Постанова

від 04.02.2025 по справі 380/25234/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25234/23 пров. № А/857/27863/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Павліш О.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Бізнес Партнер» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Бізнес Партнер» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності (суддя суду І інстанції: Кедик М.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 30.09.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 30.09.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

26.10.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції 27.10.2023р.) за допомогою системи «Електронний суд» позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «ОККО-Бізнес Партнер» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем Західним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків /ЗМУ ДПС ВПП/ № 566/33-00-07-05 від 01.08.2023р.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати (Т.1, а.с.1-5).

Згідно ухвали суду від 14.11.2023р. розгляд справи проведено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження (Т.1, а.с.40 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.20-25).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням (основним), його оскаржив позивач ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (Т.2, а.с.28-38).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує неврахування судом умов та обставин, за яких були укладені зовнішньоекономічні контракти на поставку нафтопродуктів на територію України, тобто, форс-мажорних обставин, добросовісну поведінку позивача, який вживав заходів для недопущення розглядуваного порушення строків.

Окрім цього, пеня за порушення резидентами строків розрахунків в іноземній валюті є одним із різновидів пені в розумінні приписів пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу /ПК/ України, на яку розповсюджуються положення абз.11 п.52-1, пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Звідси, у разі встановлення факту порушення резидентом вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасних розрахунків по експортно-імпортним операціям, застосуванню підлягають приписи абз.11 п.52-1, пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що є спеціальною нормою, якою запроваджено певну пільгу (як преференцію), спрямованою на захист прав платників податків на період дії особливих умов.

Відтак, у податкового органу були відсутніми правові підстави для нарахування позивачу в період дії карантину пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності /ЗЕД/.

Відповідач ЗМУ ДПС ВПП скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, яке також відповідає усталеній судовій практиці по наведеній категорії справ (Т.2, а.с.60-65).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, на підставі наказу ЗМУ ДПС ВПП № 167 від 30.06.2023р. та направлення на перевірку № 179/33-00-07-05 від 05.07.2023р. ревізорами відповідача на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» (код ЄДРПОУ 37693620) з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактах № V13.22 від 09.05.2022р. (дата авансового платежу 11.05.2022р.), № 18052022/1 від 18.05.2022р. (дата експорту товару 11.07.2022р.), № Е22038 від 07.06.2022р. (дата авансового платежу 06.07.2022р.), № 03-21/3 від 13.01.2021р. (дата авансового платежу 11.01.2022р., 17.01.2022р.), № 9-4-12/2 від 04.01.2021р. (дата авансового платежу 25.01.2022р.), № LT/22/408/T/TM/E від 24.08.2022р. (дата авансового платежу 29.08.2022р.), № Р572729/2115329 від 11.08.2021р. (дата експорту товару 19.10.2021р.) відповідно до отриманої інформації ДПС України № 29/7/99-00-07-05-01-07 від 02.01.2023р., № 4218/7/99-00-07-05-01-07 від 24.02.2023р., № 7743/7/99-00-07-05-02-07 від 11.04.2023р., № 15770/7/99-00-07-05-01-07 від 06.12.2022р. про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України /НБУ/ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.11.2022р., 01.12.2022р., 01.02.2023р., 01.03.2023р., наданої уповноваженими банками АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), АТ «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851), АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) за період з 01.10.2021р. по 04.07.2023р.

За результатами проведення вказаної перевірки складений Акт № 467/33-00-07-05/37693620 від 18.07.2023р. (Т.1, а.с.7-20).

Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення вимог чинного законодавства:

1) по контракту № V13.22 від 09.05.2022р. відповідно до отриманої інформації ДПС України № 29/7/99-00-07-05-01-07 від 02.01.2023р. про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2022р., наданої уповноваженим банком AT «Укрексімбанк» (МФО 322313) за період з 01.05.2022р. по 04.07.2023р., порушення вимог п.3 ст.13 Закону України № 2473-VIII від 21.06.2018р. «Про валюту і валютні операції», а саме: по авансовій оплаті 11.05.2022р. в сумі 10419750 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 06.11.2022р., дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 07.11.2022р., товар по імпорту на загальну суму 2346574,70 дол. США надійшов на адресу ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 849669,33 дол. США (кількість днів прострочення - 15 днів), на суму 1006310,64 дол. США (кількість днів прострочення - 24 дні), на суму 490594,73 дол. США (кількість днів прострочення - 49 днів), несвоєчасне повернення нерезидентом коштів на суму 60020,26 дол. США (кількість днів прострочення - 58 днів);

