витрат у частині понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді.

Суд встановив, що у встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву не скористався, заперечень проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу до суду не надав.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У підтвердження факту надання позивачу правничої допомоги адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною позивач подав до суду копії Договору про надання правової допомоги від 01.10.2024, Опису наданих ОСОБА_1 послуг в адміністративній справі № 400/9767/24 від 21.01.2024, Рахунку від 21.01.2025 № 21-1/01/25, ордера на надання правничої (правової) допомоги серія ВЕ № 1133728 від 11.10.2024.

Згідно з пунктом 3.1 оговору про надання правової допомоги від 01.10.2024, укладеного між позивачем і його представницею, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі, що визначається рахунком (-ами), складеним (-ми) Адвокатом.

Відповідно до Опису наданих Філонову Вячеславу Миколайовичу послуг в адміністративній справі № 400/9767/24 від 21.01.2024, Рахунку від 21.01.2025 № 21-1/01/25 загальна вартість наданих представницею позивача послуг становить 4500,00 гривні.

Оцінивши вищезазначені документи, суд прийшов до висновку про підтвердження факту надання правничої допомоги позивачу адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначене свідчить, що відповідач, як особа, яка заперечує відносно визначеного позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 280/569/21.

Відповідач не подав до суду на виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 заперечень про неспівмірність і безпідставність вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 4500,00 гривень.

Тому суд, враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, та приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо судових витрат, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4500,00 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представниці позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «НЕЗАЛЕЖНОСТІ 6» задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Південноукраїнської міської ради (вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55002; код ЄДРПОУ: 04375748) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 (Чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

3. Додаткове судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги додаткове судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 07 лютого 2025 року