2) по контракту № 18052022/1 від 18.05.2022р. відповідно до отриманої інформації ДПС України № 4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023р. про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023р., наданої уповноваженим банком AT «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851) за період з 01.06.2022р. по 04.07.2023р., порушення вимог Закону України № 2473-VIII від 21.06.2018р. «Про валюту і валютні операції» не встановлено;

3) по контракту № Е22038 від 07.06.2022р. відповідно до отриманої інформації ДПС України № 4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023р. про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023р., наданої уповноваженим банком AT «Укрексімбанк» (МФО 322313) за період з 01.07.2022р. по 04.07.2023р., порушення вимог п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме: по авансовій оплаті 06.07.2022р. в сумі 4256700 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 01.01.2023р., дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків - 02.01.2023р., товар по імпорту на загальну суму 624123,58 дол. США на адресу позивача не надійшов, компанією «MADDOX 8А» (Швейцарія) повернуто валютні кошти з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 550000 дол. США (кількість днів прострочення - 16 днів), на суму 51707,92 дол. США (кількість днів прострочення - 18 днів), товар по імпорту не надійшов на суму 22415,66 дол. США (кількість днів прострочення - 184 дні);

4) по контракту № 03-21/3 від 13.01.2021р. відповідно до отриманої інформації ДПС України № 4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023р. про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023р., наданої уповноваженим банком AT «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) за період з 01.01.2022р. по 04.07.2023р., порушення вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» не встановлено;

5) по контракту № 9-4-12/2 від 04.01.2021р. відповідно до отриманої інформації ДПС України № 4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023р. про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023р., наданої уповноваженим банком AT «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) за період з 01.01.2022р. по 04.07.2023р., порушення вимог Закову України «Про валюту і валютні операції» не встановлено;

6) по контракту № ЕТ/22/408/Т/ТМ/Е від 24.08.2022р. відповідно до отриманої інформації ДПС України № 7743/7/99-00-07-05.02.07 від 11.04.2023р. про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.03.2023р., наданої уповноваженим банком ПАТ «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851) за період з 01.08.2022р. по 04.07.2023р., встановлено порушення вимог п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме: по авансовій оплаті 29.08.2022р. в сумі 59980,80 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 24.02.2023р., дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків 25.02.2023р., товар по імпорту на суму 31478,27 дол. США на адресу ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» не надійшов; компанією Akcine bendrove «ORLEN Lietuva» (Литовська Республіка) повернуто валютні кошти в сумі 31478,27 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 3 дні).

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «С» № 566/33-00-07-05 від 01.08.2023р., згідно якого нарахував пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у загальній сумі 8597256 грн. 39 коп. (Т.1, а.с.63).

Вирішуючи наведений спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» у розмірі 8597256 грн. 39 коп. за порушення граничних строків надходження товарів за зовнішньоекономічними контрактами відповідач вимогам п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Окрім цього, позивач не надав сертифікат Торгово-промислової палати /ТПП/ України про підтвердження форс-мажорних обставин.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Із змісту заявленого позову слідує, що в основу заявлених позовних вимог ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» покладено сукупність різних правових підстав: поширення на розглядувані правовідносини норм абз.11 п.52-1, пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України; наявність форс-мажорних обставин.

Ключовим питанням у цій справі є правомірність нарахування пені за порушення резидентом строків розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, встановлення відповідальності за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України № 2473-VIII від 21.06.2018р. «Про валюту та валютні операції» (надалі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до приписів ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша). Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Частиною 3 ст.13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (ч.4 ст.13 Закону № 2473-VIII).

На виконання положень ст.13 Закону № 2473-VIII постановою Правління НБУ № 5 від 02.01.2019р. затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Пунктом 21 розділу II цього Положення встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з п.22 розділу II вказаного Положення граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Відповідно до п.23 розділу II згаданого Положення розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

За приписами абз.1 ч.1 ст.20 Закону України № 361-IX від 06.12.2019р. «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28.04.2020р.) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

24.02.2022р. Правління НБУ прийняло постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Постановою Правління НБУ № 68 від 04.04.2022р. внесено зміни до постанови № 18 від 24.02.2022р. шляхом доповнення її пунктами 14-2, 14-4. Зокрема, згідно з пунктом 14-2 цієї постанови граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022р.

Пунктом 14-3 цієї постанови визначено випадки, на які граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, не поширюються, та умови застосування цих строків для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до п.14-4 вказаної постанови розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Надалі постановою Правління НБУ № 113 від 07.06.2022р. «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» змінено з 08.06.2022р. граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 90 до 120 днів, а постановою Правління НБУ № 142 від 07.07.2022р. «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» - з 120 до 180 днів з 09.07.2022р.

Частиною 5 ст.13 Закону № 2473-VIII установлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, порушення резидентом встановлених НБУ строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями тягнуть за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором або ж вартості недопоставленого товару. При цьому, така пеня не нараховується в разі настання форс-мажору чи подання резидентом позовної заяви до суду про стягнення з нерезидента заборгованості.

Водночас, встановлений НБУ граничний строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів може бути продовжений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі відповідного висновку.

Матеріалами справи стверджується, що по укладеним позивачем зовнішньоекономічним контрактам виявлено факти порушення установлених строків проведення розрахунків в сфері ЗЕД, а саме:

по контракту № V13.22 від 09.05.2022р. - по авансовій оплаті 11.05.2022р. в сумі 10419750 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 06.11.2022р., дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 07.11.2022р., товар по імпорту на загальну суму 2346574,70 дол. США надійшов на адресу ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 849669,33 дол. США (кількість днів прострочення - 15 днів), на суму 1006310,64 дол. США (кількість днів прострочення - 24 дні), на суму 490594,73 дол. США (кількість днів прострочення - 49 днів), несвоєчасне повернення нерезидентом коштів на суму 60020,26 дол. США (кількість днів прострочення - 58 днів);

по контракту № Е22038 від 07.06.2022р. - по авансовій оплаті 06.07.2022р. в сумі 4256700 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 01.01.2023р, дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків - 02.01.2023р., товар по імпорту на загальну суму 624123,58 дол. США на адресу позивача не надійшов, компанією «MADDOX 8А» (Швейцарія) повернуто валютні кошти з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 550000 дол. США (кількість днів прострочення - 16 днів), на суму 51707,92 дол. США (кількість днів прострочення - 18 днів), товар по імпорту не надійшов на суму 22415,66 дол. США (кількість днів прострочення - 184 дні);

по контракту № ЕТ/22/408/Т/ТМ/Е від 24.08.2022р. - по авансовій оплаті 29.08.2022р. в сумі 59980,80 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 24.02.2023р., дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків 25.02.2023р., товар по імпорту на суму 31478,27 дол. США на адресу ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер» не надійшов; компанією Akcine bendrove «ORLEN Lietuva» (Литовська Республіка) повернуто валютні кошти в сумі 31478,27 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 3 дні).

Зазначені обставини сторонами не спростовані.

За таких умов проведеною перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами справи недотримання позивачем вимог ст.13 Закону № 2473-VIII, що слугувало достатньою підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно поширення на розглядувані правовідносини приписів ПК України колегія суддів зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з приписами пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В силу приписів пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ч.1 ст.11 № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (ч.4 ст.11 Закону № 2473-VIII).

Згідно з приписами ч.8 ст.13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України.

Отже, Закон № 2473-VIII та ПК України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено ст.13 Закону № 2473-VIII), є відсутніми.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до зазначеного Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Водночас, до Закону № 2473-VIII не вносились зміни, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМ України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 09.04.2022 № 426».

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом ненарахування (незастосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, пеня, передбачена ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМ України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024р. у справі № 240/25642/22, а також постанові Верховного Суду від 29.08.2024р. у справі № 280/7416/23.

Щодо покликань апелянта на зупинення строку граничних розрахунків в сфері ЗЕД, зокрема, строків, встановлених ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», згідно норми пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, колегія суддів наголошує на такому.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим, так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Водночас, Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, а тому питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому, якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».

Тобто, про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, норми пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України прийнятий пізніше у часі (03.03.2022р.), не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

В частині тверджень апелянта про наявність форс-мажорних обставин колегія суддів керується наступним.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону № 2473-VII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією «ECO FUEL TRADING SA» (Швейцарія), компанією «MADDOX 8А» (Швейцарія), компанією Akcine bendrove «ORLEN Lietuva»(Литовська Республіка) матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст.14-1 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.1997р. «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із урахуванням викладеного, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка покликається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку.

Обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата /ТПП/ України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022р. загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. ТПП України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024р. у справі № 817/139/18 дійшов висновку, що доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат ТПП України.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, позивач не отримував сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин.

Із урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, суд першої інстанції дійшов послідовного та логічного висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а тому спірне податкове повідомлення-рішення № 566/33-00-07-05 від 01.08.2023р. відповідає вимогам закону.

Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а відтак й покладених в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позов є безпідставним, через що не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «ОККО-Бізнес Партнер».

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Бізнес Партнер» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024р. в адміністративній справі № 380/25234/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-Бізнес Партнер».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор

Дата складання повного тексту судового рішення: 07.02.2025р.